Рішення № 92012943, 06.10.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2020 року № 520/9344/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Шляхової О.М., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Борівської районної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування розпоряджень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Боровської районної державної адміністрації Харківської області, в якому просить суд : визнати протиправним та скасувати розпорядження Борівської районної державної адміністрації Харківської області від 13 липня 2020 року N 37-к «Про застосування дисциплінарного стягнення до Тетяни Бондарівської»; визнати протиправним та скасувати розпорядження Борівської районної державної адміністрації Харківської області від 19 травня 2020 року № 30-к.

В обґрунтування позову позивач зазначив про протиправність відсторонення її від виконання обов`язків та накладення дисциплінарного стягнення спірними розпорядженнями.

По справі було відкрито спрощене провадження без виклику сторін.

Відповідач надав клопотання про продовження строку для подання відзиву на позов внаслідок карантину коронавірусної хвороби (COVID-19).

Згідно ч.5 ст.162 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

За змістом приписів п.3 Прикінцевих положень КАС України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки на подання відзиву є продовженими, однак, з часу звернення відповідача з клопотанням 04.09.2020 року та станом на 07.10.2020 року відзив на позов суду не надано.

Відповідно до ч.6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного .

Розпорядженням Борівської районної державної адміністрації Харківської області від 03.06.2015 року № 108-к ОСОБА_1 було призначено на посаду начальника відділу освіти районної держаної адміністрації з 03.06.2015 року, на якій вона перебуває і наразі

Під час роботи зарекомендувала себе позитивно, що виражається виконанням посадових обов`язків з високим рівнем відповідальності, тим, що позивач є здібним керівником, який вміє ставити мету і досягати себе, характеризується позитивним відношенням до роботи та колег, оптимізмом, витримкою, нестандартним мисленням, креативністю, прагненням пошуку нових шляхів, здатністю виконання непрофільних завдань, що вбачається з копії характеристики, наданої до суду.

На адресу Борівської РДА 08.05.2020 року надійшов лист старшого слідчого СВ Борівського ВП Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області з проханням ініціювання проведення службового розслідування відносно позивача та відсторонення її від посади, виходячи з того, що очолюваний нею відділ освіти Борівської районної державної адміністрації надав відповідь від 31.03.2020 р. № 01/16/229, але без копій документів, запитуваних у листі слідчого поліції, які були необхідні йому для розслідування кримінального провадження № 42019221320000247 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, у чому вбачав здійснення ОСОБА_1 перешкоджання досудовому розслідуванню. Необхідність відсторонення її від посади слідчий вбачав у її можливому перешкоджанню ходу проведення службового розслідування.

12.05.2020 року розпорядженням Борівської РДА № 28-к порушено з 13.05.2020 року дисциплінарне провадження відносно ОСОБА_1

19.05.2020 року розпорядженням Борівської РДА № 30-к відсторонено ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків на час проведення дисциплінарного провадження з покладенням останніх на іншого працівника відділу освіти.

20.05.2020 року трудовим колективом відділу освіти за підписом 23 працівників надано голові Борівської РДА прохання про скасування розпорядження № 30-к мотивуючи зазначене позитивною характеристикою позивача та безпідставністю відкриття дисциплінарного провадження.

Згідно подання дисциплінарної комісії, зареєстрованого 02.06.2020 року встановлено, що комісією, за результатами вивчення дисциплінарної справи, пояснень ОСОБА_1 , враховуючи лист старшого слідчого СВ Борівського ВП Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області від 26.05.2020 року про надання витребуваних ним документів, зроблено висновок про відсутність з боку позивача дисциплінарного проступку та, як наслідок, відсутність підстав для притягнення її до відповідальності.

Борівською РДА Відділу освіти було надано листа від 03.06.2020 року з запрошенням прибуття 03.06.2020 року для ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи.

Головою Борівської РДА 04.06.2020 відповідним листом були повернуті матеріали дисциплінарного провадження дисциплінарній комісії з мотивів неповноти службового розслідування на доопрацювання.

