Рішення № 92011459, 06.10.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3713/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2020 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Завальнюка І.В.,

за участю секретаря - Салюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати п. 10 наказу начальника Департаменту патрульної поліції № 216 від 08.04.2020 «Про застосування до працівників УПП в Одеській області ДПП дисциплінарних стягнень» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції; визнати протиправним та скасувати наказ начальника Департаменту патрульної поліції № 275 о/с від 15.04.2020 в часині звільнення зі служби в поліції інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області УПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 ; поновити позивача на посаді інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП; стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 15.03.2020 по день поновлення на посаді.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підстави, за яких накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції - безпідставними зазначаючи при цьому, що Наказом № 41 від 11.01.2020 призначено проведення службового розслідування відносно «окремих працівників УПП в Одеській області ДПП», без зазначення конкретних осіб, і в подальшому, за цим же ж наказом проведено службове розслідування стосовно, зокрема, позивача. Таким чином, позивач вважає, що таке розслідування є безпідставний, адже Наказ №41 від 11.01.2020 не передбачав проведення розслідування відносно позивача і був виданий з інших підстав. Позивач наголошує, що він не знав про проведення відносно нього службового розслідування і таким чином був обмежений в реалізації права на захист, можливості надати письмові пояснення щодо обставин та доказів правомірності своїх дій, отже він фактично був позбавлений прав, наданих Порядком № 893 особі, саме відносно якої воно проводиться. Крім того, позивач звертає увагу, що описова частина наказу № 216 від 08.04.2020, винесеного за результатом проведення службового розслідування, не містить будь-яких обґрунтувань щодо вчинених порушень саме позивачем, відсутня наявність причинного зв`язку між неправомірними діяннями позивача (та їх наслідками), що, в свою чергу, свідчить про безпідставність доцільності застосування дисциплінарного стягнення, тим паче такого суворого як звільнення з посади. Жодних обґрунтованих доказів того, що позивач вчинив дисциплінарний проступок в наказі № 216 від 08.04.2020 не зазначено. Адже відповідальність особи наступає виключно за вчинення протиправного діяння, для чого необхідно встановити: в чому полягали саме незаконні дії особи, до яких негативних наслідків це призвело, встановити причинний зв`язок між такими негативними наслідками та протиправними діями особи. Крім того, строк притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності по відношенню до подій пов`язаних із інформацією в ЗМІ сплинув та в цілому він не має до них відношення. Щодо порушень відносно своєчасної здачі зброї та виконання завдань при знаходженні на зміні в складі екіпажу, фіксації в планшеті результатів відпрацювання цих завдань позивач зазначає, що вони не носять систематичного характеру та мають місце також в діях осіб, які не були притягнуті до відповідальності. Позивач наполягає, що завжди сумлінно виконував свої функціональні обов`язки, не допускав порушень, позитивно характеризується, не має жодних скарг з боку громадян. Але такі обставини не прийняті до уваги комісією, всупереч вимогам ст.19 Дисциплінарного статуту НПУ, що і стало підставою для прийняття оскаржуваних наказів та звільнення позивача зі служби в органах патрульної поліції.

