Рішення № 92010537, 02.10.2020, Черняхівський районний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/897/16-ц

Провадження № 2/293/17/2020

02 жовтня 2020 рокусмт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого- судді Бруховського Є.Б.

секретаря судового засідання Давиденко Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Черняхові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Троковицької сільської ради Черняхівського району Житомирської області та ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ частку житлового будинку в порядку спадкування за заповітом та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Троковицької сільської ради Черняхівського району з участю третьої особи: Черняхівської державної нотаріальної контори про визнання недійсним заповіту,-

ВСТАНОВИВ:

09.09.2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Троковицької сільської ради Черняхівського району Житомирської області та ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ частку житлового будинку в порядку спадкування за заповітом. В обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його рідний дядько ОСОБА_3 , який до дня смерті проживав в АДРЕСА_1 . За життя спадкодавець ОСОБА_3 уклав заповіт, яким заповідав йому ОСОБА_1 усе майно, що буде належати йому на день смерті, в тому числі Ѕ житлового будинку та земельної ділянки, розташованих в АДРЕСА_1 . Заповіт посвідчений Троковицькою сільською радою Черняхівського району Житомирської області 20.03.2006 року. Заповіт не змінено та не скасовано. Спадщину він як спадкоємець за заповітом прийняв шляхом подання заяви про прийняття спадщини у шестимісячний термін до Черняхівської державної нотаріальної контори. Однак оформити право власності на спадкове майно не має можливості, оскільки відсутні документи, які посвідчували право власності на дане майно. Факт належності спадкового майна спадкодавцю підтверджується поданими ним документами, зокрема, довідками Троковицької сільської ради. Спірний будинок побудовиний спадкодавцем під час перебування у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , будівництво не є самовільним, що підтверджується архівним витягом Черняхівської РДА. А тому просив визнати за ним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на Ѕ частку житлового будинку, дерев`яного, обкладеного цеглою, загальною площею 90,3 кв. м., в тому числі житловою 45,0 кв.м., з надвірними будівлями сарай Б, уборна У, вартістю 47872 грн., що знаходиться в АДРЕСА_1 в порядку успадкування за заповітом, після смерті заповідача ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

07.10.2016 року ОСОБА_2 , відповідач за первісним позовом, звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 та Троковицької сільської ради Черняхівського району з участю третьої особи: Черняхівської державної нотаріальної контори про визнання недійсним заповіту.

В обґрунтування зустрічного позову зазначила, що вона ОСОБА_2 з 1987 року перебувала у шлюбі із ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

У 1988 році вона, розпочала будівництво житлового будинку в АДРЕСА_1 . Будівництво житлового будинку здійснювала самостійно за особисті кошти та власними силами. Покійний чоловік до будівництва будинку жодного відношення не мав. Відповідно до ч.1 ст.57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Житловий будинок по АДРЕСА_1 вона побудувала за особисті кошти. Також за особисті кошти вона проводить ремонт та веде господарство у вказаному будинку. Крім того, детально ознайомившись із копією заповіту свого покійного чоловіка, вона виявила, що заповіт є підробленим, підпис в заповіті її покійному чоловіку не належить. За таких обставин просила визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_3 від 20.03.2006 року, посвідчений секретарем Троковицької сільської ради Черняхівського району Житомирської області Жовтовською Жанною Олександрівною, зареєстрованого в реєстрі №33.

27.02.2017 року прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Троковицької сільської ради Черняхівського району з участю третьої особи - Черняхівської державної нотаріальної контори про визнання заповіту недійсним до спільного розгляду із первісним позовом та об`єднано їх в одне провадження.

11.04.2017 року ОСОБА_1 подано заперечення на позовні вимоги відповідача за зустрічним позовом.

27.03.2019 року ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області призначено за клопотанням відповідача-позивача ОСОБА_2 почеркознавчу експертизу, провадження у даній справі зупинено на час проведення експертизи.

14.05.2019 року призначено повторний автоматизований розподіл невирішеної судової справи №293/897/16-ц.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено Бруховського Є.Б.

10.04.2019 року матеріали цивільної справи разом з клопотанням повернуто суду та в подальшому 29.05.2019 року, у зв`язку із невиконанням вимог експерта, направлено повідомлення про неможливість проведення експертизи.

