Ухвала суду № 92011806, 25.09.2020, Богуславський районний суд Київської області

гСправа № 358/584/19 Провадження № 2-п/358/5/20

УХВАЛА

про скасування заочного рішення і призначення справи

до розгляду в загальному порядку

25 вересня 2020 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Тітова М.Б.

за участю секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, заяву представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Царенка Олександра Олександровича про перегляд заочного рішення в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Богуславського районного суду Київської області від 19 липня 2019 року задоволено позов АТ КБ «ПриватБанк» та постановлено: стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», (49094, м. Дніпро, вул. Набережна, Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО №305299), заборгованість по кредитному договору в розмірі 77965 (сімдесят сім тисяч дев`ятсот шістдесят п`ять) гривень 25 копійок та судові витрати, понесені на сплату судового збору в сумі 1921(одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня 00 коп.

20 липня 2020 року до Богуславського районного суду Київської області надійшла заява від представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Царенка Олександра Олександровича про перегляд вищевказаного заочного рішення, який мотивує свою заяву тим, що у судове засідання, призначене по справі, про яке відповідач ОСОБА_1 дізнався лише з тексту заочного рішення яке отримав 25.06.2020, останній не міг з`явитися по незалежним від нього причинам, тому що не знав про час та місце його проведення.

Повісток про виклик у судове засідання позивач ОСОБА_1 не отримував і таким чином був позбавлений можливості знати про час і місце розгляду справи, тому що не був повідомлений належним чином.

У зв`язку з тим, що відповідач ОСОБА_1 не зміг взяти участь особисто чи через представника у судовому розгляді, останній не зміг скористатися правами, що надані йому ст. ст. 43, 49 Цивільного процесуального кодексу України, а саме бути ознайомленим з позовними вимогами, надати пояснення, заперечення, приймати участь у судовому засіданні. Відповідач був позбавлений можливості надати суду докази щодо обставин справи, які не вивчалися у судовому засіданні і мають значення для встановлення фактів, що призвело до неповного з`ясування обставин та прийняття рішення, яке не відповідає вимогам діючого законодавства України.

У зв`язку з цим, відповідач ОСОБА_1 вважає, що заочне рішення суду підлягає перегляду для реалізації його права, наданого процесуальним законодавством України, яке охороняється Конституцією та положеннями Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, яка ратифікована Україною в законному порядку, що надає право людині на справедливий судовий розгляд і законний захист прав.

В судове засідання представник відповідача ОСОБА_2 не з`явився, але подав заяву, в якій просить розглянути заяву про перегляд заочного рішення без його участі, а також зазначив, що дану заяву підтримує в повному обсязі.

Позивач Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» свого представника в судове засідання не направив, але надіслав відзив на заяву про перегляд заочного рішення, в якому заперечує проти задоволення заяви з огляду на те, що відповідач не вказав матеріальних підстав для скасування заочного рішення, а саме не вказав на докази, якими обгрунтовуються заперечення проти вимог позивача, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Вивчивши матеріали зазначеної вище цивільної справи, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріали справи містять інформацію, що судова повістка про виклик відповідача до суду на 06 червня 2019 року надсилалася відповідачу ОСОБА_1 поштою рекомендованим листом із повідомленням за адресою: АДРЕСА_1 , та була повернута до суду із відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Направлені відповідачу ОСОБА_1 судові повістки про виклик в судове засідання на 24.06.2019, 19.07.2020 повернулися до суду з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання» (а.с. 52, 56).

Однак, повернення повісток з відміткою «за закінченням терміну зберігання» не вважається належним повідомленням про час та місце розгляду справи, на що звернув увагу Верховний Суд.

Тому згідно положень п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України необхідно врахувати постанову Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 14-59цс18, яка прийшла до таких висновків:

«...28. Відповідно до абзацу 5 частини п`ятої статті 74 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій, лише у разі відсутності відповідача за зареєстрованою адресою її проживання (перебування), вважалося, що судовий виклик або судове повідомлення вручені належним чином.

29. Перевіряючи дотримання судом першої інстанції норм процесуального права, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що у матеріалах справи є поштовий конверт, адресований цим судом відповідачеві, разом із повідомленням про вручення поштового відправлення, повернутий відділенням поштового зв`язку за закінченням строку зберігання, а не через відсутність відповідача за місцем проживання. У вказаному поштовому відправленні суд повідомляв відповідача про відкриття провадження у справі та про призначення судового засідання на 19 вересня 2014 року.

31. Відтак, Велика Палата Верховного Суду вважає, що суд першої інстанції, не взявши до уваги вимоги частини п`ятої статті 74 чинної на той час редакції ЦПК України, порушив право відповідача знати про час і місце судових засідань (частину другу статті 6 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи цим судом).

47. Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Домбо БегеерБ.В. проти Нідерландів» («Dombo Beheer В. V. v. the Netherlands») від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88, § 33).

48. Суд першої інстанції, не повідомивши відповідача належним чином про час і місце розгляду справи, фактично позбавив його права на подання заяви про застосування позовної давності до ухвалення судом рішення по суті спору. Внаслідок цього суд порушив принципи змагальності та рівності сторін, які є елементами права на справедливий судовий розгляд.

49. Вказане порушення суд першої інстанції міг виправити, задовольнивши заяву про перегляд заочного рішення. Проте в ухвалі від 28 травня 2015 року суд не встановив причини неявки відповідача на судові засідання через неналежність його повідомлення про час і місце розгляду справи...».

За змістом ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

У частині першій ст. 288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Виходячи з наведених норм цивільного процесуального закону, скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе лише у випадку встановлення наявності існування одночасно таких обставин: відповідач не з`явився в судове засідання, у якому ухвалено заочне рішення та не подав відзив на позовну заяву саме з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З урахуванням того, що відповідач ОСОБА_1 не був присутній в судовому засіданні 19 липня 2019 року, на якому було винесено заочне рішення та в матеріалах справи немає підтвердження того, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи 19 липня 2019 року, а також докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи, суд вважає, що є всі підстави для скасування заочного рішення суду від 19 липня 2019 року та призначення справи до розгляду в спрощеному порядку.

Згідно ч. 6 ст. 124 ЦПК України, строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Враховуючи той факт, що зазначена заява про перегляд заочного рішення здана 10.07.2020 року до пошти, та заочне рішення відповідач отримав лише 25.06.2020 року, відповідно до приписів ч. 3 ст. 284 ЦПК України, строк підлягає поновленню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 89, 259, 260, 284, 287, 288 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Царенка Олександра Олександровича про перегляд заочного рішення задовольнити.

Скасувати заочне рішення Богуславського районного суду Київської області від 19 липня 2019 року в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, і призначити справу до розгляду в спрощеному порядку на 30 жовтня 2020 року з 14.00 годин у приміщенні Богуславського районного суду Київської області в залі засідань № 1.

Розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Запропонувати відповідачу в 15-денний строк з дня вручення вищевказаної ухвали подати до суду відзив на позовну заяву та в цей же строк надіслати позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.

Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач заперечення протягом 10 днів з дня їх отримання.

Про час і місце розгляду справи повідомити учасників справи.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Інформацію щодо розгляду справи можна отримати на сторінці на офіційному вебпорталі судової влади України за веб-адресою - http://bg.ko.court.gov.ua/sud1004/.

Відповідно до п. 3 розділу ХII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання суддею.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий: суддя М. Б. Тітов