Ухвалою судді від 04.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

21.05.2020 до суду від Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що 10.01.2020 під час моніторингу мережі Інтернет виявлено критичну публікацію щодо порушення службової дисципліни окремими співробітниками управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, що викликало суспільний резонанс. Вказана публікація містила фотозображення листування в групі створеної в меседжері «Telegram», під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2», учасниками якої були 12 осіб. Публікація містила інформацію щодо можливих корупційних дій співробітників патрульної поліції Одеської області та їх фотознімки. Відповідно до доповідної записки від 11.01.2020 т.в.о. начальника управління моніторингу та аналітичного забезпечення ДПП підполковник поліції Ігор Ковальчук доповів керівництву Департаменту про виявлену публікацію та можливі порушення поліцейськими. З метою забезпечення повного, всебічного й об`єктивного встановлення причин та обставин порушення службової дисципліни окремими співробітниками управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, що виразилось в можливому неналежному виконанні службових обов`язків, про що стало відомо під час моніторингу мережі Інтернет, згідно з наказом Департаменту патрульної поліції від 11.01.2020 № 41 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків окремих працівників УПП в Одеській області ДПП» призначено службове розслідування. За результатами службового розслідування, дисциплінарною комісією було встановлено, що ОСОБА_3 , якого призначеного старшим групи регулювання дорожнього руху, вів переписку із інспектором взводу № 1 роти № 3 батальйону № 1 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_1 у месенджері «Telegram», з якої вбачається, що вони діяли по налагодженій процедурі, яка виключала зважування великовантажних транспортних засобів на стаціонарних постах, внаслідок чого водії транспортних засобів, які допускали перевищення допустимої ваги транспортного засобу уникали адміністративної відповідальності. Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 є учасником групи месенджеру «Telegram» під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2», у якій було повідомлення від ОСОБА_4 щодо вчинення корупційних дій відносно водіїв великогабаритних автомобілів стосовно здійснення ними безперешкодного проїзду через стаціонарні пости поліції в Одеській області та не притягнення їх до адміністративної відповідальності за порушення ПДР. Після дослідження наявних фотозображень, пояснень працівників, у діях ОСОБА_1 встановлено ознаки дисциплінарного проступку, що виразилися у невиконанні основних завдань поліції, що полягають у наданні поліцейським послуг у сферах забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, передбачених статтею другою Закону України «Про Національну поліцію», у недотриманні основоположних принципів діяльності поліції, а саме принципу «Дотримання прав і свобод людини», згідно якого під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації та принципу «Законності», визначеному статтею 8 Закону України «Про Національну поліцію», котрий визначає, що поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази, проте з матеріалів, отриманих під час службового розслідування, установлено, що вказаний поліцейський, не тільки усвідомлював незаконність своїх дій, а й вживав всіх можливих заходів для приховування своєї бездіяльності у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Враховуючи те, що поведінка працівника патрульної поліції завжди і за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму і морально-етичним принципам стража правопорядку, дії ОСОБА_1 , що зафіксовані та опубліковані в мережі Інтернет, де набули широкого розголосу та суспільного резонансу, є проявом негідної поведінки, адже вчинені дії є такими, що дискредитують звання поліцейського і негативно впливають на рівень авторитету та довір до органів Національної поліції з боку суспільства. Таким чином, відповідач вважає, що ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію України», пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 11, 13 частини третьої статті 1, частини четвертої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаци перший, другий, п`ятий пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року №1179. Також, відповідач звертає увагу, що ОСОБА_1 систематично порушуються вимоги абзацу 4, 5 пункту 3 розділу ІІІ Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 03 серпня 2017 року № 676, шляхом не внесення відповідних відомостей до електронних рапортів після їх опрацювання. Позивачем свідомо здійснювалось ігнорування та бездіяльність у дотриманні вимог підпунктів 1, 8 пункту 1 розділу IX Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ 16 лютого 2018 року № 111, під час заповнення електронних рапортів за результатами опрацювання завдань. Крім того, відповідач зазначає, що ОСОБА_1 на порушення Графіку видачі/прийому табельної вогнепальної зброї та спецзасобів підрозділами УПП в Одеській області ДПП, затвердженому т.в.о. начальника УПП в Одеській області ДПП від 27.07.2019, самовільно здійснювалось здавання зброї поза визначений час до закінчення часу несення служби.

20.07.2020 від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 12.08.2020 закрито підготовче провадження по справі та справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позов.

Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах Національної поліції на посаді інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону № 1 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції та має звання лейтенанта поліції.

Відповідно до доповідної записки від 11.01.2020 т.в.о. начальника управління моніторингу та аналітичного забезпечення Департаменту патрульної поліції підполковник поліції Ігор Ковальчук доповів т.в.о. начальника Департаменту патрульної поліції Олексію Білошицькому про виявлену 10.01.2020 під час моніторингу мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 критичну публікацію щодо порушення службової дисципліни окремими співробітниками управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, що викликало суспільний резонанс. Вказана публікація містила фотозображення листування в групі створеної в месенджері «Telegram», під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2» учасниками якої були 12 осіб. Публікація містила інформацію щодо можливих корупційних дій співробітників патрульної поліції Одеської області та їх фотознімки.

Наказом т.в.о. начальника Департаменту Патрульної поліції Олексія Білошицького № 41 від 11.01.2020 року «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків окремих працівників УПП в Одеській області ДПП» призначено службове розслідування та створено дисциплінарну комісію.

За результатом проведення службового розслідування відповідачем складено висновок від 10 березня 2020 року, відповідно до якого дисциплінарна комісія вважала за необхідне застосувати до інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону № 1 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог ч.2 ст.8, ч.3 ст.11, п.1, 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», ст.44 Закону України «Про запобігання корупції», п.1, 2, 4, 5, 6, 11, 13 ч.3 ст.1, ч.4, 5, 6 ст.5 Дисциплінарного статуту НПУ, абзацу 3 п.3 розділу 3, п.7 розділу 4 Порядку проведення службових розслідувань у НПУ, затвердженого наказом МВС від 07.11.2018 №893, абзаців 1, 2, 5 п.1 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 №1179, абз. 4, 5 п.3 розділу 3 Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал НПУ», затвердженого наказом МВС від 03.08.2017 № 676, пп.1, 8 п.1 розділу ІХ Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення, про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) НПУ, затвердженої наказом МВС від 16.02.2018 № 111, ст. 36 КУпАП, п.п. 1, 10, 11 п. 3.1 розділу ІІІ Посадової інструкції інспектора патрульної поліції, затвердженої наказом ДПП від 13.11.2018 № 5112, Присяги працівника поліції, а також у вчинені дій, що підривають авторитет поліції, відповідно до п.7 ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту НПУ.

