Рішення № 92012633, 06.10.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2020 р. № 520/5438/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення сум, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області протиправною та зобов`язати Головне управління в Пенсійного фонду України в Харківській області негайно виконати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 липня 2019 року, справа №520/3866/19 та ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28 жовтня, справа №520/3866/19 та сплатити борг за рішенням суду: Сплатити 576439,65 грн. (п`ятсот сімдесят шість тисяч чотириста тридцять дев`ять гривень 65 копійок) та перерахувати на пенсійний картрахунок ОСОБА_1 НОМЕР_4 в Ощадбанку;

- сплатити борг за останньою довідкою №96 за березень-травень 2020 року з компенсацією у сумі 293838,68 грн. (двісті дев`яносто три тисячі 64 коп.) та перерахувати на пенсійний картрахунок ОСОБА_1 НОМЕР_4 в Ощадбанку;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення та призначити строки для виконання з обов`язковим звітом перед Харківським окружним адміністративним судом; за результатами звіту призначити штраф начальнику Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області пан ОСОБА_2 .

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/3866/19 не здійснив виплату перерахованої пенсії. Також вказує, що звернувся до відповідача із заявою від 03.03.2020 про перерахунок грошового утримання судді. Невиплату довічного грошового утримання за вказаною заявою вважає протиправною та просить стягнути визначену суму коштів.

Ухвалою суду від 28.04.2020 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена сторонам, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач 18.05.2020 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що підстави для перерахунку грошового утримання судді відсутні, а щодо позовних вимог про зобов`язання Управління негайно виконати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2019 по справі №520/3866/19 та сплатити 576439,65 грн., зазначив, що фактично позивач (його представник) просить зобов`язати відповідача вчинити дії, спрямовані на виконання рішення суду по справі №520/3866/19, яке набрало законної сили.

У відзиві просив суд закрити провадження в частині позовних вимог визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області протиправною та зобов`язати Головне управління в Пенсійного фонду України в Харківській області негайно виконати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 липня 2019 року, справа №520/3866/19 та ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28 жовтня, справа №520/3866/19 та сплатити борг за рішенням суду: Сплатити 576439,65 грн. (п`ятсот сімдесят шість тисяч чотириста тридцять дев`ять гривень 65 копійок) та перерахувати на пенсійний картрахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в Ощадбанку.

Також просив суд зупинити провадження по справі №520/5438/2020 сплатити борг за останньою довідкою №96 за березень-квітень 2020 року з компенсацією у сумі 200850,64 грн. та перерахувати на пенсійний картрахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в Ощадбанку.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2020 зупинено провадження у справі №520/5438/2020 до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №620/1116/20.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2020 у справі №520/5438/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення сум повернуто скаржнику.

Після апеляційного перегляду, адміністративна справа надійшла до Харківського окружного адміністративного суду 28.09.2020.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 поновлено провадження у справі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 закрито провадження в частині позовних вимог про визнання бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області протиправною та зобов`язати Головне управління в Пенсійного фонду України в Харківській області негайно виконати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 липня 2019 року, справа №520/3866/19 та ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28 жовтня, справа №520/3866/19 та сплатити борг за рішенням суду: Сплатити 576439,65 грн. (п`ятсот сімдесят шість тисяч чотириста тридцять дев`ять гривень 65 копійок) та перерахувати на пенсійний картрахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в Ощадбанку.

Тому суд здійснює розгляд справи в межах позовних вимог в частині:

- сплатити борг за останньою довідкою №96 за березень-травень 2020 року з компенсацією у сумі 293838,68 грн. (двісті дев`яносто три тисячі 64 коп.) та перерахувати на пенсійний картрахунок ОСОБА_1 НОМЕР_4 в Ощадбанку;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення та призначити строки для виконання з обов`язковим звітом перед Харківським окружним адміністративним судом; за результатами звіту призначити штраф начальнику Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області пан ОСОБА_2 .

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 повернуто заяву позивача про уточнення позовних вимог від 27.07.2020.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 повернуто заяву позивача про уточнення позовних вимог від 10.08.2020.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 повернуто заяву позивача про уточнення позовних вимог від 09.09.2020.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 повернуто заяву позивача про уточнення позовних вимог від 06.10.2020.

Відповідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розгляд справи було призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч.1 ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду, яке набрало законної сили, від 24.07.2019 у справі встановлено, що ОСОБА_1 вийшов у відставку з посади судді Апеляційного суду Луганської області 09.07.2004. У позивача 28 років 2 місяці та 28 днів суддівського стажу і він має максимальний відсоток від грошового утримання (грошової винагороди - заробітної плати) діючого судді на відповідній посаді, відповідного класу (з 2001 року 1-й клас) та вислуги років, а саме 90%.

Згідно до норм ст.44 Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року довічне грошове утримання складається з посадового окладу, премій, доплат, надбавок за вислугу років.

Постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 27 жовтня 2011 року у справі №2а-7816/11/0529 позов задоволений частково. Визнано дії посадових осіб Управління щодо відмови в проведенні перерахунку соціальної допомоги, як дитині війни та щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та виплаті в сумі останнього перерахунку ОСОБА_1 неправомірними. Зобов`язано Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 19.06 2010 року по 22.07.2011 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично отриманих сум. Зобов`язано Управління здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідок апеляційного суду Луганської області, починаючи з 19.06.2010 року по день припинення права на таке утримання з урахуванням фактично отриманих сум.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 червня 2013 року справа №К/9991/25814/12 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2012 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2012 року скасовано, а постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 27 жовтня 2011 року - залишено в силі.

