Рішення № 92013300, 28.09.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2020 року справа № 580/2710/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Золотоніський лікеро-горільчаний завод “Златогор” до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним і скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» (далі — позивач, ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор») з позовом до Офісу великих платників податків ДПС (далі – відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.07.2020 № 0000845109.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що до настання граничних строків розрахунків за операціями з експорту, товар поставлений нерезиденту ABI Europe LP (Нова Зеландія) згідно з вивізними митними деклараціями (далі – ВМД), та частково оплачений, що підтверджується відповідними банківськими виписками. Зобов`язання щодо оплати решти поставленого товару припинено на підставі укладених між позивачем та нерезидентом договорів про взаємозалік однорідних зустрічних вимог та актів про взаємозалік однорідних зустрічних вимог. Припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог є складовою гарантованого Конституцією України права на свободу підприємницької діяльності та може бути обмежено виключно законами України, а також враховуючи, що нерезидентом в межах законодавчо встановленого 365-денного граничного строку розрахунків за операціями з експорту були в повному обсязі виконані зобов`язання по оплаті поставлених на його користь позивачем товарів, у тому числі шляхом проведення взаємозаліку зустрічних однорідних вимог, і прострочена заборгованість відсутня, позивач вважає, що в його діях відсутні будь-які порушення вимог Закону України «Про валюту та валютні операції». У позовній заяві також зазначається, що контролюючим органом порушено порядок проведення перевірки, зокрема, позивач не мав можливості реалізувати гарантоване йому право подання відповідних пояснень. З таких підстав, на думку позивача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає критеріям правомірності, а тому підлягає визнанню протиправним і скасуванню.

Ухвалою суду від 27.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі на підставі даного позову, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Заперечуючи проти позову, до суду 18.08.2020 подано відзив, в якому відповідач, посилаючись на норми Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII (далі — Закон № 2473-VIII) та Постанову Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» від 02.01.2019 № 5 (далі — Положення № 5) вказує, що позивачем порушено строки надходження виручки в іноземній валюті за експортними операціями з нерезидентом ABI Europe LP (Нова Зеландія). Зазначене, у свою чергу, тягне за собою нарахування пені за кожен день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару). З огляду на викладене, на думку відповідача, у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити в повному обсязі.

25.09.2020 суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С.О. перебував у відпустці, з огляду на що розгляд справи здійснюється у перший робочий день після відпустки — 28.09.2020.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, суд зазначає про таке.

Посадовими особами Офісу великих платників податків ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» з питань дотримання вимог валютного законодавства при взаємовідносинах з контрагентом ABI Europe LP (Нова Зеландія) по контракту №AU 230718 від 23.07.2018 за період діяльності з 01.07.2018 по 04.02.2020.

Копію наказу від 14.02.2020 № 222 та повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 14.02.2020 № 2/28-10-51-09 надіслано позивачу 14.02.2020 рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Перевірка проводилась з 17.02.2020 по 28.02.2020.

За результатами вказаної перевірки, контролюючим органом складено акт від 05.03.2020 № 17/28-10-51-09/31082518 (далі — акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем п. 2 ст. 13 Закону № 2473-VIII в частині встановленого законодавчого строку надходження виручки в іноземній валюті за експортними операціями за договором №AU 230718 від 23.07.2018 з нерезидентом ABI Europe LP (Нова Зеландія).

27.03.2020 на підставі акта перевірки відповідачем складено податкове повідомлення-рішення № 0000845109 про нарахування ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 460 546, 37 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою від 10.04.2020 вих. № 1, в якій просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.03.2020 № 0000845109.

Рішенням Державної податкової служби України від 25.06.2020 № 20205/6/99-00-06-02-02-06 скаргу позивача задоволено частково та скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.03.2020 № 0000845109 у частині неправомірно визначеного курсу валют.

01.07.2020 на підставі акта перевірки та Рішення про результати розгляду скарги від 25.06.2020 № 20205/6/99-00-06-02-02-06, відповідачем складено податкове повідомлення-рішення № 0000845109, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 398 928,42 грн.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 01.07.2020 № 0000845109 (далі – ППР) протиправним, позивач звернувся до суду.

Дослідивши подані суду письмові докази, встановлено таке.

Позивач зареєстрований та взятий на облік в контролюючому органі 23.01.2001.

З матеріалів справи судом встановлено, що 23.07.2018 між ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» (України) (далі — Постачальник) та ABI Europe LP (Нова Зеландія) (далі — Покупець) укладено контракт № AU 230718 (а.с. 27).