Наказом № 216 від 08.04.2020, згідно з висновком службового розслідування, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог ч. 2 ст. 8, ч. 3 ст. 11, п. 1, 2 ч. 1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 44 Закону України «Про запобігання корупції», п. 1, 2, 4, 5, 6, 11, 13 ч.3 ст.1, ч.4, 5, 6 ст.5 Дисциплінарного статуту НПУ, абзацу 3 п. 3 розділу 3, п.7 розділу 4 Порядку проведення службових розслідувань у НПУ, затвердженого наказом МВС від 07.11.2018 року № 893, абзаців 1, 2, 5 п. 1 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179, п. 2.1 посадових обов`язків інспектора-чергового відділу чергової служби УПП в Одеській області ДПП, затверджених наказом ДПП від 13.12.2017 № 6086, Присяги працівника поліції, а також у вчинені дій, що підривають авторитет поліції, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту НПУ, до інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону № 1 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

Наказом Департаменту патрульної поліції «По особовому складу» від 15.04.2020 № 275 о/с відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції по управлінню патрульної поліції в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону № 1 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (т. ІІ, а.с. 293).

Не погоджуючись з п. 10 Наказу Департаменту патрульної поліції № 216 від 08.04.2020 «Про застосування до працівників УПП в Одеській області ДПП дисциплінарних стягнень» та наказом № 275 о/с від 15.04.2020 в частині звільнення позивача зі служби в поліції, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає зазначені накази правомірними, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, регламентовано Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року №580-VIII (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №580-VIII).

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина перша та друга статті 19 Закону №580-VIII).

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII.

Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (частина перша статті 1 Дисциплінарного статуту).

Згідно із статтею 2 Дисциплінарного статуту, за своїм службовим становищем поліцейські можуть бути керівниками або підлеглими стосовно інших поліцейських.

Керівник - це службова особа поліції, наділена правами та обов`язками з організації службової діяльності підлеглих їй поліцейських та інших працівників поліції і контролю за їхньою службовою діяльністю.

Статтею 3 Дисциплінарного статуту визначено, що керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний:

1) створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов`язків поліцейського;

2) поважати честь і гідність підлеглих, не допускати порушень їхніх прав та соціальних гарантій;

3) розвивати у підлеглих розумну ініціативу та самостійність під час виконання ними обов`язків поліцейського;

4) сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень;

5) вивчати індивідуальні та професійні якості підлеглих, забезпечуючи прозорість і об`єктивність в оцінюванні їхньої службової діяльності;

6) забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними;

7) контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень;

8) у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.

Згідно статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів (частина перша та друга статті 16 Дисциплінарного статуту).

Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено статтею 19 Дисциплінарного статуту.

Так, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.

У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.

У разі повторного вчинення поліцейським незначного проступку з урахуванням його сумлінного ставлення до виконання обов`язків за посадою або нетривалого перебування на посаді (до трьох місяців) керівник може обмежитися раніше застосованим до такого поліцейського дисциплінарним стягненням.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року №893.

Згідно з розділом VI Порядку №893, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості: дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для проведення службового розслідування; форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).

У разі залучення до проведення службового розслідування фахівців та представника поліцейського також зазначаються їх прізвища, ініціали та статуси у службовому розслідуванні.

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні.

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.

У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

Відповідно до пункту 4 Розділу 1 Порядку №893 зазначено, що в наказі про призначенні - службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії - визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно і проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування не відомо). Проект наказу про призначення службового розслідування та пропозиції щодо складу дисциплінарної комісії готує структурний підрозділ, яким установлено наявність підстав для проведення службового розслідування.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.

Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

З огляду на матеріали справи, наказом т.в.о. начальника Департаменту Патрульної поліції Олексія Білошицького № 41 від 11.01.2020 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків окремих працівників УПП в Одеській області ДПП» призначено службове розслідування та створено дисциплінарну комісію.

На час проведення службового розслідування відсторонено від виконання службових обов`язків, на період відсторонення від виконання службових обов`язків інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону № 1 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 Наказано знаходитись на робочому місці у відділі чергової служби УПП у Одеській області ДПП та вилучено службове посвідчення, спеціальний нагрудний знак та картку-замісник на період відсторонення від виконання службових обов`язків (т.ІІ а.с. 5-6).

Також, з матеріалів справи вбачається, що під час проведення службового розслідування 27.02.2020 позивачем надавались пояснення (т.І а.с. 89-92).

При цьому, судом встановлено, що будь-яких заяв, клопотань та скарг щодо реалізації своїх прав передбачених статтею 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції, в тому числі щодо додаткового роз`яснення його прав, від ОСОБА_1 до дисциплінарної комісії не надходило та заперечень щодо відібрання у нього пояснень комісії не було висловлено.

Таким чином, твердження позивача щодо відсутності його даних у згадуваному наказі є безпідставними, а мета та підстави проведення службового розслідування відповідають вимогам п.4 Розділу 1 Порядку.

З огляду на вищевикладене, суд відхиляє твердження представника позивача про те, що ОСОБА_1 був обмежений в реалізації права на захист, можливості надати письмові пояснення щодо обставин та доказів правомірності своїх дій, оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивач був обізнаний щодо проведення службового розслідування, підстав його проведення та мав можливість надати додаткові пояснення.

Відповідно до пункту 1 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179 (далі - Правила), ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки й порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Згідно з вимогами абзаців 1, 2, 5 пункту 1 розділу II Правил, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятим: відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства У країни обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законам України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актам законодавства України.

