Вирок № 92015795, 05.10.2020, Новоайдарський районний суд Луганської області

Справа № 461/55/18

Провадження № 1-кп/419/29/2020

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2020 року Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді - Іванової О. М.,

суддів - Лободюка В. А., Мартинюка В. Б.,

при секретарі - Шапка О. О., Логвиновій О. А.,

за участю: прокурора - Кіби О. С.,

обвинуваченої - ОСОБА_1 ,

захисника - Циби Д. М.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в селищі Новоайдар Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22017140000000104 від 13.10.2017 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Маріуполь Донецької області, з повною загально середньою освітою, заміжньої, офіційно не працюючої, перебуває на диспансерному обліку з діагнозом: рецидив туберкульозу верхніх часток легень - РТБ (06.11.2018). Дестр -, МБТ +, М-, МГ+, К0, Резист 0, Гіст 0, Категорія ІІ. Кагорта 4 (2018), судимої 30.09.2010 р. Слов`яносербським районним судом Луганської області за ч.2 ст.186, ст.69 КК України до покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі; 28.03.2012 року звільнена з Червонопартизанської ВК Луганської області №68 на підставі постанови Свердловського міського суду Луганської області від 20.03.2012 року, умовно-достроково на невідбутий строк 6 місяців 10 днів, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Орієнтовно у серпні - вересні 2017 року співробітник Міністерства державної безпеки терористичної організації «ЛНР», який керує діяльність 2 окремої мотострілецької бригади 2 армійського корпусу «Народної міліції» терористичної організації «ЛНР» ОСОБА_2 , перебуваючи у смт. Слов`яносербськ Луганської області (територія, що контролюється терористичною організацією «ЛНР»), запропонував мешканці с. Трьохізбенка Новоайдарського району Луганської області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснювати незаконну діяльність, яка мала полягати у зборі та передачі йому відомостей про місця дислокації підрозділів Збройних сил України на території Луганської області, поблизу лінії розмежування сторін, що має значення для протидії задіяним в проведенні АТО силам.

ОСОБА_1 , керуючись особистими переконаннями, порушуючи вимоги статті 17 Конституції України, погодилась на пропозицію ОСОБА_2 здійснювати збір та передачу йому зазначеної інформації та у такий спосіб сприяти діяльності терористичної організації «ЛНР» з метою порушення суверенітету і територіальної цілісності України.

При цьому, ОСОБА_1 достовірно знала з розповсюджених у засобах масової інформації та мережі Інтернет повідомлень про проведення на території Луганської області України антитерористичної операції проти терористичної організації «ЛНР», усвідомлювала, що сили і засоби АТО використовуються для захисту суверенітету і територіальної цілісності України, а інформація про їх дислокацію і переміщення у разі її отримання терористами, використовуватиметься для протидії силам АТО, що може призвести до загибелі військовослужбовців, мирного населення в зоні проведення антитерористичної операції на території, підконтрольній органам державної влади України, пошкодження військової техніки та об`єктів інфраструктури.

На виконання злочинного умислу, що полягав у сприянні діяльності терористичної організації «ЛНР», ОСОБА_1 , у період з серпня 2017 року по 13 жовтня 2017 року, перебуваючи в районі місця свого фактичного проживання на території Луганської області, здійснювала спостереження та збір відомостей про сили та засоби антитерористичної операції, розташування вогневих та оборонних позицій сил АТО в районі лінії розмежування сторін на території Луганської області, при цьому за допомогою камери власного мобільного телефону марки «Bravis BIZ» imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 проводила фотофіксацію військових об`єктів сил АТО, а саме:

- п`ятиповерхового житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , у правому південному крилі якого тимчасово проживають військовослужбовці 54 бригади ЗСУ;

- п`ятиповерхового житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , у якому проживають керівники військової цивільної адміністрації, а також співробітники поліції та інших державних структур;

- споруди взводного діючого опорного пункту «Штурман», розташованого на початку вулиці Гагаріна при в`їзді в с. Кряківка (5 км. на захід від с. Трьохізбенка), де несуть службу військовослужбовці 58 бригади ЗСУ;

