Ухвала суду № 92011736, 01.10.2020, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/8739/19

4-с/357/59/20

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді – Бондаренко О. В., при секретарі – Вангородській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 , на дії та рішення Головного державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Рябокінь Миколи Володимировича, боржник: Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа», -

В С Т А Н О В И В :

29.07.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даною скаргою, мотивуючи тим, що Білоцерківським міськрайонним судом Київської області було видано виконавчий лист на виконання рішення від 30.10.2019 року, у справі №357/8739/19, 2/357/3806/19, про зобов`язання Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» надати квитанцію та/або інший платіжний документ для оплати послуг за адресою: АДРЕСА_1 , з відображенням нарахування, починаючи з 25.04.2019 року, без інформації стосовно інших періодів та споживачів за вказаною адресою, який був поданий ним до Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ). По даному виконавчому листу відкрито виконавче провадження №61119200. Скориставшись ідентифікатором доступу до матеріалів виконавчого провадження він отримав постанову про закінчення виконавчого провадження від 31.01.2019 року, в зв`язку з виконанням боржником зобов`язання повністю. З даною постановою він не згоден, оскільки відповідно до розрахункового листа абонента, о/р 43034-8, АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_1 , заборгованість на 25.04.2019 року відсутня. У квитанції №19122022 наданій у виконавче провадження, за грудень 2019 року, о/р 43034-8, АДРЕСА_1 , платник ОСОБА_1 , нараховано до сплати 1766,18 грн. Однак, у квитанції №19122022 з поштової скриньки, за грудень 2019 року, о/р 43034-8, АДРЕСА_1 платник ОСОБА_1 , нараховано до сплати 38209,46 грн. З роздруківки обігу по особовому рахунку роздрукований в особовому кабінеті споживача на офіційному сайті підприємства: www.bctm.com.ua, 31.01.2020 року вбачається наявність боргу попереднього власника на 01.05.2020 року, 36443,28 грн. яка нарахована на оплату (1766,18+36443,88=38209,46). З вище викладеного вбачається, що боржник ухиляється від виконання рішення суду та надає йому на оплату квитанції з боргом попереднього власника. Згідно п. 9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у випадку фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом, однак в даному випадку рішення суду невиконано. Тому, просив скасувати постанову головного державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 від 31.01.2020 року, про закінчення виконавчого провадження по виконавчому листу №357/8739/19 від 09.01.2020 року, про зобов`язання Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» надати платіжні документи для оплати послуг за адресою: квартира АДРЕСА_2 з відображенням нарахування, починаючи з 25.04.2019 року, без інформації стосовно інших періодів та споживачів за вказаною адресою та повернути виконавчий лист до Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) для подальшого виконання.

03.09.2020 року, з урахуванням заяви про усунення недоліків, Білоцерківським міськрайонним судом Київської області прийнято скаргу до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду по суті.

24.09.2020 року ОСОБА_1 надав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що 22.01.2020 року до Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) ним подано заяву про прийняття на виконання виконавчого листа №357/8739/19 2/357/3806/19 від 09.01.2020 року. В заяві зазначено, що виконання рішення суду можливо проконтролювати на офіційному сайті підприємства: www.bctm.com.ua в особистому кабінеті споживача. Однак, виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі листа боржника та підроблених документів. Головний державний виконавець не виконав свій обов`язок відповідно до законодавства та не перевірив виконання рішення суду боржником. Тому, просив задовольнити його скаргу на дії державного виконавця в повному обсязі.

Заявник - ОСОБА_1 в судовому засіданні скаргу підтримав та просив задовольнити вимоги в повному обсязі.

Головний державний виконавець Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ), ОСОБА_2 в судовому засіданні скаргу не визнав та пояснив, що ним було відкрите виконавче провадження по виконанню виконавчого листа №2/357/3806/19, який був виданий 09.01.2020 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області. 30.01.2020 року боржник КП БМР «Білоцерківтепломережа» надав документи, що підтверджують надання ОСОБА_1 платіжних документів для оплати послуг наданих КП БМР «Білоцерківтепломережа» за адресою: АДРЕСА_1 , з відображенням нарахувань, починаючи з 25.04.2019 року, без інформації стосовно інших періодів та споживачів за вказаною адресою. Оскільки рішення було виконано, тому він 31.01.2020 року виніс постанову про закінчення виконавчого провадження.