Правила етичної поведінки поліцейських вимагають від кожного співробітника суворо та неухильно дотримуватись Конституції України, законів України, виконання вимог статутів, нормативних актів Міністерства внутрішніх справ України, працівник поліції має бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності.

Суд зазначає, що одним із принципів етики працівників Національної поліції є гідна поведінка, що охоплює: повагу до гідності інших осіб; ввічливість та дотримання високої культури спілкування; доброзичливість і запобігання виникненню конфліктів; недопущення дій і вчинків, які можуть зашкодити роботі чи негативно вплинути на репутацію працівників Національної поліції. Поведінка працівника Національної поліції завжди й за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму й морально-етичним принципам.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 07 березня 2019 року (справа №819/736/18), в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Питання про наявність підстав для накладення на працівника поліції дисциплінарного стягнення з`ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, установлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.

В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 року у справі №815/4478/16.

Наявність чи відсутність в діях поліцейського складу дисциплінарного проступку встановлюється за результатами проведеного службового розслідування, яким у даній справі, серед іншого, установлено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами службового розслідування, дисциплінарною комісією було встановлено, що ОСОБА_1 вів переписку у месенджері «Telegram», з якої вбачається, що працівники поліції діяли по налагодженій процедурі, яка виключала зважування великовантажних транспортних засобів на стаціонарних постах, внаслідок чого водії транспортних засобів, які допускали перевищення допустимої ваги транспортного засобу уникали адміністративної відповідальності.

Згідно фотозображень переписки, копії яких наявні в матеріалах справи, у групі «ІНФОРМАЦІЯ_2» ОСОБА_4 30.07.2019 зазначає розстановку сил та засобів, та додає, що треба ще протриматись до понеділка, а з понеділка все буде «клас»; також на фотозображенні № 97 наявний допис ОСОБА_1 : «+» (т.ІІ, а.с. 14).

Фотозображення № 99 містить інформацію з групи під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (інформація за 25.07.2019), до якої увійшли ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та інші. Вказане фотозображення є оригінальним фотозображенням, що розміщено у мережі Інтернет громадським активістом ОСОБА_12 , що стало підставою для службового розслідування. Вказане фотозображення були отримані в присутності ОСОБА_4 після добровільного надання доступу до облікованого запису месенджеру «Telegram» за його номером телефону.

З вищевикладеного вбачається, що позивач перебуваючи у групі месенджера «Telegram», здійснював переписку з іншими учасниками групи на теми, зміст яких суттєво підриває авторитет та довіру до органів Національної поліції з боку суспільства та дискредитує звання поліцейського, що підтверджується фотофіксацією, яка наявна в матеріалах справи.

Суд не приймає до уваги доводи позивача про невідповідність наявних в матеріалах справи фотозображень критеріям допустимості доказів, зважаючи на вимоги до електронних доказів, встановлених КАС України.

Так, суд враховує, що після оприлюднення в соціальних мережах публікації в ході опрацювання вказаної інформації, встановлено учасника зазначеної групи - старшого інспектора з особливих доручень відділу організації безпеки дорожнього руху УПП в Одеській області ДПП Старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , якого 10.01.2020 викликано до адміністративного приміщення УПП в Одеській області ДПП для перевірки викладеної в мережі Інтернет інформації для її підтвердження або спростування.

В свою чергу, ОСОБА_4 добровільно надано доступ до свого облікового запису в месенджері «Telegram» за номером мобільного телефону НОМЕР_1 для спростування інформації, проте, ознайомившись зі змістом окремих повідомлень ОСОБА_4 , членами дисциплінарної комісії отримано відомості, які підтверджуюсь вчинення дисциплінарного проступку ОСОБА_4 та іншими працівниками УПП в Одеській області ДПП, які вводили до групи осіб, задіяних на регулюванні дорожнього руху, зокрема ОСОБА_1 . Таким чином, доступ до свого листування відповідачу було надано не лише за згодою ОСОБА_4 , а й за його ініціативи.

За таких обставин, зроблені фотографії зображень переписки з облікового запису ОСОБА_4 в месенджері «Telegram» в групі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », в якій перебував ОСОБА_1 та брав участь у переписці, є належними та допустимим в спірних правовідносинах доказами.

В той же час, належних, допустимих та достатніх доказів на спростування встановлених порушень, позивачем ані під час проведення службового розслідування, ані під час розгляду справи, не надано.

Суд зазначає, що поведінка працівника Національної поліції України завжди й за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму й морально-етичним принципам стража правопорядку. В свою чергу переписка ОСОБА_1 , що зафіксована та опублікована в мережі Інтернет, набула широкого розголосу та суспільного резонансу. Вчинені дії є такими, що дискредитують звання поліцейського й негативно впливають на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.

Порядок реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події, а також оперативного інформування в центральному органі управління поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції України, територіальних органах поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві, їх територіальних (відокремлених) підрозділах встановлює Інструкція з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 16.02.2018 року №111.

Наряди поліції з метою отримання завдань для реагування на повідомлення про правопорушення або події забезпечуються планшетними пристроями з програмним забезпеченням системи ІПНП (п.3 Р.2 Інструкції).

