Рішення № 92013315, 06.10.2020, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2020 р. м. Чернівці Справа № 600/1044/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У поданому до суду позові ОСОБА_1 просить суд зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати йому до пільгового стажу по списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України (відповідно до постанови КМ України від 146 січня 2003 року №36 та від 24 червня 2016 року №461) - 7 років 6 місяців, за період роботи із 01.07.2011р. по 31.12.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у 2019 році звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах, до якої додав необхідні документи, однак, у червні 2020 року отримав лист. у якому зазначалось, що у призначенні пільгової пенсії за віком відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" йому відмовлено у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.

Позивач вважає, що відповідач протиправно відмовив йому у призначенні пільгової пенсії за віком, оскільки, на його думку, ним надані всі необхідні для призначення пенсії документи, які підтверджують стаж його роботи на посадах, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Відповідач подав до суду відзив, у якому вказано, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими. Зазначає, що за результатами розгляду заяви позивача про призначення пенсії та доданих до неї документів було встановлено, що його страховий стаж складає 40 років 8 місяців 21 день, в тому числі 5 років 1 місяць 18 днів стаж роботи за списком №2, у зв`язку із чим позивачу було відмовлено в призначені пенсії за віком на пільгових умовах. Вказує, що твердження позивача про неправомірність не зарахування йому до пільгового стажу періоду роботи з 01.07.2011 по 31.12.2018 є необґрунтованими, оскільки зазначає, що посади старшого механіка, виконуючого обов`язки начальника та начальника ЦВС, які позивач займав у зазначений вище період, не передбачені Списком №2, отже по таких робочих місцях не проведено атестацію робочих місць за умовами праці, що є обов`язковим. Зазначає, що згідно довідки Калуської нафтогазорозвідувальної експедиції ДП "Західукргеологія" №01-385/7 від 19.11.2019, згідно з якою підтверджено право на зарахування до стажу за Списком № 2 періоди роботи: з 01.03.2005 по 13.04.2005, з 30.06.2005 по 31.01.2006, з 01.03.2006 по 01.01.2007, з 02.04.2007 по 30.06.2009, з 03.08.2009 по 28.02.2011 та з 16.03.2011 по 30.06.2011. При розрахунку стажу, який визначає право на пільгове пенсійне забезпечення, враховано останню уточнюючу довідку, разом з тим, не зараховано до пільгового стажу період роботи позивача старшим механіком з 27.06.2007 по 02.11.2007 - оскільки така посада не передбачена розділом XII Списку №2. Таким чином, відповідач вказує, що позивачем не надано документів, які б підтверджували його роботу протягом повного робочого дня на посадах за списком №2 з 01.07.2011 по 31.12.2018.

Також, відповідач повідомляє, що до Головного управління було надано висновок експертизи якості проведеної у серпні 2009 року чергової атестації робочих місць за умовами праці та правомірності віднесення професій до Списку виробництв, робіт, професій, зайнятість в яких дає право на пільгове пенсійне забезпечення в Калуській нафтогазорозвідувальній експедиції ДП "Західукргеологія" НАК "Надра України" №4963 від 18.12.2009р., яким визначені робочі місця, які правомірно віднесені до Списку №2. При цьому, відповідач вказує, що в даному списку відсутні посади старшого механіка центральної інженерно-виробничої служби, виконуючого обов`язків начальника ЦІВС, начальника ЦІВС, на яких позивач працював у період з 01.07.2011р. по 31.12.2018р.

Ухвалою суду від 24.07.2020р. відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно записів трудової книжки та відомостей, зазначених у довідці Калуської нафтогазорозвідувальної експедиції ДП «Західукргеологія» НАК «Надра України» від 23.09.2019р. №01-319/7 працював:

- з 01.03.2005р. по 26.06.2007р. - машиністом бурової установки;

- з 27.06.2007р. по 19.10.2009р. - мотористом бурової установки;

- з 20.10.2009р. по 30.06.2011р. - машиністом бурової установки;

- з 01.07.2011р. по 12.03.2013р. - старшим механіком центральної інженерно-виробничої служби;

- з 13.03.2013р. по 31.08.2014р. - виконуючим обов`язків начальника ЦІВС;

- з 01.09.2014р. по 31.12.2018р. - начальником ЦІВС;

- з 01.01.2019р. по 20.08.2019р. - провідним інженером БВО (а.с.5-8).