Відповідно до п. 1.1 вказаного контракту, далі мовою оригіналу: “Поставщик продает, а Покупатель получает и оплачивает ликеро-водочные изделия согласно ДСТУ 4256: 2003; ДСТУ 4257: 2003, далее именуется как “ТОВАР” в данном Контракте, предназначенные для их дальнейшей продажи в странах за пределами Украины (далее - «Территория»)».

Згідно з п. 3.2 контракту від 23.07.2018 № AU 230718, далі мовою оригіналу: “Датой поставки считается дата таможенной печати на товаросопроводительных документах, которая ставится при передаче товара первому перевозчику.”

Пунктом 4.1 контракту від 23.07.2018 № AU 230718 передбачено, далі мовою оригіналу: “Платеж за каждую партию Товара осуществляется в течении 180 (сто восемьдесят) календарных дней с даты таможенной печати на товаросопроводительных документах, которая ставится при передаче товара первому перевозчику”.

Відповідно до п. 4.3 контракту від 23.07.2018 № AU 230718, далі мовою оригіналу: “Условия платежа могут быть изменены по взаимному согласованию Сторон, что должно быть отражено в Дополнительном соглашении к настоящему Контракту, подписанному обеими Сторонами”.

Надалі між ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» (Україна) та ABI Europe LP (Нова Зеландія) укладались додаткові угоди до контракту від 23.07.2018 № AU 230718, зокрема, № 1 від 24.07.2018, № 2/1 від 19.09.2018, № 6 від 12.07.2019, № 7 від 15.07.2019, № 9 від 29.11.2019. Вказані додаткові угоди доповнювали Розділ 4 “Условия оплаты» контракту від 23.07.2018 № AU 230718 інформацією про те, що окрім Покупця, платниками по даному контракту можуть бути інші нерезиденти.

04.01.2019 між ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» (Україна) та ABI Europe LP (Нова Зеландія) укладено додаткову угоду № 4 до контракту від 23.07.2018 № AU 230718, відповідно до якої сторони домовились змінити п. 4.3 даного контракту, виклавши його в такій редакції, далі мовою оригіналу: “Условия платежа могут быть изменены по взаимному согласованию Сторон, что должно быть отражено в соответствующих договорах, подписанных обеими Сторонами. Допускается прекращение обязательств по оплате товара путем осуществления взаимозачета встречных однородных требований, если такие имеются у Сторон, что должно быть отражено в актах проведения взаимозачета встречных однородных требований, подписанных обеими Сторонами. Для целей этого пункта, независимо от валюты поставки, сумма, которая подлежит оплате за товар, рассчитывается в долларах США или ЕВРО по официальному курсу НБУ гривны к указанным валютам на дату осуществления взаимозачета встречных однородных требований”.

На виконання умов контракту від 23.07.2018 № AU 230718 ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» здійснено експорт напоїв на адресу ABI Europe LP (Нова Зеландія) згідно з ВМД: у валюті контракту — долари США на суму 232 113,14 доларів США; у валюті контракту — євро на суму 1 744 768,4 євро.

09.09.2019 між ТОВ “Фудза” (Первинний боржник) та ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» (Новий боржник) укладено Договір про переведення боргу № F/ZL-09/9 (а.с.87).

Відповідно до п. 1.1 Договору про переведення боргу № F/ZL-09/9, Первинний боржник переводить за Контрактом № 01/04-ЕХ від 01.03.2019 (далі — Основний договір), укладеним між ним та ИП “ЗЕИН” (Республіка Казахстан) (далі — Кредитор), а Новий боржник приймає на себе зобов`язання Первинного боржника перед Кредитором за Основним договором в частині виконання зобов`язання зі сплати заборгованості, яка виникла за поставлений товар на суму 429 702,18 доларів США.

09.09.2019 ТОВ “Фудза” та ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» склали Акт приймання-передачі до Договору про переведення боргу № F/ZL-09/9.

