Ухвала суду № 92012185, 06.10.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні адміністративного позову

06 жовтня 2020 р. Справа № 480/6639/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Осіпової О.О., розглянувши заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, Виконавчого комітету Сумської міської ради, третя особа: ТОВ "РТМ-Україна", про визнання бездіяльності дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

05.10.2020 р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради (вул. Воскресенська, 8/1, м. Суми, Сумська область, 40030), Виконавчого комітету Сумської міської ради (пл. Незалежності, 2, м. Суми, Сумська область, 40030), третя особа: ТОВ "РТМ-Україна" (вул. Кошового Олега, 2-Б, Київ, 030258), в якій просить:

- відмови Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради у встановленні йому пріоритетів на розміщення рекламних засобів за адресами: проспект М. Лушпи (напроти т/ц «Атріум») та вул. Червонозоряна (школа №19) у м. Суми, викладені у повідомленнях даного органу № 446/08.01-18 та № 447/08.01-18 від 04.09.2020 року, визнати протиправними і зобов`язати цей орган надати йому дозволи на розміщення рекламних засобів за указаними адресами;

- бездіяльність Виконавчого комітету Сумської міської ради щодо нерозгляду у законний спосіб моїх заяв про видачу дозволів на розміщення об`єктів зовнішньої реклами за адресами: проспект М. Лушпи (напроти т/ц «Атріум») та вул. Червонозоряна (школа №19) у м. Суми № 601721 та № 601724 від 04.06.2020 року визнати протиправною і зобов`язати цей орган надати йому дозволи на розміщення рекламних засобів за указаними адресами.

Ухвалою суду від 06 жовтня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 11 листопада 2020 року.

05.10.2020 р. фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, в якій просить заборонити відповідачам видавати дозволи іншим особам на розміщення об`єктів зовнішньої реклами за адресами: АДРЕСА_2 .

Заява мотивована тим, що Управлінням архітектури та містобудування Сумської міської ради згідно з довідками №430/08.01-18 та №431/08.01-18 від 03.09.2020р. на спірні місця для зовнішньої реклами, про які вказано у позовній заяві, встановлено пріоритети за третьою особою – ТОВ «РТМ-Україна», внаслідок чого виникла гостра необхідність у забезпеченні даного позову, оскільки існує реальна загроза істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту чи поновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Таким чином, суд розглядає заяву у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи.

Розглянувши у вказаний строк заяву про забезпечення позову суд зазначає наступне.

Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти певні дії.

В розумінні наведеної норми Закону, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Отже, виходячи з системного тлумачення зазначених положень, вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. При цьому, небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.

Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Отже, при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з врахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в рішенні від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України", в якому Суд зазначив, що судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

У справі "Беєлер проти Італії" Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

Крім того, у рішенні від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав" проти України" Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати "справедливий баланс" між інтересами особи і суспільства.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову перш за все необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або те, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Отже, із наведеного слідує, що, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, ФОП ОСОБА_1 зазначає, що Управлінням архітектури та містобудування Сумської міської ради згідно з довідками №430/08.01-18 та №431/08.01-18 від 03.09.2020р. на спірні місця для зовнішньої реклами, про які вказано у позовній заяві, встановлено пріоритети за третьою особою – ТОВ «РТМ-Україна».

Однак, наведені заявником обставини, на переконання суду, не є обґрунтованими для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову визначеним позивачем шляхом, оскільки матеріали справи не містять об`єктивних доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів.

Так, зазначаючи про необхідність заборони відповідачам видавати дозволи іншим особам на розміщення об`єктів зовнішньої реклами за адресами: проспект М. Лушпи (напроти т/ц «Атріум») та вул. Червонозоряна (школа №19) у м. Суми, заявник не надає суду доказів, що свідчать про очевидність та обов`язковість вчинення суб`єктами владних повноважень таких дій в майбутньому.

Із поданої ФОП ОСОБА_1 заяви слідує, що основною підставою для забезпечення позову є припущення заявника про можливість видачі відповідачами дозволів на розміщення об`єктів зовнішньої реклами за вказаними вище адресами іншим особам, що унеможливить виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду.

Враховуючи вимоги частини другої статті 151 КАС України, суд зауважує, що за таких обставин є неможливим оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди в тому числі і іншим особам, ніж та, якій можна запобігти.

Таким чином, під час розгляду поданої заяви судом не виявлено фактів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до прийняття у справі судового рішення або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу, що можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Чинне законодавство передбачає можливий захист порушеного права, в тому числі шляхом відшкодування шкоди, заподіяної вчиненими протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, що свідчить про наявність механізмів для відновлення порушених прав позивача, якщо таке буде встановлено при вирішенні спору по суті.

Тобто, навіть за умови надання дозволів на розміщення об`єктів зовнішньої реклами за вказаними адресами іншим особам позивач не позбавлений можливості захистити свої права та інтереси шляхом оскарження відповідних рішень чи у інший спосіб, передбачений законом.

Суд також не може залишити поза увагою і ту обставину, що забезпечення позову шляхом, про який прохає позивач, з позиції суду створюватиме перешкоду для реалізації відповідачами їх законних повноважень та буде формою втручання у дискреційні повноваження останніх, а також заборона видавати дозволи іншим особам буде стосуватися прав та обов`язків невизначеного кола осіб, які не є учасниками даної справи.

Крім того суд зазначає, що у даному випадку, з урахуванням предмету та можливих підстав спору, така обов`язкова умова для забезпечення адміністративного позову, як "наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення та бездіяльності", тобто відмов Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради у встановленні ФОП ОСОБА_1 пріоритетів на розміщення рекламних засобів за адресами: АДРЕСА_2 , викладених у повідомленнях №446/08.01-18 та №447/08.01-18 від 04.09.2020р., та бездіяльності Виконавчого комітету Сумської міської ради щодо не розгляду у законний спосіб його заяв про видачу дозволів на розміщення об`єктів зовнішньої реклами за вказаними вище адресами, може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Тобто, на даному етапі суд позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень та бездіяльності. При цьому, суд звертає увагу, що встановлення ознак протиправності оскаржуваних рішень та бездіяльності є фактично вирішенням адміністративного спору по суті, враховуючи можливий предмет позову, що є неприпустимим на даній стадії судового процесу.

Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 150-151, 152-154, 248, 294 КАС України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Суддя О.О. Осіпова