При цьому, до вказаних подій позивачем було направлено народному депутатові ОСОБА_2 звернення стосовно захисту її права на працю, можливих залякувань та погроз з боку голови Борівської РДА та перевищень своїх повноважень старшим слідчим СВ Борівського ВП Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області на яке їй надано лист від 05.06.2020 року за підписом заступника голови Харківської обласної державної адміністрації, в якому роз`яснено про відсутність повноважень у ХОДА з надання оцінки діям слідчого та відповідне її звернення, з приводу зазначеного скеровано до ГУНП в Харківській області та прокуратури Харківської області для вчинення означених дій. Щодо питань відносно можливих порушень з боку голови Борівської РДА роз`яснено можливість оскарження відповідних розпоряджень у судовому порядку та одночасно повідомлено про існування подання дисциплінарної комісії щодо закриття дисциплінарного провадження.

За результатами доопрацювання матеріалів службового розслідування дисциплінарною комісією вдруге складено подання, досліджуючи яке, судом встановлено, що початково, запит слідчого було передано для виконання за резолюцією ОСОБА_1 ОСОБА_3 , якою надано лист від 31.03.2020 р. № 01/16/229 на запит з повідомленням про неможливість надання запитуваних документів через карантин та переведення працівників Відділу освіти на дистанційний режим роботи. Крім того, у листі було вказано, що після завершення карантину необхідні документи буде надано.

Дисциплінарною комісією встановлено, водночас, наявність наказу від 18.03.2020 року № 82 «Про організаційні заходи для запобігання поширення коронавірусу COVID-19 в закладах освіти Борівського району», проте, під дію якого, як вказано в поданні, підпадало лише 2 працівники, відтак, виконавець запиту повинна була бути присутньою на робочому місці.

Запитувані документи, як значиться в поданні були надані після неодноразових запитів слідчого, про що ним надано лист від 26.05.2020 року.

За фактом існування листа слідчого 08.05.2020 про ініціювання проведення службового розслідування ОСОБА_1 надано пояснення з запереченнями проти факту наявності в її діях дисциплінарного проступку, про що вказано у поданні та надано пояснення працівниками Відділу освіти ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 відносно обставин, з приводу яких проведено службове розслідування.

В поданні міститься аналіз норм КПК щодо неухильного виконання вимог правоохоронних органів та приписів положення про Відділ освіти в контексті персональної відповідальності начальника відділу в частині забезпечення належної організації роботи.

В поданні зазначено, що обставин, обтяжуючих покарання під час службового розслідування не встановлено, водночас, пом`якшуючими обставинами є лист слідчого від 26.05.2020 року про надання затребуваних документів та звернення трудового колективу Відділу освіти від 20.05.2020 року з проханням про скасування розпорядження № 30-к з мотивів позитивної характеристики позивача та безпідставністю, на їх думку, відкриття дисциплінарного провадження.

Крім того, в поданні зроблено висновок, що в діях позивача вбачається невиконання або неналежне виконання службових обов`язків, за що, згідно ст.66 Закону України «Про державну службу» передбачено відповідальність у вигляді догани.

Водночас, дисциплінарною комісією враховано, що за час роботи на посаді начальника Відділу освіти ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності не притягалась, має позитивну характеристику, враховано наявність пом`якшуючих обставин та відсутність скарг на дії ОСОБА_1 за період її роботи, у зв`язку з чим, рекомендовано такий вид дисциплінарного покарання, як зауваження.

Враховуючи наявність вказаного подання, Борівською РДА на адресу Відділу освіти надано лист від 24.06.2020 року, в якому, починаючи з 13.06.2020 року вважати днем, коли ОСОБА_1 приступила до виконання своїх службових обов`язків.

Борівською РДА 13.07.2020 року складено розпорядження № 37-к, яким ОСОБА_1 - начальнику Відділу освіти Борівської РДА, оголошено зауваження.

Позивач, не погодившись з розпорядженнями відповідача від 19.05.2020 року № 30-к та від 13.07.2020 № 37-к звернулась до суду.

