Рішення № 92013305, 28.09.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2020 року справа № 580/714/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кульчицького С.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Салабай М.В.,

представника відповідача Сінельник А.В. - за посадою,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Степанківської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Степанківської сільської ради (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 (далі - третя особа), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Степанківської сільської ради від 08.08.2017 № 26-6/VII у частині відмови позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка по АДРЕСА_1 );

- зобов`язати відповідача повторно розглянути клопотання позивача від 13.04.2017 та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка по АДРЕСА_1 ).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач усупереч вимогам Земельного кодексу України протиправно прийняв оскаржуване рішення, оскільки надання дозволу на розробку проекту землеустрою іншій особі не може бути підставою для відмови позивачу в наданні дозвілу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Позивач зазначає, що дізнався про існування оскаржуваного рішення 24.02.2020 за результатами ознайомлення з матеріалами адміністративної справи № 580/402/20. У позові вказано, що оскаржуване рішення від 08.08.2017 № 26-6/VII є повторною відмовою, тому на думку позивача є підстави для зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка по АДРЕСА_1 ).

Ухвалою суду від 03.03.2020 відкрито провадження у справі за даним позовом за правилами загального позовного провадження.

Відповідач позовні вимоги не визнав, 20.03.2020 представник відповідача подав до суду відзив, у якому зазначив, що на виконання постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.06.2017 № 711/4179/17 Степанківська сільська рада 08.08.2017 повторно розглянула клопотання позивача від 18.04.2020 № Л-75/02-14 та прийняла рішення від 08.08.2017 № 29-6/VII, витяг з якого направлено позивачу супровідним листом 19.08.2017 № 02-14/Л-75. Відповідач вказує на те, що у зв`язку з наданням дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_2 , у задоволенні клопотання позивача відмовлено. На заяву позивача про стан виконання постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.06.2017 № 711/4179/17 відповідачем 16.12.2019 за № 1976/10-38 надано письмову відповідь.

Ухвалою суду від 10.08.2020 залучено до участі у справі № 580/714/20 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 .

Пояснень до суду від третьої особи не надходило.

Ухвалою суду від 14.09.2020 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 09 год. 30 хв. 28.09.2020.

Позивач у судове засідання 28.09.2020 не прибув, явку свого представника не забезпечив, 07.08.2020 подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.62-63).

Представник відповідача у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову.

Третя особа у судове засідання не прибула, явку свого представника не забезпечила, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином (а.с.91).

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

Судом встановлено та визнається сторонами справи, що 15.04.2017 позивач звернувся до Степанківської сільської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходяться у адміністративних межах с. Бузуків, Черкаського району, Черкаської області поряд з річкою Тясмин орієнтовною площею 0,25 га (а.с.71).

На засіданні сесії Степанківської сільської ради 12.05.2017, прийнято рішення, яким позивачу відмовлено у наданні дозволу (а.с.7).

26.06.2017 постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси № 711/4179/17 (набрала законної сили 07.07.2017) позов ОСОБА_1 до Степанківської сільської ради Черкаського району Черкаської області задоволено частково; визнано протиправними дії Степанківської сільської ради Черкаського району Черкаської області щодо відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на підставі клопотання від 13.04.2017; скасовано пункт 2 рішення Степанківської сільської ради Черкаського району Черкаської області від 12.05.2017 №24-1/VII; зобов`язано Степанківську сільську раду Черкаського району Черкаської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 13.04.2017 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться у адміністративних межах с. Бузуків Черкаського району Черкаської області поряд з річкою Тясмин орієнтованою площею 0,25 га (а.с.4-6).

08.08.2017 Степанківською сільською радою повторно розглянуто клопотання ОСОБА_1 та прийнято рішення № 29-6/VII про відмову у наданні дозволу у зв`язку з тим, що дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність надано учаснику АТО за рішенням Степанківської сільської ради від 08.08.2017 № 29-6/ VII (а.с.70).

Згідно супровідного листа від 19.08.2017 № 02-14/Л-75 ОСОБА_1 на адресу АДРЕСА_2 направлено витяг з рішення від 08.08.2017 № 29-6/VII (а.с.33).

Відповідачем до суду не надано доказів вручення позивачу оскаржуваного рішення від 08.08.2017 № 29-6/VII.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 14 Конституції України закріплено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом ч. ч. 2, 3 ст. 22 Конституції України конституційні права гарантуються і не можуть бути скасовані, а держава повинна утримуватись від прийняття будь-яких актів, які б призводили до скасування чи звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Спірні відносини регулюються Земельним кодексом України № 2768-III від 25.10.1991 (далі - ЗК України).