09.09.2019 між ИП “ЗЕИН” (Республіка Казахстан) (Первісний кредитор) та ABI Europe LP (Нова Зеландія) укладено Договір відступлення права вимоги № 09/09/ZE/ABI/F, відповідно до п.1.1 якого “Первісний кредитор відступає Новому кредитору, а Новий кредитор набуває право вимоги, належне Первісному кредитор, і стає кредитором за Контрактом 01/04-ЕХ від 01.03.2019 р. Між Первісним кредитором і Товариством з обмеженою відповідальністю “Фудза” (Україна) (надалі іменується “Боржник”)”. Відповідно до п. 1.2 Договору відступлення права вимоги № 09/09/ZE/ABI/F, Новий кредитор набуває права вимагати від Боржника належного виконання наступних обов`язків: сплати заборгованості яка виникла за поставлений товар (інвойси, ВМД, за переліком згідно додатку № 1 до Договору) на суму 429 702,18 (чотириста двадцять дев`ять тисяч сімсот два долари, 18 центів) доларів США” (а.с. 91).

09.09.2019 ИП “ЗЕИН” (Республіка Казахстан) та ABI Europe LP (Нова Зеландія) склали Акт приймання-передачі до Договору № 09/09/ZE/ABI/F від 09.09.2019.

11.09.2019 між ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» (Сторона-1) та ABI Europe LP (Нова Зеландія) (Сторона-2) укладено Договір про взаємозалік однорідних зустрічних вимог № 11/09/ZL/ABI, відповідно до якого, зокрема, п. 1.2: “Сторони проводять взаємозалік зобов`язань в таких обсягах: 1.2.1. Зобов`язання Сторони-2 перед Стороною-1 за договором № AU 230718 від 23.07.2018 зараховуються на суму 16 878,55 євро (шістнадцять тисяч вісімсот сімдесят вісім євро та 55 центів)” (а.с. 81-82).

11.09.2019 ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» (Сторона-1) та ABI Europe LP (Нова Зеландія) склали Акт про взаємозалік однорідних зустрічних вимог до Договору № 11/09/ZL/ABI від 11.09.2019 (а.с. 83).

25.10.2019 між ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» (Сторона-1) та ABI Europe LP (Нова Зеландія) (Сторона-2) укладено Договір про взаємозалік однорідних зустрічних вимог № 25/10/ZL/ABI, відповідно до якого, зокрема, п. 1.2: “Сторони проводять взаємозалік зобов`язань в таких обсягах: 1.2.1. Зобов`язання Сторони-2 перед Стороною-1 за договором № AU 230718 від 23.07.2018 зараховуються на суму 72 705 євро (сімдесят дві тисячі сімсот п`ять євро)” (а.с. 84-85).

25.10.2019 ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» та ABI Europe LP (Нова Зеландія) склали Акт про взаємозалік однорідних зустрічних вимог до Договору № 25/10/ZL/ABI від 25.10.2019 (а.с. 86).

28.10.2019 між ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» та ABI Europe LP (Нова Зеландія) укладено Договір про взаємозалік однорідних зустрічних вимог № 28/10/ZL/ABI, відповідно до якого, зокрема, п. 1.1: “СторонА-1 і Сторона-2 домовились про зарахування взаємних однорідних вимог щодо таких зобов`язань: ... 1.1.2 зобов`язання Сторони-2 перед Стороною-1 за договором № AU 230718 від 23.07.2018:

- по інвойсу №РН-0003141 від 26.09.2018, митна декларація №UA902050/2018/510491 від 28.10.2018 на суму 2 781,68 доларів США (дві тисячі сімсот вісімдесят один долар 68 центів);

- по інвойсу №РН-0003142 від 26.09.2018, митна декларація №UA902050/2018/510588 від 30.10.2018 на суму 20 952,24 доларів США (двадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят два долари 34 центи);

- по інвойсу №РН-0003128 від 21.09.2018 митна декларація №UA902050/2018/510589 від 30.10.2018 на суму 17 700,00 доларів США (сімнадцять тисяч сімсот доларів);

- по інвойсу №РН-0003157 від 02.11.2018 митна декларація №UA902050/2018/511406 від 17.11.2018 на суму 15 667,20 доларів США (п`ятнадцять тисяч шістсот шістдесят сім доларів 20 центів);

- по інвойсу №РН-0003144 від 30.07.2018 митна декларація №UA902050/2018/511596 від 22.11.2018 на суму 67 063,68 доларів США (шістдесят сім тисяч шістдесят три долара 68 центів);

- по інвойсу №РН-0003166 від 20.11.2018 митна декларація №UA902050/2018/513199 від 29.12.2018 на суму 18 538,20 доларів США (вісімнадцять тисяч п`ятсот тридцять вісім доларів 20 центів);

- по інвойсу №РН-0003108 від 30.07.2018 митна декларація №UA902050/2018/513200 від 29.12.2018 на суму 39 440,48 доларів США (тридцять дев`ять тисяч чотириста сорок доларів 48 центів);

- по інвойсу №РН-0003147 від 16.10.2018 митна декларація №UA902050/2019/500316 від 11.01.2019 на суму 17 539,50 доларів США (сімнадцять тисяч п`ятсот тридцять дев`ять доларів 50 центів);

- по інвойсу №РН-0003199 від 16.01.2019 митна декларація №UA902050/2019/501243 від 30.01.2019 на суму 15 356,16 доларів США (п`ятнадцять тисяч триста п`ятдесят шість доларів 16 центів) (а.с.53-55).