- споруди взводного діючого опорного пункту, розташованого в кінці вулиці Леніна при в`їзді в с. Трьохізбенка (східна околиця с. Трьохізбенка), де несуть службу військовослужбовці 54 бригади ЗСУ;

- споруди взводного діючого опорного пункту «Школа», розташованого в кінці вулиці Гагаріна при в`їзді в с. Кряківка, де несуть службу військовослужбовці 54 бригади ЗСУ;

- бліндажу та критого навісу, розташованого на відстані близько 300 метрів в східному напрямку за с. Трьохізбенка, у якому несуть службу військовослужбовці 54 бригади ЗСУ;

- блокпосту та прилеглої до нього території, що розташовані на відстані 5 км. в східному напрямку від с. Трьохізбенка, де несуть службу військовослужбовці 54 бригади ЗСУ;

- дерев`яного бліндажу накритого маскувальною сіткою, розташованого при виїзді з с. Трьохізбенка (поряд з вул. Чкалова), у якому несуть службу військовослужбовці 58 бригади ЗСУ;

- споруди взводного діючого опорного пункту «Стадіон», що розташований при виїзді з с. Трьохізбенка в південно-західному напрямку (поряд з вул. Тюленіна), де несуть службу військовослужбовці 58 бригади ЗСУ.

В подальшому, частину зібраної інформації ОСОБА_1 засобами телефонного зв`язку, використовуючи номери мобільних терміналів НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , 11.10.2017 року о 17 год. 35 хв. та о 17 год. 37 хв. передала учаснику терористичної організації «Луганська народна Республіка» ОСОБА_2 , а флеш носій типу SD з мобільного телефону марки «Bravis BIZ» imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 із фотографіями об`єктів дислокації сил АТО повинна була передати особисто, однак її злочинні дії в цій частині не були доведені до кінця, оскільки 13.10.2017 р. вона була затримана співробітниками Служби безпеки України.

Зібрана ОСОБА_1 для ОСОБА_2 інформація при її використанні для здійснення збройного опору силам антитерористичної операції могла завдати шкоди інтересам держави Україна, зокрема її обороноздатності та призвести до інших тяжких наслідків, а саме загибелі мирного населення, військовослужбовців ЗС України, інших законних військових формувань України, знищення або пошкодження військової техніки.

Тобто, ОСОБА_1 у період з серпня 2017 року по 13 жовтня 2017 року, керуючись особистими переконаннями, діючи умисно, здійснювала збір та передачу засобами стільникового зв`язку з номерів телефонів НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , а також на флеш носіях типу SD, учаснику терористичної організації «ЛНР» - ОСОБА_2 даних про дислокацію військовослужбовців та військової техніки Збройних сил України та інших військових формувань України, розташованих на території Луганської області, які беруть участь у проведенні антитерористичної операції, чим сприяла діяльності терористичної організації «Луганська народна Республіка».

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України, визнала повністю, у скоєному щиро розкаялась, відмовилась від давання показань на підставі ст.63 Конституції України та зазначила, що викладені в обвинувальному акті фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, що ставиться їй в провину, відповідають формулюванню обвинувачення та правовій кваліфікації вчиненого нею кримінального правопорушення.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченою ОСОБА_1 , її винність доведена зібраними доказами відповідно до вимог ст. 352 КПК України та дослідженими в судовому засіданні протоколами слідчих дій та долученими до матеріалів кримінального провадження документами, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення факту і обставин кримінального провадження, що відповідає вимогам ст.358 КПК України.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показав, що він є військовослужбовцем військової частини А2260, на час проходження служби обіймав посаду командира відділення. У період з серпня 2017 р. по березень 2018 р. їх військова частина дислокувалась в с. Трьохізбенка Новоайдарського району, несли службу на блок-посту ВОП «Штурман». Він неодноразово бачив ОСОБА_1 , яка перетинала пункт перепуску восени 2017 р. з с. Трьохізбенка в смт. Слов`яносербськ та у зворотному напрямку. Проводити фотозйомку військових об`єктів ЗСУ заборонено.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав, що він є військовослужбовцем військової частини А4532, на час проходження служби обіймав посаду командира опорного пункту «Штурман», розташованого в 5 км. на захід від с. Трьохізбенка Новоайдарського району. У період з 15 липня 2017 р. по 16 грудня 2017 р. їх військова частина дислокувалась в с. Трьохізбенка Новоайдарського району. Бачив ОСОБА_1 1-2 рази на опорному пункті, проходила блок-пост, маючи при собі довідку переселенця. Під час проведення досудового розслідування йому пред`являли фотознімки з зображенням споруд взводного діючого опорного пункту «Штурман». Фотознімки неякісні, зроблені восени, з автомобіля. Він впізнав три об`єкта споруд взводного діючого опорного пункту «Штурман».

