Рішення № 92011925, 05.10.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 жовтня 2020 року м. Рівне №460/5559/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Борискіна С.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доВійськової частини А0796 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини А0796 про:

- визнання протиправною бездіяльності Військової частини А0796 щодо невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2015 по 21.10.2017;

- зобов`язання Військової частини А0796 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2015 по 21.10.2017

- зобов`язання Військової частини А0796 надати ОСОБА_1 довідку з помісячним розрахунком індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2015 по 21.10.2017.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 25.07.2017 позивача звільнено з військової служби, а 21.10.2017 - виключено із списків особового складу військової частини, з усіх видів забезпечення. Позивач зазначав, що за час проходження військової служби йому не було проведено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2015 по 21.10.2017. Вказав, що 20.05.2020 він звертався з відповідним клопотанням до відповідача. Проте, Військова частина А0796 безпідставно та незаконно відмовила йому у нарахуванні та виплаті індексації. Вказував на те, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці (грошового забезпечення). За вимогами нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку із зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону України "Про індексацію грошових коштів населення" підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті. Посилання відповідача на вказівки директора Департаменту фінансів Міністерства України, викладені у листі від 10.02.2016 №248/3/9/1/108, вважав безпідставними, оскільки такі не є нормативно-правовими актами. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 03.08.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Позиція відповідача щодо позовних вимог висловлена ним у відзиві на позовну заяву від 03.09.2020, відповідно до змісту якого він заперечував проти їхнього задоволення. Насамперед наголошував, що за період з 01.01.2014 по 31.12.2015 позивачу нараховувалася та виплачувалася індексація його грошового забезпечення, а тому позовні вимоги про нарахування і виплату індексації з 01.01.2015 по 31.12.2015 - безпідставні. Щодо нарахування та виплати індексації за період з 01.01.2016 по 21.10.2017, то зазначав, що такі виплати військовослужбовцям Збройних Сил України починаючи з січня 2016 року по лютий 2018 року не проводилися. Серед іншого, така невиплата пов`язана з відсутністю чітких роз`яснень з цього приводу від керівництва Міністерства оборони України. З іншого боку, на підставі вказівок директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 №248/3/9/1/2 та від 10.02.2016 №248/3/9/108 нарахування та виплата індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 в Збройних Силах України не здійснювалось. Розпочато ж виплату індексації грошового забезпечення військовослужбовців з 01.12.2018, з встановленням місяця підвищення доходу (базового місяця) - березень 2018 року (згідно розпорядження директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 21.11.2018 №248/7939). Норми, визначені вказівками розпорядника коштів вищого рівня, є обов`язковими до виконання розпорядниками коштів нижчого рівня оскільки зазначене чітко регламентується бюджетним законодавством. Поряд з цим, відповідач просив врахувати, що при встановленні протягом 2014-2015 років базових місяців для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача враховано норми Порядку №1078 в редакціях, які діяли на той час, з визначенням базових місяців - січень 2014 року та лютий 2014 року, в яких збільшувався розмір щомісячної додаткової грошової винагороди та розміри щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення позивача. Також у відзиві відповідач наводить свої розрахунки сум індексації грошового забезпечення позивача. За таких обставин, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю (а.с.29-39).

Враховуючи, що розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, то у відповідності до вимог ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Військовій частині А0796 Міністерства оборони України (Командуванні військ оперативного командування "Захід"), де отримував грошове забезпечення.

Наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 25.07.2017 №501 (по особовому складу) був звільнений з військової служби у запас.

Наказом Командувача військ оперативного командування "Захід" (по стройовій частині) від 21.10.2017 №239 позивач з 21.10.2017 виключений зі списків особового складу військової частини та направлений для зарахування на військовий облік до Рівненського об`єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Рівненської області (а.с.15).

02.12.2019 позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про виплату йому індексації грошового забезпечення військовослужбовців за період з 01.01.2014 по 21.10.2017, а також надати довідку за вказаний період із зазначенням базового місяця січень 2008 року (а.с.18-20).

У відповідь на вказане звернення, відповідачем листом від 27.05.2020 за №501/20/467 повідомлено ОСОБА_1 про те, що індексація грошового забезпечення виплачена позивачу по грудень 2015 року встановленим порядком з врахуванням лютого 2014 року як останнього базового місяця (місяця, в якому відбулося збільшення його доходів). Також зазначено, що на підставі вказівки директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 10.02.2016 №248/3/9/7/08 нарахування та виплата індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 в Збройних Силах України не здійснювалось. Поряд з цим, повідомлено, що головним розпорядником бюджетних кошторисом Міністерства оборони України є Міністр оборони України, який реалізує свої функції через Департамент фінансів Міністерства оборони України. Механізм виплати сум індексації у поточному році за минулі періоди Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, не передбачений. Вказано, що зазначена норма також описана в роз`ясненні Міністерства соціальної політики України від 04.07.2017 220/5140 (а.с.21).

Не погоджуючись з діями відповідача щодо невиплати індексації грошового забезпечення та вважаючи їх протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним позовом.

Предметом спору у цій справі є оцінка наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2015 по 21.10.2017.

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей") соціальний захист військовослужбовців діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Частинами 2, 3 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до Закону.

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон України "Про індексацію грошових доходів населення") індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, оплата праці (грошове забезпечення).