Позивач 22.05.2020р. звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою, у якій просив призначити йому пенсію за віком, додавши до заяви документи, серед яких, зокрема, довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлених для окремих категорій працівників, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (а.с.47).

Листом від 10.06.2020р. №2400-0202-8/16378 Вижницький відділ обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян ГУПФУ в Чернівецькій області повідомив позивача про те, що йому відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи. Крім того, у такій відповіді зазначено, що його страховий стаж становить 40 років 8 місяців 21 день, в тому числі 5 років 1 місяць 18 днів пільговий стаж, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах (а.с.5).

Позивач вважає протиправною відмову відповідача у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09 липня 2003 року /далі Закон №1058-IV/ особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.

Частиною першою статті 114 Закону №1058-IV встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи (абзац 4 пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV).

Зі змісту наведених норм слідує, що умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах з підстави, визначеної пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", є: 1) зайнятість повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та проведення атестації робочих місць; 2) досягнення 55 років; 3) наявність страхового стажу, а саме: не менше 30 років у чоловіків, у тому числі на роботі із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників не менше 12 років 6 місяців.

При цьому наведеними нормами передбачено можливість призначення пенсії працівникам, які не мають достатнього стажу на роботах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, а саме: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців роботи за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

З тексту відповіді органу Пенсійного фонду за наслідком розгляду заяви позивача про призначення пенсії вбачається, що підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" слугували висновки органу пенсійного фонду про відсутність пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку, який на думку пенсійного органу становить 5 років 1 місяць 18 днів (а.с.4а).

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05 листопада 1991 року визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року (далі - Порядок №637), встановлено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Із системного аналізу наведених вище положень законодавства можна зробити висновок, що документами, які підтверджують наявність у особи трудового (в тому числі пільгового) стажу, є трудова книжка та/або інші документи (документи, що видані за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами; уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників тощо).

Судом встановлено, що позивач починаючи з 01.03.2005р. по 01.01.2019р. працював в Калуській нафтогазорозвідувальній експедиції експедиції "Західукргеологія" ДП "Надра України".

Зокрема, згідно записів трудової книжки:

- з 01.03.2005р. - машиністом бурової установки;

- з 27.06.2007р. - мотористом бурової установки;

- з 01.07.2011р. - старшим механіком центральної інженерно-виробничої служби;

- з 13.03.2013р. - виконуючим обов`язків начальника ЦІВС;

- з 01.09.2014р. - начальником ЦІВС;

- з 01.01.2019р. - провідним інженером ЦІВС (а.с.5-6).

Згідно уточнюючої довідки №01-319/7 від 23.09.2019р., виданої ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю записів у трудовій книжці про те, що останній працював повний робочий час на Калуській нафтогазорозвідувальній експедиції "Західукргеологія", позивачу підтверджено роботу "буріння свердловин на нафту і газ" за професією (машиніст та моторист бурової установки), що передбачена Списком 2 розділу ХІІ підрозділу 1а код КП 12.1а Постанови Кабінету Міністрів №36 від 16.01.2003р. за період: з 01.03.2005р. по 26.06.2007р. - машиністом бурової установки; з 27.06.2007р. по 19.10.2009р. - мотористом бурової установки; з 20.10.2009р. по 30.06.2011р. - машиністом бурової установки, 14 років, шість місяців, 29 днів (а.с.8).

З матеріалів справи слідує, що спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області було проведено перевірку вищевказаної довідки, про що складено акт №948/КШ/2/2 від 18.11.2019р., згідно якого рекомендовано видати нову пільгову довідку (а.с.63-65).

Так, згідно відомостей, зазначених у новій довідці №01-385/7 від 19.11.2019р., виданій ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю записів у трудовій книжці, останній працював повний робочий час на Калуській нафтогазорозвідувальній експедиції "Західукргеологія" за професією "машиніст та моторист бурової установки", що передбачена Списком 2 розділу ХІІ підрозділу 1а код КП 12.1а Постанови Кабінету Міністрів №36 від 16.01.2003р. за період: з 01.03.2005р. по 13.04.2005р., з 30.06.2005р. по 31.01.2006р., з 01.03.2006р. по 01.01.2007р., з 02.04.2007р. по 30.06.2009р., з 03.08.2009р. по 28.02.2001р., з 16.03.2011р. по 30.06.06.2011р., 5 років, 7 місяців, 29 днів (а.с.46).

