Ухвала суду № 92013090, 25.09.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________

УХВАЛА

25 вересня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/2422/20

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хом`якової В.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Юг" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА-ЮГ" (позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Київської митниці Державної митної служби про визнання протиправним та скасування рішення Київської митниці Державної митної служби №UA100110/2020/000037/1 від 08.07.2020 про коригування митної вартості товарів, №UA100110/2020/000038/1 від 08.07.2020 про коригування митної вартості товарів, стягнути витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15750 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.07.2020 під час декларування товару (помідори свіжі) позивачем була заявлена митна вартість товару у розмірі 8221,20 дол. США за митною декларацією № № UA 100110/2020/604636, та 8221,20 дол. США за митною декларацією № UA 100110/2020/604635, визначена ним самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у відповідності до ст.ст. 57, 58 МК України. Для здійснення митного оформлення товару позивачем подано до митниці ДФС декларації та пакет документів, передбачених законодавством. Однак, 08.07.2020 відповідачем прийняті рішення про коригування митної вартості за резервним методом, внаслідок чого підприємство позивача було змушене додатково надмірно сплатити суму ввізного мита та суму ПДВ. Вказані рішення позивач вважає протиправними, оскільки відсутні обґрунтовані підстави для коригування заявленої декларантом митної вартості та просить скасувати їх, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою від 02.09.2020 відкрито спрощене провадження у справі, призначено розгляд справи на 25.09.2020.

24.09.20 до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить відмовити в задоволені позову, посилаючись на те, що подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена а підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до п. 7.3.3 зовнішньоекономічного договору від 01.07.2020 № 010720ВОТ умови оплати на окрему партію товару вказуються в інвойсі на даний товар. Однак умови оплати в рахунку-інвойсі від 06.07.2020 №F/52/W/07/20 не зазначені. У такому разі умови оплати мають бути зазначені у рахунку-проформі, а цей документ відсутній. Відповідно до п. 3.1 вищезазначеного контракту передбачено, що умови поставі "на умовах СРТ , або на інших умовах , що підтверджуються відповідними товаросупровідними документами". У наданому інвойсі від 06.07.2020 №F/52/W/07/20 та інших наданих товаросупровідних документах відсутні умови поставки взагалі. При різних умовах поставки до митної вартості товару повинні бути додані окремо або включені до митної вартості транспортні витрати. Відсутність даних про умови поставки унеможливлює визначення митної вартості товару. Відповідно до пункту 6.1 контракту зазначено, що товар повинен бути упакований в стандартну комерційну упаковку. Відповідно до частини 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті, витрати по вартості упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням, повинні бути додані, якщо вони включались до ціни. Контрактом не передбачено, що вартість пакування та упаковки включено до вартості товару. Відповідно до пункту 3 та 7 контракту та наданих товаросупровідних документів неможливо встановити порядок , умови поставки та оплати за товар. Декларантом не надано інші документи, що підтверджують числові значення складових мить вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості. Зважаючи на викладене, у митного органу виник обґрунтований сумнів у правильної визначення декларантом митної вартості товару, який став підставою для витребування додаткових документів за ч. 3 ст. 53 МК України. За результатами розгляду наданих додатково документів встановлено, що висновком Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати вартість товару з урахуванням умов поставки СРТ-Гола Пристань становить 0,43 долар США за 1 кг помідорів розміру ВВ, а згідно інвойсу ціна товару складає 0,425 долар США за 1 кг помідорів розміру ВВ.

Таким чином, причинами, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано є: неподання декларантом всіх запрошених документів; відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, що не дає можливості органу доходів і зборів перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі.

Враховуючи неможливість застосування попередніх методів митна вартість визначена і застосуванням резервного методу відповідно до ст. 64 МК України з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угод з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою грунтується на раніше визнаних (визначених) органом доходів і зборів митних вартостях в попередніх митних деклараціях від 06.07.2020 № UA209170/2020/046157 та становить 1,02 дол. США/кг. У подальшому товар випущено у вільний обіг на підставі митних декларацій № UA 100100/2020/604651 та № UA 100100/2020/604650 від 08.07.2020 із застосуванням фінансових гарантій у порядку, передбаченому ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України, сума фінансових гарантій разом становить 167133,70 грн.

24.09.2020 до суду надійшло клопотання про зменшення розміру судових витрат, в якому відповідач вказує на завищення витрат на оплату послуг адвоката виходячи із невеликої складності справи та ціни позову, також відповідач зазначив про завищенні витрат по сплаті судового збору, ціна позову повинна складати 167133 грн. 70 коп., а не 619932 грн. 07 коп., яка зазначив позивач у позові.

25.09.20 представники сторін не прибули в судове засідання, представник позивача надав заяву про розгляд справи без його присутності.

Враховуючи віддаленість відповідача від місця розташування суду, та карантинні заходи на території України, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу у письмовому провадженні.

Розглянувши надані документи, суд встановив наступне.

Позивач визначив ціну позову в розмірі 619932 грн. 07 коп. та сплатив судовий збір в сумі 9298 грн. 98 коп. , в тому числі 4649 грн. 35 коп. платіжним дорученням № 106 від 24.07.2020 , та 4649 грн. 63 коп. платіжним дорученням № 119 від 17.08.2020.

Оскільки прийняття контролюючим органом рішення про коригування митної вартості безпосереднім наслідком має зміну складу майна позивача, суд погоджується з тим. що позовні вимоги про скасування рішення про коригування митної вартості є вимогами майнового характеру. Митна вартість товару для декларанта є базою оподаткування податком на додану вартість та митними платежами. При цьому на митні органи з метою виконання та досягнення митних цілей покладено функціональні обов`язки з контролю за правильністю визначення платником митної вартості товарів. Якщо за наслідками такого контролю встановлено, що митна вартість визначена неправильно, орган доходів і зборів приймає рішення про коригування митної вартості, внаслідок прийняття якого пропорційно змінюється і розмір належних до сплати митних платежів та податку на додану вартість. Таким чином, сама собою визначена в рішенні контролюючого органу митна вартість товару безпосередньо не впливає на майновий стан декларанта. Майновий інтерес для нього становить той розмір митних платежів та інших податків, який він має доплатити порівняно з розміром таких платежів, визначених на підставі заявленої ним митної вартості товарів при декларуванні. Обсяг грошового (вартісного) виразу зміни складу майна позивача у цих спорах збігається із сумою різниці митних платежів та інших податків, яку він має доплатити.

Отже, при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову в розумінні підпункту 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" є різниця митних платежів, що підлягали сплаті урахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні. Враховуючи викладене, суд зазначає, що позивач неправильно визначив ціну позову, а тому має надати суду розрахунок різниці митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом в оскаржуваних рішеннях, що і буде ціною позову, з якої має бути обрахований належний до сплати судовий збір.

Враховуючи викладене, суд відкладає розгляд справи.

Керуючись ст.ст. 160, 205, 243, 248 КАС України, суд, -

ухвалив:

Відкласти розгляд справи на 26.10.2020 на 10 год. 00 хвил.

Зобов`язати ТОВ "Альфа-Юг" визначити ціну позову та надати суду до 26.10.2020 розрахунок різниці митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом в оскаржуваних рішеннях.

Ухвалу надіслати сторонам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Хом`якова