24.06.2019 року ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області поновлено провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Троковицької сільської ради Черняхівського району Житомирської області та ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ частку житлового будинку в порядку спадкування за заповітом та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Троковицької сільської ради Черняхівського району з участю третьої особи: Черняхівської державної нотаріальної контори про визнання недійсним заповіту, та прийнято до провадження суддею Бруховським Є.Б. Розгляд справи розпочато спочатку та призначено підготовче судове засідання.

08.01.2020 року ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області за клопотанням відповідача-позивача ОСОБА_2 призначено по справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Житомирського НДЕКЦ МВС України.

Експертизу не проведено з підстав її не оплати та не надання відповідних матеріалів для її проведення відповідачем-позивачем ОСОБА_2

10.04.2020 року закрито підготовче провадження по справі та призначено до судового розгляду по суті на 02.10.2020 року.

Позивач за первісним позовом в судове засідання не з`явився, від його представника за довіреністю ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд справи у її відсутності. Заявлений позов її довірителя просила задовольнити з викладених у позові підстав. У зустрічному позові просила відмовити за безпідставністю вимог. Також просила суд звернути увагу на тривалий розгляд справи із-за невиконання вимог відповідачем ОСОБА_2 вимог експерта щодо заявленого нею клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

Відповідач-позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, хоча і була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи. Представник відповідача також в судове засідання не з`явився.

Представник відповідача Троковицької сільської ради в судове засідання не з`явився. До суду надійшла заява з сільської ради, в якій висловлене клопотання про слухання справи у відсутності їх представника, позов ОСОБА_1 визнав в повному обсязі.

Представник третьої особи Черняхівської державної нотаріальної контори за зустрічним позовом в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи має місце заява Черняхівської державної нотаріальної контори про розгляд справи у відсутності їх представника, при ухваленні рішення покладались на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги кожного з позивачів, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 та про відмову у позові ОСОБА_2 , виходячи з наступного:

В судовому засіданні встановлені наступні обставини:

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Троковичі Черняхівського району Житомирської області помер ОСОБА_3 у віці 49 років, про що в Книзі реєстрації смертей 23.01.2009 року зроблено актовий запис за №17 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_2 (а.с.7).

Після смерті спадкодавця залишилось спадкове майно, зокрема, Ѕ частка житлового будинку АДРЕСА_1 , який побудований останнім 1983 році під час перебування у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 .

За життя, 20.03.2006 року, ОСОБА_3 уклав заповіт, яким заповідав своєму племіннику ОСОБА_1 , позивачу по справі, усе майно, що буде належати йому на день смерті, в тому числі Ѕ житлового будинку та земельної ділянки, розташованих в АДРЕСА_1 . Заповіт посвідчений Троковицькою сільською радою Черняхівського району Житомирської області 20.03.2006 року та зареєстровано в реєстрі за №33. Заповіт не змінено та не скасовано.

Позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_3 шляхом подання заяви про прийняття спадщини до Черняхівської державної нотаріальної контори у встановлений законом строк.

Однак, постановою нотаріуса Черняхівської державної нотаріальної контори Федорчуку І.В. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на Ѕ (одну другу) частку житлового будинку за АДРЕСА_1 , після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , в зв`язку з тим, що не було подано правовстановлюючий документ на спірний житловий будинок.

За життя спадкодавець ОСОБА_3 не оформив право власності на спірний житловий будинок, про що свідчить довідка БТІ №585 від 30.08.2016 року (а.с.15).

Тому оформити право на спадщину в позасудовому порядку позивач не має можливості.

Реєстрація спірного будинку проведена згідно діючого на той час законодавства шляхом внесення відповідного запису до погосподарської книги сільської ради, у відповідності з яким в погосподарській книзі №9 за 1986-1990 роки, №17 за 1991-1995 роки, №9 за 1996-2000 роки по особовому рахунку № НОМЕР_3 , НОМЕР_5, НОМЕР_6 ОСОБА_3 значився власником спірного будинку (а.с.11).

Спірний будинок не є самовільною забудовою, що підтверджується архівним витягом, виданим завідувачем архівного сектору Черняхівської РДА Столяренко Л.С., рішенням 15 сесії 21 скликання Троковицької сільської ради народних депутатів від 02.12.1993 року про передачу земельних ділянок у приватну власність за яким ОСОБА_3 передано у власність земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлових будинків (а.с.20,21).