Згідно з ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 2. ст. 116 ЗК України).

Частинами 6, 7 статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, законодавцем встановлено виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Відмова визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб`єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування об`єкта вимогам, зазначеним у Земельному кодексі України, які повинні бути затверджені у встановленому законом порядку або вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваним рішенням Степанківської сільської ради відмовлено позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка по АДРЕСА_1 ), у зв`язку з тим, що дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність надано третій особі - учаснику АТО ОСОБА_2 за рішенням Степанківської сільської ради від 08.08.2017 № 29-6/ VII.

Таким чином, вказана у рішенні від 08.08.2017 № 26-6/VII підстава для відмови не передбачена положеннями ЗК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 545/808/17.

Таким чином, суд вважає безпідставними посилання Степанківської сільської ради в рішенні від 08.08.2017 № 29-6/VII на те, що на зазначену земельну ділянку вже надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, оскільки надання дозволу не є передачею земельної ділянки у власність.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.09.2018 в справі № 806/5106/15.

Відповідно до довідки відповідача від 07.08.2020 № 1638/10-38 (а.с.69) земельна ділянка, що виділялась гр. ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1 як учаснику АТО, на час розгляду даної справи належить до земель комунальної власності.

Враховуючи викладене вище, суд висновує, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення від 08.08.2017 № 29-6/VII у частині відмови позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка по АДРЕСА_1 ) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає, що ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР) передбачено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад входить вирішення відповідно до закону питань з врегулювання земельних відносин.

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Статтею 83 ЗК України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Згідно з ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Аналізуючи норми земельного законодавства, які встановлюють механізм та процедуру звернення осіб до органів місцевого самоврядування з питань надання у власність земельних ділянок вбачається, що надання відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є одним з етапів погодження і оформлення документів, які відповідно до вимог законодавства є необхідними для прийняття компетентним органом рішення про набуття громадянами земель у власність. Саме по собі отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

В свою чергу, повторна відмова за відсутності підстав, визначених частиною 7 статті 118 ЗК України свідчать про відсутність наміру суб`єкта владних повноважень прийняти обґрунтоване та законне рішення у формі, передбаченій чинним законодавством.

Відповідно до пунктів 2, 4 та 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення; визнати бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії; визначити інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно з частиною 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Проте, надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура. Видача такого дозволу без необхідних дій суб`єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.

Зважаючи на протиправну поведінку відповідача, а саме - невиконання ним обов`язку, передбаченого приписами діючого законодавства, та неврахування рішення суду від 26.06.2017 у справі № 711/4179/17, що набрало законної сили 07.07.2017, за наявності достатніх та належним чином поданих позивачем документів, недоведеність відповідачем існування передбачених чинним законодавством обставин, що можуть слугувати підставою для відмови у наданні дозволу, суд висновує про наявність підстав для зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання позивача від 13.04.2017 та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка по вул. М. Негоди, с. Бузуків, Черкаського району, Черкаської області).

Такий спосіб захисту порушеного права відповідає положенням п. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, є належним та ефективним, забезпечує позитивне вирішення його питання без невиправданих зволікань.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постановах від 24.01.2019 у справі № 806/2978/17, від 16.05.2019 у справі № 812/1312/18 та від 14.08.2019 у справі № №0640/4434/18.

Відповідно до частини 2 статті 245 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити повністю.

Щодо клопотання позивача встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати у встановлений судом термін, з моменту набрання рішенням законної сили, звіт про виконання рішення суду, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Оскільки встановлення судового контролю за виконанням рішення є правом суду, то з огляду на обставини справи, суд не вбачає необхідності встановлювати судовий контроль за виконанням даного рішення.

Розподіл судових витрат здійснюється в порядку визначеному ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Степанківської сільської ради (19632, Черкаська обл., Черкаський р-н., с. Степанки, вул. Героїв України, 124, ідентифікаційний код 26424111), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ), про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Степанківської сільської ради від 08.08.2017 № 26-6/VII у частині відмови ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка по АДРЕСА_1 ).

Зобов`язати Степанківську сільську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 від 13.04.2017 та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка по АДРЕСА_1 ).

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 06.10.2020.

Суддя С.О. Кульчицький