Рішення № 92008159, 05.10.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2020 року м. Житомир справа № 806/2056/18

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Шимоновича Р.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувсь до суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії (далі - УМВС України в Житомирській області), Головного управління Національної поліції в Житомирській області (далі - ГУНП в Житомирській області), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність УМВС України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткового грошового забезпечення у вигляді надбавки за службу в умовах режимних обмежень, надбавки за службу у нічний час, грошового забезпечення (компенсації) за службу у дні щотижневого відпочинку, святкові дні, за несення служби понад установлений законодавством робочий час згідно з книгою нарядів та графіків чергувань за період з 01 грудня 2013 року по 06 листопада 2015 року, а також зобов`язати нарахувати та виплатити таку заборгованість разом із стягненням заборгованості з індексації такого додаткового грошового забезпечення;

- визнати протиправною бездіяльність ГУНП в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткового грошового забезпечення у вигляді надбавки за службу в умовах режимних обмежень, надбавки за службу у нічний час, грошового забезпечення (компенсації) за службу у дні щотижневого відпочинку, святкові дні, за несення служби понад установлений законодавством робочий час згідно з книгою нарядів та графіків чергувань за період з 07 листопада 2015 року по 31 серпень 2016 року, а також зобов`язати нарахувати та виплатити таку заборгованість разом із стягненням заборгованості з індексації такого додаткового грошового забезпечення;

- зобов`язати відповідачів здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги із врахуванням нарахованих коштів, надати довідку про такі додаткові види грошового забезпечення та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області грошовий атестат разом з довідкою про додаткові види грошового забезпечення.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що у період з 14 серпня 1996 року по 06 листопада 2015 року він проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07 листопада 2015 року по 31 серпня 2016 року проходив службу у Національній поліції України. Вважає, що відповідно до наказу УМВС України в Житомирській області від 11 січня 2013 року № 1 дск та наказу ГУНП в Житомирській області від 17 грудня 2015 року № 26 дск під час проходження служби позивач отримав право на надбавку до посадового окладу за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 15 відсотків. Проте, за вказані періоди проходження позивачем служби, відповідачами така надбавка протиправно не нараховувалася і не виплачувалася.

Позивач згідно з книгою нарядів та графіків чергувань мав право на надбавку за службу у нічний час, грошове забезпечення (компенсації) за службу у дні щотижневого відпочинку, святкові дні, за несення служби понад установлений законодавством робочий час. Такі надбавки до грошового забезпечення та компенсації відповідачами за період проходження служби також протиправно не нараховувалися та не виплачувалися.

Позивач наголошує, що на його звернення уповноваженими особами УМВС України в Житомирській області та ГУНП в Житомирській області підтверджено наявність у позивача права на доступ до державної таємниці за відповідні періоди, але протиправно така надбавка не була виплачена.

Вважаючи, що такі надбавки та компенсації протиправною не були включені до одноразової грошової допомоги та до грошового атестату щодо загального розміру грошового забезпечення, а тому звернувся до суду з цим позовом.

У травні 2018 року позивач звернувся до суду Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії, Головного управління Національної поліції в Житомирській області, про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10.07.2018 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії, Головного управління Національної поліції в Житомирській області, про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії - відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням позивач, звернувся до суду апеляційної інстанції.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.07.2018 року без змін.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою.

Постановою Верховного Суду від 27.05.2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.07.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2018 у справі №806/2056/18 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду 24.06.2020 року прийнято до провадження адміністративну справу № 806/2056/18. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 22 липня 2020 року об 11:00.

У зв`язку із поданим клопотанням Головного управління Національної поліції в Житомирській області підготовче засідання відкладено на 12.08.2020 року.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 23.07.2020 року витребувано у Головного управління Національної поліції в Житомирській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії: належним чином засвідчену первинну облікову документацію, в якій відображено використання робочого часу працівників (позивача у тому числі), а також для контролю над дотриманням установленого режиму роботи, розрахунків по заробітній платі та інформації про відпрацьований час.

У зв`язку із перебуванням судді на лікарняному розгляд справи відкладено на 17.08.2020 року.

12.08.2020 року на адресу суду надійшли витребувані докази по справі.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду 18.08.2020 року закрито підготовче провадження у адміністративній справі та призначено адміністративну справу №806/2056/18 до судового розгляду по суті. Подальший розгляд справи вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) учасників справи.

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України: у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач у період з 01 грудня 2013 року по 06 листопада 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді першого заступника начальника Баранівського РВ УМВС України в Житомирській області.

Вказана посада позивача потребувала оформлення доступу до державної таємниці у зв`язку з чим позивач отримав такий доступ за формою № 2 відповідно до наказу УМВС України в Житомирській області від 11 січня 2013 року № 1 о/с ДСК.

У період з 07 листопада 2015 року по 31 серпня 2016 року позивач проходив службу на посаді старшого слідчого Баранівського відділення Новоград-Волинського відділу поліції ГУНП в Житомирській області.

Така посада позивача потребувала оформлення доступу до державної таємниці у зв`язку з чим позивач отримав такий доступ за формою № 2 згідно з наказом ГУНП в Житомирській області від 17 грудня 2015 року № 26 о/с ДСК.

У зв`язку із виходом на пенсію позивач був звільнений лише з органів національної поліції. При такому звільненні грошовий атестат та довідка відповідної форми для призначення пенсії ГУНП в Житомирській області до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області направлялися, що підтверджується також самим фактом призначення позивачу відповідної пенсії.