Пунктом шостим Розділу 2 передбачено, що поліцейський незалежно від місцеперебування після отримання доручення диспетчера або оперативного чергового щодо реагування на правопорушення або подію зобов`язаний негайно здійснити всі необхідні заходи щодо безумовного виконання такого доручення.

Відповідно до Розділу IX Наказу МВС №111 визначено наступне:

1. Працівникам, що перебувають у складі наряду патрульної поліції, ГРПП у разі отримання від диспетчера (оперативного чергового) завдання про здійснення реагування на правопорушення або подію, необхідно:

1) за наявності планшетного пристрою проставити в системі ІПНП відповідні відмітки про прийняття виклику, прибуття на місце події, закінчення виконання завдання, обставини правопорушення та результати реагування;

2) за наявності на місці події осіб, які потребують медичної допомоги, викликати екстрену медичну допомогу, до прибуття якої вживати невідкладні дії, спрямовані ні врятування та збереження життя людини;

3) за наявності на місці події заявника (потерпілого) з`ясувати обставини правопорушення або події;

4) у разі підтвердження ознак учиненого кримінального правопорушення проінформувати диспетчера (оперативного чергового) про необхідність направлення СОГ та перебувати на місці події до її прибуття;

5) до прибуття СОГ забезпечити охорону місця події та слідів учиненого кримінального правопорушення, унеможливити доступ на місце події сторонніх осіб. За необхідності місце події огородити спеціальною стрічкою «поліція». Після прибуття СОГ виконувати доручення старшого СОГ;

6) установити особи потерпілих, свідків або очевидців кримінального правопорушення, прикмети осіб, які підозрюються в його вчиненні, та вжити заходів щодо їх затримання. Про прикмети правопорушників, напрямок їх руху (марка, модель транспортного засобу, номерний знак, інші характерні ознаки), об`єкти посягань поінформувати диспетчера (оперативного чергового) для орієнтування інших нарядів поліції;

7) у разі реагування на правопорушення або подію, які не містять ознак злочину, невідкладно забезпечити збір необхідних матеріалів перевірки;

8) якщо заяви та повідомлення про правопорушення або події не потребують додаткової перевірки, за наявності планшетного пристрою поліцейський повинен унести до системи ІПНП відомості про обставини події, ужиті заходи та зазначити, що звернення розглянуто на місці або відомості про подію не підтвердилися;

9) з`ясувати в заявника (потерпілого) абонентський номер телефону та адресу електронної пошти, а також зручний для нього спосіб отримання відповіді про результати розгляду його заяви чи повідомлення.

Орієнтовний час прибуття наряду поліції на місце події з моменту призначення наряду для реагування на правопорушення або подію (з урахуванням середньої швидкості руху автомобіля 40 - 50 км/год) складає: 1) у межах міста: до 7 хвилин - при перебуванні наряду в зоні оперативного реагування; до 10 хвилин - у разі якщо задіяно наряд з іншої (сусідньої) зони обслуговування; 2) у сільській місцевості: до 20 хвилин - при перебуванні наряду в зоні оперативного реагування; до 40 хвилин - у разі якщо задіяно наряд з іншої дільниці.

У разі ускладнення погодних умов, дорожньої обстановки та особливостей місцевості або інших непередбачуваних обставин загальний строк прибуття наряду поліції на місце вчинення правопорушення або події не повинен перевищувати часу, мінімально необхідного, для подолання відстані від місця дислокації наряду поліції до місця події.

Старший наряду поліції, який першим з`явився на місці події, зобов`язаний негайно поінформувати диспетчера (оперативного чергового) про прибуття та візуальне обстеження місця події, а в міру з`ясування обставин додатково надавати інформацію про заходи, які здійснено для охорони місця події, стан здоров`я заявника (потерпілого) та/або інших людей, пошкодження об`єктів, майна всіх форм власності, заходи, що здійснені для встановлення та затримання осіб, які вчинили правопорушення, кількість інших нарядів поліції, які прибули на виклик, та іншу інформацію, яка, на думку поліцейського, є важливою для припинення/розкриття правопорушення.

За відсутності (несправності) у наряду поліції планшетного пристрою, нестійкого рухомого (мобільного) зв`язку всі відмітки в системі ІПНП про «призначення», «прийняття», «прибуття» та «виконання» завдання, іншу необхідну інформацію за результатами реагування на правопорушення або події вносить диспетчер (оперативний черговий).

Відповідно до розділу 13 Наказу МВС №111 визначено наступне:

Старший наряду поліції відповідає за збереження планшетного пристрою (за наявності) та роботу з ним під час чергування.

Під час несення служби забороняється вимикати планшетний пристрій та змінювати будь-які налаштування. У разі виявлення збоїв у роботі планшетного пристрою старший наряду за можливості може використати інший вид зв`язку та інше кінцеве обладнання для інформування диспетчера та оперативного чергового. Налаштування планшетних пристроїв, підтримання їх програмного функціонування в робочому стані покладається на працівників управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП (далі - УІАП).

