Рішення № 92024631, 06.10.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/13983/20

провадження № 2/753/7444/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"06" жовтня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Комаревцевої Л.В.

за участю секретаря Гаврилюк О.В.,

без участі сторін

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Дочірнього підприємства «КиївГазЕнерджи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату з газопостачання, суд -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2020 року ДП «КиївГазЕнерджи» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просив стягнути з відповідача 4 590,77 грн. - основного боргу; 960,94 грн. - інфляційних втрат; 373,68 грн - 3% річних, а також судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що відповідачі є споживачами природного газу, постачання якого з 01.07.2015 року здійснює ДП «КиївГазЕнерджи» на підставі ліцензії АЕ № 299069 від 26.06.2015 року.

Пропозицію укласти договір (оферту), що містить істотні умови договору про надання послуг з газопостачання, що відповідають умовам типового договору, опубліковано 26.06.2015 року в газеті «Сегодня» № 116.

Всі побутові споживачі, які продовжують після 30.06.2015 року отримувати на території ліцензійної діяльності постачальника із спеціальними обов`язками ДП «КиївГазЕнерджи» природний газ, є такими, що засвідчили бажання укласти договір про надання послуг з газопостачання та прийняли цю пропозицію повністю.

Позивач вказує, що ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , де користується житлово-комунальними послугами, в тому числі послугами з постачання газу.

У зв`язку з порушенням відповідачем порядку розрахунків, встановленого договором та Правилами, у останньої виникла заборгованість за надані послуги з постачання газу у сумі 5 925,39 грн.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 27.08.2020 відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, однак звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності з підтриманням позовних вимог, з можливим ухваленням заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена згідно чинного законодавства належним чином - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення.

За таких підстав судом відповідно до положень ст. 280 ЦПК України визнано за можливе ухвалити у даній справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та за погодженням позивача.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА» (а.с. 24).

ДП «КиївГазЕнерджи» здійснює постачання природного газу з 01.07.2015 року на підставі ліцензії АЕ № 299069 від 26.06.2015 року (а.с. 16-18).

Пропозицію укласти договір (оферту), що містить істотні умови договору про надання послуг з газопостачання, що відповідають умовам типового договору, опубліковано 26.06.2015 року в газеті «Сегодня» № 116 (а.с. 6-7).

Типовий договір про надання населенню послуг з газопостачання, затверджений постановою КМУ № 938, в редакції постанови КМУ від 02.03.2015р. № 74. Всі побутові споживачі, які продовжують після 30.06.2015р. отримувати на території ліцензійної діяльності постачальника із спеціальними обов`язками ДП «КиївГазЕнерджи» природний газ, є такими, що засвідчили бажання укласти договір про надання послуг з газопостачання та прийняли цю пропозицію повністю, безумовно.

Після 30.06.2015р. отримання природного газу побутовим споживачем є момент укладання вказаного договору. У разі якщо за адресою побутового споживача не було здійснено припинення газопостачання до 01.07.2015р., він є таким, що з 01.07.2015р. уклав договір про надання послуг з газопостачання.

Постановою НКРЕКП № 2500 від 30.09.2015р. затверджено «Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам». Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам (далі - Договір) є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу Споживачу як товарної продукції Постачальником та є однаковими для всіх побутових споживачів України.

07.06.2019 в «Газеті по-українськи» за №43 були опубліковані зміни до умов Типового договору, зокрема пункт 4.6 Договору доповнено (конкретизовано), а саме: «Остаточний розрахунок за отримані послуги здійснюється до 25 числа місяця наступного за розрахунковим. У випадку не проведення розрахунків до 25 числа місяця наступного за розрахунковим, з 26 числа місяця наступного за розрахунковим умови Договору, в частині проведення розрахунків, вважаються порушеними, у зв`язку з чим Постачальник здійснює нарахування пені, згідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». (а.с. 8-12).

Правовідносини із споживання житлово - комунальних послуг, на час виникнення спірних правовідносин, регулюються Законом України «Про житлово - комунальні послуги», відповідно до ст. 4 якого законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у статті 32 ЗУ«Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Згідно зі статтею 13 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про ринок природного газу», постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.

Згідно п. 3 Розділу І «Загальні положення» Правил, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється за договором, який має відповідати типовому договору постачання природного газу побутовим споживачам, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Постачання природного газу постачальником здійснюється на підставі договору, який має відповідати типовому договору постачання природного газу постачальником, що затверджується Регулятором.

Договір постачання природного газу постачальником є публічним. Договір постачання природного газу між іншими споживачами та їх постачальниками укладається відповідно до вимог чинного законодавства України.

Постановою НКРЕКП № 2500 від 30.09.2015р. затверджено «Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам».

Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк шляхом приєднання споживача до умов цього Договору. Фактом згоди споживача про приєднання до умов цього Договору є сплачений Споживачем рахунок (квитанція) Постачальника за поставлений природний газ та/або фактичне споживання природного газу споживачем.