Незгоду з розпорядженням від 13.07.2020 № 37-к обґрунтовувала його: невідповідністю приписам ст.77 Закону України «Про державну службу», незазначення у ньому на конкретний дисциплінарний проступок, у чому він виразився, які саме посадові обов`язки позивачем неналежно виконувались, відсутністю в її діях вини; невідповідністю виду накладеного стягнення умовам п.6 ч.2 ст.65 Закону України «Про державну службу»; невідповідністю вимогам Закону України «Про державну службу» висновку про наявності в її діях дисциплінарного проступку; протиправним неврахуванням відповідачем подання дисциплінарної комісії від 02.06.2020 та направленням матеріалів дисциплінарної справи на доопрацювання; порушенням термінів проведення службового розслідування та термінів прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення.

Незгоду з розпорядженням від 19.05.2020 року № 30-к позивач пов`язував з відсутністю в її діях дисциплінарного проступку та невідповідністю приписам ст.72 Закону України «Про державну службу».

По суті позову суд зазначає наступне.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначено Законом України «Про державну службу» ( далі - Закон).

Зазначений Закон є спеціальним законом з питань вступу, проходження та припинення державної служби, що включає в себе й питання дисциплінарної відповідальності державних службовців.

Статтею 8 Закону встановлено, що державний службовець зобов`язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки;3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина;4) з повагою ставитися до державних символів України;5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом. Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

За невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом ( ч.1 ст.64 Закону).

Частинами 1 та 2 ст.65 Закону визначено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарними проступками є:1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу кримінального або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

Приписами частин 1, 2,3 ст.66 Закону унормовано, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність;4) звільнення з посади державної служби.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби може обмежитися зауваженням.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Частиною 1 ст. 67 Закону визначено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Згідно ч.1,10,11 ст.69 Закону для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Статтею 72 Закону визначено, що державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов`язків у разі виявлення порушень, встановлених пунктами 1, 7-10 та 14 частини другої статті 65 цього Закону, за які до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення.

Згідно ст.77 Закону рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

Рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржено державними службовцями до суду ( ст.78 Закону).

Порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджено постановою КМ України від 04.12.2019 року № 1039 (надалі - Порядок).

Цей Порядок визначає процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців ( п.1 Порядку).

Пунктом 4 Порядку визначено, що дисциплінарне провадження розпочинається з моменту прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження та завершується прийняттям рішення про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження (далі - державний службовець), дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Згідно п.5 Порядку ( в редакції, на момент виникнення спірних правовідносин) строк здійснення дисциплінарного провадження визначається міністром або суб`єктом призначення з урахуванням встановленого законодавством строку притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності. Тривалість здійснення дисциплінарного провадження не може перевищувати 15 календарних днів. За потреби зазначений строк може бути продовжений міністром або суб`єктом призначення, але не більш як до одного місяця.

Пунктом 33 Порядку визначено, що комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.

Пунктом 36 Порядку встановлено, що за результатами розгляду дисциплінарного провадження суб`єкт призначення (керівник державної служби) протягом десяти календарних днів з дня отримання пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії приймає рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Щодо розпорядження відповідача від 13.07.2020 № 37-к про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, суд зазначає наступне.

Так, надаючи оцінку вказаному розпорядженню, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому, чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, із вищевказаних положень законодавства можна дійти висновку, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця, а також бути застосованим тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця у строки, встановлені Законом.

Зі змісту первинного подання, дисциплінарна комісія дійшла висновку про відсутність в діях позивача складу дисциплінарного проступку.

У наступному ж поданні, після доопрацювання, зазначено про кваліфікацію дій позивача як таких, що підпадають під дію норми п.5 ч.2 ст.65 Закону.

Зазначене пов`язано з невиконанням вимог слідчого в частині надання витребуваних документів.

У свою чергу, комісією фактично не встановлено обставин, які дійсно свідчать про невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків позивачем.

Відповідь на звернення слідчого було надано. Затребувані документи згодом також були надані.

Крім того, ненадання початково документів на запит слідчого листом від 31.03.2020 р. № 01/16/229 обумовлено впровадженням карантинних заходів на території України з вказівкою, про подальше їх надання.

Обставини впровадження карантину є загальновідомими та не потребують доказуванню в силу ч.3 ст.78 КАС України.

