Ухвала суду № 92018040, 02.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

02 жовтня 2020 року м. Київ № 640/24955/19

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Шевченко Н.М., розглянувши у письмовому порядку клопотання позивача щодо зупинення провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генеральної прокуратури про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Офісу Генеральної прокуратури про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.12.2019 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від представника позивача 17.08.2020 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки на розгляді Конституційного Суду України знаходиться подання 50 народних депутатів України від 18.03.2020 щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 № 113-IX (зі змінами).

На думку представника позивача, рішення Конституційного Суду України має безпосереднє значення для розгляду справи № 640/24955/19, оскільки ОСОБА_1 звільнено внаслідок проведення реформи прокуратури за Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 № 113-ІХ (зі- змінами).

Представник відповідача заперечував проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі з огляду на необґрунтованість.

Розглянувши матеріали справи, клопотання про зупинення провадження у справі, суд зазначає наступне.

Судом установлено, що підставою для видання спірного у даній справі наказу від 14.11.2019 № 1472ц про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України, визначено приписи ст.9 Закону України Про прокуратуру, п. 2 пп.2 п.19 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури №113-IX, якими передбачено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" за умови настання однієї із наступних підстав, зокрема, рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури.

Підстави для зупинення провадження у справі передбачені статтею 236 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначеною статтею визначено передумови для обов`язкового зупинення провадження у справі та випадки, коли суд має право зупинити провадження у справі, а також строки зупинення провадження та підстави і порядок відновлення зупиненого провадження у справі.

Підстави для зупинення провадження у справі передбачені статтею 236 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначеною статтею визначено передумови для обов`язкового зупинення провадження у справі та випадки, коли суд має право зупинити провадження у справі, а також строки зупинення провадження та підстави і порядок відновлення зупиненого провадження у справі.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

З огляду на зазначені правові норми, для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд повинен з`ясувати: який є взаємозв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, до розгляду якої просить зупинити провадження заявник; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду даної справи. При цьому, об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої полягає в тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, факти тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Судом встановлено, що дійсно Конституційний Суд України відкрив провадження за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року №113-ІХ зі змінами.

Разом з цим, суд враховує, що відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, зважаючи на те, що зібрані у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду, суд не вбачає підстав для висновків про неможливість розгляду даної справи до прийняття Конституційним Судом України рішення з питань «конституційності» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ (зі змінами).

При цьому суд враховує, що в разі вирішення справи не на користь позивача, яке буде передувати рішенню Конституційного Суду України про неконституційність норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», він має право на перегляд судового рішення за виключними обставинами на підставі пункту частини п`ятої статті 361 КАС України.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Керуючись статтями 236, 241-243, 248, 250, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М. Шевченко