Частиною 6 статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" передбачено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Підстави для проведення індексації визначені ст.4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Статтею 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" врегульовано, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

У статті 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 №2017-III зазначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно з статтею 19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, складовою частиною грошового забезпечення та підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078).

Пунктом 2 Порядку №1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Згідно з п.4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується оплата праці (грошове забезпечення).

За змістом п.5 Порядку №1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

З наведених правових норм слідує, що базовим місяцем при обчисленні індексу для проведення індексації грошового забезпечення слід вважати саме місяць підвищення розміру грошового забезпечення за рахунок зростання його постійних складових, зокрема, тарифних ставок (окладів) та якщо сума підвищення грошового забезпечення за рахунок постійних складових менша від суми індексації, нарахованої відповідно до Порядку №1078, то місяць такого підвищення не вважається базовим і індексація продовжується. У разі ж порівняння суми підвищення заробітної плати та суми індексації при визначенні базового місяця береться грошове забезпечення в частині постійних складових в розрахунку за повний відпрацьований місяць.

Судом встановлено, що позивачу здійснено виплату індексації з січня 2014 року по грудень 2015 року включно із врахуванням як основного базового місяця січня 2014 та лютий 2014 року (а.с.41). Нарахування та виплата індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 21.10.2017 відповідачем не проводилась.

Щодо визначення базового місяця індексації грошового забезпечення позивача за період з січня 2014 року по грудень 2015 року включно, то суд зазначає таке.

Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 №1294 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Перелік одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил затверджено Додатком 25 до вказаної постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294.

Як зазначено відповідачем, за період з січня 2014 року по грудень 2015 року основним базовим місяцем при нарахуванні та виплати індексації грошового забезпечення позивача визначено січень 2014 року та лютий 2014 року - місяць підвищення розміру грошового забезпечення, у зв`язку з збільшенням розміру щомісячної додаткової грошової винагороди та надбавки за роботу з таємними документами.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що вказана щомісячна додаткова грошова винагорода не включалася до складу грошового забезпечення, з якого здійснювалося обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення (п.8 наказу Міністерства оборони України від 15.11.2010 №595). Більше того, згадана грошова винагорода не мала постійного характеру, не була основною та змінювалась (збільшувалась).

У свою чергу, схема посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України затверджена постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 №1294, яка набрала чинності з 01 січня 2008 року.

У подальшому, після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.

Таким чином, з січня 2008 року по березень 2018 року розміри посадових окладів військовослужбовців не змінювались, що виключало підстави для встановлення іншого (відмінного від січня 2008 року) базового місяця при проведенні індексації грошового забезпечення у згаданий період.

Військовою частиною А 0796 не доведено наявність обставин зміни посадового окладу позивача за спірний період, що з урахуванням стабільності відносин щодо встановлених державою розмірів посадових окладів військовослужбовців свідчить про можливість встановлення січня 2008 року базовим місяцем для перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення позивача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не нараховано та не виплачено індексацію грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2015 по 21.10.2017 з встановленням базового місяця - січень 2008 року.

Що ж стосується невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за відповідний період з покликанням на відсутність фінансових ресурсів, слід зазначити наступне.

Згідно з статтею 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі "Кечко проти України" Європейський суд з прав людини зауважив, що реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5- рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

З огляду на викладене, обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у відповідача обов`язку щодо нарахування індексації грошового забезпечення позивачу.

При цьому, доводи відповідача про відсутність механізму виплати індексації у поточному році за минулі періоди, а також значне збільшення грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, суд також не приймає до уваги, оскільки вказані обставини не можуть позбавляти позивача на отримання належних йому сум невиплаченого доходу.

Тобто, судом встановлено, що в період з 01.01.2015 по 31.12.2015 індексація грошового забезпечення виплачувалася позивачу не правильно, а з 01.01.2016 а з 21.10.2017 не виплачувалася взагалі.

Відтак, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу в належному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, а також щодо не нарахування та не виплати відповідної грошової індексації з 01.01.2016 по 21.10.2017, та відновленню - шляхом зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за вказаний період з урахуванням січня 2008 року як базового місяця.

З огляду на те, що в ході розгляду справи підтверджено наявність права позивача на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення з 01.01.2015 по 21.10.2017, з урахуванням січня 2008 року як базового місяця, та встановлено протиправність дій відповідача щодо такої не виплати, суд вважає за можливе зобов`язати відповідача надати позивачу довідку з помісячним розрахунком індексації за період з 01.01.2015 по 21.10.2017.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то у суду відсутні підстави для розподілу судових витрат у відповідності до ст.139 КАС України.

Керуючись ст.241-246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини А0796 (вул. Дубенська, 2, м. Рівне, 33001, код ЄДРПОУ 07852893) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини А0796 щодо неналежного нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.01.2015 по 31.12.2015 без встановлення базового місяця - січня 2008 року.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А0796 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 21.10.2017 з встановленням базового місяця - січня 2008 року.

Зобов`язати Військову частину А0796 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.01.2015 по 21.10.2017 з встановленням базового місяця - січень 2008 року, з урахуванням проведених виплат.

Зобов`язати Військову частину А0796 надати ОСОБА_1 довідку з помісячним розрахунком індексації за період з 01.01.2015 по 21.10.2017.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 05 жовтня 2020 року.

Суддя С.А. Борискін