Рішення № 92008743, 22.09.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 вересня 2020 рокум. Ужгород№ 260/927/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гебеш С.А.

при секретарі судових засідань - Жирош С.Ю.

за участю:

представника позивача - Бачинської А.В.;

представник відповідача - не з`явився;

третя особа - не з`явилася;

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, третя особа - ОСОБА_2 , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, третя особа - ОСОБА_2 .

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року у даній справі суддею Гебеш С.А. відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

З урахуванням заяви про уточнення прохальної частини позову від 17 грудня 2019 року позивач просила:

1. поновити строк на подання адміністративного позову, оскільки оскаржуване рішення отримане 23 травня 2019 року, і на засідання органу, де приймалось рішення і яке нібито відбулося 17 травня 2019 року, позивач своєчасно не запрошувалася, хоча була добросовісна і цікавилася активно стадіями розгляду її заяви. Тому відповідачем штучно зменшено тридцятиденний строк на оскарження, однак тридцятий день на оскарження з моменту отримання оскаржуваного рішення припав на 22 червня 2019 року, що є вихідним днем - суботою, тому адміністративний позов подається у перший робочий день - понеділок - 24 червня 2019 року поштою;

2. ухвалити рішення, яким визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області (код ЄДРПОУ - 37784267; 88000, м. Ужгород, вул. Фединця, буд. 14) датоване 17 травня 2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю у її діях ознак дисциплінарного проступку по скарзі громадянки ОСОБА_1 ;

3. зобов`язати дисциплінарну палату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області відкрити дисциплінарну справу по скарзі ОСОБА_1 ;

4. судові витрати покласти на відповідача;

5. в порядку підготовки справи до розгляду витребувати від відповідача для огляду у судовому засіданні матеріали за скаргою ОСОБА_1 , в тому числі протокол засідання 17 травня 2019 року;

6. винести окрему ухвалу щодо голови КДКА ОСОБА_6, Голови дисциплінарної палати КДКА - ОСОБА_5, членів Дисциплінарної палати КДКА - ОСОБА_7, ОСОБА_3 , які знаючи про завідомо незаконність ухваленого ними рішення, повторно вчинили незаконні дії, відмовивши повторно у відкритті дисциплінарного провадження з підстав, які визнані Постановою Восьмого адміністративного апеляційного суду незаконними, чим проявили явну неповагу до закону і ухвалених Іменем України рішень, що є порушенням присяги адвоката.

Протокольною ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2019 року до участі даної справи залучено ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона звернулася із скаргою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області на дії адвоката ОСОБА_2 , оскільки остання у адвокатських запитах на ім`я голови Ужгородської РДА внесла неправдиві відомості щодо неї. Відповідачем протиправно відмовлено в порушенні дисциплінарної справи у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 ознак дисциплінарного проступку, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 36 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

У судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримала повністю, просила суд позов задовольнити, з мотивів викладених у позовній заяві.

Будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового розгляду справи, представник відповідача та третя особа у судове засідання не з`явилися. Однак матеріали справи містять заяви відповідача та третьої особи про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків визначених цією статтею.

Відповідач та третя особа належним чином повідомлені про день, час та місце судового розгляду, а тому їх неявка в судове засідання, на підставі вимог ч. 1 ст. 205 КАС України, не перешкоджає розгляду справи по суті.

05 серпня 2019 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, із змісту якого вбачається, що такий проти позову заперечує, просить відмовити у задоволенні позовних вимог, як безпідставних. Разом з тим, вказує на те, що Дисциплінарна палата повторно дослідивши всі зібрані матеріали перевірки та керуючись презумцією невинуватості адвоката, передбаченою ст. 70 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, і п. 7 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120, у межах своїх дискреційних повноважень дійшла висновку, що скарга Позивача не може вважатися такою, що містить відомості про наявність в діях адвоката ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку. А такий висновок, у свою чергу, зумовив прийняття рішення про відмову в порушенні відносно цього адвоката дисциплінарної справи у відповідності до вимог ч. 2 ст. 36 закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

18 вересня 2019 третьою особою - ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву, із змісту якого вбачається, що даний позов вважає безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Заперечуючи проти позову вказує на те, що спеціальним законом, що регулює питання притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності встановлено чотири стадії дисциплінарного провадження, однак це в жодній мірі не означає, що необхідно проходити всі чотири стадії. Наявність або відсутність в заяві скаржника відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката є обов`язковим і у разі відсутності в заяві таких відомостей це є безумовною підставою для відмови в порушенні дисциплінарної справи та вирішується КДКА саме на стадії вирішення питання про порушення або відмову у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката, що вданому випадку було правомірно зроблено відповідачем. З огляду на вказані норми права, на підставі розгляду матеріалів перевірки скарги Позивачки, із врахуванням відповідної довідки, складеної членом Дисциплінарної палати, якому доручалося проведення такої перевірки, за результатами голосування членів КДКА в Закарпатській області. Враховуючи, що заява ОСОБА_1 не містила відомостей, що заява ОСОБА_1 не містила відомостей в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, а тому Дисциплінарною комісією в межах дискреційних повноважень, у спосіб, визначений ст. 33, 34, 36, 38, 39 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" прийняте рішення від 17 травня 2019 року про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 .