У відповідності до довідки Троковицької сільської ради №1080 від 02.09.2016 року земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд площею 0,2500 га та ведення особистого селянського господарства площею 0,1400 га загальною площею 0,3900 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , передана у власність померлому ОСОБА_3 рішенням 15 сесії 21 скликання від 02.12.1993 року (державний акт не виготовлено (а.с.14).

Відповідно до копії спадкової справи №29/2009 та відповіді Черняхівської державної нотаріальної контори спадкоємцями за заповітом щодо майна ОСОБА_3 є його племінники ОСОБА_1 (заповіт за реєстровим номером №33, посвідчений 20.03.2006 року) та ОСОБА_5 (заповіт за реєстровим №100, посвідчений 06.09.2007 року) та за законом дружина померлого ОСОБА_2 (а.с. 28, 133-150).

Вказані обставини представником відповідача Троковицької сільської ради не оспорюються.

Вказані обставини відповідачем ОСОБА_2 належними та допустимими доказами не спростовано. Суд не приймає до уваги довідку Троковицької сільської ради №958 від 02.08.2016 року в частині проведення в 2001 році запису працівниками Троковицької сільської ради зміни власника (голови двору) житлового будинку АДРЕСА_1 з ОСОБА_3 на ОСОБА_2 з підстав, що законом визначений чіткий порядок внесення таких змін, однак доказів внесення відповідних змін у встановленому законом порядку не надано.

Відповідно до ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Статтею 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними (частина перша статті 70 СК України).

Таким чином, чинне законодавство вказує на презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.

Ця презумпція може бути спростована, й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Аналогічну правову позицію визначено в правовому висновку Верховного Суду (постанова від 12.02.2020 року справа №725/1776/18).

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Частка в спільній сумісній власності того з подружжя, хто пережив спадкодавця, не входить до складу спадщини і не включається до спадкового майна після смерті іншого з подружжя.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 за життя та на час відкриття спадщини, мав право на Ѕ частку житлового будинку АДРЕСА_1 , та вважає, що право на Ѕ частку житлового будинку АДРЕСА_1 , увійшло до складу його спадщини в силу ст. 1218 ЦК України.

Згідно із ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

В зв`язку з цим, право на Ѕ частку спірного житлового будинку належить позивачу, як спадкоємцю за заповітом після смерті ОСОБА_3 з часу відкриття спадщини.

Згідно із ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

За ч. 1 ст. 182 ЦК України, право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації.

У відповідності із ст.328 ЦК України, право власності вважається набутим, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З огляду на викладене, враховуючи, що документи, які посвідчували право спадкодавця на спірне майно, за життя останнім не отримано, нотаріус відмовив спадкоємцю у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, іншого, позасудового порядку, для визнання такого права не існує, вказані обставини не спростовано належними та допустимими доказами, та те, що визнання права власності на спадкове майно не порушує прав та інтересів інших осіб, суд визнає за позивачем право на Ѕ частку житлового будинку АДРЕСА_1 , як за спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 .

Відповідно до ст.82 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, відповідач-позивач ОСОБА_2 в зустрічному позові ставлячи вимоги про визнання недійсним заповіту, складеним ОСОБА_3 від 20.03.2006 року, та посилаючись на те, що спірний житловий будинок є її особистою власністю, не надає належних та допустимих доказів, які підтверджували дані обставини. Таким чином, зокрема, враховуючи ухилення відповідача-позивача від участі в експертизі, а саме в її оплаті та надання відповідних документів для її проведення, суд застосовує наслідки ст. 109 ЦПК України та відмовляє в задоволенні позову.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13,14, 82,141,109, 265,273,352,354 ЦПК України, ст. ст.182,328, 392, 1261, 1268, 1270 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Троковицької сільської ради Черняхівського району Житомирської області та ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ частку житлового будинку в порядку спадкування за заповітом задовольнити.

Визнати право власності на Ѕ частку житлового будинку, дерев`яного, обкладеного цеглою, загальною площею 90,3 кв. м., в тому числі житловою 45,0 кв.м., з надвірними будівлями сарай Б, уборна У, вартістю 47 872 грн., що розташований в АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , як за спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Троковичі Черняхівського району Житомирської області.

В зустрічному позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Троковицької сільської ради Черняхівського району з участю третьої особи: Черняхівської державної нотаріальної контори про визнання недійсним заповіту відмовити.

Витребувані оригінали документів за ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області від 31.05.2017 року повернути адресатам.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Головуючий суддя: Є.Б. Бруховський