Відповідачем при обчисленні пільгового стажу позивача до такого враховано 5 років 1 місяць 18 днів.

Натомість період з 27.06.2007р. по 02.11.2007р. до пільгової стажу позивача пенсійним органом не зараховано, оскільки посада старшого механіка, яку займав позивач у цей період не передбачена розділом ХІІ Списку №2. Крім того, не зараховано період з 01.07.2011р. по 31.12.2018р., з підстав відсутності посад старшого механіка центральної інженерно-виробничої служби (ЦІВС), виконуючого обов`язків начальника ЦІВС, начальника ЦІВС у Списку №2, та відсутності доказів проведення атестації таких робочих місць за вказаний період.

Перевіряючи наявність підстав для зарахування вищевказаних періодів роботи позивача до пільгового стажу, а також правомірність підстав не зарахування таких, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад та показників при обчисленні стажу роботи, який надає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року №383, при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що діяли на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь час роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умовою підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 вересня 1992 року і за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 вересня 1992 року.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку №383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з пунктом 4.3 Порядку №383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку №383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку №637.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком №442 та Методичними рекомендаціями.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку №442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку №442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку №442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених приписів свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Отже, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком №2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону №1788-XII.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Суд констатує, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 19.02.2020р. по справі №520/15025/16-а, провадження №11-1207апп19.

З наведених підстав, суд вважає, що не зарахування пенсійним органом спірного періоду до пільгового стажу позивача з підстав відсутності доказів проведення атестації робочих місць за вказаний період є необґрунтованою.

З приводу підстав для зарахування періоду з 27.06.2007р. по 02.11.2007р. судом встановлено, що записи у трудовій книжці про вказаний період відсутні. З матеріалів справи вбачається, що відповідач при обчисленні пільгового стажу позивача, зокрема, взяв за основу уточнюючу довідку №01-385/7 від 19.11.2019р., разом з тим указаний період не зарахував до пільгового стажу, оскільки посада старшого механіка, яку займав позивач у цей період не передбачена розділом ХІІ Списку №2. Однак, суд звертає увагу на те, що у зазначеній довідці відсутній запис, який би свідчив про те, що у період з 27.06.2007р. по 02.11.2007р. позивач займав посаду старшого механіка. Натомість, є запис про період роботи з 02.04.2007р. по 30.06.2009р., при цьому, у довідці не конкретизовано яку саме роботу виконував позивач окремо за періоди, в свою чергу за усі періоди, що зазначені у довідці узагальнено, що позивач працював повний робочий день за професією, посадою машиніст та моторист бурової установки, що передбачена Списком 2 розділу ХІІ підрозділу 1а постанови Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003р. Відтак, суд приходить до висновку, що період з 27.06.2007р. по 02.11.2007р. безпідставно не зарахований відповідачем до пільгового стажу позивача і такий повинен бути зарахований на підставі довідки №01-385/7 від 19.11.2019р.

Таким чином, уточнюючою довідкою №01-385/7 від 19.11.2019р. підтверджено наявність у позивача пільгового стажу - 5 років 7 місяців 29 днів, який повинен бути врахований відповідачем при визначенні права позивача на призначення пенсії на підставі ст.114 Закону №1058-IV.

Щодо зарахування ОСОБА_1 , до пільгового стажу періоду роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону №1058-IV, з 01.07.2011р. по 31.12.2018р., суд зазначає наступне.

Відповідно до даних трудової книжки позивач з 01.07.2011р. переведений у центральну інженерно-виробничу службу (ЦІВС) на посаду старшого механіка, з 13.03.2013р. на посаду виконуючого обов`язки начальника ЦІВС, а з 01.09.2014р. по 31.12.2018р. на посаду начальника ЦІВС (а.с.5-6).

Суд зазначає, що відповідно до посадової інструкції старшого механіка ЦІВС ОСОБА_1 , затвердженої 01.06.2011р., старший механік є спеціалістом по бурінню нафтових і газових свердловин, забезпечує керівництво і виконання робіт по експлуатації і ремонту бурового обладнання, забезпечує комплектність обладнання при відправці з бурових на ремонт, забезпечує комплектність бурових установок, участь при прийомі-здачі його з буріння в демонтаж або випробування, проводить випробування механізмів і захисних пристроїв згідно з діючими правилами.

