Рішення № 92024263, 01.10.2020, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа №718/1171/20

Провадження №2/718/312/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

01.10.2020 року м. Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючої-судді Мінів О.І.,

секретаря судових засідань АнучкіноїО.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, в залі суду м. Кіцмань та в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, цивільну справу № 718/1171/20 за позовною заявою Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 194 а м. Чернівці) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про відшкодування заподіяної шкоди,

за участю учасників судового провадження:

представника позивача ОСОБА_2

представник відповідача ОСОБА_3 , -

У С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області Кравецька С., звернулася 15.06.2020 до Кіцманського районного суду Чернівецької області з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування заподіяної шкоди (а.с.1-38).

Зазначає, що на виконання покладених обов`язків державними інспекторами Управління з контролю за використанням і охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області Косташуком В.М. та Борденюком В.І. 18.07.2019 проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки за кадастровим номером 7322588500:03:002:0252, що відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення, з цільовим призначенням для товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в урочищі «Зарінок» за межами с. Стрілецький Кут в адміністративних межах Стрілецько-Кутської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області.Вказана земельна ділянка належить на праві приватної власності гр. ОСОБА_1 .

В результаті проведеної перевірки встановлено, що ОСОБА_1 на земельній ділянці орієнтовною площею 0,83 га. за кадастровим номером 7322588500:03:002:0252 зняв і переніс ґрунтовий покрив без спеціального дозволу та здійснив виборку гравійно-піщаної суміші, що унеможливлює використання даної земельної ділянки за цільовим призначенням.

За наслідком проведеної перевірки складено відповідні документи, які долучає до позовної заяви. Встановлено факт порушення ОСОБА_1 вимог земельного законодавства, в результаті винесено постанови про накладення адміністративного стягнення за №315-ДК/0114По/08/01-19 від 25.07.2019 та №477- ДК/0184По/08/01-19 від 08.10.2019 за ст.ст.53,53-3 КУпАП, які не були оскаржені та набрали законної сили, однак на момент пред`явлення позовних вимог,гр. ОСОБА_1 не усунув порушення вимог земельного законодавства, таким чином вказує, що єдиним способом усунення вищезазначеного правопорушення є звернення із позовною заявою до суду про зобов`язання гр. ОСОБА_1 сплатити шкоду, заподіяну внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу та шкоду заподіяну внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

З посиланням на відповідні правові норми, просить суд стягнути з гр. ОСОБА_1 шкоду, заподіяну внаслідок зняття на земельній ділянці за кадастровим номером 7322588500:03:002:0252 ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу у розмірі 23792,30 грн., та шкоду завдану внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням у розмірі 7508,69грн., а також сплачений судовий збір на користь Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області.

Представник відповідача ОСОБА_3 21.09.2020 року подав відзив на позовну заяву, в якій вказує про безпідставність позовних вимог. Протягом 2008-2010 роках, внаслідок паводків та повеней, верхній шар грунту на його земельній ділянці було змито водою , внаслідок чого вирощування с/г культур стало неможливим. У зв`язку із чим ОСОБА_1 облаштував там штучну закриту водойму з метою вирощування сільськогосподарської культури - продукції аквакультури. Вважає такі дії відповідача правомірними , здійсненими на підставі норм законодавства та письмової інформації ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області. За результатами державним інспектором Костащуком В.М., який не є державним інспектором сільського господарства, винесено, на його думку, незаконну постанову про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за ст.ст.53,53-3 КУпАП. 30.07.2019 року він звертався із скаргою до ГУ Держгеокадастру в Чернівецькій області на вказану постанову, яку, однак, залишено без задоволення 05.08.2019 року. 08.10.2019 року відповідача повторно притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.ст.53,53-3 КУпАП за аналогічні порушення. 17.10.2019 відповідач повторно звернуся із скаргою на зазначену постанову, яку, однак , на підставі рішення ГУ Держгеокадастру в Чернівецькій області від 24.10.2019 року, залишено без задоволення у зв`язку із безпідставністю її подання. При цьому вважає, що правових обов`язків у відповідача змінювати цільове призначення належної йому земельної ділянки, не було. Щодо зняття грунтового покриву, то зазначив, що таке було вчинено внаслідок природніх явищ в 2010 році, та також незаконних дій невідомих осіб в 2015 році, а не внаслідок дій відповідача. Просив відмовити у задоволенні позову повністю. (а.с.74-87)