В листі слідчого від 08.05.2020 року, за яким і було ініційоване службове розслідування відносно позивача, жодним чином не викладено обставин, яким чином ненадання затребуваних документів саме листом від 31.03.2020 року перешкодило проведенню досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019221320000247 чи призвело до порушення конкретних норм КПК України органом поліції, які конкретні наслідки ненадання документів настали у зв`язку з зазначеним, а лише міститься наведення певних норм КПК України.

Відтак, комісією не визначено, у чому полягає невиконання або неналежне виконання позивачем посадових обов`язків при ненаданні документів на запит слідчого листом від 31.03.2020 року, зокрема, за факту впровадження карантину.

Дисциплінарною комісією встановлено та у поданні зазначено про наявність наказу від 18.03.2020 року № 82 «Про організаційні заходи для запобігання поширення коронавірусу COVID-19 в закладах освіти Борівського району», проте, як вказано, під дію наказу підпадало лише 2 працівники, відтак, виконавець запиту повинна була бути присутньою на робочому місці.

Однак, вказаний наказ суду не надано та у поданні не зазначено того, яким чином його наявність йде у розріз факту впровадження карантину, як підстави ненадання документів, водночас при наявності посилань в листі, що такі документи в подальшому будуть надані.

Також у зазначеному поданні наявний опис дій підлеглих позивача, проте не зазначено обставин, що призвели до вчинення саме позивачем дисциплінарного проступку.

Крім того, у поданні не зазначено ступінь тяжкості дисциплінарного проступку позивача.

Крім того, зі змісту подання вбачається, що Дисциплінарною комісією встановлено наявність ознак здійснення дисциплінарного проступку, а не фактично зроблено висновок про наявність у діях державного службовця дисциплінарного проступку, як того вимагає п. 34 Порядку, яким встановлено вимоги до оформлення подання.

Суд зазначає, що у постанові від 10 березня 2020 року у справі № 820/2054/17 Верховний Суд дотримався позиції, відповідно до якої дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується суб`єктом призначення до державного службовця, який порушив службову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок.

Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними й поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає в порушенні трудових обов`язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю: Кодексом законів про працю України, Законом № 889-VIII, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.

Особливе значення під час визначення діяння державного службовця як дисциплінарного проступку має наявність у вчиненні цього діяння його вини - певного ставлення особи до своїх протиправних дій і їхніх шкідливих наслідків.

При цьому, суд вказує, що під час службового розслідування не було встановлено відносно позивача критеріїв об`єктивної сторони дисциплінарного проступку, що полягає у невстановленні саме протиправної поведінки позивача, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними.

Зі змісту оскаржуваного розпорядження вбачається, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності "за неналежне виконання обов`язків державного службовця, передбачених пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу». Проте суд зазначає, що наведена норма не містить жодних обов`язків державного службовця. Положеннями цієї норми встановлено види дисциплінарних проступків, а не обов`язки державного службовця. При цьому, оскаржуване розпорядження про накладення на позивача дисциплінарного стягнення не містить посилання на конкретні посадові обов`язки (встановлені посадовою інструкцією або положенням про структурний підрозділ), які було порушено Позивачем.

Суд вказує, що посилання в наказі на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм при обранні виду дисциплінарного стягнення, не є належним обґрунтуванням оскаржуваного розпорядження.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.08.2019 по справі №1340/4847/18.

Крім того у спірних правовідносинах відповідачем було порушено строки дисциплінарного провадження, встановлені п.5 Порядку ( в редакції, на момент виникнення спірних правовідносин) - 15 календарних днів (призначене розпорядженням від 12.05.2020 з 13.05.2020 року, накладено стягнення розпорядженням 13.07.2020).

Тобто, дисциплінарне провадження тривало 2 місяці, а доказів існування розпорядження відповідача про продовження строків дисциплінарного провадження суду не надано.

Також, відповідачем було порушено строки прийняття спірного розпорядження - 10 днів за поданням, які встановлені ч.11 ст.69 Закону.

