Рішення № 92018011, 05.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2020 року м. Київ № 640/14632/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до про Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просить суд:

визнати незаконною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в призначенні позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах з 20.11.2017.

Ухвалою суду від 09.08.2019 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

27.08.2019 до суду від позивача надійшли документи на виконання ухвали суду від 09.08.2019, у тому числі уточнена позовна заява, у якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з моменту подачі заяви, а саме з 14.05.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Звернувшись до відповідача з заявою про призначення пенсії, позивач надала всі необхідні документи, проте відповідачем було протиправно відмовлено їй у призначенні пенсії. Позивач вважає таку відмову протиправною й з огляду на те, що пільговий стаж останньої підтверджено насамперед трудовою книжкою. Акцентує увагу на тому, що діючим законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями про період роботи, що можуть міститись в інших документах, а також надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження спеціального трудового стажу, коли в трудовій книжці відсутні відповідні відомості.

Ухвалою суду від 02.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/14632/19 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

22.10.2019 відповідачем подано відзив на позовну заяву, за змістом якого суб`єкт владних повноважень просить відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав дотримання вимог чинного законодавства на момент виникнення спірних правовідносин.

13.04.2020 позивачем подано відповідь на відзив, який судом до уваги не береться з огляду на приписи частини третьої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком 2.

На підтвердження пільгового стажу за списком № 2 позивачем надані копія трудової книжки серія НОМЕР_1 .

Також, матеріали адміністративної справи також містять документи на підтвердження стажу роботи позивачки:

- копія архівної довідки від 09.11.2017 № 484 про нарахування заробітної плати ОСОБА_1 за період роботи у ПАТ «ВЕРКОН» з 1985 по 1990 роки;

- копія архівної довідки від 09.11.2017 № 485 про нарахування заробітної плати ОСОБА_1 за період за період роботи у ПАТ «ВЕРКОН» з 1991 по 1995 роки;

- копія архівної довідки від 09.11.2017 № 486 про нарахування заробітної плати ОСОБА_1 за період за період роботи у ТОВ «Ливарний завод» з 1995 по 1999 роки;

- копія архівної довідки від 09.11.2017 № 487 про періоди та місце роботи, а також посади, на яких працювала ОСОБА_1 ;

- копія архівної довідки від 09.11.2017 № 488;

- копія особової картки № 855.

З трудової книжки позивача вбачається, що з 01.10.1986 по 08.09.1999 ОСОБА_1 працювала машиністом крану різних відділів ПАТ «ВЕРКОН».

Записи на підтвердження зазначеного містяться в трудовій книжці із посилання на номери наказів, печатки підприємства та підписи відповідальних осіб.

14.05.2019 ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою щодо призначення пенсії за віком зі зниженим пенсійним віком, у відповідь на яку отримала відмову у зв`язку з попередньою відмовою у призначенні пенсії на пільгових умовах та ненаданням додаткових уточнюючих документів.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 24.06.2019 позивачці було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з ненаданням необхідних документів про характер виконуваної роботи, документів щодо атестації робочих місць (накази, картки умов праці, накази про додаткову відпустку).

Вважаючи зазначені дії органу пенсійного забезпечення протиправними, ОСОБА_1 звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 22 Загальної Декларації прав людини кожна людина як член суспільства має право на соціальне забезпечення, здійснення необхідних для підтримки її гідності, вільного розвитку її особистості, прав в економічній, соціальній і культурній сферах за допомогою національних зусиль і міжнародного співробітництва і відповідно до структури і ресурсів кожної держави.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до статей 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй.

Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно положень статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 1 Закону України від 05.11.1991 N 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон N 1788-XII) визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 7 Закону N 1788-XII звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Пунктом "б" статті 13 Закону N 1788-XII передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними, зокрема, такого віку: 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що для призначення пенсії на підставі пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах позивачу, необхідним є настання наступних умов:

- досягнення 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;

- стаж роботи не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах, що дають право на пільгову пенсію;

- за відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у жінок.

Наведені норми кореспондують положенням статті 114 Закону України від 09.07.2003 N 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон N 1058-IV).

Так, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 14.05.2019 досягла визначеного Законом віку.

З копії трудової книжки позивача вбачається, що з 25.07.1983 року позивач прийнята на роботу в Мотоциклетний завод та зарахована до моторного цеху № 2 фрезерувальницею 3 розряду, де працювала до 27.08.1984.

З 16.10.1984 по 01.10.1985 позивач працювала нянею дитячого училища № 344.

02.10.1985 ОСОБА_1 прийнята на роботу до Київського верстатобудівного виробничого об`єднання до ливарного цеху № 13 учнем машиніста крана, а 01.01.1986 їй присвоєно 2 розряд машиніста крана.

Згодом, Київське верстатобудівне виробниче об`єднання реорганізоване у Київський державний завод верстатів - автоматів, який у подальшому перейменовано в АТ "Веркон".

