Рішення № 92008912, 05.10.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2020 року Справа № 280/5161/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу позовною заявою ОСОБА_1 до Запорізького обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

31 липня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Запорізького обласного військового комісаріату (далі - відповідач, Запорізький ОВК), в якому позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не складання висновку про наявність (відсутність) у позивача права на одержання одноразової грошової допомоги, передбаченого додатком 11 Положення №530 та не направлення його до Департаменту фінансів МОУ;

зобов`язати відповідача скласти висновок про наявність (відсутність) у позивача права на одержання одноразової грошової допомоги, передбаченого додатком 11 Положення №530 та направити його до Департаменту фінансів МОУ для подальшого розгляду та вирішення компетентним органом питання щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги.

Ухвалою суду від 05.08.2020 відкрито спрощене позовне провадження, відповідно до статті 257 КАС України, а розгляд справи призначено без виклику/повідомлення сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходив військову службу за контрактом у військовій частині польова пошта В6505, де під час виконання обов`язків військової служби отримав вогнепальне осколкове поранення. Зазначає, що після завершення лікування від отриманого поранення, позивач був обстежений гарнізонною військово-лікарською комісією ВЧ А3306 та відповідно до довідки ВЛК від 14.02.2017 №231 Комісією зроблено висновок щодо зв`язку поранення з виконанням обов`язків військової служби - «Поранення, ТАК, пов`язано із захистом Батьківщини». Позивач зазначає, що наказом командира військової частини від 15.02.2017 №37 його було виключено зі списків особового складу частини, а 24.06.2019 позивача оглянуто органом МСЕК та Комісією визначено ступінь втрати професійної працездатності 20% одноразово з дати, зазначеній в довідці ВЛК від 14.02.2017. Позивач вказує на те, що наприкінці червня 2019 року він звернувся до Енергодарського ОМВК за місцем перебування на військовому обліку з заявою про виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Позивач зазначає, Енергодарським ОМВК його звернення було переадресовано до Запорізького ОВК для направлення останнім документів на розгляд органу, уповноваженого приймати рішення про призначення та виплату військовослужбовцям одноразової грошової допомоги. Разом з тим, відповідачем документи до уповноваженого органу направлено не було, а повернуто документи до Енергодарського ОМВК без реалізації з тих мотивів, що позивач не має права на одержання одноразової допомоги, оскільки часткова втрата працездатності настала (встановлена) пізніше ніж через три місяці після звільнення з військової служби. Позивач вважає дії відповідача щодо не направлення документів до уповноваженого органу протиправними, у зв`язку з чим просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що відповідно до п.7 ч.2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби. Відповідач зазначає, що оскільки позивач є особою, звільненою з військової служби 15.02.2017, на нього поширюється вимоги щодо тримісячного терміну звільнення з військової служби. Вказує, що відповідно до наданих документів, ступінь втрати працездатності у відсотках було встановлено після спливу тримісячного терміну, а саме у строк, який перевищує 2 роки і 4 місяці з моменту звільнення з військової служби. За таких обставин, відповідач вважає, що діяв правомірно, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині В6250, спеціальне звання - старший солдат.

Наказом командира військової частини польова пошта В6250 (по стройовій частині) наказано з 15.02.2017 виключити із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Відповідно до довідки №272 від 10.02.2017 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) старший солдат ОСОБА_1 28.10.2016 отримав вибухову травму, вогнепальне осколкове сліпе поранення лівої підколінної ділянки з пошкодженням лівої підколінної вени, гостра компенсована критична ішемія лівої нижньої кінцівки, вогнепальний дірчастий перелом лівої стегнової кістки.

Згідно довідки військово-лікарської комісії від 14.02.2017 №231, ВЛК встановлено, що поранення отримане позивачем пов`язане із захистом Батьківщини.

Крім того, судом встановлено, що 24.06.2019 ОСОБА_1 пройшов огляд МСЕК, за результатами якого отримав довідку серії АГ №0010203, в якій встановлено втрату професійної працездатності у відсотках - 20%; причина втрати професійної працездатності - поранення, так, пов`язано з захистом Батьківщини, у відповідності до довідки ВЛК від 14.02.2017 №231.

З метою отримання одноразової грошової допомоги, відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», позивач звернувся з відповідною заявою та документами до Енергодарського ОМВК.

В свою чергу, Енергодарським ОМВК документи направлено до Запорізького ОВК.

Листом Запорізького ОВК від 16.12.2019 №1688/с документи ОСОБА_1 повернені до Енергодарського ОМВК без реалізації, оскільки ОСОБА_1 не має права на одержання одноразової грошової допомоги, оскільки таки призначається не пізніше ніж через три місяці після звільнення з військової служби.

Позивач, не погодившись з діями Запорізького ОВК щодо не направлення документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України, для вирішення питання про призначення йому одноразової грошової допомоги, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25 березня 1992 року №2232-ХІІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІІ).