Представник КПБМР «Білоцерківтепломережа», за довіреністю у справі Мартиненко Тетяна Миколаївна, в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні скарги, 30.09.2020 року надала суду письмові пояснення, в яких зазначила, що на виконанні Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) перебував виконавчий лист №2/357/3806/19, який був виданий 09.01.2020 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, про зобов`язання Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» надати ОСОБА_1 квитанцію для оплати послуг, наданих КП БМР «Білоцерківтепломережа» за адресою: АДРЕСА_1 , та розрахунковий лист з відображенням вартості кожного місячного платежу, починаючи з 25.04.2019 року. Державним виконавцем Рябокінь М.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 ч.1 ст.39,40 Закону України «Про виконавче провадження». Зі змісту постанови вбачається, що державним виконавцем встановлено, що зобов`язання по виконавчому листі виконано повністю. Особовий рахунок абонента – це не лише дані про нарахування за послуги, оплату споживача та кінцева сума (сальдо) до оплати, до нього також занесені основні дані щодо даного житлового приміщення, як то інформація про власників даної квартири, кількість зареєстрованих осіб, опалювальна площа, пільги, субсидії, тариф на послуги та ін., що в першу чергу є підставою для проведення підприємством споживачу нарахувань за послуги. Особовий рахунок відкривається один, як правило та за адресою, а не за особою, є документом внутрішньогосподарського обліку господарських операцій підприємства. Відкриття особового рахунку відбувається лише в разі новозбудованого житлового приміщення. Відкриття особового рахунку відбувається шляхом переоформлення вже існуючого особового рахунку, який відкритий на попереднього власника. КП БМР «Білоцерківтепломережа» надіслала ОСОБА_1 лист з документами за №110 від 27.01.2020 року по квартирі за адресою АДРЕСА_1 . Виконавче провадження №61119200 було закінчено на підставі документів, які були надані – цє квитанція виписана за о/р43034-8 на ОСОБА_1 та розрахунковий лист. Згідно п.9 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у випадку фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду КП БМР «БЦТМ» було виконано, тому КП БМР «БЦТМ» заперечує проти скарги ОСОБА_1 про скасування постанови головного державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ), Рябокінь М.В.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, матеріали виконавчого провадження № 61119200, дійшов висновку, що скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до вимог ст. 449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

03.09.2020 року судом постановлено ухвалу про поновлення заявнику строку для подання скарги, відповідно до ст. 127 ЦПК України.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

При цьому, за змістом ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України»,ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 4 ст. 10 ЦПК України, при розгляді справ суд застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свободі протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина «судового розгляду».

У рішенні від 17 травня 2005 року у справі «Чіжов проти України» (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії параграф 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі"Юрій Миколайович Іванов проти України" (Заява N 40450/04) Європейський суд з прав людини зазначає, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі «Горнсбі проти Греції», від 19 березня 1997 року, п. 40, ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (див. рішення у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії»).

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції та законами України.

Судом встановлено, що 31.01.2020 року головним державним виконавцем Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) Рябоконем Миколою Володимировичем було відкрито виконавче провадження № 61119200 щодо виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30.10.2019 року, на підставі якого було видано 09.01.2020 року виконавчий лист у справі №357/8739/19, провадження № 2/357/3806/19, про зобов`язання Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» надати ОСОБА_1 квитанцію для оплати послуг, наданих КП БМР «Білоцерківтепломережа» за адресою: квартира АДРЕСА_2 , з відображенням нарахування, починаючи з 25.04.2019 року, без інформації стосовно інших періодів та споживачів за вказаною адресою.

Також, встановлено, що головним державним виконавцем Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) Рябоконем Миколою Володимировичем 31.01.2020 року було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», що підтверджується матеріалами справи (а.с.7-8).

Відповідно до вимог п.9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Зі змісту оскаржуваної постанови від 31.01.2020 року вбачається, що головним державним виконавцем встановлено, що зобов`язання по виконавчому листу №2/357/3806/19, боржником виконано повністю. 30.01.2020 року боржник КП БМР «Білоцерківтепломережа» надав документи, що підтверджують надання ОСОБА_1 платіжних документів для оплати послуг наданих КП БМР «Білоцерківтепломережа» за адресою: квартира АДРЕСА_2 , з відображенням нарахувань, починаючи з 25.04.2019 року, без інформації стосовно інших періодів та споживачів за вказаною адресою.

