Рішення № 92013055, 06.10.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(додаткове)

06 жовтня 2020 року № 520/10500/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волошина Д.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про стягнення судових витрат по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця Дорошкевич Віри Леонідівни про визнання дій протиправними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 року у справі №520/10500/2020 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Приватного виконавця Дорошкевич Віри Леонідівни (вул. Окіпної Раїси, буд. 4-А, оф. 71-А, м. Київ, 02002) про визнання дій протиправними та скасування постанов - задоволено.

Визнано протиправними та скасовано постанови Приватного виконавця Дорошкевич Віри Леонідівни про відкриття виконавчого провадження №61722153 з примусового виконання виконавчого напису №4991 від 30.03.2020 р., виданого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. та про накладення арешту на кошти на рахунку ОСОБА_1 , звернення стягнення на які заборонено законом.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) з Приватного виконавця Дорошкевич Віри Леонідівни (вул. Окіпної Раїси, буд. 4-А, оф. 71-А, м. Київ, 02002) судові витрати у розмірі 1681,60 грн. ( одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня 60 копійок).

Представником позивача 29.09.2020 року через канцелярію суду подано клопотання про долучення доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 р. призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 06.10.2020 р. о 15:00 год.

Сторони у судове засідання не прибули, по дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.3 ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає можливим розглянути заяву в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши відповідні норми права, суд робить висновок, що клопотання позивача підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Приписами ч. 3 ст. 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з положеннями ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 6 ст. 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст. 135 КАС України).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено в рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями дійсності та співмірності необхідних і достатніх витрат, а також розумності їх розміру.

Суд також зазначає, що на підтвердження витрат на правову допомогу повинні бути надані: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо).

В свою чергу, розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховий Суд, про що останнім вказується, зокрема, в постанові від 01.10.2018 року у справі № 569/17904/17.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст.74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Частиною 1 ст.94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат, про що зазначено в постанові Верховного Суду від 22.05.2018 р. по справі № 826/8107/16 (провадження № К/9901/26989/18).

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно з п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Як вбачається з матеріалів справи, інтереси позивача представляв ОСОБА_2 , який надавав правову допомогу на підставі ордеру та договору про надання правничої (правової) допомоги №б/н від 26.08.2020 р.

Між ОСОБА_1 (клієнт) та Зощенко Олегом Сергійовичем (адвокат) було укладено договір про надання правничої (правової) допомоги №б/н від 26.08.2020 р., відповідно до умов якого адвокат приймає на себе зобов`язання здійснювати захист та представництво інтересів клієнта у справі про оскарження дій/бездіяльності приватного виконавця, а також надавати клієнту інші види юридичної допомоги в зазначеній справі. (а.с.173).

Відповідно до п.2.1 Договору, розмір гонорару (винагорода адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту) та порядок його сплати визначається Додатком до цього Договору.

Згідно Додатку до Договору про надання правничої (правової) допомоги №б/н від 26.08.2020 р. розмір гонорару (винагорода адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту) за договором про надання правничої/правової/ допомоги від 26.08.2020 р. становить 6500,00 грн. Гонорар повинен бути сплачений бути сплачений в строк до 30.09.2020 р. (а.с.174).

Підтвердженням наданих за Договором послуг є підписаний акт приймання-передачі виконаних робіт від 24.09.2020 р. до Договору про надання правничої (правової) допомоги №б/н від 26.08.2020 р. на суму 6500,00 грн. (а.с.175), відповідно до якого адвокат надав послуги:

- 26.08.2020 з консультування з питань виконавчого провадження та порядку провадження в адміністративних судах - 1 год.;

- 26.08.2020 аналіз ухвали суду у справі №520/10500/2020 та роз`яснення суті ухвали клієнту. Консультування з питань дій у зв`язку з виконанням вимог, визначених цією ухвалою. - 1 год.;

- 21.08.2020 аналіз судової практики стосовно оскарження дій приватного виконавця - 4 год.;

- 31.08.2020 складання процесуальних документів в т.ч. виправленої позовної заяви, заяви про усунення недоліків - 3 год.;

- 14.09.2020 підготовка до судового засідання у справі №520/10500/2020 - 1 год.;

- 15.09.2020 представництво клієнта в Харківському окружному адміністративному суді при розгляді справи №520/10500/2020 - 1 год.;

- 17.09.2020 ознайомлення з матеріалами справи в Харківському окружному адміністративному суді - 1 год.;

- 21.09.2020 аналіз відзиву на позовну заяву у справі №520/10500/2020 та матеріалів справи. Складання процесуальних документів, в т.ч. пояснення з урахуванням аргументів, наведених у відзиві - 3 год.

Детальний опис робіт (наданих послуг), наданих адвокатом ОСОБА_2 позивачу, затверджений ОСОБА_1 24.09.2020 р., про свідчить її власноручний підпис. (а.с.176).

Таким чином, надані до суду документи свідчать про обсяг роботи та її вартість, при цьому судом не встановлено, що сума гонорару є неспівмірною зі складністю справи, ціною позову та значенням справи для сторони.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі суд враховує, що відповідно до положень частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на вищевикладене, враховуючи співмірність заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що на користь позивача підлягають відшкодуванню з відповідача, внаслідок якого сталось порушення прав позивача, сума витрат на правничу допомогу у розмірі 6500,00 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 року у справі №520/10500/2020.

Керуючись статтями 139, 241-247, 252, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Заяву представника ОСОБА_1 про стягнення судових витрат по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця Дорошкевич Віри Леонідівни про визнання дій протиправними та скасування постанов - задовольнити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) з Приватного виконавця Дорошкевич Віри Леонідівни (вул. Окіпної Раїси, буд. 4-А, оф. 71-А, м. Київ, 02002) суму витрат на правничу допомогу у розмірі 6500,00 грн. (шість тисяч п`ятсот гривень 00 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.А.Волошин