Заслухавши думку представника позивача, розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що 14 березня 2018 року ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про визнання протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 02.02.2018 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи та зобов`язати дисциплінарну палату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області розглянути повторно питання порушення дисциплінарного провадження щодо адвоката ОСОБА_2 (справа 807/190/18).

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2018 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено, так як суд прийшов до переконання, що законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкта владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу.

28 січня 2020 року Восьмим апеляційним адміністративним судом скасовано рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року у справі №807/190/18 та прийнято постанову про задоволення позовних вимог, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 02.02.2018 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю ознак дисциплінарного проступку; зобов`язано дисциплінарну палату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області розглянути повторно скаргу ОСОБА_1 з питань правомірності дій адвоката ОСОБА_2 .

Рішенням від 17 травня 2019 року Дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області розглянувши у відкритому засіданні у приміщенні КДКА Закарпатської області матеріали повторної перевірки відомостей щодо вчинення дисциплінарного проступку адвокатом ОСОБА_2 відмовила у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 у зв`язку із відсутністю в її діях ознак дисциплінарного проступку, що і стало причиною звернення позивача із вказаним позовом.

Вирішуючи дані спірні правовідносини суд вказує на наступне.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, визначено Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" 5 липня 2012 року N 5076-VI.

Питання щодо дисциплінарного провадження визначено Розділом VІ Закону №5076.

Так, положеннями статті 33 Закону України №5076-VI встановлено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

В статті 34 Закону № 5976 наведений перелік підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення ним дисциплінарного проступку, одними з яких є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Відповідно до стаття 36 Закону України № 5076, право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Абзацом 2 ч. 2 наведеної статті встановлено, що дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Положеннями статті 37 цього Закону визначені стадії дисциплінарного провадження, безпосередньо. Дисциплінарне провадження складається з таких стадій:

1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;

2) порушення дисциплінарної справи;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Виходячи з правового аналізу положень ч. 2 ст. 33, п.1, 2 ч.1 ст. 37 Закону № 5076, встановлено, що дисциплінарне провадження має відповідні стадії, на кожному з етапів яких вирішується те чи інше питання в залежності від такої стадії.

Питанню щодо порушення дисциплінарної справи відносно адвоката або відмови у цьому, передує стадія проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок.

Як було встановлено за матеріалами справи, протокольним рішенням Дисциплінарної палати від 23 березня 2019 року поновлено повторний розгляд скарги ОСОБА_1 на поведінку адвоката ОСОБА_2 на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2019 року у справі 807/190/18. Заслухано доповідь ОСОБА_5 , який проводив повторну перевірку відомостей, викладених у скарзі та пояснення присутньої адвоката ОСОБА_2 .

В той же час, як було встановлено в судовому засіданні, підставою для відмови в порушенні дисциплінарної справи стало відсутність у діях адвоката ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку адвоката. Зазначені обставини прямо визначені Рішенням КДКА Закарпатської області 17 травня 2019 року.

Відповідно до ст. 39 Закону № 5076, за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Тобто, положення ст. 39 Закону № 5076 регулює питання щодо розгляду заяви та вирішення питання про порушення або відмову у порушенні дисциплінарного провадження, в той же час положеннями абз. 2 ч.2 ст.36 Закону № 5076 наведено обставини, за яких таке провадження не може бути порушено, а саме тоді, коли заява (скарга) не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.

Суд констатує, що Восьмий апеляційний адміністративний суд у винесеній постанові від 28 січня 2019 року вказав на те, що відповідач на стадії вирішення питання про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарного провадження зробив передчасні висновки, не притаманні цій стадії. Такі висновки про відсутність або про наявність дисциплінарного проступку, та як наслідок відмова у притягненні або навпаки у притягненні до дисциплінарної відповідальності та його накладанні, можуть бути надані на стадії розгляду та вирішення дисциплінарної справи, після її порушення (ст.40, 41 Закону). Надання таких висновків на стадії до відкриття провадження, є безпідставними та такими, що прийняті з порушенням процедури їх прийняття.

Однак, як вбачається із матеріалів справи 17 липня 2019 року Восьмим апеляційним адміністративним судом рішення Закарпатського окружного адміністративного суду та Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2019 року (справа № 807/190/18) скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, а саме:

1. визнано протиправним та скасовано рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 02 лютого 2018 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 ;

2. зобов`язано Дисциплінарну палату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області розглянути повторно скаргу ОСОБА_1 з питань правомірності дій адвоката ОСОБА_2 .

Вказане рішення набуло законної сили.

Апеляційний суд вказав на те, що відповідач на стадії вирішення питання про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарного провадження дійшов передчасних висновків, не притаманних цій стадії. Такі висновки про відсутність або про наявність дисциплінарного проступку, підстав для відмови у притягненні чи притягнення до дисциплінарної відповідальності та його накладання можуть бути надані на стадії розгляду та вирішення дисциплінарної справи, після її порушення (ст.40, 41 Закону). Надання таких висновків на стадії до відкриття провадження, є безпідставними та такими, що прийняті з порушенням процедури їх прийняття.