Відповідно до п. 1.2 Договору про взаємозалік однорідних зустрічних вимог № 28/10/ZL/ABI, сторони проводять взаємозалік зобов`язань в таких обсягах: “1.2.1 Зобов`язання Сторони-2 перед Стороною-1 за договором № AU 230718 від 23.07.2018 зараховується на суму 215 039,14 доларів США (двісті п`ятнадцять тисяч тридцять дев`ять доларів 14 центів).

28.10.2019 ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» та ABI Europe LP (Нова Зеландія) склали Акт про взаємозалік однорідних зустрічних вимог до Договору № 28/10/ZL/ABI від 28.10.2019 (а.с. 56).

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Положення ст. 42 Конституції України системно пов`язані зі ст. 16 Конституції України щодо однієї із основних функцій держави - забезпечення економічної безпеки України; а також мають безпосередній, органічний зв`язок зі ст. 41 Конституції України щодо змісту та форм права власності, непорушності права приватної власності.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 92 Конституції України правові засади і гарантії підприємництва визначаються виключно Законами України.

Отже, конституційно-правова норма, яка декларує право на підприємницьку діяльність, також містить застереження, що сферою його реалізації є тільки ті види діяльності, що не заборонені законом.

Цивільний кодекс України (далі - ЦК України) у ст. 3 констатує свободу підприємницької діяльності серед загальних засад цивільного законодавства, а Господарський кодекс України (далі - ГК України) визначає її одним із загальних принципів господарювання.

Загальні принципи підприємницької діяльності, сформульовані у ст. 44 ГК України, відповідно до якої підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Наведений вище принцип вільного вибору і самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, перш за все, встановлює можливість для суб`єктів підприємницької діяльності України підтримувати відносини з іноземними суб`єктами господарської діяльності з урахуванням положень Конституції та законів України, а також міжнародних норм і правил. Правове регулювання такої діяльності, а також обмеження щодо її здійснення встановлені Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність " від 16.04.1991 № 959-XII (далі – Закон № 959-XII).

Частиною 1 ст. 5 Закону № 959-XII передбачено, що усі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та дії щодо її провадження, у тому числі будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб`єктами господарської діяльності, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством, у тому числі заходами захисту, запровадженими Національним банком України відповідно до Закону України "Про валюту і валютні операції".

Згідно з абз. 4 ст. 6 Закону № 959-XII, суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Відповідно до абз. 1 ст. 14 Закону № 959-XII, всі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право, зокрема, самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Статтею 13 Закону № 2473-VIII передбачено, що Національний банк України (далі - НБУ) має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту й імпорту товарів.

Відповідно до п.21 розділу II Положення 5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту й імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону № 2473-VIII, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до ст. 627, 628 ЦК України, сторони вільні у виборі виду договору та його умов, а згідно зі ст. 629 цього Кодексу укладений договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Так, одним із способів припинення зобов`язань у цивільному праві є зарахування, при якому погашаються зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, або невстановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги (ст. 601 ЦК України).

Аналогічні положення містяться в ч. 3 ст. 203 ГК України, згідно з якою господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування.

З матеріалів справи судом встановлено, що між ТОВ “Фудза” (Первинний боржник) та ИП “ЗЕИН” (Республіка Казахстан) (Кредитор) укладено договір № 01/04-ЕХ від 01.03.2019.

На підставі Договору про переведення боргу № F/ZL-09/9 від 09.09.2019, укладеним між ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» та ТОВ “Фудза”, позивач набув статусу Нового боржника за договором № 01/04-ЕХ від 01.03.2019.

На підставі Договору про відступлення права вимоги № 09/09/ZE/ABI/F від 09.09.2019, укладеним між ABI Europe LP (Нова Зеландія) та ИП “ЗЕИН” (Республіка Казахстан) (Первісний кредитор), ABI Europe LP (Нова Зеландія) набув статусу Нового кредитора за договором № 01/04-ЕХ від 01.03.2019.

