Рішення № 92009253, 06.10.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2020 р. справа № 300/2050/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Панікара І.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Долинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання дій протиправними та скасування постанови від 01.10.2019, -

ВСТАНОВИВ:

17.10.2019 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Матвіїв Є.І., (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Долинського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та скасування постанови від 01.10.2019 року.

Позовні вимоги , з урахуванням їх подальших змін та уточнень, мотивовані тим, що 01.10.2019 року державним виконавцем Долинського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області протиправно, в порушення положень Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову в межах виконавчого провадження ВП № 57169452 про накладення штрафу на боржника в розмірі 66 087,57 грн., що складає 20% суми заборгованості зі сплати аліментів в користь стягувачки ОСОБА_2 . Позивач вважає постанову про накладення штрафу незаконною, в силу недоведенності факту умисного ухилення боржником ОСОБА_1 від сплати аліментів та невірного розрахунку суми заборгованості та/або суми штрафу. Внаслідок чого, просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо винесення постанови від 01.10.2019 року та визнати незаконною та скасувати постанову від 01.10.2019 року, яка винесена у виконавчому провадженні ВП № 57169452 про накладення штрафу в розмірі 66 087,57 грн.

По справі здійснювався ряд наступних процесуальних дій.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2019 року, відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження.

За наслідками касаційного оскарження, 10.03.2020 року Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийнято ухвалу, якою ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2019 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

24.03.2020 року справа № 300/2050/19 супровідним листом Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16.03.2020 року № 300/2050/19/16904/20 надійшла до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2020 року, справа передана головуючому судді Панікару І.В.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.03.2020 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.05.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Долинського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, державного виконавця Борис Юлії Борисівни про визнання дій протиправними та скасування постанови від 01.10.2019 року повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративнго суду від 22.07.2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, а справу № 300/2050/19 постановлено направити до Івано-Франківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

10.08.2020 року справа № 300/2050/19 супровідним листом Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2020 року № 300/2050/19/01-17/30907/20 надійшла до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2020 року, справа передана головуючому судді Панікару І.В.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк позивач усунула недоліки позовної заяви.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.09.2020 року відкрито провадження у даній справі, за правилами, передбаченими статтею 287 КАС України та призначено судовий розгляд на 15.09.2020 року.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 року в порядку процесуального правонаступництва проведено заміну відповідача - Долинський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області його правонаступником - Долинським районним відділом державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ).

Ухвалою суду від 17.09.2020 року витребувано у Долинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) належним чином засвідчені копії розрахунків від 01.09.2019 року та від 01.10.2019 року.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 01.10.2020 року (т.4, а.с.107-110), згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечив. Зокрема, вказав на те, що відповідач, приймаючи оскаржувану постанову від 01.10.2019 року, діяв в межах своїх повноважень та у спосіб передбачений нормами діючого законодавства. При цьому зазначив, що 01.10.2019 року, керуючись вимогами частини 14 статті 71 ЗУ "Про виконавче провадження", у зв`язку із виникненням заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

Представник позивача в судове засідання 01.10.2020 року не з`явилася, однак через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло клопотання про розгляд справи без її участі. Просила позов задоволити з мотивів, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, водночас, в судове засідання від 01.10.2020 року надійшло клопотання щодо розгляду справи за відсутності представника відповідача та проханням відмовити у задоволенні позовних вимог.

Частиною 3 статті 268 КАС України визначено, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина 4 статті 229 КАС України).

Таким чином, суд дійшов висновку про продовження розгляду справи за відсутності сторін, на підставі поданих сторонами доказів, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, визначених статтями 268, 269, 271, 287 КАС України, дослідивши письмові докази, встановив наступне.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 18.07.2016 року у справі № 461/3787/16-ц позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі в розмірі 14 500 грн. щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 06.06.2016 року до досягнення дитиною повноліття (т. 2, а.с.194-196).

21.08.2018 року Галицьким районним судом м. Львова видано виконавчий лист на виконання рішення суду від 18.07.2016 року у справі № 461/3787/16-ц.

07.09.2018 року, розглянувши заяву про примусове виконання, державним виконавцем Долинського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Івано-Франківській області - Борис Ю.Б., винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 57169452 щодо примусового виконання виконавчого листа № 461/3787/16-ц, виданого 21.08.2018 року Галицьким районним судом м. Львова (т.2, а.с. 121).

У подальшому, державним виконавцем Долинського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Івано-Франківській області при примусовому виконанні зазначеного виконавчого документу, за умов встановлення факту утворення (допущення) боржником заборгованості зі сплати аліментів, що перевищує суми відповідних платежів за один рік, яка згідно розрахунку державного виконавця станом на 01.09.2020 року складала 330 437,86 грн., 01.10.2019 року винесено оскаржувану постанову про накладання штрафу на позивача у розмірі 66 087,57 грн., що складає 20% від суми заборгованості в користь стягувачки ОСОБА_2 (т.2, а.с.180).