У ході судового розгляду даної справи встановлено, що відповідачем на виконання винесеної Восьмим апеляційним судом постанови від 17 липня 2019 року у справі № 807/190/18 рішення відповідчем так і не виносилося, а отже вказане рішення суду є не виконаним.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Разом з тим, 17 липня 1997 року Україна ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до частини першої статті 9 Конституції України стала частиною національного законодавства України.

Міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Отже, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод є частиною національного законодавства України відповідно до положень статті 9 Конституції України.

За змістом статті 32 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі - «Конвенція») людини питання тлумачення і застосування Конвенції належить до виключної компетенції Європейського суду, який діє відповідно до Конвенції, тобто рішення Європейського суду є невід`ємною частиною Конвенції як практика її застосування і тлумачення.

Предметом регулювання Конвенції є захист основних прав і свобод особи, що передбачає пряму дію норм Конвенції. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції кожному гарантовано право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Юрій Миколайович Іванов проти України» наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що у разі, якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс («Піалопулос та інші проти Греції», «Юрій Миколайович Іванов проти України», «Горнсбі проти Греції»).

У справах «Шмалько проти України», «Іммобільяре Саффі проти Італії» ЄСПЛ констатував, що невиконання судового рішення не може бути виправданим внаслідок недоліків законодавства, які унеможливлюють його виконання.

Відповідно до рекомендацій, викладених у Висновку Консультативної ради Європейських суддів № 13 (2010) «Щодо ролі суддів у виконанні судових рішень» КРЄС вважає, що в державі, яка керується верховенством права, державні органи, насамперед, зобов`язані поважати судові рішення і якнайшвидше реалізувати їх «ex-officio». Сама думка, що державний орган може відмовитися від виконання рішення суду, підриває концепцію примата права. Виконання рішення повинно бути справедливим, швидким, ефективним і пропорційним.

Відтак, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, складовою права на справедливий суд.

Разом з тим, суд при розгляді даної справи не може взяти до уваги посилання відповідача на висновки Верховного Суду викладені у Постанові від 30 травня 2018 року про те, що лише дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вирішує питання щодо порушення або відмову у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката, оскільки Верховний Суд у вказаному рішенні надав правову оцінку правовідносинам, які виникли між Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та КДКА області щодо порушення дисциплінарної справи.

В даному випадку предметом розгляду у даній справі є оскарження рішення КДКА, яке винесене після повторного розгляду скарги, з урахуванням висновків апеляційного суду, які викладені у постановах від 28 січня 2019 року та 19 липня 2019 року у справі № 807/190/18.

В той же час, відповідач повторно розглянувши скаргу позивача так і не порушив дисциплінарну справу по вказаній скарзі, проігнорувавши висновки викладені у постанові суду, яка набула законної сили і вказані висновки для відповідача є обов`язковими.

Таким чином, відповідач фактично не відновив порушене право позивача, за захистом, якого така з`явилася до суду, оскільки при винесенні оскаржуваного рішення не врахував висновки суду апеляційної інстанції, що є неприпустимим.

Враховуючи наведе, суд приходить до переконання, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної палати КДКА Закарпатської області від 17 травня 2019 року та зобов`язання порушити дисциплінарну справу по скарзі ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки прийняття відповідачем оскаржуваного рішення фактично зумовило повторне звернення позивача до суду з даним позовом для відновлення свого порушеного права, що в сою чергу суперечить меті судового захисту позивача як завершальній стадії судового провадження, що є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбачена статтею 6 Конвенції, складовою права на справедливий суд.

Що стосується вимоги про постановлення окремої ухвали суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 383 КАС України за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Частинами 1, 5 ст. 249 КАС України встановлено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Аналізуючи вказані приписи чинного процесуального законодавства щодо порядку та підстав винесення судом окремої ухвали, суд приходить до висновку, що вказані приписи мають тлумачитися та застосовуватися у їх взаємодії, отже винесення окремої ухвали є правом суду.

В даному випадку судом фактично відновлено порушене право позивача, а відтак, суд не вбачає підстав для винесення окремої ухвали.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню з врахуванням вищевказаних судом висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду сплатила судовий збір у розмірі 768,40 грн., що підтверджено квитанцією від 15 липня 2019 року № 1009713832.

Відповідні судові витрати належить компенсувати позивачу за рахунок відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 6, 9, 72-76, 139, 242 -246, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, третя особа - ОСОБА_2 - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Фединця, буд. 14, код ЄДРПОУ - 37784267) від 17 травня 2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 .

3. Зобов`язати Дисциплінарну палату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Фединця, буд. 14, код ЄДРПОУ - 37784267) порушити дисциплінарну справу по скарзі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ).

4. Стягнути з Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Фединця, буд. 14, код ЄДРПОУ - 37784267) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 768, 40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. сорок коп.), що сплачений згідно квитанції № 1009713832 від 15 липня 2019 року.

5. В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 05 жовтня 2020 року, у зв`язку із зайнятістю головуючого судді у колегіальному розгляді виборчих справах 260/3129/20, 260/3157/20, 260/3165/20, 260/3166/20.

СуддяС.А. Гебеш