Рішення № 92017007, 06.10.2020, Гощанський районний суд Рівненської області

Провадження 2-а/557/52/2020

Справа 557/1111/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2020 року смт Гоща

Гощанський районний суд Рівненської області в складі:

судді Оленич Ю.В.,

секретар судового засідання Поліщук С.О.,

номер справи 557/1111/20,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі: Головне управління Національної поліції в Рівненській області, старший сержант поліції СРПП №4 Гощанського ВП Острозького ВП ГУНП в Рівненській області Попчук І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в смт Гоща адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області, старшого сержанта поліції СРПП №4 Гощанського ВП Острозького ВП ГУНП в Рівненській області Попчука Івана Олександровича про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення,

за участю представника позивача Пузирка О.О.,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до старшого сержанта поліції СРПП №4 Гощанського ВП Острозького ВП ГУНП в Рівненській області Попчука І.О. про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позову останній зазначив, що оскарженою постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП за те, що він 11 серпня 2020 року о 02 год. 20 хв. на вул. Центральна в с. Липки, в порушення п. 2.9 в) Правил дорожнього руху України, керував автомобілем «ВАЗ 2121», д.н.з. НОМЕР_1 , з номерним знаком, який не відповідає вимогам стандартів.

Мотивуючи свою невинуватість позивач зазначив, що наявний на його транспортному засобі номерний знак є стандартним, такий отриманий ним в ДАІ при реєстрації транспортного засобу, при цьому вказаний знак не був забрудненим та на ньому були чітко відображені символи. Також позивач зауважує, що в постанові конкретно не зазначено в якій формі вчинено порушення Правил дорожнього руху, яке передбачене п. 2.9 в).

Позивач не погоджується з винесеною постановою, вважає себе невинним, а постанову старшого сержанта СРПП Гощанського ВП Острозького ВП ГУНП в Рівненській області Попчука І.О. серії БАА №230391 від 11 серпня 2020 року протиправною, у зв`язку з чим просить таку скасувати.

Відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову відповідачами до суду не подано.

31 серпня 2020 року позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи та заміну первісного відповідача належним відповідачем - Управлінням патрульної поліції в Рівненській області.

05 жовтня 2020 року начальником Гощанського ВП Острозького ВП ГУНП в Рівненській області до суду направлено DVD-диск з відеофайлами з нагрудної камери №2023 по факту оформлення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 121, ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Будь-яких інших заяв та клопотань від учасників справи не надходило.

Ухвалою судді Гощанського районного суду Рівненської області від 21 серпня 2020 року дана позовна заява прийнята до розгляду і відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Гощанського районного суду Рівненської області від 01 вересня 2020 року частково задоволено клопотання позивача про заміну первісного відповідача належним відповідачем та залучено до участі у справі другого відповідача - Головне управління Національної поліції в Рівненській області.

Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювалися.

Позивач у судовому засідання позов підтримав та просив такий задовольнити. Останній не заперечував того, що передній номерний знак на його транспортному засобі був підігнутий та мав подряпину, проте твердив, що такий відповідає вимогам стандартів та був отриманий ним при реєстрації автомобіля.

Аналогічну позицію у судовому засіданні зайняв представник Пузирко О.О. , додатково вказавши на те, що номерний знак на автомобілі позивача заводського виробництва та відповідає стандартам. При цьому зазначив, що в оскарженій постанові не вказано, яким саме стандартам не відповідає номерний знак, тим самим не розкрито зміст правопорушення. Зауважив представник і на тому, що ОСОБА_1 при оформленні адміністративних матеріалів не були роз`яснені його права, передбачені ст. 268 КУпАП.

Відповідач Попчук І.О. у судовому засіданні позов не визнав, у його задоволенні просив відмовити. При цьому, останній пояснив, що підставою для зупинення позивача стало те, що не освітлювався задній номерний знак його транспортного засобу. Вказане правопорушення позивачем було усунуто та задній номерний знак почав освітлюватись, проте передній знак був загнутий під бампер та не читався, що, на його переконання, є порушенням вимог п. 2.9 в) Правил дорожнього руху України, так як вказаний знак не відповідає вимогам стандартів.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Рівненській області, будучи належним чином повідомленим про час, місце та дату розгляду справи, про що в матеріалах справи наявна розписка про вручення судової повістки, в судове засіданні не з`явився.

Заслухавши позивача, його представника та відповідача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача та заперечення на них відповідача, дослідивши та оцінивши докази, суд вважає, що позов належить задовольнити частково зважаючи на таке.

Судом установлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії БАА №230391 від 11 серпня 2020 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністратиної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП та застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 гривень (арк. спр. 6).

ОСОБА_1 не погоджуючись із означеним рішенням поліцейського, вважає себе невинним, а оскаржену постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а тому звернувся до суду з даним позовом за захистом свого порушеного права.

Таким чином, між сторонами виникли спірні правовідносини, з приводу правомірності винесеного суб`єктом владних повноважень рішення у формі постанови від 11 серпня 2020 року, що є предметом судового розгляду в даній справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскарженою постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП, яка передбачає відповідальність, зокрема, за експлуатацію транспортного засобу з номерним знаком, що не відповідає вимогам стандартів.

Виходячи із змісту оскарженої постанови, особою, яка її винесла, було встановлено що ОСОБА_1 11 серпня 2020 року о 02 год. 20 хв. на вул. Центральна в с. Липки керував автомобілем «ВАЗ 2121», д.н.з. НОМЕР_1 , з номерним знаком, який не відповідає вимогам стандартів.