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

15.06.2020 року вказана вище позовна заява передана на розгляд судді Мінів О.І., згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями (а.с.39).

Ухвалою судді Кіцманського районного суду Чернівецької області від 16 червня 2020 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, передбаченого статтями 274-279 ЦПК України. Призначено судове засідання з викликом сторін на 06 липня 2020 року( а.с. 41).

Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 06 липня 2020 року задоволено клопотання представника Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області Балицької С.С. та визначено проводити судові засідання у цій справі в режимі відеоконференції з використанням комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon» за участю представника позивача (а.с.47).

Крім того, у зв`язку із неявкою відповідача у справі відкладено судове засідання у справі на 17 серпня 2020 року. Здійснено виклик відповідача шляхом розміщення оголошення офіційному сайті Судова влада. (а.с.49-51)

14.08.2020 від представника відповідача ОСОБА_3 надійшла заява про продовження процесуальних строків для подання відзиву на позовну заяву та всіх письмових доказів.

17.08.2020 судове засідання по справі не відбулося у зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному. (а.с.68)

21.09.2020 року надійшов відзив на позовну заяву разом з доданими письмовими документами до початку розгляду справи по суті. (а.с. 73-117)

Заходів щодо забезпечення доказів, забезпечення позову по справі не вживалося, зупинення і поновлення провадження не здійснювалося.

Позиція учасників судового провадження.

В судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції представник позивача ОСОБА_2 заявлені ГУ Держгеокадастром у Чернівецькій області позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Просила суд задовольнити позов з підстав зазначених в ньому, обґрунтовуючи позовні вимоги доводами, викладеними в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні надав пояснення аналогічні раніше поданому відзиву по справі. Просив відмовити у задоволенні позов оскільки жодних неправомірних дій на власній земельній ділянці ОСОБА_1 не вчиняв, а винесені відносно нього постанови про притягнення до адміністративної відповідальності вважає незаконними. Вказані постанови від 25.07 та 08.10.2019 року до суду не оскаржував.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши подані матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №330411 від 21.06.2007р., земельна ділянка за кадастровим номером 7322588500:03:002:0252 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Стрілецько-Кутської сільської ради, Кіцманського району, Чернівецької області, - належить на праві приватної власності гр. ОСОБА_1 (а.с. 31).

18.07.2019 державними інспекторами Управління з контролю за використанням і охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області Косташуком Валерієм Миколайовичем та ОСОБА_4 проведено перевірку з питання дотримання вимог земельного законодавства при використанні вищезазначеної земельної ділянки.

Відповідно до даних Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою №315-ДК/300/АП/09/01-2019 від 18.07.2019р., встановлено, що гр. ОСОБА_1 порушив вимоги ст.ст. 91, 168 Земельного кодексу України та ст. 35 Закону України «Про охорону земель». Другий примірник акту отримано того ж дня довіреною особою ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про що свідчить підпис даної особи в акті (а.с.14).

Згідно Акту обстеження земельної ділянки №315-ДК/069/АО/10/01-19 від 18.07.2019 встановлено, що гр. ОСОБА_1 на земельній ділянці орієнтовною площею 0,83 га, зняв і переніс ґрунтовий покрив без спеціального дозволу та здійснив виборку гравійно-піщаної суміші, що унеможливлює використання даної земельної ділянки за цільовим призначенням. (а.с.15).

Крім того, з приводу встановлених обставин, 18.07.2019 складено Протокол про адміністративне правопорушення №315-ДК/0111П/07/01-19 за ст.53 та ст. 53-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення та пунктом «и» ч.1.ст.211 Земельного кодексу України. Із таким протоколом довірена особа ОСОБА_1 - ОСОБА_3 не погодився, зазначивши про це в протоколі, крім того відмовився підписати протокол, проте отримав його копію. Також в протоколі містилася інформація про дату і час його розгляду правомочним органом (а.с.16).

У визначений час, 25 липня 2019 року, відбувся розгляд протоколу та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №315-ДК/0114По/08/01-19, якою визнано ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53 та ст.53-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн. (а.с.18).

Крім того, Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області на адресу Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області направлено листа за №8-24-0.46-50/90-19 від 09.10.2019, щодо примусового виконання постанови про накладення адміністративного стягнення №315-ДК/0114По/08/01-19 від 25.07.2019 в частині стягнення штрафу, оскільки ОСОБА_1 в добровільному порядку штраф не сплатив (а.с.19).

Також, за наслідками перевірки було складено припис №315-ДК/0132Пр/03/01-19 від 05.08.2019, яким гр. ОСОБА_1 зобов`язано в 30-денний термін усунути вказане порушення земельного законодавства, а саме привести вищезазначену земельну ділянку в стан придатний для використання її за цільовим призначенням та вжити заходів щодо використання її за цільовим призначенням. Про виконання даного припису відповідача зобов`язано повідомити до 04.09.2019 року. Другий примірник припису отримано 05.08.2019 довіреною особою гр. ОСОБА_1 - гр. ОСОБА_3 , про що свідчить підпис даної особи (а.с. 17).

В результаті вчиненого адміністративного правопорушення, Головним управлінням визначено шкоду заподіяну внаслідок зняття з земельної ділянки ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, яка становить - 23 792, 30 грн., та шкоду заподіяну внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, яка становить - 7 508, 69 грн., - що підтверджується відповідними розрахунками (а.с. 23,21).

18 липня 2019 року Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області винесено повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу №315-ДК/0056ШК/11/01-19, згідно якого висловлено вимогу у 15-ти денний термін сплатити розмір шкоди, заподіяної внаслідок використання частини земельної ділянки не за цільовим призначенням та повідомити про таку оплату. У разі не виконання роз`яснено, що буде подано позов до суду (а.с.22).

08.10.2019 державним інспектором Управління з контролю за використанням і охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області Костащуком В.М. проведено повторну перевірку, щодо виконання вимог припису посадової особи №315-ДК/0132Пр/03/01-19 від 05.08.2019.

В ході повторної перевірки було складено: Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства №477ДК/468/АП/09/01-19 від 08.10.2019, яким встановлено, що гр. ОСОБА_1 не виконав вимоги припису посадової особи та Протокол про адміністративне правопорушення №477-ДК/0183П/07/01-19 від 08.10.2019, а також припис №476-ДК/0185Пр/03/01-19 від 08.10.2019, яким гр. ОСОБА_1 зобов`язано в 30-денний термін усунути вказане порушення земельного законодавства, а саме привести вищезазначену земельну ділянку в стан придатний для використання її за цільовим призначенням та вжити заходів щодо використання її за цільовим призначенням та вжити заходів щодо використання її за цільовим призначенням (а.с. 24-26).

Постановою про накладення адміністративного стягнення №477- ДК/0184По/08/01-19 від 08.10.2019 гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170грн.(а.с.29).

Оскільки відповідач не сплатив штраф Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області на адресу Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області направлено листа за №8-24-0.46-60/90-19 від 14.11.2019, щодо примусового виконання вищезазначеної постанови в частині стягнення штрафу (а.с.30).