У зв`язку з реорганізацією АТ "Веркон" ОСОБА_1 з 01.11.1995 переведена на роботу до Дочірнього підприємства "Ливарний завод" машиністом крана 4 розряду п г с конвеєрної дільниці.

З 01.04.1998 позивача переведено машиністом крана 4 розряду п г с дільниці заливки конвеєрної дільниці, де остання працювала до 08.09.1999.

З 13.09.1999 по 01.08.2000 ОСОБА_1 в порядку переведення працювала у відкритому акціонерному товаристві "Київський верстатобудівний концерн АТ "Веркон" машиністом крана у виробничо-диспетчерському відділі.

З 01.08.2000 позивача переведено завідуючою складом у вказаному відділі, де остання працювала до 08.04.2005.

У період з 04.05.2005 по 22.12.2008 ОСОБА_1 працювала машиністом крана ТОВ "Мета Імпекс Україна", з 13.04.2009 по 11.02.2010 комірником відділу матеріально-технічного забезпечення ВАТ "УХЛ-МАШ"; з 20.01.2011 по 18.02.2012 ОСОБА_1 працювала у ФОП ОСОБА_3 ; з 01.11.2012 по 08.10.2018 позивач працювала у ПП "Косметік Трейд", а з 22.10.2018 працює в ПрАТ "Київська кондитерська фабрика "Рошен".

Таким чином, копією трудової книжки підтверджується наявність у ОСОБА_1 станом на 14.05.2019 стажу роботи не менше 25 років.

Статтею 62 Закону N 1788-XII визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 1-3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 N 637 (далі - Порядок N 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Пунктом 10 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 N 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за N 1451/11731 (далі - Порядок N 383), передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.

Згідно з пунктом 20 Порядку N 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Згідно пункту 3 Порядку № 637 до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 (далі - Порядок № 442) та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 42 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесені до переліку.

Відповідно пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, при визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати її внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

З 22.08.1956 по 31.12.1991 включно діяли списки, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173.

З 01.01.1992 по 10.03.1994 включно застосовувались списки, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 № 10.

Так, у розділі ХІV вказаних Списків № 2, затверджених наведеними вище постановами, зазначено: "машинисты кранов (крановщики), занятые в формовочных, стержневых, землеприготовительных, обрубных и очистных отделениях" - 2150100а-13790; "машинисты кранов (крановщики), занятые на шихтовом дворе" 2150100а-13790.

Відповідно до розділу ХІV Списку № 2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" затверджено професії, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах: машиністи кранів (кранівники), зайняті у формувальних, стержньових, землепідготовчих, обрубних та очисних відділеннях (2150100а-13790), машиністи кранів (кранівники), зайняті на шихтовому дворі (2150100а-13790).

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ливарний завод" станом на 22.11.2017 ще станом на 29.03.2011 перебувало в стані припинення, а основним видом діяльності визначено: лиття чавуну.

За встановлених обставин суд дійшов висновку, що позивачем ужито всі можливі заходи для підтвердження наявного у неї пільгового стажу, такий стаж у період з 01.01.1986 по 08.09.1999 підтверджено відповідними записами в трудовій книжці, частина пільгового стажу наявний у позивача і в той час, коли атестація робочих місць не проводилась (до 21.08.1992).

Крім того, аналіз наведених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

19.02.2020 Велика Палата Верховного Суду розглянула справу № 520/15025/16, в якій проаналізовано наслідки відсутності атестації робочих місць в контексті пенсійних прав громадян.

Так, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного Верховним Судом, зокрема, у постановах від 10.09.2013, 25.11.2014, 17.03.2015 у справах № 21-183а13, № 21-519а14, № 21-585а14 та зазначила, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Стосовно підстав відмови в частині відсутності заробітної плати за січень-березень 1991, травень 1991 суд зазначає про те, що матеріалами справи підтверджено перебування у трудових відносинах із ПАТ «ВЕРКОН» у вказані періоди, а інформації про роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати у вказані періоди відповідачем не надано.

Стосовно доводів відповідача про наявність попереднього рішення про відмову в призначенні позивачці пенсії на підставі аналогічного складу поданих ОСОБА_1 документів, суд зазначає про відхилення таких доводів з огляду на наявність у особи права на вільний вибір способу захисту порушеного права.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 24.06.2019 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є протиправним.

Відповідно до частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Відтак, суд вважає за можливим зобов`язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту б частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до пункту 1.6. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Так, судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з заявою 14.05.2019, у зв`язку з чим саме з цієї дати позивачкою набуто право на призначення пільгової пенсії за віком на підставі пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код 42098368) від 24.06.2019 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 згідно пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код 42098368) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2 згідно пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 14.05.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код 42098368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) 768,40 грн сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293,295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя В.П. Катющенко