Рішення № 92018151, 05.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

05 жовтня 2020 року м. Київ № 640/25256/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н. М., розглянувши в письмовому порядку заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання протиправними та скасування постанов,

У С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання протиправними та скасування постанов.

Рішенням Окружного адміністративного суду від 13.03.2020, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, позов задоволено повністю.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2020 рішення Окружного адміністративного суду від 14.05.2020 скасовано.

Користуючись правом на касаційний перегляд, позивач звернулась до Верховного Суду, постановою від 11.08.2020 якого постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2020 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

За наслідками нового розгляду Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 27.08.2020 залишив рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.03.2020 без змін.

У подальшому через канцелярію суду надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення для вирішення питання про судові витрати за подання касаційної скарги.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 3 ст. 252 КАС України).

Оскільки рішення від 13.03.2020 ухвалювалось за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, тобто, без проведення судового засідання, аналогічним чином розглядається дане клопотання.

Дослідивши матеріали справи, вирішуючи заявлене позивачем питання, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За змістом ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

З аналізу наведених норм убачається, що додаткове судове рішення ухвалюється саме судом, що ухвалив судове рішення.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 4 КАС України судове рішення - рішення, постанова, ухвала суду будь-якої інстанції.

Главою 2 Розділу ІІІ КАС України регламентовані особливості адміністративного процесу в касаційному провадженні.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом (ч. 1 ст. 328 КАС України).

Частиною 4 ст. 330 КАС України передбачено, що до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на дату подання касаційної скарги) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду сплачується 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

За приписами ч. 1 ст. 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у визначених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у визначених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, визначених пунктами 1-6 частини першої цієї статті.

З аналізу наведеного, убачається, що за наслідками апеляційного оскарження учасник справи має право звернутись із касаційною скаргою, до якої статтею 330 КАС України встановлені вимоги, зокрема щодо сплати судового збору, з метою перегляду судових рішень судом касаційної інстанції та отримання судового рішення в межах повноважень, передбачених ч. 1 ст. 349 КАС України за результатами такого перегляду.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 341 КАС України).

За приписами пп. «в» п. 4 ч. 1 ст. 356 КАС України постанова суду касаційної інстанції складається, поміж інших, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

За змістом Параграфу 3 Глави 2 КАС України та з урахуванням наведених норм, суд касаційної інстанції розглядає касаційну скаргу, шляхом перегляду судових рішень в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

У разі прийняття постанови за результатами перегляду, в її резолютивній частині має зазначатись розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з таким переглядом.

Зі змісту постанови Верховного Суду від 11.08.2020 не убачається зазначення розподілу судових витрат, що, з однієї сторони закономірно, з огляду на відсутність судового рішення по суті справи та неможливість визначити одне з правил статті 139 КАС України для зазначення такого розподілу, з іншої - створило обставини, за яких питання про розподіл судових витрат не вирішено судом, що ухвалив судове рішення.

Повертаючись до змісту ч. 1 ст. 252 КАС України, у разі не вирішення питання про судові витрати, суд, який ухвалив судове рішення, може ухвалити додаткове рішення.

За висновком Окружного адміністративного суду міста Києва, вирішення питання щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду апеляційної інстанцій, може бути вирішено виключно судом, який переглядав таке рішення.

У будь-якому випадку, норми КАС України не виключають обов`язку суду касаційної інстанції та не регламентує право суду першої інстанції вирішувати питання стосовно судових витрат на касаційне оскарження.

Відповідно до ч. 4 ст. 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Підсумовуючи наведене, за відсутністю права Окружного адміністративного суду міста Києва переймати виключні повноваження суду касаційної інстанції, зважаючи на те, що судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3715,67 грн понесені позивачем за подання касаційної скарги на судове рішення апеляційної інстанції, у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, 250, 252, 255, 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні заяви про розподіл судових витрат ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене відповідно до ст. ст. 293- 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.М. Шевченко