Відповідно до норм ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, порядок захисту прав стягувача, боржника та інших осіб у виконавчому провадженні передбачено Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Стаття 63 Закону України «Про виконавче провадження» визначає порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Так, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Встановлено, що головний державний виконавець Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) відповідно до ст. 26, 63 Закону України «Про виконавче провадження» відкрив виконавче провадження №61119200 щодо примусового виконання виконавчого листа №357/8739/19 №2/357/3806/19, який виданий 09.01.2020 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області та перевіривши документи подані боржником на виконання рішення суду встановив, що зобов`язання по виконавчому листу виконано повністю.

Так, з розрахункового листа абонента ОСОБА_1 , о/рахунок НОМЕР_1 , який виданий КП БМР «Білоцерківтепломережа» (а.с.70) та квитанції за грудень 2019 року ( а.с. 71), які містяться в матеріалах виконавчого провадження, вбачається, що КП БМР «Білоцерківтепломережа» надало платіжні документи для оплати послуг за адресою: квартира АДРЕСА_2 , з відображенням нарахувань, починаючи з 25.04.2019 року, без інформації стосовно інших періодів та споживачів за вказаною адресою.

Як вбачається з листа КП БМР «Білоцерківтепломережа» №52 від 15.07.2020 року, на заяву ОСОБА_1 від 25.06.2020 року (а.с.89), о/р 43034-8 за адресою: АДРЕСА_1 був відкритий на попереднього власника на підставі договору купівлі-продажу. Заборгованість в розмірі 33126,66 грн. за о/р 43034-8 станом на 01.05.2017 року була стягнута з попереднього власника за рішенням суду. На підставі Свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 29.01.2019 року, ОСОБА_1 є власником квартири за адресою АДРЕСА_1 . Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на зазначену квартиру зареєстровано ОСОБА_1 25.04.2019 року. За цей період, з 29.01.2019 року по 25.04.2019 року нарахування за послуги опалення складають 3316,62 грн. Заборгованість, яка утворилася за цією квартирою по о/р НОМЕР_1 з дати реєстрації ОСОБА_1 права власності на квартиру в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, тобто, за період з 25.04.2019 року по 01.07.2020 року відсутня.

Докази, надані стягувачем на підтвердження неправомірних дій головного державного виконавця, а саме квитанція (особовий рахунок №43034-8) за грудень 2019 року, за адресою: АДРЕСА_1 , в якій зазначено, що платник ОСОБА_1 , станом на 01.12.2019 р. має заборгованість 37778,37 грн., нараховано в грудні 2019 року - 1766,18 грн. станом на 01.01.2020 р. - 38209,46 грн.; квитанція (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) за грудень 2019 року, за адресою: АДРЕСА_1 , в якій зазначено, що платник ОСОБА_1 станом на 01.12.2019 р. – 1335,09 грн., станом на 01.01.2020 р. – 1766,18 грн., суд оцінює критично, оскільки в судовому засідання встановлено, що дані квитанції містяться на сайті підприємства: www.bctm.com.ua в особистому кабінеті споживача та відображають усію інформацію по особовому рахунку № НОМЕР_1 , в томі числі щодо заборгованості попередніх власників квартири.

Заявник посилається на те, що головним державним виконавцем Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Рябоконем Миколою Володимировичем не виконано вимоги згідно ст. 18 Закону України «Про виконавче проживання», зокрема, щодо не проведення перевірки виконання боржником рішення, однак заявником не доведено не виконання державним виконавцем обов`язків передбачені вказаним Законом, а з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що боржник у строк встановлений державним виконавцем в добровільному порядку виконав рішення суду.

При вирішенні справи, судом приймаються до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення скарги відсутні, оскільки головний державний виконавець Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) діяв в межах повноважень та у відповідності до ст.18, 26, 63 Закону України «Про виконавче провадження», а виконавче провадження №61119200 щодо примусового виконання виконавчого листа №357/8739/19, виданого 09.01.2020 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, було закінчено на підставі п. 9 ч. 1ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» правомірно і право заявника в межах вказаного виконавчого провадження не було порушено.

Відповідно до ч. 3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Керуючись ст. 447-452 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд –

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні скарги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ) на дії та рішення Головного державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Рябокінь Миколи Володимировича (ЄДРПОУ:34846021, адреса: 09100, Київська область, м. Біла Церква, б-р Олександрійський, 94), боржник: Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» (ЄДРПОУ:04654336, адреса: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Мережна, 3), відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 05.10.2020 року.

СуддяО. В. Бондаренко