Між ДП «КиївГазЕнерджи» та ОСОБА_1 укладений договір шляхом підписання Заяви-приєднання до умов Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам (а.с. 5).

Відповідно до п. 2.1 Договору Постачальник зобов`язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для Споживача об`ємах (обсягах), а Споживач зобов`язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.

Пунктами 4.1., 4.2. Договору встановлено, що Споживач розраховується з постачальником за природний газ за ціною, що встановлюється Регулятором. Ціна на газ має зазначатися Постачальником у платіжних документах (рахунках та/або квитанціях абонентської книжки) про сплату послуг за цим Договором, у тому числі у разі її зміни.

Згідно п. 4.4. Договору об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається одним із нижченаведених способів:

за даними Оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора газотранспортної системи та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу; або за плановими величинами середньомісячного споживання газу в опалювальний або міжопалювальний період.

Відповідно до пункту 4.6. Договору при розрахунку за квитанціями абонентської книжки Постачальника Споживач самостійно розраховує суму платежу та сплачує його Постачальнику не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

07 червня 2019 року в «Газеті по-українськи» за №43 були опубліковані зміни до умов Типового договору, зокрема пункт 4.6 Договору доповнено (конкретизовано), а саме: «Остаточний розрахунок за отримані послуги здійснюється до 25 числа місяця наступного за розрахунковим. У випадку не проведення розрахунків до 25 числа місяця наступного за розрахунковим, з 26 числа місяця наступного за розрахунковим умови Договору, в частині проведення розрахунків, вважаються порушеними, у зв`язку з чим Постачальник здійснює нарахування пені, згідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Як вбачається з матеріалів справи, за адресою: АДРЕСА_1 відкрито абонентський рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 (а. с. 13-14).

Відповідно до положень ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у статті 32 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Як з`ясовано судом та підтверджено наявними у справі доказами, відповідач належним чином свої зобов`язання за договором про надання послуг належним чином не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з березня 2017 року по квітень 2020 року в сумі 4 590,77 грн., що підтверджується долученим позивачем розрахунком заборгованості (а. с. 15).

Закріплена в п. 10 ч. 3 ст. 20 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Так, згідно ч. 1 ст. 26 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих послуг з газопостачання, якому кореспондує право вимоги кредитора вимагати плату за надані послуги.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення суми 3 % річних та інфляційної складової боргу за період прострочення сплати грошових коштів за житлово-комунальні послуги є обґрунтованими і в цій частині позов також підлягає задоволенню в повному обсязі в межах заявлених позовних вимог

Враховуючи викладене, позивачем нараховано за спожиті послуги з газопостачання за період з березня 2017 року по квітень 2020 року інфляційну складову боргу у розмірі 960,94 грн. та 3% річних у розмірі 373,68 грн., відповідно до розрахунку (а.с. 15).

Фактично, на час звернення до суду з позовом, відповідач має заборгованість перед позивачем, що підтверджується наданим суду розрахунком, котрий останніми не спростований.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в межах даного спору Дочірнє підприємство «КиївГазЕнерджи» правомірно пред`явило вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання природного газу в сумі 4 590,77 грн., нараховані інфляційні втрати за весь час прострочення у сумі 960, 94 грн., 3% річних від простроченої суми заборгованості в сумі 373,68 грн.

Повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а тому враховуючи наявність заборгованості відповідача, відсутності будь-яких заперечень щодо позовних вимог позивача, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачена ним сума судового збору при зверненні до суду в розмірі 2 102,00 грн. в рівних частинах.

На підставі викладеного, ст. ст. 526, 610, 625, 714 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 19, 43, 44, 49, 76-83, 133, 141, 258-260, 263-265, 274-279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Дочірнього підприємства «КиївГазЕнерджи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату з газопостачання, суд - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Дочірнього підприємства «КиївГазЕнерджи» (ЄДРПОУ 39835779, місцезнаходження: м. Київ, вул. М. Бойчука, 4-Б) заборгованість за оплату послуг з газопостачання у розмірі 4 590 (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто) грн. 77 коп., а також 960 (дев`ятсот шістдесят) грн. 94 коп. - інфляційної складової боргу; 373 (триста сімдесят три) грн. 68 коп. - 3% річних, а всього 5 925 (п`ять тисяч дев`ятсот двадцять п`ять) грн. 39 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Дочірнього підприємства «КиївГазЕнерджи» (ЄДРПОУ 39835779, місцезнаходження: м. Київ, вул. М. Бойчука, 4-Б) судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Дарницького районного суду м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення, а учаснику справи, якому не було вручене повне заочне рішення в день його проголошення - протягом 20 днів з дня вручення його повного тексту заочного рішення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини заочного рішення через Дарницький районний суд м. Києва.

Повний текст рішення виготовлено 06.10.2020.

Суддя Л. В. Комаревцева