Як повідомив представник відповідача в судовому засіданні, ОСОБА_1 оскаржувались винесені постанови від 25.07.2019 та від 08.10.2019 року до ГУ Держгеокадастру в Чернівецькій області. За результатами розгляду скарг старшим державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Чернівецької області О.С. Рупишевим прийнято рішення від 05.08.2019 №315-ДЛ/00РПО/02/01/-19 та від 24.10.2019 року №477-ДЛ РПО/02/01/-19 відповідно. Оскаржувані постанови про накладення адміністративного стягнення залишені без змін, а скарги ОСОБА_1 - без задоволення у зв`язку із безпідставністю їх подання. (а.с.104- 115)

До суду вищезазначені постанови про накладення адміністративного стягнення за №315-ДК/0114По/08/01-19 від 25.07.2019 та №477- ДК/0184По/08/01-19 від 08.10.2019 ні ОСОБА_1 , ні його представником ОСОБА_3 не були оскаржені та вважаються такими, що набрали законної сили.

Даними Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства №596-ДК/578/АП/09/01-19 від 26.11.2019 встановлено, що гр. ОСОБА_1 вимоги припису №476-ДК/0185Пр/03/01-19 від 08.10.2020 не виконав, та порушення земельного законодавства знову ж не усунув (а.с.27).

Крім того, у порядку досудового врегулювання спору Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області, перед зверненням до суду направлено ОСОБА_5 листа №31-24-0.72-293/2-20 від 21.01.2020р., згідно якого запропоновано відповідачу привести земельну ділянку у придатний стан та попереджено про те, що у разі не приведення земельної ділянки у стан придатний для використання її за цільовим призначенням та не надання доказів про сплату заподіяної шкоди, з метою захисту інтересів Держави позивач змушений буде звернутися до суду (а.с.13).

Не зважаючи на вказане, на момент звернення до суду Відповідачем порушення земельного законодавства не усунено. Шкода не відшкодована. Відповідних доказів суду не надано.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

За змістом статей 15, 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Статтею 35 Закону України «Про охорону земель» передбачено, що власники і землекористувачі земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 37 цього ж Закону власники, землекористувачі, орендарі, земельних ділянок зобов`язані здійснювати заходи щодо охорони родючості ґрунтів, передбачені цим Законом та іншими нормативно- правовими актами України. Використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості, забороняється.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про землеустрій» цільове призначення земельної ділянки це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до статей 18-20 Земельного кодексу України, кожна земельна ділянка незалежно від форми власності чи використання, має цільове призначення. Під цільовим призначенням земельної ділянки слід розуміти встановлені допустимі межі та спосіб використання земельної ділянки громадянами та юридичними особами.

Відповідно до ч.5 ст.20 Земельного кодексу України, земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів «а», «б» ч.1 ст.91 Земельного кодексу України, власники земельних ділянок зобов`язані забезпечувати використання їх за цільовим призначенням та додержуватись вимог законодавства про охорону довкілля.

Відповідно до ст.168 Земельного кодексу України (чинній редакції на час вчинення адміністративного правопорушення), ґрунти земельних ділянок є об`єктом особливої охорони. Власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, крім випадків, передбачених підпунктами «а» і «б» ч.2 ст.168 Земельного кодексу України (тобто: проведення робіт із буріння та облаштування нафтових і газових свердловин, будівництва, технічного обслуговування, ремонту і реконструкції нафтових і газових свердловин та пов`язаних з їх обслуговуванням об`єктів трубопровідного транспорту, виробничих споруд, під`їзних доріг, ліній електропередачі та зв`язку, підземних кабельних мереж енергозабезпечення; проведення робіт, пов`язаних з ліквідацією та запобіганням аварійним ситуаціям на нафтових і газових свердловинах та пов`язаних з їх експлуатацією об`єктах трубопровідного транспорту, виробничих спорудах, під`їзних дорогах, лініях електропередачі та зв`язку, підземних кабельних мережах енергозабезпечення).