Вважаючи постанову про накладення штрафу, а також дії щодо її винесення протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, серед іншого, перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закону України "Про виконавче провадження" (надалі - Закон №1404-VIII).

Згідно положень статті 1 Закону №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Приписами частини 1 статті 5 Закону №1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

Згідно з частиною 1 статті 13 Закону №1404-VIII, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 1, пунктів 1, 3 частини 2 статті 18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Згідно з пунктами 1,3 частини 3 статті 18 Закону №1404-VIII, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Як встановлено з матеріалів справи, предметом оскарження у цій справі є постанова державного виконавця про накладення на позивача штрафу, яка винесена в межах процедури стягнення аліментів з боржника.

Порядок стягнення аліментів визначений статтею 71 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини 14 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів. За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів. За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів. У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік. Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу.

Суд звертає увагу на те, що статтю 71 Закону України "Про виконавче провадження" доповнено частиною чотирнадцятою, згідно з Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання" №2475-VIII від 03.07.2018, який вступив в дію з 28.08.2018.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Відповідно до пункту 2 рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 у справі № 1-рп/99, за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини 1 статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Виникнення заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, пов`язане із вчиненням дій щодо несплати позивачем аліментів. Вчинення таких дій протягом одного року або більшою кількістю років є невід`ємною частиною складу правопорушення, що передбачене частиною 14 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання" та доповнення його статті 71 частиною чотирнадцятою, дії, що призводять до виникнення заборгованості зі сплати аліментів не визнавалися законом як правопорушення, за яке передбачається накладення штрафу у розмірі 20% від заборгованості.

З урахуванням викладеного, зокрема, в силу положень статті 58 Конституції України, суд приходить до переконання, щодо відсутності ретроспективної дії у часі частини 14 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", щодо можливої відповідальності за несплату аліментів, борг за яку утворився до 28.08.2018.

Згідно розрахунків зі сплати аліментів згідно виконавчого листа № 461/3787/16-ц від 21.08.2018 року державного виконавця Борис Ю.Б, судом встановлено, що сума заборгованості по сплаті аліментів станом на 01.09.2019 року становила 315 937,86 грн., водночас, за змістом таких розрахунків, державний виконавець відображала періодичну сплату позивачем аліментів в періоди: з вересня 2018 року по вересень 2019 року, а саме: у вересні 2018 року сплачено 14 477,40 грн., у жовтні 2018 року - 14 491,79 грн.. грудні 2018 року - 28 980,40 грн., січні 2019 року - 14 503,84 грн., лютому 2019 року - 14 425,12 грн., березні 2019 року - 14 518,62 грн., травні 2019 року - 28 933,67 грн., липні 2019 року - 28 946,00 грн., серпні 2019 року - 29 085,30 грн. (т.4, а.с.177-178).

Окрім того, позивачем надано ряд роздруківок на підтвердження виконання переказу грошових коштів за період з вересня 2018 року по вересень 2019 з боку боржника на адресу стягувача, засвідчених сертифікованим перекладачем з польської мови (т. 3 а.с. 192 - т. 4).

Таким чином, суд повторно зазначає, що з огляду на приписи статті 58 Конституції України, до позивача не може бути застосована відповідальність за абзацом 1 частини 14 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки до 28.08.2018 року дії позивача щодо несплати аліментів не визнавались як правопорушення, відтак фінансова відповідальності у вигляді штрафу за наявність заборгованості із сплати аліментів до вказаного періоду, не має зворотної дії в часі, а після 28.08.2018 року і до моменту винесення оскаржуваної постанови, суми належних аліментів позивачем вчасно сплачувались.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що постанову про накладання штрафу у розмірі 66 087,57 грн. ВП № 57169452 від 01.10.2019 року винесено необґрунтовано, з порушенням норм законодавства України, внаслідок чого, як саму постанову так і дії щодо її винесення слід визнати протиправними, а позовні вимоги визнати такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 1 536,80 грн. Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Долинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 1 536,80 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 268, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задоволити.

Визнати протиправними дії Долинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) щодо винесення постанови про накладення штрафу від 01.10.2019 року в межах виконавчого провадження ВП № 57169452.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Долинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області - Борис Ю.Б. про накладення штрафу ВП № 57169452 від 01.10.2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Долинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (код ЄДРПОУ 34536065, проспект. Незалежності, 3, м. Долина, Долинський район, Івано-Франківська область, 77500) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 536,80 грн. (одна тисяча п`ятсот тридцять шість гривень вісімдесять копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач:

Долинський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (код ЄДРПОУ 34536065, проспект. Незалежності, 3, м. Долина, Долинський район, Івано-Франківська область, 77500).

Суддя /підпис/ Панікар І.В.