Копія подання з рекомендацією про притягнення позивача до відповідальності, яка надана до суду, не містить в собі дати, однак, враховуючи наявність вказаного подання, Борівською РДА на адресу Відділу освіти надано лист від 24.06.2020 року, в якому, починаючи з 13.06.2020 року вважати днем, коли ОСОБА_1 приступила до виконання своїх службових обов`язків.

З дати вказаної у цьому листі - 24.06.2020 року і до часу складення спірного розпорядження - 13.07.2020 року минуло більше 10 днів, що свідчить про порушення відповідачем ч.11 ст.69 Закону

З огляду на викладене , суд приходить до висновку, що рішення відповідача не відповідає критерію обґрунтованості та своєчасності ( пункти 3 та 10 частина 2 статі 2 КАС України).

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень хоча б одному із визначених у частині 2 статі 2 КАС України критерію може бути підставою для задоволення позову щодо оскарження відповідного акта, якщо така діяльність порушує права та інтереси позивача.

Відтак, позов у зазначеній частині є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Щодо розпорядження від 19.05.2020 року № 30-к яким відсторонено ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків на час проведення дисциплінарного провадження з покладенням останніх на іншого працівника відділу освіти, суд вказує наступне.

Так, за приписами ч.1 ст.72 Закону, на які посилалась позивач, державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов`язків у разі виявлення порушень, встановлених пунктами 1, 7-10 та 14 частини другої статті 65 цього Закону, за які до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення, натомість службове розслідування відносно позивача було проведено за виявлення порушень, передбачених п.5 частини другої статті 65 Закону.

Тобто, відсторонення позивача від виконання службових обов`язків відбулось, на її думку, в порушення ст.72 Закону.

Підставою для такого відсторонення слугував лист старшого слідчого СВ Борівського ВП Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області від 08.05.2020 року з відповідним проханням.

Разом з тим, позивачем залишено поза увагою положення частини 2 зазначеної статті, за якими рішення про відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків приймається відповідно керівником державної служби або суб`єктом призначення одночасно з прийняттям рішення про порушення дисциплінарного провадження або під час його здійснення у разі: наявності обставин, що дають підстави вважати, що такий державний службовець може знищити чи підробити речі і документи, які мають суттєве значення для дисциплінарного провадження; впливу на працівників державного органу та інших осіб, зокрема, здійснення протиправного тиску на підлеглих, погрози звільненням з роботи; перешкоджання в інший спосіб об`єктивному вивченню обставин вчинення дисциплінарного проступку.

Тобто частиною 2 статті 72 Закону розширено перелік підстав для відсторонення державного службовця від виконання службових обов`язків окрім тих, які встановлені ч.1 ст.72 Закону.

Суд вказує, що виходячи з правової природи спірного розпорядження від 19.05.2020 року № 30-к, таке є актом індивідуальної дії, який розрахований на певне коло осіб та вичерпує свою дію виконанням.

Зазначене узгоджується з нормативним визначенням індивідуального акту, наданого п.19 ст.4 КАС України, за яким, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Рішенням Конституційного суду України від 16.04.2009 року № 7 встановлено, що ненормативні правові акти є актами одноразового застосування та вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому вони не можуть бути скасовані чи змінені після їх виконання. До ненормативних актів належать конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, які застосовуються одноразово.

За наявності листа Борівської РДА на адресу Відділу освіти від 24.06.2020 року, в якому зазначено, що починаючи з 13.06.2020 року вважати днем, позивач приступила до виконання своїх службових обов`язків, суд приходить до висновку, що вказане розпорядження вичерпало себе за фактом.

Відтак, позов у зазначеній частині не підлягає задоволенню.

За приписами ч. 1,2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 255, 257, 295, 297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Борівської районної державної адміністрації (вул. Центральна, буд. 1,смт. Борова, Борівський район, Харківська область,63801, код ЄДРПОУ04059467) про визнання протиправними та скасування розпоряджень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Борівської районної державної адміністрації Харківської області від 13 липня 2020 року N 37-к «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_7 ».

У задоволенні решти позову - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Борівської районної державної адміністрації (вул. Центральна, буд. 1,смт. Борова, Борівський район, Харківська область,63801, код ЄДРПОУ04059467) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн. ( вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 06 жовтня 2020 року.

Суддя О.М. Шляхова