Відповідно до статті 41 зазначеного Закону виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі (далі - Закон №2011-ХІІ).

Відповідно до п.7 ч.2 ст.16 Закону №2011-ХІІ, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.

Згідно ч.6 ст.16-3 Закону №2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Разом з тим, відповідно до ч.9 ст.16-3 Закону №2011-XII, порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975).

Відповідно до пункту 3 Порядку №975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності.

Згідно пункту 7 Порядку №975, у разі часткової втрати працездатності без установлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від ступеня втрати працездатності, який установлюється медико-соціальною експертною комісією, у розмірі, що визначається у відсотках від: 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності, - військовослужбовцю, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, а також особі, звільненій з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.

Відповідно до пунктів 12 та 13 Порядку №975, призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов`язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.

Судом встановлено, що позивач під час отримання поранення проходив військову службу у ВЧ ПП В6250, яка входить до складу Міністерства оборони України.

Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 №530 затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей (далі - Положення №530), яким, зокрема, визначається порядок виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» (зі змінами).

Відповідно до пункту 4.7 Положення №530, у разі захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва) в період проходження військової служби військовослужбовець направляється на медичний огляд до ВЛК для визначення ступеня його придатності до військової служби та встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва) чи захворювання з виконанням обов`язків військової служби або з проходженням військової служби.

Рішення ВЛК про причинний зв`язок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовця оформлюється свідоцтвом про хворобу, довідкою ВЛК, витягом з протоколу засідання ВЛК.

Після проходження ВЛК у разі звернення військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби) лікарсько-консультативна комісія закладу охорони здоров`я оформляє необхідні документи на МСЕК для встановлення йому групи інвалідності та (або) відсотка втрати працездатності.

Документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласний військовий комісар за місцем проживання цих осіб.

Відповідно до пункту 4.8 Положення №530, висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги уповноважені органи (військові частини, військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів, установи, організації та військові комісаріати (ТЦКСП)), які здійснюють оформлення документів для призначення одноразової грошової допомоги, подають до Департаменту фінансів Міністерства оборони України в 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів.

Згідно пункту 4.9 Положення №530, заява та документи, що до неї додаються, щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, подані з порушенням вимог Порядку виплати допомоги, розглядаються уповноваженим органом (військовою частиною, військовим навчальним закладом, військовим навчальним підрозділом вищого навчального закладу, установою, організацією та військовим комісаріатом (ТЦКСП)), що здійснює оформлення документів для призначення одноразової грошової допомоги, відповідно до Закону України «Про звернення громадян».

Отже, виходячи із системного аналізу наведених норм права, суд зазначає, що у обласного військового комісара наявний імперативний (безальтернативний) обов`язок передати документи щодо призначення одноразової допомоги, а також висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, до Департаменту фінансів МО України, як уповноваженого органу на вирішення питання про призначення/відмову в призначенні одноразової допомоги військовослужбовцю, особі звільненої з військової служби.

Лише у разі подання документів з порушенням вимог Порядку виплати допомоги, такі документи можуть розглядаються не Департаментом фінансів МО України, а як в даному можуть бути розглянуті Запорізьким ОВК.

Разом з тим, суд зауважує, що у листі Запорізького ОВК від 16.12.2019 №1688/с, відповідачем не виказано жодних зауважень до документів, які були подані позивачем, як і не зазначено в якій частині подані документи не відповідають Порядку виплати допомоги.

В даному випадку, відповідач в листі від 16.12.2019 №1688/с не встановив порушення позивачем Порядку виплати допомоги, а фактично вирішив питання права позивача на отримання одноразової грошової допомоги, тобто перебрав на себе повноваження Департаменту фінансів МО України.

Отже, суд дійшов висновку, що у відповідача не було правових підстав для самостійного розгляду звернення позивача про отримання одноразової грошової допомоги, а відповідно відповідачем протиправно не направлено документи до Департаменту фінансів МО України.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем під час розгляду адміністративної справи не доведено правомірності власних дій, у зв`язку з чим, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки позивачем судовий збір не сплачувався, питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст.2, 9, 139, 241-243, 254-263 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНП НОМЕР_1 ) до Запорізького обласного військового комісаріату (69063, м.Запоріжжя, пров.Тихий,7, код ЄДРПОУ 07835529) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Запорізького обласного військового комісаріату щодо не складання висновку про наявність/відсутність у ОСОБА_1 права на одержання одноразової грошової допомоги та не направлення такого висновку до Департаменту фінансів Міністерства оборони України.

Зобов`язати Запорізький обласний військовий комісаріат скласти висновок про наявність/відсутність у ОСОБА_1 права на одержання одноразової грошової допомоги та направити такий висновок та подані документи до Департаменту фінансів Міністерства оборони України для подальшого розгляду та вирішення компетентним органом питання щодо наявності підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Новікова