Таким чином, позивач (Новий боржник) прийняв на себе зобов`язання зі сплати заборгованості за договором № 01/04-ЕХ від 01.03.2019 перед ABI Europe LP (Нова Зеландія) (Новим кредитором).

Позивач вказує, що між позивачем та ABI Europe LP (Нова Зеландія) укладено ряд договорів про взаємозалік однорідних зустрічних вимог, а саме:

- 11.09.2019 між ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» та ABI Europe LP (Нова Зеландія) укладено Договір про взаємозалік однорідних зустрічних вимог № 11/09/ZL/ABI.

- 25.10.2019 між ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» та ABI Europe LP (Нова Зеландія) укладено Договір про взаємозалік однорідних зустрічних вимог № 25/10/ZL/ABI.

- 28.10.2019 між ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» та ABI Europe LP (Нова Зеландія) укладено Договір про взаємозалік однорідних зустрічних вимог № 28/10/ZL/ABI.

Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст.ю 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Позивачем не надано суду копію первинного договору № 01/04-ЕХ від 01.03.2019, укладеного між ТОВ “Фудза” (Первинний боржник) та ИП “ЗЕИН” (Республіка Казахстан) (Кредитор), який породжує зобов`язання для позивача (Нового боржника), внаслідок укладення договору про переведення боргу, що у свою чергу, унеможливлює визначення підстав виникнення та строків настання вимоги.

Судом, із поданих позивачем доказів, зокрема, з Договору про переведення боргу № F/ZL-09/9 від 09.09.2019, укладеним між ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» та ТОВ “Фудза”, встановлено, що Кредитор - ИП “ЗЕИН” (Республіка Казахстан) надав свою згоду на переведення боргу в порядку і на умовах, передбачених цим договором (а.с. 88), однак позивачем суду не надано пояснень того, з якою метою укладено договір про переведення боргу.

Водночас, згідно з ч. 2 ст. 516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно з ч. 2 ст. 518 ЦК України встановлено, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Відповідно до ст. 519 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Разом з тим, позивач не надав доказів того, що Новий боржник - ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» був належним чином повідомлений про заміну кредитора на підставі Договору про відступлення права вимоги № 09/09/ZE/ABI/F від 09.09.2019, укладеним між ABI Europe LP (Нова Зеландія) (Новий кредитор) та ИП “ЗЕИН” (Республіка Казахстан) (Первісний кредитор), як того вимагає ч. 2 ст. 516 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 603 ЦК України, у разі заміни кредитора зарахування проводиться, якщо вимога виникла на підставі, що існувала на момент одержання боржником письмового повідомлення про заміну кредитора, і строк вимоги настав до його одержання або цей строк не встановлений чи визначений моментом пред`явлення вимоги.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора, зарахування проводиться, якщо вимога виникла на підставі, що існувала на момент пред`явлення боржникові вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Отже, якщо мало місце відступлення права вимоги старого кредитора новому, ув`язування “дозрівання” боргу з моментом повідомлення розуміються в тому, що саме він породжує наступні дії боржника (пред?явлення відповідної вимоги до заліку). При цьому заява про залік боржника означає одночасно, що тим самим кредитором була виконана вимога ч. 2 ст. 516 ЦК України.

З матеріалів справи судом встановлено, що на виконання умов контракту №AU 230718 від 23.07.2018 позивач здійснив поставку товарів нерезиденту ABI Europe LP (Нова Зеландія).

Оплата за поставлену партію надійшла частково у розмірі 212 625,5 доларів США на рахунок ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» та відповідно до розрахунку грошового зобов`язання по податковому повідомленню-рішенню від 01.07.2020 № 0000845109, з простроченнями граничних термінів надходження валютної виручки, за що позивачу нараховано пеню з розрахунку співвідношення суми заборгованості, кількості днів перевищення строків розрахунків, курсу валюти на день виникнення зоборгованості та ставки пені в розмірі 0,3 відсотка, визначеної Законом № 2473-VIII. Сума нарахованої пені за ВМД у валюті контракту — долари США склала 246 118,93 грн (а.с. 9).

