Ухвала суду № 92012333, 06.10.2020, Згурівський районний суд Київської області

Справа № 361/3503/20 Номер провадження: 2/365/231/20

У Х В А Л А

06.10.2020 смт. Згурівка Київської області

Суддя Згурівського районного суду Київської області Денисенко Н.О.,

перевіривши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ частини об`єкта незавершеного будівництва,

В С Т А Н О В И В:

26 травня 2020 року позивач звернулася до суду із зазначеним вище позовом, посилаючись на те, що із 07.11.2007 по 10.12.2012 сторони перебували у шлюбі. Після розірвання шлюбу вони підтримували шлюбні відносини та 12.10.2016 повторно зареєстрували шлюб, який рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 30.10.2017 був розірваний, оскільки відповідач застосовував щодо неї фізичне насилля. Від шлюбу мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Під час шлюбу в 2009 році сторони почали будівництво житлового будинку АДРЕСА_1 . Будівництво було закінчено в 2016 році, проте право власності не було оформлено у встановленому законом порядку та на теперішній час будинок не введений в експлуатацію.

Спірний житловий будинок побудований на земельній ділянці, яка належала відповідачу на праві приватної власності на підставі договору дарування земельної ділянки від 07.06.2008 № 311. Насправді ця земельна ділянка була придбана за її кошти.

Після закінчення будівництва у 2016 році відповідач змінив адресу земельної ділянки. Рішенням Виконавчого комітету Войтівської сільської ради Згурівського району Київської області від 17.03.2016 № 14 цій земельній ділянці, наданій для будівництва та обслуговування житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 , згідно з Державним актом серії ЯЖ № 688782, присвоєно такі адресні реквізити: АДРЕСА_2 .

Рішенням Войтівської сільської ради від 18.12.2017 № 58 відповідачу надано дозвіл на будівництво житлового будинку, що відповідач вчинив без її участі та погодження з нею.

Згідно з Будівельним паспортом на будівництво житлового будинку та господарських будівель і споруд по АДРЕСА_3 від 30.03.2018 до об`єктів нерухомого майна входять: житловий будинок, добудова до нього, господарська будівля, майстерня, гараж, погреб, літня кухня, вольєр, вбиральня, баня, навіс та альтанка. Ринкова вартість цього будинку становить приблизно 2650000,00 грн. Оскільки відповідач не допускає її до будинку, у неї відсутня експертиза.

Новостворене нерухоме мано набуває правовий режим житлового будинку після прийняття його в експлуатацію та з моменту державної реєстрації прав власності на нього. До цього об`єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, яке може належати на праві спільної сумісної власності подружжю.

Зважаючи на те, що вона має скрутне матеріальне становище, що підтверджує довідками про доходи за 2019 рік, та має на утриманні малолітню дитину, просить звільнити її від сплати судового збору у зв`язку з тяжким матеріальним становищем, визнати за нею право власності на Ѕ частини незавершеного будівництвом спірного житлового будинку та стягнути із відповідача на її користь всі понесені судові витрати, в тому числі на правничу допомогу.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 05.06.2020 справа передана на розгляд Згурівському районному суду Київської області за підсудністю.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі було встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 176 і 177 ЦПК України, тобто позовна не містить зазначення доказів на підтвердження ринкової вартості спірного майна на момент пред`явлення позову, оскільки позов підлягає грошовій оцінці, з метою визначення ціни позову.

До позовної заяви повинні були бути додані документи, що підтверджують відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» сплату судового збору в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (10510,00 грн).

Відповідно до ч. 2 ст. 176 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Відтак суд попередньо визначив розмір судового збору 10510,00 грн.

Звернувшись до суду з цим позовом, позивач просить звільнити її від сплати судового збору у зв`язку з тяжким матеріальним становищем. Проте не надала суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували відсутність у неї коштів на оплату судового збору на момент подачі позову відповідно до роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».

Зокрема в пункті 29 цієї Постанови роз`яснено, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 81 (136) ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 6364 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

Отже чинним законодавством визначено право суду, а не обов’язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення заявника від сплати судового збору. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Ухвалою судді Згурівського районного суду від 21 серпня 2020 року позивачу було надано строк для виправлення недоліків заяви, який не міг перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху. Однак заявник, отримавши 14 вересня 2020 року копію цієї ухвали, не усунула недоліків до встановленого строку у повному обсязі, тому позов необхідно повернути.

На підставі викладеного, керуючись ст. 185 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ частини об`єкта незавершеного будівництваповернути.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі її подання ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її підписання суддею, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Ухвала підписана суддею 6 жовтня 2020 року.

Суддя Н.О. Денисенко