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав, що він є військовослужбовцем військової частини А2260 (А4532), на час проходження служби обіймав посаду командира мотопіхотної роти. У період з липня 2017 р. по лютий 2018 р. їх військова частина дислокувалась на території с. Трьохізбенка та с. Кряківка Новоайдарського району. Під час проведення досудового розслідування йому пред`являли фотознімки з зображенням споруд взводного діючого опорного пункту «Штурман», споруд взводного діючого опорного пункту «Стадіон», що розташований при виїзді з с. Трьохізбенка, споруд взводного діючого опорного пункту «Школа», розташованого при в`їзді в с. Кряківка. Декілька фотознімків зроблені з автомобіля, з пасажирського сидіння. Відповідні фотознімки могла зробити цивільна особа.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що у вересні 2017 р. працював інструктором з особистої безпеки Новоайдарського ВП ГУНП в Луганській області. В його службові обов`язки входило патрулювання в с. Трьохізбенка Новоайдарського району та забезпечення громадського порядку. ОСОБА_1 йому знайома як жителька с. Трьохізбенка, неодноразово порушувала громадський порядок, розпивала алкогольні напої. У вересні 2017 р. ОСОБА_1 зателефонувала йому та розповіла, що вона та ОСОБА_7 виїхали на непідконтрольну територію до смт. Слов`яносербська, де розпивали алкогольні напої. Після прибуття з смт. Слов`яносербська повідомила йому, що на непідконтрольній території її та ОСОБА_7 затримали співробітники поліції так званої «ЛНР». Офіційно вона не складала заяви про співпрацю зі службами «ЛНР». Він її попередив, щоб більше не виїжджала на непідконтрольну територію. Через 2-3 доби після прибуття ОСОБА_1 з смт. Слов`яносербськ, йому зателефонував співмешканець ОСОБА_1 - ОСОБА_8 , попросив зустрітися. Під час зустрічі повідомив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_7 в смт. Слов`яносербськ, при їх затриманні в поліції підписали якісь папери, які саме, йому не відомо. Свідок ( ОСОБА_6 ) в усній формі повідомив про отриману інформацію співробітників СБУ. Йому не відомо про будь-яку співпрацю ОСОБА_1 з правоохоронними органами України та до нього обвинувачена з подібними заявами не зверталася.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 показали, що вони є співробітниками СБУ, були задіяні при проведенні слідчих та процесуальних дій у даному кримінальному провадженні, безпосередньо при затриманні ОСОБА_1 та проведенні обшуку за місцем мешкання останньої.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показав, що восени 2017 року залучався співробітниками поліції у якості понятого при проведенні обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 , під час проведення якого було вилучено телефон останньої.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показала, що тривалий час перебуває з обвинуваченою у товариських стосунках. У вересні 2017 р. вони з обвинуваченою перетинали лінію розмежування, їздили на непідконтрольну територію до смт. Слов`яносербськ з метою поспілкуватися з друзями. Їх відразу затримала місцева поліція «ЛНР», перебували у різних кабінетах. У них відібрали документи, мобільні телефони. Зранку відпустили. До неї та ОСОБА_12 застосували фізичну силу, у неї був розбитий ніс, у ОСОБА_1 - синець під оком. Співробітник МГБ «ЛНР» наказав їм телефонувати, якщо виникнуть проблеми. У відділку запитували, де розташовані ЗСУ. Під тиском її змусили підписати папери про співробітництво з представниками «ЛНР».

