Вирок № 92014169, 06.10.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/7604/20

Провадження № 1-кп/127/289/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2020 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Ковальчук Л.В.,

секретаря Руцької О.І.,

за участю прокурора Приходько Д.Є.,

захисника Шалагінова В.Г.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

представника потерпілого Андрієнка О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12020020030000234 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу вимог ст. 89 КК України раніше не судимого, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

29.02.2020 року близько 15:20 год. ОСОБА_1 зайшов до приміщення магазину «Дніпро М», що розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке Шосе, 107, господарську діяльність у якому здійснює ТОВ «Мережа магазинів «Дніпро М»».

Під час перебування в приміщені магазину «Дніпро М» у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, яке він побачив в магазині.

Реалізовуючи вказаний злочинний умисел, діючи таємно, умисно, з корисливих мотивів, ОСОБА_1 , взяв чотири торцевих головки марки «Дніпро М» діаметрами: 8 мм., 9 мм., 10 мм., 13 мм., набір біт до шуруповерту в кількості 7 штук та набір біт «ТОРХ» до шуруповерту, що знаходилися у торгівельному залі магазину «Дніпро М» та поклав їх до обох зовнішніх кишень своєї куртки. В подальшому, ОСОБА_1 направився до виходу з магазину, але помітивши, що працівники магазину звернули на нього увагу, продовжив знаходитись в приміщені даного магазину де спілкувався із його працівниками.

Скориставшись тим, що у магазині «Дніпро М» знаходяться відвідувачі, а працівники магазину відволіклись та не звертають на ОСОБА_1 уваги, продовжуючи свій злочинний умисел, останній вийшов із приміщення даного магазину з викраденим майном, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд

Відповідно до висновку експерта № 224 від 20.03.2020 року, загальна вартість вищевказаного викраденого майна становить 250 грн.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 завдав ТОВ «Мережа магазинів «Дніпро М»» матеріальної шкоди на загальну суму 250 грн.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

28.09.2020 року між представником потерпілого Андрієнком О.І. та обвинуваченим ОСОБА_1 укладено угоду про примирення у відповідності до вимог ст. 471 КПК України.

Як вбачається зі змісту укладеної угоди сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК України та покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі одна тисяча двадцять гривень в дохід держави.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладання та затвердження угоди про примирення, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосовний в результаті затвердження угоди про примирення судом. Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, пояснив, що того дня, повертаючись додому, він зайшов в магазин, що розташований на зупинці. Коли працівники магазину не звертали на нього увагу, він взяв з полиць чотири торцевих головки та набори біт, заховав їх у кишеню свого одягу та вийшов з магазину, не розрахувавшись за товар.

На даний час він розкаюється у скоєному, просить вибачення у представника потерпілого.

Представник потерпілого Андрієнко О.І. зазначив, що наслідки затвердження угоди про примирення йому зрозумілі, угоду про примирення укладено ним добровільно та просив суд затвердити угоду про примирення.

Прокурор Приходько Д.Є. та захисник Шалагінов Г.В. просили суд затвердити угоду, укладену між представником потерпілого Андрієнком О.І. та обвинуваченим ОСОБА_1 та ухвалити вирок, яким призначити узгоджене сторонами покарання.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників процесу, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Відповідно до ст. 12 КК України (в редакції станом на 29.02.2020 року) злочин, вчинений ОСОБА_1 , передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості.

Сторони угоди в судовому засіданні стверджували, що угода про примирення між ними укладена добровільно без застосування насильства, примусу, погроз.

Суд пересвідчився, що дана угода відповідає вимогам ст. 471 КПК України.

Крім того, судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Одночасно, представнику потерпілого ОСОБА_2 судом роз`яснені наслідки затвердження угоди про примирення, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.

Враховуючи положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набув чинності 01.07.2020 року, а також вимоги ч. 3 ст. 5 КК України, суд вважає, що розмір штрафу обвинуваченому слід визначити, враховуючи положення закону, які діяли на момент скоєння ОСОБА_1 кримінального правопорушення.

Суд вважає, що узгоджене сторонами покарання відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обране з урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_1 та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання останнього.

Так, ОСОБА_1 раніше не судимий, за місцем проживання компрометуючих даних не надходило.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 , суд вважає повне визнання вини, щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд вважає, що угода від 28.09.2020 року, укладена між представником потерпілого Андрієнком О.І. та обвинуваченим ОСОБА_1 підлягає затвердженню.

Суд вважає, що речові докази, які були передані на відповідальне зберігання представнику потерпілого, слід залишити останньому, а процесуальні витрати на проведення експертизи слід стягнути з обвинуваченого, оскільки вони були зумовлені розслідуванням скоєного ним злочину.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 , 474, 475 КПК України та ст. 65 КК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Угоду про примирення між обвинуваченим ОСОБА_1 та представником потерпілого Андрієнком Олександром Ігоровичем від 28.09.2020 року у кримінальному провадженні № 12020020030000234 затвердити.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі одна тисяча двадцять гривень в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на проведення експертизи в сумі сімсот вісімдесят п`ять гривень 05 копійок на користь держави.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

чотири торцеві головки марки «Дніпро М, набір біт до шуруповерту в кількості сім штук та набір біт «ТОРХ», які передано на відповідальне зберігання представнику потерпілого – залишити йому ж.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя :