Ухвала суду № 92008549, 29.09.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про закриття провадження у справі)

29 вересня 2020 року м. Житомир справа № 240/10948/20

категорія 109040000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Єфіменко О.В.,

секретаря судового засідання Магдич В.М.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Бесараба О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про закриття провадження в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:

- визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень в особі Новогуйвинської селищної ради протиправною;

- зобов`язати вчинити певні дії щодо поновлення прав та захисту інтересів позивача, визначених ст.18 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", шляхом ухвалення окремого рішення, яким затвердити "Перелік об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу" до якого включити орендоване нежитлове приміщення з реєстраційним номером 38890378 та прийняти рішення про його приватизацію.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що звернувся до відповідача із заявою про включення об`єкта права комунальної власності до переліку об`єктів, що підлягають приватизації та участь приватизації, якою ініціював приватизацію об`єкта комунальної власності, який перебуває у його користуванні на підставі договору оренди та просив рішенням селищної ради включити до переліку шляхом ухвалення окремого рішення нежитлове приміщення АДРЕСА_1 . Крім того, просив подання вказаної заяви вважати поданням заяви про участь у приватизації та вжити необхідних заходів щодо забезпечення законного права на викуп орендованого нежитлового приміщення №26 т, розташованого у четвертому під`їзді на першому поверсі багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 . Проте рішення, яким затверджено вказаний перелік об`єктів комунальної власності Новогуйвинської селищної ради, що підлягають приватизації у 2020 році, відповідачем не прийнято.

Позивач вважає, що такою бездіяльністю відповідача порушено його законне право на приватизацію орендованого майна шляхом викупу, а тому звернувся до суду із даним позовом за захистом своїх прав.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 24.07.2020 відкрите провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження, яке призначено на 27.08.2020 та відкладено на 15.09.2020 у зв`язку із перебуванням судді Єфіменко О.В. у відпустці (а.с.91).

15.09.2020 у відкритому судовому засіданні оголошено перерву до 29.09.2020, з метою подальшого дослідження доказів, які містяться у матеріалах справи.

У судовому засіданні призначеному на 29.09.2020 судом поставлено на обговорення питання про закриття провадження у справі у зв`язку із тим, що на вказаний спір поширюється юрисдикція господарських судів.

Позивач не погодився із судом стосовно наявності підстав для закриття провадження у справі, просив розгляд справи продовжити.

Представник відповідача не заперечив щодо закриття провадження у даній справі.

Суд, розглядаючи питання про закриття провадження у даній справі, дійшов наступного висновку.

Встановлено, що 27.04.2020 позивач звернувся із заявою від 27.04.2020 за вх. № 3-344/040 до Новогуйвинської селищної ради в якій просив:

- ухвалити рішенням селищної ради “Перелік об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації” та включити до такого переліку шляхом ухвалення окремого рішення нежитлове приміщення № 26 в житловому будинку АДРЕСА_2 ;

- подання цієї заяви вважати поданням заяви про участь у приватизації;

- вжити необхідних заходів щодо забезпечення законного права на викуп орендованого нежитлового приміщення № 26, розташованого у четвертому під`їзді на першому поверсі багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 .

У відповідь на заяву, відповідачем листом №911/02-18 від 04.05.2020 було повідомлено позивача, що подана заява буде розглянута на засіданні постійної комісії з питань соціально-економічного розвитку, планування, бюджету та фінансів, постійної комісії з питань законності, правопорядку та протидії корупції та засіданні сесії селищної ради (а.с.70).

В той час, як свідчать матеріали справи, селищним головою винесено розпорядження «Про скликання 55-ї сесії Новогуйвинської селищної ради сьомого скликання» №35-ОС від 05.06.2020, у порядок денний засідання серед інших, включено питання №9 «Про затвердження Переліку об`єктів права комунальної власності Новогуйвинської селищної ради, що підлягають приватизації у 2020 році», питання №13 «Про приватизацію нежитлового приміщення реєстраційний номер 38890043 у смт. Гуйва по вул. Бердичівській, 2 шляхом викупу» та питання №14 «Про приватизацію нежитлового приміщення реєстраційний номер 38890378 у АДРЕСА_2 шляхом викупу» (а.с.72).

Проекти рішень 55 сесії по даним питанням були розроблені та внесені органом місцевого самоврядування до порядку денного на підставі поданих позивачем заяв, як орендарем та відповідно ініціатором приватизації.

Розгляд проектів рішень відбувся 19.06.2020 на засіданні 55 сесії Новогуйвинської селищної ради, та згідно опублікованого протоколу 55 сесії відповідачем було затверджено порядок денний 55 сесії та внесено на розгляд сесії питання вищевказані питання №№9,12-13, проте вказане питання знято із порядку денного у зв`язку із наявністю конфліктів інтересів.

Надаючи правове обґрунтування встановленим обставинам, суд вказує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Пунктом 1 ч.1 ст.4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, іншого суб`єкта при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Аналіз викладених норм, дає підстави вважати, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій і вирішення якого безпосередньо не віднесено до юрисдикції інших судів.

В свою чергу, публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак, сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

У той час, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він, головним чином, обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо позивач намагається захистити своє порушене приватне право шляхом оскарження управлінських дій суб`єктів владних повноважень.

Як свідчать матеріали справи та встановлено під час розгляду вказаного спору позивач звернувшись до Новогуйвинської селищної ради із відповідною заявою був ініціатором включення орендованого ним нежитлового приміщення АДРЕСА_1 до переліку об`єктів, які підлягають приватизації, однак переслідувану мету останній не досяг, а тому звернувся до адміністративного суду за захистом свої прав.

Відтак, даний позов пов`язаний із приватизацією об`єкту комунальної власності (нежитлового приміщення № 26 в житловому будинку АДРЕСА_2 ).

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР 21.05.1997 (далі – Закон № 280/97).

Абз.15 ст.1 Закон № 280/97 визначено, що право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Частиною 5 статті 16 Закону № 280/97 передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

П.30 ч.1 ст.26 вказаного Закону передбачено, що прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об`єктів комунальної власності, у тому числі на умовах концесії, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Таким чином, у правовідносинах приватизації Новогуйвинська селищна рада виконує функції власника майна та вчиняє правочини, спрямовані на відчуження комунального майна відповідно до закону є іншим фізичним та юридичним особам.

Втім, спори щодо реалізації таких функцій та відчуження майна на користь інших осіб не можуть бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки не підпадають під визначення публічно-правового спору, наведеного у статті 4 КАС України, з огляду на те, що відповідач у таких правовідносинах не виконує владних управлінських функцій, а реалізує повноваження власника майна, що свідчить про приватноправовий характер цього спору.

Частиною першою статті 30 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» №2269-VIII від 18.01.2018 (далі – Закон №2269-VIII) визначено, що спори щодо приватизації державного або комунального майна, крім спорів, які виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів, вирішуються господарським судом у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України (ГПК України), крім випадків, коли сторони погодили передачу таких спорів на вирішення міжнародному комерційному арбітражу відповідно до частини дванадцятої статті 26 цього Закону.

Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду.

Враховуючи на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що спір у цій справі є приватноправовим та з огляду на предмет спору має бути вирішений у порядку господарського судочинства.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019 у справі №805/2495/17-а, від 25.03.2020 у справі № 826/11186/18 та постанови Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №260/374/19.

З огляду на зміст позовних вимог, характер спірних правовідносин, обставини, встановлені судом та враховуючи суб`єктний склад учасників справи, суд вважає, що цей спір має вирішуватися в порядку господарського судочинства.

При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

За нормами частини третьої статті 3 КАС провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження.

Згідно з ч.1 ст.239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Зважаючи на правову позицію Верховного Суду у даній категорії справ, характер спірних правовідносин та склад учасників справи, суд роз`яснює позивачу право на звернення з цим позовом у порядку господарського судочинства (за правилами Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 2 статті 239 КАС України визначено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Керуючись статтями 19, п.1 ч.1 238, ст.ст.239, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Провадження в адміністративній справі №240/10948/20 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - закрити.

Роз`яснити позивачу, що розгляд такої справи віднесений до юрисдикції загального суду у порядку господарського судочинства.

Повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України сплачену відповідно до квитанції №0.0.1766181688.1 від 13.07.2020 суму судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено: 06.10.2020.

Суддя О.В. Єфіменко