При зміні з об`єктивних причин службового транспортного засобу, старшого наряду, абонентського номера мобільного телефону відповідні дані вносяться до системи ІПНП за допомогою планшетного пристрою, про що старший наряду доповідає диспетчеру та оперативному черговому.

Поліцейські чергової служби органів (підрозділів) поліції під час чергування озброюються пістолетами з двома спорядженими магазинами, а поліцейські, що входять до складу нарядів поліції, окрім зазначеного озброєння, ще й засобами індивідуального захисту (бронежилетом та захисним шоломом), засобами активної оборони (гумовим або пластиковим кийком, засобами, спорядженими речовинами сльозогінної та дратівної дії, засобами обмеження рухомості). За необхідності з дозволу начальника органу (підрозділу) поліції їм можуть видаватися автоматична зброя та інші спеціальні засоби, визначені Законом України «Про Національну поліцію».

Відповідно до п.1-3 розділу ІІІ Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 03 серпня 2017 року №676, Інформаційними ресурсами системи ІПНП є інформація, що утворена в процесі діяльності поліції та використовується для формування:

тимчасових наборів даних, що створюються в процесі діяльності поліції та використовуються для наповнення та підтримки в актуальному стані баз (банків) даних, які входять до ЄІС МВС та визначені статтею 26 Закону України «Про Національну поліцію»;

баз даних у сфері управлінських відносин, необхідних для виконання покладених на поліцію повноважень;

баз даних, необхідних для забезпечення щоденної діяльності поліції, у сфері трудових відносин, фінансового забезпечення, документообігу.

В інформаційних ресурсах системи ІПНП обробляється інформація, яка належить до державних інформаційних ресурсів. Така інформація не підлягає поширенню та передачі іншим особам, крім випадків, передбачених законодавством.

Бази даних поліції, необхідні для забезпечення щоденної діяльності органів (закладів, установ) поліції, містять відомості, зокрема, стосовно:

повідомлень про кримінальні та адміністративні правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, що надійшли технічними каналами зв`язку;

щодобових переліків та складу нарядів поліції та слідчо-оперативних груп, що заступають на чергування;

завдань та орієнтувань, що доводились до нарядів поліції для реагування на повідомлення про кримінальні та адміністративні правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події;

звітування нарядів поліції за результатами реагування на повідомлення про кримінальні та адміністративні правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, виявлення додаткових обставин на місці пригоди;

пересувань нарядів поліції, які отримані із планшетних комп`ютерів (мобільних терміналів) та засобами GPS.

Поліція може створювати інші бази даних, необхідні для забезпечення щоденної діяльності органів (закладів, установ) поліції, відповідно до статті 25 Закону України «Про Національну поліцію».

В ході судового розгляду справи було також встановлено, що позивачем неналежно відпрацьовувались виклики та допускалось неналежне реагування на події та правопорушення.

Відносно цього відповідач зазначає, що службовим розслідуванням встановлено: 01.11.2019 (06:00-18:00) автопатруль «Океан - 0905», н.з. НОМЕР_17, (логістичний пристрій 00031334Р1157425 ) у складі ОСОБА_1 , ОСОБА_14 та ОСОБА_8 о 09:55 створили «Інше службове завдання» щодо регулювання дорожнього, о 13:21 встановили відмітку про виконання, результат відпрацювання - відсутній, в електронному рапорті відсутня будь-яка інформація щодо результату опрацювання завдання та не зазначені адреси, де здійснювалося регулювання. (ІД картки - № НОМЕР_3 ); надалі, автопатруль не створював будь - яких завдань; відповідно до ІПНП трек автопатруля - не відображається; відповідно до записів у книзі нарядів апарату УПП від 18.09.2019 інв. № 756, весь склад автопатруля ТВЗ в КЗЗ здали о 02.11.2019 о 00:35;

02.11.2019 (06:00-18:00) автопатруль «Океан - 0902», н.з. НОМЕР_17, у складі ОСОБА_1 , ОСОБА_14 та ОСОБА_8 , відповідно до розстановки сил та засобів ВБДР, затверджених керівництвом УПП, заступили для несення служби; в ІПНП не створювали службових завдань, повідомлень по спец, лінії « 102» не отримували; згідно з книгою нарядів апарату УПП від 18.09.2019 інв. № 756, ТВЗ у КЗЗ не отримували;

03.11.2019 (06:00 - 18:00) автопатруль «Океан - 0902», н.з. НОМЕР_17, (логістичний пристрій 00031334Р1157425 ) у складі ОСОБА_1 , ОСОБА_14 та ОСОБА_8 , о 07:42 створили «Інше службове завдання» щодо регулювання дорожнього, о 14:56 встановили відмітку про виконання, результат відпрацювання - відсутній, в електронному рапорті відсутня будь-яка інформація щодо результату опрацювання завдання та не зазначені адреси, де здійснювалося регулювання. (ІД картки - № НОМЕР_4 ); відповідно до записів у книзі нарядів апарату УПП від 18.09.2019 інв. № 756, весь склад автопатруля ТВЗ в КЗЗ здали о 03.11.2019 о 17:03; відповідно до ІПНП трек автопатруля - не відображається;