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що є співмешканцем ОСОБА_1 . Зі слів останньої йому відомо, що ОСОБА_1 та ОСОБА_7 19.09.2017 р. відвідували непідконтрольну територію смт. Слов`яносербськ. Їх там затримали, спричинили тілесні ушкодження. 20.09.2017 р. вони повернулись додому. 13.10.2017 р. він був присутнім при затриманні ОСОБА_1 .

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показала, що тривалий час перебуває з обвинуваченою у товариських стосунках. Зі слів ОСОБА_1 їй відомо, що остання разом з ОСОБА_7 у вересні 2017 р. виїжджала на непідконтрольну територію до смт. Слов`яносербська, там їх затримували та допитували. Вона бачила у ОСОБА_1 синець під оком.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 показала, що вона була присутньою при затриманні ОСОБА_1 , при затриманні у останньої вилучили телефон.

Зокрема, вина ОСОБА_1 доводиться дослідженими в судовому засіданні протоколами слідчих дій та долученими до матеріалів кримінального провадження документами, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення факту і обставин кримінального провадження:

-витягом з ЄРДР за № 22017140000000104 від 13.10.2017 року;

-повідомленням про вчинення кримінального правопорушення від 13.10.2017 р.;

-рапортом про вчинення кримінального правопорушення від 13.10.2017 р.;

-протоколом обшуку за місцем мешкання ОСОБА_1 від 13.10.2017 р., в ході проведення якого біло виявлено та вилучено мобільні термінали;

-протоколом огляду мобільного телефону «Bravis BIZ» (Major), що належить ОСОБА_1 , від 13.10.2017 р. з додатками;

-протоколом огляду мобільного телефону «Samsung Keystone 2», що вилучений у ОСОБА_1 , від 01.11.2017 р. з додатками;

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.10.2017 р., відповідно до якого свідок ОСОБА_3 впізнав ОСОБА_1 , як особу, яку неодноразово бачив поблизу військових об`єктів ЗСУ;

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.10.2017 р., відповідно до якого свідок ОСОБА_4 впізнав ОСОБА_1 , як особу, яку неодноразово бачив поблизу військових об`єктів ЗСУ;

-висновком комп`ютерно-технічної експертизи №157 від 22.12.2017 р.;

-висновком судової експертизи відео-, звукозапису №5479/5480 від 15.11.2017 р.;

-висновком комісійної криміналістичної експертизи відеозвукозапису №01/02 від 09.01.2018 р.;

-протоколами та матеріалами, отриманими за результатами проведення НСРД щодо ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (дівоче прізвище - ОСОБА_1 );

-протоколом слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_17 від 14.11.2017 р.;

-протоколом від 06.12.2017 р. та матеріалами тимчасового доступу до речей і документів (інформації за абонентськими номерами ОСОБА_1 та ОСОБА_8 );

-протоколом огляду матеріалів тимчасового доступу до речей і документів від 12.01.2018 р.

Таким чином, суд, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, прийшов до обґрунтованого висновку щодо повної доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України.

Так, поняття терористичної організації визначено в статті 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», відповідно до якого терористична організація це стійке об`єднання трьох і більше осіб, яке створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого проведено розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів. Організація визнається терористичною, якщо хоч один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації.

Враховуючи вищевикладене, вказана організація «ЛНР» підпадає під зазначені ознаки терористичної організації, має стабільний склад лідерів, які підтримують між собою тісні стосунки, централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організації, а також план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.