Оплата за поставлену партію товару надійшла частково у сумі 724 890,45 євро на рахунок ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» та відповідно до розрахунку грошового зобов`язання по податковому повідомленню-рішенню від 01.07.2020 № 0000845109, з простроченнями граничних термінів надходження валютної виручки, за що позивачу нараховано пеню з розрахунку співвідношення суми заборгованості, кількості днів перевищення строків розрахунків, курсу валюти на день виникнення заборгованості та ставки пені в розмірі 0,3 відсотка, визначеної Законом № 2473-VIII. Сума нарахованої пені за ВМД у валюті контракту — євро склала 152 809,49 грн (а.с. 9).

Загальна сума нарахованої пені згідно з податковим повідомленням-рішенням від 01.07.2020 № 0000845109, становить 398 928,42 грн.

Суд зазначає, що чинним законодавством України дійсно не заборонено та не обмежено законні форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, що не передбачають, власне, надходження іноземної валюти на рахунок резидента. Сторони зовнішньоекономічних операцій мають право на застосування такої форми розрахунків як зарахування (залік) зустрічних однорідних (грошових) вимог.

Однак, зарахування зустрічних однорідних вимог можливе у разі, зокрема, коли за обома вимогами настав строк виконання, оскільки не можна пред`явити до зарахування вимоги за таким зобов`язанням, яке не підлягає виконанню. Основною умовою для можливості припинення зобов`язання шляхом зустрічного зарахування є дійсність та безспірність вимог, тобто такі вимоги повинні існувати на момент зарахування та між сторонами не має бути спору відносно характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання та розміру.

Позивачем на підтвердження вказаних обставин доказів суду не надано.

Відповідач, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення та нараховуючи позивачу пеню за порушення строків розрахунків за контрактом від 23.07.2018 № AU 230718, укладеним між позивачем та нерезидентом ABI Europe LP (Нова Зеландія), враховував, що норми законодавства регламентують строки зарахування валютної виручки резидентів на їх рахунки в уповноважених банках за результатами безпосереднього виконання зовнішньоекономічних контрактів.

Так як у даному випадку повного виконання зобов`язань за контрактом від 23.07.2018 № AU 230718 не відбулось, а часткове припинення таких зобов`язань позивач не довів, суд висновує про правомірність нарахування позивачу пені за порушення граничного строку розрахунків за операціями з експорту.

Попри те, що визнання протиправними дій відповідача не є предметом оскарження в даній справі, однак, враховуючи, що позивач у позові вказує на порушення контролюючим органом порядку проведення перевірки, зокрема, позивач не мав можливості реалізувати гарантоване йому Податковим кодексом України (ПК України) право подання відповідних пояснень і документів під час проведення документальної перевірки, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Згідно з п. 42.2 ст. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

З матеріалів справи судом встановлено, що копію наказу від 14.02.2020 № 222 та повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 14.02.2020 № 2/28-10-51-09 надіслано позивачу 14.02.2020 рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Отже відповідачем дотримано вимоги ст. 79 та ст. 42 ПК України щодо порядку повідомлення платника про проведення документальної невиїзною перевірки.

Віповідно до п. 79.3 ст. 79 ПК України, присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.

Згідно з п.79.5 ст. 79 ПК України, за наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка.

Згідно з актом перевірки від 05.03.2020 № 17/28-10-51-09/31082518, документальна позапланова невиїзна перевірка позивача проводилась з 17.02.2020 по 28.02.2020.

У матеріалах справи відсутні відомості про те, що позивач подавав будь-які заяви контролюючому органу з проханням провести документальну виїзну перевірку, проте на копії акта перевірки міститься позначка посадової особи відповідача про відмову позивача з ознайомленням та підписанням акта перевірки. Разом з тим, позивач не скористався правом подачі заперечення на акт перевірки.

Окремо суд зазначає, що позивачем до перевірки надано лише документи, зазначені на стр. 4 акта перевірки. Серед цих документів відсутні договір про переведення боргу, договір про відступлення права вимоги та договори про взаємозалік однорідних зустрічних вимог, на які посилається ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» у позовній заяві, що у свою чергу, унеможливлювало їх оцінку та врахування контролюючим органом при формуванні висновків перевірки.

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1-2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд дійшов висновку про правомірность і обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому, відсутні підстави для його скасування, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог належить відмовити повністю.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у зв`язку із відмовою у задоволенні позову відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 14, 72 76-79, 90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» (19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Січова, 22, ідентифікаційний код 31082518) до Офісу великих платників податків ДПС (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11 Г, ідентифікаційний код 43141471) про визнання протиправним і скасування рішення – відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О. Кульчицький