Відповідно до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, який був чинний у період з 01.07.2011р. по 03.08.2016р. в розділі XII "Буріння, видобування та перероблення нафти, газу та газового конденсату, перероблення вугілля та сланцю" пунктом 12.1б передбачено "механіки, старші механіки, зайняті капітальним ремонтом свердловин у виробничих процесах з буріння свердловин, на роботах з вишкобудування, випробування свердловин".

Таким чином, враховуючи вищевикладене, посада старшого механіка ЦІВС відноситься до посад до посад "механіки, старші механіки, зайняті капітальним ремонтом свердловин у виробничих процесах з буріння свердловин, на роботах з вишкобудування, випробування свердловин", тому відмова зарахувати позивачу до пільгового стажу період роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно ст.114 Законом №1058-IV, є протиправною. Відтак, суд приходить до висновку, що період з 01.07.2011р. по 12.03.2013р. слід зарахувати до стажу ОСОБА_1 , який дає право на пенсію на пільгових умовах. Відповідно, позов в цій частині підлягає задоволенню.

Також, у спірний період позивач працював на посаді виконуючого обов`язки начальника ЦІВС та начальника ЦІВС.

Відповідно до Списку №2 (постанова Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36) в розділі XII "Буріння, видобування та перероблення нафти, газу та газового конденсату, перероблення вугілля та сланцю" пунктом 12.1б передбачено посади "керівників і фахівців", серед яких: начальники нафтогазорозвідки (партій) глибокого (структурно-пошукового) буріння, начальники установок (бурових), їх заступники, начальники цехів (вишкомонтажних), їх заступники, начальники цехів (з випробування свердловин) та їх заступники.

Відтак, суд вважає, що посада начальника ЦІВС відноситься до посад, визначених пунктом 12.1б "керівників і фахівців" у Списку 2, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36.

Натомість, у Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 24.06.2016 №461, який чинний з 24.06.2016р., передбачено тільки посади робітників, посади начальників та керівників відсутні.

З наведеного суд робить висновок, що відмова зарахувати позивачу до пільгового стажу період роботи з 13.03.2013р. по 02.08.2016р. (з 03.08.2016р. втратив чинність Список №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36), що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно ст.114 Законом №1058-IV, є протиправною. Відтак, суд приходить до висновку, що такий період слід зарахувати до стажу ОСОБА_1 , який дає право на пенсію на пільгових умовах. За таких обставин, суд вважає, що позов в цій частині є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Водночас, виходячи з наведених висновків, період з 03.08.2016р. по 31.12.2018р. не має підстав для зарахування до пільгового стажу позивача, відтак позов в цій частині не підлягає задоволенню.

Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2)визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3)визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини 2 статті 245 КАСУ у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

З огляду на те, що позивач у позові до відповідача висуває лише вимогу зобов`язального характеру, суд з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною відмову органу Пенсійного фонду зарахувати до пільгового стажу позивача періоду роботи з 27.06.2007р. по 02.11.2007р., з 01.07.2011р. по 02.08.2016р. та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.05.2020р.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не подано належного обґрунтування не включення спірного періоду роботи позивача в частині з 27.06.2007р. по 02.11.2007р., з 01.07.2011р. по 02.08.2016р. до пільгового стажу. Натомість, позивачем не надано доказів, які б свідчили про підстави для зарахування до стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах періоду роботи з 03.08.2016р. по 31.12.2018р.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до правил ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи те, що позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною відмову Вижницького відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян ГУПФУ в Чернівецькій області, викладену в листі від 10.06.2020р. №2400-0202-8/16378 в частині не зарахування до стажу ОСОБА_1 , який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах періоду роботи з 27.06.2007р. по 02.11.2007р., з 01.07.2011р. по 02.08.2016р.

3. Зобов`язати зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 27.06.2007р. по 02.11.2007р., з 01.07.2011р. по 02.08.2016р.

4. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

5. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80грн.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 АДРЕСА_1 НОМЕР_1

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області пл. Центральна, 3,м. Чернівці,58002 40329345

Суддя В.О. Кушнір