Рішення № 92018013, 05.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2020 року м. Київ № 640/21314/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., за участю секретаря судового засідання Рябого І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до третя особа про Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 21.08.2020 про закінчення виконавчого провадження № 61784916.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на виконанні у відповідача перебував виконавчий лист № 640/3122/19, виданий 19.03.2020 Окружним адміністративним судом міста Києва, про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити ОСОБА_1 заборгованість з виплати пенсії за період з 01.02.2015 по 30.05.2018 в сумі 129449,11. Постановою відповідача від 21.08.2020 у ВП № 61784916 закінчено виконавче провадження та направлено на адресу ГУ НП України у м. Києві повідомлення про вчинення посадовими особами Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві кримінального правопорушення. Позивач вважає, що відповідачем не вчинено всіх можливих дій з виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.03.2020 № 640/3122/19.

Ухвалою суду від 14.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/21314/20, відстрочено позивачу сплату судового збору до ухвалення рішення у даній справі, залучено Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання та викликом сторін на 25.09.2020.

24.09.2020 до суду від представника позивача на виконання вимог ухвали суду від 14.09.2020 надійшли докази надіслання на адресу залученої третьої особи копії позовних матеріалів.

У призначене судове засідання 25.09.2020 ні сторони, ні третя особа явку повноважних представників не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, про дату, час і місце розгляду повідомлені належним чином, у зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 05.10.2020.

05.10.2020 до суду засобами електронної пошти надійшла заява представника позивача про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.

У призначене на 05.10.2020 судове засідання відповідач та третя особа явку повноважних представників не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, про дату, час і місце розгляду повідомлені належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи наведене, фіксування судового засідання 05.10.2020 за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

14.04.2020 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Амборським А.В. відкрито виконавче провадження ВП № 61784916 на підставі виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.03.2020 № 640/3122/19 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити ОСОБА_1 заборгованість з виплати пенсії за період з 01.02.2015 по 30.05.2018 в сумі 129449,11 грн.

26.08.2020 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бялим М.Г. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 61784916.

Не погоджуючись з постановою відповідача від 21.08.2020 про закінчення виконавчого провадження ВП № 61784916, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

За визначенням статті 1 Закону України від 02.06.2016 N 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон N 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону N 1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2019 у справі № 640/3122/19 позов ОСОБА_1 задоволено частково: зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити ОСОБА_1 заборгованість з виплати пенсії за період з 01.02.2015 по 30.05.2018 в сумі 129449,11 грн.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Амборським А.В. від 14.04.2020 відкрито виконавче провадження ВП № 61784916 з виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва № 640/3122/19 від 19.03.2020.

Пунктом 2 наведеної постанови боржнику встановлено строк для виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.

26.08.2020 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бялим М.Г. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 61784916.

Так, у вказаній постанові зазначено, що в ході примусового виконання виконавчого документа у зв`язку з невиконанням боржником рішення суду, керуючись статтями 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем винесено постанови про накладення на боржника штрафу у розмірі 5100,00 грн та 10200,00 грн.

Керуючись статтями 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем на адресу Шевченківського управління поліції ГУНП України у м. Києві направлено повідомлення про вчинення посадовими особами Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - кримінального правопорушення.

Враховуючи викладене, державним виконавцем вчинено всі дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" на виконання даного рішення суду.

Ураховуючи викладене, керуючись пунктом 11 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України "Про виконавче провадження", відповідач закінчив виконавче провадження.

Відповідно до частини першої статті 63 Закону N 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Згідно частини другої статті 63 наведеного Закону у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (ч. 3 ст. 63 Закону N 1404-VIII).

Відповідно до частини першої статті 75 Закону N 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Згідно частини другої статті 75 Закону N 1404-VIII у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Пунктом 11 частини першої статті 39 наведеного Закону визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Таким чином, враховуючи, що виконавчим документом визначено спосіб його виконання - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити ОСОБА_1 заборгованість з виплати пенсії, суд дійшов висновку, що постанова відповідача від 26.08.2020 винесена у відповідності до вимог статей 39, 63 та 75 закону України "Про виконавче провадження".

Крім того, суд звертає увагу представника позивача, адвоката Хомича І.О., що до позовної заяви не додано постанови відповідача від 21.08.2020 у ВП № 61784916, яку позивач просить визнати протиправною та скасувати, про що зазначено у прохальній частині позовної заяви.

Також суд звертає увагу представника позивача, що відповідно до частини третьої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Частиною третьою статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави (ч. 4 ст. 48 КАС України).

Згідно частини п`ятої статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

З постанов від 14.04.2020 та від 26.08.2020 вбачається, що останні винесені Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), а не Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, якого позивач визначив у якості відповідача у даній справі.

З огляду на наведене та неявку позивача та його представника у судові засідання, суд позбавлений можливості замінити відповідача у даній справі на належного.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 61784916 від 21.08.2020.

Частиною другою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відстрочену суму судового збору у розмірі 840,80 грн слід стягнути з позивача на користь держави в особі Державної судової адміністрації України за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA798999980000031211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 229, 241-246, 250, 255, 271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш ИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у сумі 840,80 грн за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA798999980000031211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя В.П. Катющенко