Ухвала суду № 92010376, 04.09.2020, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/2629/20

У Х В А Л А

04.09.2020 м. Овруч

Суддя Овруцького районного суду Житомирської області Кулініч Я. В.

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ДП ‘’Овруцьке лісове господарство’’ про визнання договорів про надання послуг трудовими договорами, зобов`язання нарахування та виплату заробітної плати , -

В С Т А Н О В И В:

31.08.2020 року ОСОБА_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , звернувся до суду з позовом до ДП ‘’Овруцьке лісове господарство’’, що знаходиться в с. Дубовий Гай, Овруцького району Житомирської області, в якому просить визнати договори про надання послуг, укладених між ним та відповідачем в період з 07.10.2010 по 31.08.2017, трудовими та зобов`язати нарахувати та виплатити йому доплату до заробітної плати за вислугу років на підприємстві, компенсацію за невикористані відпустки, оздоровчі до відпусток, компенсації за паливні норми та заробітну плату за понаднормову працю.

Вирішуючи питання відкриття провадження у справі, слід врахувати наступне.

Так, відповідно до положень ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити, серед інших відомостей і зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Ціна позову - це грошовий вираз майнових вимог позивача. Ціна позову визначається лише щодо майнових вимог, тобто тих вимог, які мають грошову оцінку. Ціну позову визначає позивач у позовній заяві. Вона має важливе значення, насамперед для правильного визначення судового збору, що підлягає сплаті під час звернення до суду.

В п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України законодавець закріпив, що ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному порядку.

Позивач просить зобов`язати нарахувати та виплатити йому доплату до заробітної плати за вислугу років на підприємстві, компенсацію за невикористані відпустки, оздоровчі до відпусток, компенсації за паливні норми та заробітну плату за понаднормову працю. Однак, при цьому не зазначив ціну позову, що унеможливлює в подальшому правильне вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

Крім того, позивачем не конкретизовано позовні вимоги в частині сум виплат, які позивач бажає стягнути з відповідача та періоду, за який вказані виплати підлягають перерахунку та виплаті.

У відповідності до приписів ч. 4 ст. 177 УЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач зазначив, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Однак, пунктом 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Проте, із прохальної частини позову вбачається, що позивачем заявлено вимогу про визнання договорів про надання послуг трудовими, яка є вимогою немайнового характеру, що підлягає оплаті відповідно до вимог чинного законодавства, та вимогу про зобов`язання нарахувати та виплатити йому доплату до заробітної плати за вислугу років на підприємстві, компенсацію за невикористані відпустки, оздоровчі до відпусток, компенсації за паливні норми та заробітну плату за понаднормову працю, яка є похідною від вимоги про визнання вказаних договорів трудовими і лише після такого визнання вказані виплати набудуть правового статусу заробітної плати. За таких обставин, позивач не звільняється від сплати судового збору.

Згідно з п. п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 840,80 грн. та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 10510,00 грн.

Відповідно до п. 1.2.2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір з розрахунку 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 840 грн. 80 коп.

За змістом ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Позивачем заявлено дві вимоги. Зокрема, вимогу про визнання договорів про надання послуг трудовими, яка є вимогою немайнового характеру. Відповідно судовий збір має бути оплачено в сумі 840 грн. 80 коп. (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб), та вимогу про зобов`язання нарахувати та виплатити доплату до заробітної плати за вислугу років на підприємстві, компенсацію за невикористані відпустки, оздоровчі до відпусток, компенсації за паливні норми та заробітну плату, яка є вимогою майнового характеру.

Оплата судового збору позивачем є також обов`язком та необхідною передумовою для відкриття провадження по справі.

Слід звернути увагу, що позивач зобов`язаний визначити розміри всіх виплат, які має суд зобов`язати відповідача провести нарахування та виплату позивачу, що в подальшому можуть бути змінені або уточнені ним (матеріали справи містять документи з яких видно, що позивач має можливість провести орієнтовний розрахунок сум ). Саме позивач зобов`язаний навести обґрунтування своїх вимог. Інакше порушуватиметься принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає справи лише в межах заявлених особою вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи (ч.1 ст.13 ЦПК).

Крім того, від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, який, як і позивач, має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.

Таким чином, позивачу необхідно зазначити ціну позову, конкретизувати позовні вимоги в частині розміру всіх видів виплат та періоду перерахунку та виплати визначених позивачем виплат, з урахуванням вимог та особливостей визначених чинним законодавством та здійснити оплату судового збору за вимоги майнового та немайнового харектеру з врахуванням ціни позову.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст.185 ЦПК України суддя , -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ДП ‘’Овруцьке лісове господарство’’ про визнання договорів про надання послуг трудовими договорами, зобов`язання нарахування та виплату заробітної плати залишити без руху і надати позивачеві строк для виправлення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання вимог закону позовна заява вважатиметься неподаною й буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Я. В. Кулініч