При цьому дії позивача кваліфіковані, як порушення вимог п. 2.9 в) Правил дорожнього руху України, який забороняє водієві, серед іншого, керувати транспортним засобом з номерним знаком, що не відповідає вимогам стандартів.

Разом з тим, суд не може вважати вказані обставини доведеними належними та допустимими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки такі в матеріалах справи відсутні.

Як установлено у судовому засіданні з пояснень позивача, номерний знак на транспортному засобі «ВАЗ 2121» був підігнутий.

Вказані обставини встановлені також даними оглянутих у судовому засіданні відеозаписів з нагрудної камери №2023 події від 11 серпня 2020 року, на яких зафіксовано зовнішній вигляд номерного знака транспортного засобу «ВАЗ 2121».

При цьому суд зауважує, що номерний знак транспортного засобу можливо ідентифікувати, він не забруднений та на ньому чітко визначаються його символи, тому доводи відповідача з приводу неможливості визначення символів номерного знаку, так як номерний знак «загнутий під бампер», з чим останній пов`язує невідповідність знаку вимогам стандартів, судом відхиляються.

В той же час, судом звертається увага на те, що відповідачем у судовому засіданні не вказано на невідновідність номерного знаку вимогам ДСТУ 4278:2019 «Дорожній транспорт. Знаки номерні транспортних засобів. Загальні вимоги. Правила застосування», який установлює типи та основні розміри, вимоги до інформаційного змісту, правила застосування номерних знаків.

Варто зазначити, що заборона змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, наносити на них додаткові позначення або закривати їх визначена п. 30.2 Правил дорожнього руху України, а не п. 2.9 в) Правил дорожнього руху України, за яким кваліфіковані дії позивача, тому суд приходить висновку, що поліцейським невірно надана кваліфікація правопорушенню, і не доведено, що у діях позивача наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, зокрема в частині невідповідності номерного знака вимогам стандартів.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності своїх дій та не надано обґрунтованих доводів прийняття оскарженої постанови відповідно до норм КУпАП.

Що стосується вимоги позивача про визнання протиправною оскарженої постанови, суд прийшов висновку, що в задоволенні такої слід відмовити зважаючи на відсутність такого права у суду згідно приписів ч. 3 ст. 286 КАС України, яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності та містить виключний перелік рішень, які має право прийняти суд за наслідками розгляду таких справ.

Також судом відхиляються доводи представника позивача щодо нероз`яснення ОСОБА_1 відповідачем при оформленні адміністративних матеріалів прав, передбачених ст. 268 КУпАП, оскільки у відповідній графі оскарженої постанови від 11 серпня 2020 року наявний підпис позивача про роз`яснення йому таких прав, дійсність якого останнім у усудовому засіданні не оспорювалася.

Враховуючи наведене вище, суд прийшов переконання, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом часткового задоволення позову.

Разом із тим, суд застосовує спеціальні норми права, які містяться у ст.ст. 9, 121, 251, 280 КУпАП, з урахуванням норм права, що містяться у ч. 2 ст. 19 Конституції України, та на окремі з яких вірно посилався позивач у позовній заяві.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує те, що частиною ч. 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, підставою для стягнення з суб`єкта владних повноважень судового збору є задоволення позовних вимог сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, та наявність документального підтвердження сплати нею судового збору у відповідному розмірі.

Така позиція суду повністю співпадає з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23 липня 2020 по справі №524/6159/16-а.

Згідно з квитанцією №67 від 20 серпня 2020 року позивачем при зверненні до суду з вищевказаним позовом було сплачено судовий збір в розмірі 840 гривень 80 копійок (арк. спр. 1).

Враховуючи те, що позов ОСОБА_1 задоволено, судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 420 гривень 40 копійок, відповідно до ст. 139 КАС України мають бути покладені на відповідача - Головне управління Національної поліції в Рівненській області.

Щодо решти надмірно сплаченої позивачем суми судового збору, що становить 420 гривень 40 копійок, то суд вважає за необхідне роз`яснити, що така в порядку п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» повертається за клопотанням особи, яка сплатила судовий збір за ухвалою суду.

Керуючись ст.ст. 9, 10, 77, 90, 139, 243-246, 250, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області, старшого сержанта поліції СРПП №4 Гощанського ВП Острозького ВП ГУНП в Рівненській області Попчука Івана Олександровича про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.

Скасувати постанову старшого сержанта поліції СРПП №4 Гощанського ВП Острозького ВП ГУНП в Рівненській області Попчука Івана Олександровича серії БАА №230391 від 11 серпня 2020 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 121 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

У позові ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області, старшого сержанта поліції СРПП №4 Гощанського ВП Острозького ВП ГУНП в Рівненській області Попчука Івана Олександровича про визнання протиправною постанови - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Рівненській області на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування сплаченого судового збору грошові кошти в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Гощанський районний суд Рівненської області (відповідно до п.п. 15.5 п. 5 ч. 1 Перехідних положень КАС України в редакції Закону №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року) протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідачі: Головне управління Національної поліції в Рівненській області, місцезнаходження: 33000, м. Рівне, вул. Миколи Хвильового, 2; старший сержант поліції СРПП №4 Гощанського ВП Острозького ВП ГУНП в Рівненській області Попчук Іван Олександрович, місцезнаходження: 35400, Рівненська область, смт Гоща, вул. Застав`я, 11.

Повне рішення суду складено 06 жовтня 2020 року.

Суддя Ю.В. Оленич