Постановою Донецького Апеляційного Адміністративного суду 437/17384/13-а від 06 червня 2014 року - зобов`язано Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розрахунку 90 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді та виплатити без обмеження максимального розміру, з проведенням індексації, починаючи з 19 червня 2010 року.

У зв`язку із бойовими діями на території Донецької та Луганської області, та у зв`язку з тим, що м. Луганськ окупований позивач в вересні 2014 року переїхав до м. Харкова. З вересня 2014 року позивач знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України Московського району м. Харкова (правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Харківської області).

На думку позивача, Управління Пенсійного фонду України Московського району м.Харків занизило розмір довічного грошового утримання судді у відставці, та починаючи з 01.08.2014 року по теперішній час виплачує та нараховує його розмір менше за встановлені законом та рішеннями судів 90%. Робити перерахунок відмовляються.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2019 по справі №520/3866/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та стягнення заборгованості - задоволено частково.

Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова здійснити в повному обсязі перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 90% від грошової винагороди працюючого судді до припинення права на такий перерахунок, на підставі довідок про розмір грошової винагороди судді на відповідній посаді та вислуги років, виданих Апеляційним судом Луганської області для розрахунку довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 .

Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова з 01.08.2014 на підставі Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» суму недонарахованого та несплаченого довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 і на підставі довідок, виданих апеляційним судом Луганської області та фактично сплачених сум та розрахунку, з урахуванням індексації, - у розмірі 576439,65 грн., шляхом списання з казначейських рахунків Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова та перерахування на пенсійний картрахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 в Ощадбанку.

В іншій частині позовні вимоги - залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Управління звернулося із апеляційною скаргою.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2019 у справі №520/3866/19 апеляційну скаргу Управління повернуто скаржнику.

03.03.2020 ОСОБА_3 звернувся до Управління із заявою на перерахунок щомісячного грошового утримання ОСОБА_1 відповідно до довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 02.03.2020 №96 (станом на 18.02.2020), виданої Луганським апеляційним судом.

Вказана довідка видана на підставі рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020.

Рішенням відділу з питань перерахунків пенсій №27 управління застосування пенсійного законодавства Управління від 10.03.2020 № 973 ОСОБА_1 було відмовлено в проведенні перерахунку щомісячного грошового утримання на підставі довідки від 02.03.2020 №96, оскільки діючими законодавчими актами порядок обчислення розміру щомісячного грошового утримання не визначено (а.с.47).

Листом від 11.03.2020 вих.№3256/02.16-20 Управління повідомляло Позивача про прийняте рішення про відмову в здійсненні перерахунку щомісячного грошового утримання.

Позивач звертаючись до суду просить сплатити борг за останньою довідкою №96 за березень-травень 2020 року з компенсацією у сумі 293838,68 грн. та перерахувати на пенсійний картрахунок ОСОБА_1 .

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд дійшов наступних висновків.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII (далі Закон №1402-VIII).

Згідно із пунктом 2 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.

Відповідно до частини третьої статті 142 Закону №1402-VI щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Частиною четвертою цієї ж статті передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Разом з цим, розділом ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII визначено певні особливості визначення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Так, пунктом 25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII (у редакції Закону від 21 грудня 2016 року №1798-VIII) встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року №2-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII зі змінами.

Згідно з частиною першою статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13 липня 2017 року №2136-VIII закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 Закон №1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

У зв`язку з наведеним саме з 19 лютого 2020 року - наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18 лютого 2020 року №2-р/2020 у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону №1402-VIII.

Враховуючи, що відповідно до підпункту 4 пункту 24 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII з 01 січня 2020 року розмір посадового окладу судді змінився та становить для судді апеляційного суду-50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, то є підстави для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.

Суд зазначає, що предметом розгляду є вимога позивача до відповідача про сплату боргу за останньою довідкою №96 за березень-травень 2020 року з компенсацією у сумі 293838,68 грн. (двісті дев`яносто три тисячі 64 коп.) та перерахувати на пенсійний картрахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в Ощадбанку.

Вказана довідка №96 видана на підставі рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020 станом на 18.02.2020.

Рішенням відділу з питань перерахунків пенсій №27 управління застосування пенсійного законодавства Управління від 10.03.2020 № 973 ОСОБА_1 було відмовлено в проведенні перерахунку щомісячного грошового утримання на підставі довідки від 02.03.2020 №96, оскільки діючими законодавчими актами порядок обчислення розміру щомісячного грошового утримання не визначено.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач не оскаржує рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 10.03.2020 №973 та не просить суд визнати протиправними інші дії, бездіяльність, рішення пенсійного органу щодо відмови в перерахунку та виплати довічного грошового утримання судді.

Заявлення сум до стягнення за довідкою №96 про грошове утримання судді в межах позовних вимог є передчасним, оскільки відповідач відмовив у перерахунку пенсії позивача і позивач не оскаржує рішення суб`єкта владних повноважень з цього питання. Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 10.03.2020 №973 є чинним та не скасованим.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Проте, суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту не відновить його порушене право на перерахунок довічного грошового утримання судді за відповідною довідкою з моменту звернення, а суд у вказаних спірних правовідносинах позбавлений процесуальної можливості виходити за межі позовних вимог, оскільки в такому випадку змінюється як предмет, так і підстава позову.

Частиною першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Положеннями статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення сум - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Тітов