Крім того, відповідно до постанов Верховної Ради України «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором» № 129-VІІІ від 27 січня 2015 року; «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян», схвалену постановою Верховної Ради України від 4 лютого 2015 року № 145-VІІІ; «Про відсіч збройної агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», схвалену постановою Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року №337-VІІІ, в яких «ДНР», «ЛНР» визначено терористичними організаціями, референдум, проведений у травні 2014 року, фіктивним, проведеним у неконституційний спосіб, Російську Федерацію визнано державою-агресором, що всебічно підтримує тероризм та блокує діяльність Ради Безпеки ООН, чим ставить під загрозу міжнародний мир і безпеку, а так звані «ДНР» і «ЛНР» визнано терористичними організаціями.

Також, Конвенцією ООН проти транснаціональної організованої злочинності від 15 листопада 2000 року зобов`язано держави-учасниці криміналізувати участь в організованій злочинній групі. При цьому відповідно до п. «а» ст. 2 цієї Конвенції організована злочинна група означає структурно оформлену в групу в складі трьох або більше осіб, що існує протягом визначеного періоду часу і діє узгоджено з метою здійснення одного або декількох серйозних злочинів, визнаних такими відповідно до цієї Конвенції, для того, щоб одержати, прямо або посередньо, фінансову або іншу матеріальну вигоду.

Аналіз кримінального законодавства, рішення Варшавської конвенції 2001 року, Резолюції Ради Безпеки ООН від 28 вересня 2001 року №1373 по боротьбі з тероризмом, а також відповідних положень Закону України «Про боротьбу з тероризмом» показує, що терористична організація виділена, як вид злочинної організації за спеціальною метою - здійснення терористичної діяльності. Так, відповідно до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» терористична діяльність - діяльність, яка охоплює: планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів; підбурювання до вчинення терористичних актів насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об`єктів у терористичних цілях; організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у таких актах; вербування, озброєння, підготовку та використання терористів; пропаганду і поширення ідеології тероризму; фінансування та інше сприяння тероризму.

Терористичні організації створюються для вчинення діянь, передбачених частинами 1-3 ст. 258 КК України, а також інших злочинів терористичної спрямованості, тобто діянь, направлених на залякування населення з метою спонукання держави, міжнародної організації, фізичної чи юридичної особи до прийняття чи відмови від прийняття будь-якого рішення. При цьому, злочини терористичної організації відрізняються від інших споріднених злочинів саме фактором цілеспрямованості залякування населення як засобу досягнення поставленої мети.

13 квітня 2014 року Радою національної безпеки і оборони України прийнято рішення «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», яке введено в дію Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» № 405/2014 від 14 квітня 2014 року та відповідно до якого на території України розпочато антитерористичну операцію.

Наказом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України № 33/6/9 від 7 жовтня 2014 року районами проведення антитерористичної операції визначені території Донецької та Луганської областей. До проведення антитерористичної операції, згідно статті 4 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», залучені військові підрозділи Міністерства оборони України та Міністерства внутрішніх справ України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», антитерористична операція це комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності.

Отже немає обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення. Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст.92 КПК України, сторона обвинувачення довела перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване кримінальне правопорушення за ч.1 ст.258-3 КК України було вчинене і обвинувачена ОСОБА_1 є винною у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Здійснюючи вказані дії, ОСОБА_1 розуміла їх суспільну небезпечність, усвідомлювала можливість настання суспільно-небезпечних наслідків від вказаних дій та бажала їх настання, тобто діяла з прямим умислом.

Умисні дії обвинуваченої ОСОБА_1 підлягають кваліфікації за ч. 1 ст.258-3 КК України, як сприяння діяльності терористичної організації.

При призначенні покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Вчинене обвинуваченою ОСОБА_1 кримінальне правопорушення відповідно до приписів ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

Обвинувачена ОСОБА_1 раніше судима 30.09.2010 р. Слов`яносербським районним судом Луганської області за ч.2 ст.186, ст.69 КК України до покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі; 28.03.2012 року звільнена з Червонопартизанської ВК Луганської області №68 на підставі постанови Свердловського міського суду Луганської області від 20.03.2012 року, умовно-достроково на невідбутий строк 6 місяців 10 днів; за місцем проживання характеризується з позитивного боку; на диспансерному обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває; страждає на тяжку хворобу, у зв`язку з чим перебуває на диспансерному обліку з діагнозом: рецидив туберкульозу верхніх часток легень та потребує лікування у спеціалізованому закладі.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченої, відповідно до ст.66 КК України, суд вважає повне визнання провини, щире каяття, страждання на тяжку хворобу.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої,відповідно до ст.67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.

Так, відповідно до роз`яснень п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23 грудня 2005 року, щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

Як вбачається з промови обвинуваченої ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення вона визнала в повному обсязі, висловлювала жаль з приводу вчиненого.

Враховуюче викладене, тяжкість скоєного кримінального правопорушення, сукупність обставин, що пом`якшують покарання та обставину, що обтяжує покарання, особу обвинуваченої, її відношення до скоєного, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відсутність тяжких наслідків, які би призвели до загибелі військовослужбовців, мирного населення в зоні проведення АТО, пошкодження військової техніки та об`єктів інфраструктури, суд приймає до уваги положення ст. 65 КК України, вважає, що з метою виправлення обвинуваченої, попередження з її боку вчинення нових кримінальних правопорушень і досягнення інших цілей покарання, за вчинений злочин обвинувачена ОСОБА_1 підлягає покаранню з застосуванням положень ст. 69 КК України у виді позбавлення волі, призначивши покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.1 ст.258-3 КК України, без конфіскації майна.

При цьому суд звертає увагу на ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, данні про особу обвинуваченої, яка за місцем проживання характеризується з позитивного боку, страждає на тяжке захворювання, потребує лікування у спеціалізованому закладі,бере до уваги конкретні обставини у справі, визнані судом пом`якшуючими покарання за скоєне.

Разом з тим, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченої без ізоляції від суспільства та прийняв рішення про звільнення обвинуваченої від відбування покарання з випробуванням, із застосуванням вимог ст. ст. 75, 76 КК України.

Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).

Цивільний позов під час кримінального провадження та до початку судового розгляду не пред`являвся.

Судові витрати на проведення під час досудового розслідування судової комп`ютерно-технічної експертизи №157 від 22.12.2017 р. підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої у вигляді тримання під вартою скасований ухвалою Новоайдарського районного суду від 21 лютого 2019 р. у зв`язку з тяжкою хворобою обвинуваченої та у подальшому не обирався.

Керуючись ст. ст. 368, 370, ч.2 ст. 373 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, та призначити їй покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання у вигляді позбавлення волі, якщо вона протягом визначеного судом строку 3 (три) роки не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на неї обов`язки, передбачені ст.76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та додатково покласти такі обов`язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати на суму 1980 грн. 80 коп. в рахунок відшкодування витрат на проведення в ході досудового розслідування судової комп`ютерно-технічної експертизи №157 від 22.12.2017 р.

Зняти арешт з вилучених в ході обшуку 13.10.2017 р. предметів: мобільного телефону марки «Bravis BIZ» (Major) imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , із сім-карткою мобільного оператора «Vodafone» з номером НОМЕР_3 та SD-карткою пам`яті об`ємом 16 Gb; мобільного терміналу «Samsung Keystone 2» з imei: НОМЕР_5 та сім-карткою з абонентським номером НОМЕР_4 , накладеного ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 17.10.2017 року.

Речові докази: мобільний телефон марки «Bravis BIZ» (Major) imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , із сім-карткою мобільного оператора «Vodafone» з номером НОМЕР_3 та SD-карткою пам`яті об`ємом 16 Gb; мобільний термінал «Samsung Keystone 2» з imei: НОМЕР_5 та сім-карткою з абонентським номером НОМЕР_4 , що зберігаються при матеріалах кримінального провадження, - повернути законним володільцям ОСОБА_1 , ОСОБА_8 .

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Новоайдарський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченій і прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Головуючий суддя: О. М. Іванова

Судді: В. А. Лободюк

В. Б. Мартинюк