
Cправа № 563/481/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.10.2020 року
Корецький районний суд Рівненської області
в особі:
головуючого судді Загородько Н.А.
секретар судового засідання Заруцький А.О.
розглянувши у судовому засіданні в м.Корець цивільну справу за позовом АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,
встановив:
До суду надійшла позовна заява АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 05.04.2016 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір №б/н.
Відповідач свої зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 20.04.2020 року має заборгованість по договору на загальну суму 13986, 62 грн., яка складається з наступного: 5877,93 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 5877,93 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 2054,16 грн.- заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит, 4912,31 грн. - нарахована пеня, а також штрафи: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина) та 642, 22 грн. - штраф (процентна складова). АТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 13986,62 грн. та судові витрати в розмірі 2102 грн..
Представник позивача в судове засідання не з"явився, до суду подав заяву в якій просить справу розглянути у його відсутності, позовні вимоги підтримує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подав суду заяву, в якій в задоволенні позовних вимог просив відмовити.
Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.
Згідно договору № б/н від 05.04.2016 року АТ КБ «ПриватБанк» надав ОСОБА_1 кредит. Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість ОСОБА_1 станом на 20.04.2020 становить 13986, 62 грн., яка складається з наступного: 5877,93 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 5877,93 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 2054,16 грн.- заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит, 4912,31 грн. - нарахована пеня, а також штрафи: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина) та 642, 22 грн. - штраф (процентна складова).
Договір складається із Анкети-заяви, Пам`ятки клієнта, Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів банку.
Про згоду відповідача на укладення договору свідчить підпис ОСОБА_1 в Анкеті-заяві.
АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.
Спірні відносини між сторонами виникли з приводу неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, і - як наслідок - виникнення заборгованості, про стягнення якої Банк і звернувся з даним позовом до суду.
Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК України).
Водночас, відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, ч.1 ст.1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
На обґрунтування позовних вимог Банк зазначав, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом із Умовами та правилами банківських послуг та Тарифами банку складають між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Окрім того, вказував, що заявою відповідача підтверджується і той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були йому надані для ознайомлення в письмовій формі. На підтвердження додано Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк» від 05.04.2016 року, яка підписана сторонами.
Разом з тим, при дослідженні вказаної Заяви встановлено, що остання не містить даних про суму кредиту чи кредитного ліміту, даних про номер та строк дії кредитної картки.
Вказана Заява містить підпис ОСОБА_1 в графі про отримання та ознайомлення з Пам`яткою клієнта, Тарифами і основними умовами обслуговування і кредитування, проте докази на підтвердження того, що він ознайомлений саме із цими документами, відсутні.
Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Особливістю договору приєднання є те, що позичальник приймає і погоджується із запропонованими кредитором умовами без права вносити свої пропозиції щодо цих умов.
На обґрунтування позовних вимог Банк вказує, що при укладання договору сторони керувалися саме вказаними нормами законодавства, при цьому, формулярами та стандартними формами є Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи банку, згідно яких обслуговується відповідач.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК України).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються Банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо зміни кредитного ліміту, сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Посилання у позовній заяві на те, що позичальник був ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, згідно яких обслуговується відповідач, включаючи стягнення неустойки за порушення умов договору, не заслуговують на увагу.
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З тексту Заяви, підписаної відповідачем, не вбачається, що особа ознайомилася з умовами надання кредитної картки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», оскільки останні не підписані відповідачем, а тому такі Витяги не є належним доказом встановлення та погодження сторонами умов укладеного між ними кредитного договору.
Оскільки відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні таких позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк».
Зазначені висновки суду узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 03 липня 2019 року в справі № 342/180/17.
Щодо вимоги АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України в розмірі 2054 грн. 16 коп., то, як вбачається із розрахунку заборгованості, вона нарахована в розмірі відсоткової ставки визначеної з урахуванням Тарифів з обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Умов та правил надання банківських послуг, яку сторони в письмовому вигляді не обумовлювали (проценти договірні), а не в розмірі трьох процентів річних від простроченої суми (проценти встановлені законом).
За таких обставин, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача наведених у позовній заяві та розрахунку заборгованості станом на 20.04.2020 року нарахованих штрафів та відсотків, розрахованих з урахуванням передбаченого Умовами та правилами порядку збільшення розміру кредиту на розмір боргових зобов`язань у разі недостатності на рахунку коштів для нарахування відсотків, заборгованості за простроченими відсотками в розмірі та заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит в розмірі відсоткової ставки визначеної з урахуванням Тарифів з обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Умов та правил надання банківських послуг, яку сторони в письмовому вигляді не обумовлювали.
Разом з тим, суд вважає, що позовна вимога про стягнення заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором підлягає до задоволення.
За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений договором строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.
Частиною другою статті 1050 ЦК України визначено, що у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою позикодавцю в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.
Як вбачається з розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором № б/н від 05.04.2016 року, наданого Банком, заборгованість позичальника по тілу кредиту становить 5877 грн. 93 коп..
Така заборгованість відповідачем не спростована, підтверджена розрахунками, наданими позивачем, де відображено рух коштів з використанням кредиту та його погашенням, і відповідає умовам укладеного між сторонами кредитного договору, а тому підлягає до стягнення.
Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості по відсотках, пені та штрафах.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ст.525, 526, 625, 1049, 1050 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позовну заяву задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 , на користь АТ КБ «ПриватБанк», м.Київ вул.Грушевського, 1 Д, заборгованість в розмірі 5877 (п`ять тисяч вісімсот сімдесят сім) грн. 93 коп. на рахунок - № НОМЕР_2 АТ КБ "Приват Банк" МФО 305299, ЄДРПОУ - 14360570.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» судові витрати по справі в сумі 883 (вісімсот вісімдесят три) грн. 37 коп. та перерахувати на рахунок - № НОМЕР_2 АТ КБ "Приват Банк" МФО 305299, ЄДРПОУ - 14360570.
В задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Корецький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Загородько Н. А.
Судове рішення № 92017117, Корецький районний суд Рівненської області було прийнято 05.10.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 563/481/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: