Рішення № 92008633, 05.10.2020, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/2023/20

Провадження № 2/191/618/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2020 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Бондаренко Г.В.

за участю секретаря – Силкіної О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення на утримання дитини,-

ВСТАНОВИВ:

06.07.2020 року позивач звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення на утримання дитини, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 11 серпня 2007 року між ними був укладений шлюб, який був зареєстрований Виконкомом Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, за актовим записом №2. Від шлюбу сторони мають дитину- дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні. На теперішній час позивач з відповідачем розлучаються. Відповідач не виконує своїх батьківських обов`язків, а саме матеріально не допомагає утримувати дитину, ніякої матеріальної допомоги не надає. У зв`язку з вищенаведеним просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Позивач до початку судового засідання надала суду заяву, в якій просить розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, за невідомих суду причин, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання за місцем реєстрації та проживання. Про причини своєї неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності суду не надав. Відповідно до ст.187 ЦПК України виклик відповідача, також здійснювався через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

В зв`язку з тим, що позивач не заперечує проти розгляду справи по суті за відсутності відповідача, суд з його згоди ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу

Суд, дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності дійшов до наступних висновків.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч.3 ст. 51 Конституції України).

Згідно ст. 18 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої 27.02.1991 року №789ХІІ (78912) яка набула чинності для України 27.09.1991 року, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження, Серії НОМЕР_1 від 04.08.2010 року виданого Виконкомом Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, актовий запис №9, підтверджено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сторони у справі.

В довідці Виконавчого комітету Зайцівської сільської ради від 03.07.2020 року №595, складеної начальником ЦНАП Гринько С.В., зазначено, що ОСОБА_1 , проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , разом з донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

При визначенні розміру аліментів враховується відсутність у платника аліментів, інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, стан здоров`я та матеріальне становище дитини та платника аліментів та ін., мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що передбачено ст. 182 СК України.

Відповідно до ч. 1. ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Визначаючи розмір аліментів на утримання дитини, суд виходить з того, що відповідач є працездатною особою, інших утриманців немає, тому спроможній платити аліменти на утримання дитини.

Сторонам роз`яснити, що за положеннями ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

На підставі ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 179, 180, 181-183, 191 СК України, ст. ст. 5, 10, 19, 141, 197- 200, 206, 235, 259, 261 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Зайцеве, Синельниківського району Дніпропетровської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_2 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходів), щомісячно, але не менше 50% мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 06 липня 2020 року дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Зайцеве, Синельниківського району Дніпропетровської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави в особі: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Г. В. Бондаренко