04.11.2019 (06:00-18:00) автопатруль «Океан - 0904», н.з. НОМЕР_17, (логістичний пристрій 00031334Р1157425 ) у складі ОСОБА_1 , ОСОБА_14 та ОСОБА_8 , о 07:31 створили «Інше службове завдання» щодо регулювання дорожнього, о 08:33 диспетчер ГУНП встановив відмітку про виконання, результат відпрацювання - відсутній, в електронному рапорті відсутня будь-яка інформація щодо результату опрацювання завдання та не зазначені адреси, де здійснювалося регулювання. (ІД картки - № НОМЕР_5 ); надалі, автопатруль не створював будь - яких завдань; відповідно до ІПНП трек автопатруля - не відображається; відповідно до записів у книзі нарядів апарату УПП від 18.09.2019 інв. № 756, весь склад автопатруля ТВЗ в КЗЗ здали о 17:00;

05.11.2019 (06:00-18:00) автопатруль «Океан - 0905», н.з. НОМЕР_18, (логістичний пристрій 00031334F1157413 ) у складі ОСОБА_1 , ОСОБА_14 та ОСОБА_8 , о 08:25 створили «Інше службове завдання» щодо регулювання дорожнього, о 15:47 встановили відмітку про виконання, результат відпрацювання - відсутній, в електронному рапорті відсутня будь-яка інформація щодо результату опрацювання завдання та не зазначені адреси, де здійснювалося регулювання (ІД картки - № НОМЕР_7 ); відповідно до записів у книзі нарядів апарату УПП від 18.09.2010 інв. № 756, весь склад автопатруля ТВЗ в КЗЗ здали о 16:40; відповідно до ІПНП трек автопатруля - не відображається;

06.11.2019 (06:00-18:00) автопатруль «Океан - 0905», н.з. НОМЕР_17, (логістичний пристрій 00031334Р1157425 ) у складі ОСОБА_1 , ОСОБА_14 та ОСОБА_8 , о 09:28 створили «Інше службове завдання» щодо регулювання дорожнього, о 16:57 встановили відмітку про виконання, результат відпрацювання - відсутній, в електронному рапорті відсутня будь-яка інформація щодо результату опрацювання завдання та не зазначені адреси, де здійснювалося регулювання. (ІД картки - № НОМЕР_8 ); відповідно до записів у книзі нарядів апарату УПП від 18.09.2019 інв. № 756, весь склад автопатруля ТВЗ в КЗЗ здали о 17:00; відповідно до ІПНП трек автопатруля - не відображається;

07.11.2019 (06:00-18) автопатруль «Океан - 0904», н.з. НОМЕР_17, (логістичний пристрій 00031334Р1157425 ) у складі ОСОБА_1 , ОСОБА_14 та ОСОБА_8 , о 08:26 створили «Інше службове завдання» щодо регулювання дорожнього руху, о 10:01 інспектор Лупундюк встановив відмітку про виконання, результат відпрацювання - відсутній, в електронному рапорті відсутня будь-яка інформація щодо результату опрацювання завдання та не зазначені адреси, де здійснювалося регулювання. (ІД картки - № НОМЕР_9 ). Згодом, о 13:17 автопатруль створили аналогічне завдання, про яке о 13:23 ставлять відмітку про виконання, в електронному рапорті не зазначаючи жодної інформації про пророблену роботу та за якими адресами (ІД картки - № НОМЕР_10 ); відповідно до записів у книзі нарядів апарату УПП від 18.09.2010 інв. № 756, ОСОБА_14 ТВЗ в КЗЗ здав об 11:20, ОСОБА_16 - о 13:38, ОСОБА_1 - о 13:31; вищезазначені інспектори ймовірно мають доступ до ІПНП, розділу ЧЧ, так як один одному самостійно закривають завдання; відповідно до ІПНП трек автопатруля - відображається;

11.11.2019 (06:00-18:00) автопатруль «Океан - 0904», н.з. НОМЕР_17, (логістичний пристрій 00031334Н157425 ) у складі ОСОБА_1 , ОСОБА_14 та ОСОБА_8 , о 08:56 створили «Інше службове завдання» щодо регулювання дорожнього, о 16:44 встановили відмітку про виконання, результат відпрацювання - відсутній, в електронному рапорті відсутня будь-яка інформація щодо результату опрацювання завдання та не зазначені адреси, де здійснювалося регулювання. (ІД картки - № НОМЕР_12 ); відповідно до записів у книзі нарядів апарату УПП від 18.09.2019 інв. № 756, весь склад автопатруля ТВЗ в КЗЗ здали о 17:00. Час отримання ТВЗ - відсутній; відповідно до ІПНП трек автопатруля - не відображається;

12-13.11.2019 весь склад автопатруля відсутній на службі по рапорту, проте рапорт керівництвом УПП в Одеській області ДПП не надано;