При здійсненні діяльності, пов`язаної з порушенням поверхневого шару ґрунту, власники земельних ділянок та землекористувачі повинні здійснювати зняття, складування, зберігання поверхневого шару ґрунту та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація), або на іншу земельну ділянку для підвищення її продуктивності та інших якостей.

Відповідно до пункту 1.3. Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 04.01.2005р. №1 (далі-Порядок) вимоги Порядку щодо отримання дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок є обов`язковими для власників земельних ділянок та землекористувачів, діяльність яких пов`язана з порушенням поверхневого (родючого) шару ґрунту.

Пунктом 3.1. Порядку зазначено, що власники земельних ділянок та землекористувачі, які проводять гірничодобувні, геологорозвідувальні, будівельні та інші роботи, зобов`язані отримати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, якщо це призводить до порушення поверхневого (родючого) шару ґрунту.

Пунктом 3.2. Порядку зазначено, що дозвіл не вимагається у випадках, якщо переміщення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) здійснюється в межах однієї й тієї самої земельної ділянки, що надана для ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва та будівництва індивідуальних гаражів.

Пунктом 3.3. Порядку зазначено, що дозвіл видається на підставі затвердженого в установленому законом порядку проекту землеустрою, у якому повинні бути визначені умови зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту та порядок проведення рекультивації порушених земель. Якщо в проекті ці умови не визначені чи визначені в неповному обсязі, відповідний орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів відмовляє у видачі дозволу.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону земель» державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Згідно ст.5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Так, відповідно до ст. 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», організація і здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель та проведення моніторингу ґрунтів здійснюються шляхом проведення перевірок.

Статтею 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», закріплені повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель.

Керуючись наведеними нормами та Інструкцією з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення, визначено порядок оформлення матеріалів у разі виявлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель порушень вимог земельного законодавства, їх обліку, розгляду, а також оскарження та контролю за провадженням у справах про адміністративні правопорушення.

Шкода, заподіяна внаслідок зняття з земельної ділянки ґрунтового покриву без спеціального дозволу, та шкоди заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, підлягає розрахунку, відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу №963, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р.

Згідно пункту 7 Методики, розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться Держекоінспекцією та її територіальними органами або Держгеокадастром та його територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними органами Держгеокадастру на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів.

Відповідно до п «ґ» ч.3 ст.152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відшкодування заподіяних збитків.

Статтею 211 Земельного кодексу України та ст. 56 Закону України «Про охорону земель» передбачено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема, за самовільне зайняття земельних ділянок. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Така шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі. Шкода заподіяна самовільним зайняттям відшкодовується на підставі загальних норм ЦК України.

Відповідно до ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Відповідно до пункту 12 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 №7, у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до статей 211, 212 Земельного кодексу України, статей 22, 623, 1166, 1172, 1192 Цивільного кодексу України особами, що її заподіяли. При заподіянні шкоди джерелом підвищеної небезпеки її відшкодовує володілець цього джерела згідно зі статтею 1187 Цивільного кодексу України.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України.

Оцінка суду.

Факт того, що на земельній ділянці за кадастровим номером 7322588500:03:002:0252 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Стрілецько-Кутської сільської ради, Кіцманського району, Чернівецької області, та яка належить на праві приватної власності гр. ОСОБА_1 , орієнтовною площею 0,83 га, було знято і перенесено ґрунтовий покрив без спеціального дозволу та здійснено виборку гравійно-піщаної суміші, що унеможливлює використання даної земельної ділянки за цільовим призначенням, повністю доведений матеріалами справи. Крім того, постанови про накладення адміністративного стягнення за №315-ДК/0114По/08/01-19 від 25.07.2019 та №477- ДК/0184По/08/01-19 від 08.10.2019 не були оскаржені до суду та набрали законної сили, вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративних правопорушень доведена. Таким чином обставина нецільового використання відповідачем земельної ділянки, а також самовільного зняття грунтового покриву ОСОБА_1 без спеціального дозволу є встановленою і доказуванню не підлягає.

Обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки за цільовим призначенням є використання земельної ділянки, яке відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність.

Таким чином, оскільки земельна ділянка була передана ОСОБА_1 у власність саме за цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, в силу вищезазначених положень Закону, відповідач зобов`язаний використовувати її за вказаним цільовим призначенням.

Оскільки останній допустив порушення такого використання, що встановлено, а отже заподіяв шкоду, розмір якої Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області, в ході здійснення заходів контролю дотримання вимог земельного законодавства, визначений з урахуванням відповідних положень Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу №963, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р.

При цьому, відповідно до зазначеної Методики, визначено розмір шкоди, завданої внаслідок зняття на земельній ділянці за кадастровим номером 7322588500:03:002:0252 ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу у сумі 23792,30 грн., а також розмір шкоди, завданої внаслідок використання земельної ділянки за кадастровим номером 7322588500:03:002:0252 не за цільовим призначенням у сумі 7508,69грн.

При цьому, суд погоджується із розрахунками, наданими позивачем, адже останні виконані відповідно до вказаної вище Методики та проведені на підставі встановлених обставин, які знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

Так, згідно приписів статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно із частиною 3 статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

За нормами частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі, особою, яка її завдала.

За змістом абз.1 п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Отже, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування майнової шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Згідно з частиною 2 статті 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Статтею 56 Закону України «Про охорону земель» визначено, що юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Таким чином в судовому засіданні встановлено наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні протиправних дій, які виразились у порушенні земельного законодавства, при цьому позивачем, відповідальним за здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, доведено існування шкоди, спричиненої ОСОБА_1 внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, а також внаслідок зняття та перенесення грунтового покриву земельної ділянки без спеціального дозволу. А отже, в судовому засіданні доведено наявність безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями ОСОБА_1 і шкодою , що настала.

Враховуючи факт відсутності добровільного відшкодування шкоди відповідачем, Головне управління звернулось до суду з даним позовом щодо примусового стягнення завданої шкоди з винної особи.

Керуючись вищевикладеним, аналізуючи встановлені в судовому засіданні фактичні обставини в контексті наведених вище норм діючого законодавства, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Щодо розподілу судових витрат.

Вирішуючи згідно підпункту 6 частини 1 статті 264 Цивільного процесуального кодексу України питання про розподіл між сторонами у справі судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, та у зв`язку з задоволення в повному обсязі позовних вимог Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області суд приходить до висновку про необхідність стягнути з відповідача - ОСОБА_1 на користь позивача, понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102 гривні. (а.с.55)

На підставі викладеного, вимог ст. 13 Конституції України, ст. ст. 5, 35, 37, 56 Закону України «Про охорону земель»,ст.ст. 18-20, 91, 168, 152, 211 Земельного кодексу України, ст. ст. 15-16, 22, 1166 ЦК України,керуючись, ст. ст. 4, 5, 18, 76-81, 89, 141, 209, 229, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272-274, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про відшкодування заподіяної шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Ленінським РВ УМВС України в Чернівецькій області 15.07.1999 року, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , шкоду заподіяну внаслідок зняття на земельній ділянці за кадастровим номером 7322588500:03:002:0252 ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу у розмірі 23 792 (двадцять три тисячі сімсот дев`яносто дві) гривні 30 копійок, а також шкоду, завдану внаслідок використання земельної ділянки за кадастровим номером 7322588500:03:002:0252, не за цільовим призначенням у розмірі 7 508 (сім тисяч п`ятсот вісім) гривень 69 копійок, на користь Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (юридична адреса: 58013, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 194а, код ЄДРПОУ 39909396, р/р UA398201720343180001000091426 ДКСУ м. Київ, МФО 820172) .

Стягнути з ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Кіцманський районний суд Чернівецької області до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 06.10.2020.

Суддя: О.І. Мінів