14.11.2019 (06:00-18:00) автопатруль «Океан - 0904», н.з. НОМЕР_17, (логістичний пристрій 00031334П157425 ) у складі ОСОБА_1 , ОСОБА_14 та ОСОБА_8 , о 09:59 створили «Інше службове завдання» щодо регулювання дорожнього, о 13:56 встановили відмітку про виконання, результат відпрацювання - відсутній, в електронному рапорті відсутня будь-яка інформація щодо результату опрацювання завдання та не зазначені адреси, де здійснювалося регулювання. (ІД картки-№ НОМЕР_14 ); відповідно до ІПНП трек автопатруля - не відображається; відповідно до записів у книзі нарядів апарату УПП від 18.09.2019 інв. № 756, весь склад автопатруля отримали ТВЗ в КЗЗ о 06:05, здали о 14:20;

15.11.2019 (06:00-18:00) автопатруль «Океан - 0904», н.з. НОМЕР_17, (логістичний пристрій 00031334П157425 ) у складі ОСОБА_1 , ОСОБА_14 та ОСОБА_8 , о 09:10 створили «Інше службове завдання» щодо регулювання дорожнього, о 14:48 встановили відмітку про виконання, результат відпрацювання - відсутній, в електронному рапорті відсутня будь-яка інформація щодо результату опрацювання завдання та не зазначені адреси, де здійснювалося регулювання (ІД картки - № НОМЕР_15 ); відповідно до записів у книзі нарядів апарату УПП від 18.09.2019 інв. № 756, весь склад автопатруля отримали ТВЗ в КЗЗ о 06:15, здали о 15:00; відповідно до ІПНП трек автопатруля - не відображається.

Відповідно до розстановок сил та засобів, зданих до відділу чергової служби УПП в Одеській області ДПП, 02.11.2019 ОСОБА_1 , ОСОБА_14 та ОСОБА_8 , заступаючи у складі екіпажів по відпрацюванню з регулювання дорожнього руху, забезпечення безпеки дорожнього руху, а також для обстеження та виявлення недоліків на ВШМ 02.11.2019 табельну вогнепальну зброю не отримували, чим порушили вимогу п. 10 розділу ХІІІ Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 16.02.2018 № 111.

Додатково встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_14 та ОСОБА_8 в порушення графу видачі / прийому табельної вогнепальної зброї та спецзасобів підрозділами УПП в од ДПП, затвердженому т.в.о. начальника УПП в Одеській області ДПП ОСОБА_17 від 27.07.2019, самовільно здійснювалось здавання зброї поза визначений час до закінчення часу несення служби.

За результатами перевірки також встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_14 та ОСОБА_8 систематично порушувалися вимоги абз. 4, абз. 5 п. 3 розд. ІІІ Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженого наказом МВС України від 03.08.2018 № 676, шляхом невнесення відповідних відомостей до електронних рапортів після їх опрацювання та бездіяльності у перевірці належного функціонування планшетного пристрою в частині відображення пересувань нарядів поліції.

Таким чином, у тому числі ОСОБА_1 свідомо здійснювалося ігнорування та бездіяльність у дотриманні вимог пп. 1, пп. 8 п. 1 розділу ІХ Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 16.02.2018 № 111, під час заповнення електронних рапортів за результатами опрацювання завдань.

Відтак, враховуючи встановлені судом обставини, наслідки проступків позивача, які, як правильно зазначив відповідач, фактично підривають довіру та авторитет до органів Національної поліції, суд вважає правомірним притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Суд наголошує, що вказані дисциплінарні проступки позивача виявилися у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій несумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських.

При цьому, будь-яких порушень з боку Департаменту патрульної поліції під час проведення службового розслідування та прийнятті спірних наказів, під час розгляду справи судом виявлено не було.

Суд також не приймає до уваги позицію позивача щодо порушення строку притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Так, згідно з ст. 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.

У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.

Висновок службового розслідування складено 10.03.2020, а спірний наказ № 216 «Про застосування до працівників УПП в Одеській області ДПП дисциплінарних стягнень» прийнято 08.04.2020. При цьому, систематичний та множинний характер правопорушень позивача свідчить про їх триваючий стан, який не обмежує застосування дисциплінарного стягнення певним окремо взятим фактом порушення.

Отже, доводи позивача, якими він обґрунтує свої позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження протягом судового розгляду справи та спростовуються наведеними в рішенні суду обставинами.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 17.08.2019 року по справі № 806/2555/17 зазначено, що дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (національної поліції) за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Вчинки, що дискредитують працівників органів внутрішніх справ та власне органи внутрішніх справ, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) і «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що решта аргументів позивача, які мають значення для правильного вирішення спору, на вирішення спірних правовідносин не впливають та не змінюють судовий розсуд цього спору за результатами судового процесу.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, однак позивачем в ході судового розгляду справи не доведено неправомірність спірного дозволу.

В той же час, згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

В даному судовому провадженні відповідач обґрунтував правомірність звільнення позивача зі служби належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами, з посиланням на відповідні положення законодавства. Наведені ж позивачем доводи судом визнані неспроможними та необґрунтованими.

З урахуванням викладеного, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Судові витрати розподілити за правилами ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 139, 242-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_16 ) до Департаменту патрульної поліції (03048, Київ, вул. Федора Ернста, 3/2; ЄДРПОУ 40108646) про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 06.10.2020.

Суддя І.В. Завальнюк