Надаючи правову оцінку спірним правовим відносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовано правовими нормами Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 р. №414 (надалі - Положення №414), Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 р. №499 (надалі - Інструкція №499) та Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року №260 (надалі - Порядок №260), що були чинні на день виникнення таких відносин.

Отже, спірні правовідносини, що склались у справі зводиться до сукупності питань, які пов`язані із проходженням позивачем служби в органах внутрішніх справ та органах поліції.

Щодо нарахування та виплати позивачу щомісячної надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у відповідному розмірі до посадового окладу, суд зазначає наступне.

Суспільні відносини, пов`язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної таємниці з метою захисту національної безпеки України регулює Закон України від 21 січня 1994 року № 3855-ХІІ «Про державну таємницю» (далі - Закон № 3855-ХІІ).

Відповідно до частини першої статті 23 Закону № 3855-ХІІ залежно від ступеня секретності інформації встановлюються такі форми допуску до державної таємниці: форма 1 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності «особливої важливості», «цілком таємно» та «таємно»; форма 2 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності «цілком таємно» та «таємно»; форма 3 - для роботи з секретною інформацією, що має ступінь секретності «таємно», а також такі терміни дії допусків: для форми 1 - 5 років; для форми 2 - 10 років; для форми 3 - 15 років.

Згідно частини четвертої статті 22 Закону № 3855-ХІІ допуск до державної таємниці керівникові органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації надається наказом чи письмовим розпорядженням посадової особи, що призначає його на посаду, а у разі, коли орган державної влади, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація не підпорядкована іншому органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємству, установі, організації або не належить до сфери їх управління, допуск до державної таємниці надається зазначеному керівникові наказом чи письмовим розпорядженням керівника органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, яка є замовником робіт, пов`язаних з державною таємницею. Керівникам центральних органів виконавчої влади, які призначаються на посаду Кабінетом Міністрів України, до державної таємниці надається розпорядженням Кабінету Міністрів України.

Згідно частини сьомої статті 22 Закону № 3855-ХІІ надання допуску передбачає: визначення необхідності роботи громадянина із секретною інформацією; перевірку громадянина у зв`язку з допуском до державної таємниці; взяття громадянином на себе письмового зобов`язання щодо збереження державної таємниці, яка буде йому довірена; одержання у письмовій формі згоди громадянина на передбачені законом обмеження прав у зв`язку з його допуском до державної таємниці; ознайомлення громадянина з мірою відповідальності за порушення законодавства про державну таємницю.

Відповідно до статті 30 Закону № 3855-ХІІ у разі коли за умовами своєї професійної діяльності громадянин постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень, види, розміри та порядок надання якої встановлюються Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначених вимог закону Кабінет Міністрів України постановою від 15 червня 1994 року № 414 затвердив Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 414 (далі - Положення)

У пункті 1 Положення зазначено, що воно визначає види, розміри і порядок надання компенсації працівникам органів законодавчої, виконавчої та судової влади, органів прокуратури, інших органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, які за умовами своєї професійної діяльності постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю (далі - особи, які працюють в умовах режимних обмежень).

Згідно з пунктом 2 Положення особам, які працюють в умовах режимних обмежень, установлюється надбавка до посадових окладів (тарифних ставок) залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «особливої важливості», - 20 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «цілком таємно», - 15 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «таємно», - 10 відсотків.

Відповідно до пункту 5 Положення такими, що постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, вважаються особи, які за своїми функціональними обов`язками або на час виконання робіт згідно з укладеними договорами займаються розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв державної таємниці, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом захисту державної таємниці.

Згідно з пунктом 6 Положення персональний склад осіб, які працюють в умовах режимних обмежень, та розмір надбавки визначаються керівником відповідного органу законодавчої, виконавчої та судової влади, органу прокуратури, інших органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, де працюють ці особи.

Надбавка до посадових окладів (тарифних ставок) виплачується лише за наявності дозволу на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, наданого відповідно до законодавства про державну таємницю.

Умови, за яких державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації можуть отримати дозвіл на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, встановлено у статті 20 Закону № 3855-ХІІ.

Надання допуску до державної таємниці, передбачає визначення необхідності роботи громадянина із секретною інформацією. Зокрема, така необхідність виникає, якщо виконання службових/посадових обов`язків вимагає доступу до державної таємниці.

Тобто, якщо обсяг функціональних обов`язків за певною посадою, зокрема в державному органі, передбачає, що під час їх виконання в особи виникне чи може виникнути необхідність доступу до державної таємниці (як-от ознайомлення з документами та/чи іншими матеріальними носіями інформації, засекреченими у встановленому законодавством порядку), така особа з огляду на таку службову необхідність повинна отримати у встановленому порядку допуск до державної таємниці відповідної форми, яка відповідно до статті 22 Закону № 3855-ХІІ залежить від ступеня секретності.

Відсутність у посадової особи допуску до державної таємниці (встановленої форми) унеможливлює виконання нею посадових обов`язків, відтак і саме перебування на посаді, яка за обсягом покладених на неї завдань вимагає доступу до державної таємниці і умовою призначення на яку (перебування на якій) є наявність/необхідність оформлення допуску до державної таємниці.

Робота в умовах режимних обмежень покладає на особу, якій у встановленому порядку надано допуск до державної таємниці встановленої форми, певні зобов`язання та обмеження. Якщо така робота зумовлена виконанням професійних обов`язків (зокрема за відповідною посадою у державному органі), це означає, що в умовах режимних обмежень особа працює постійно, у зв`язку з чим у неї відповідно до статті 30 Закону № 3855-ХІІ виникає право на отримання компенсації.

За змістом пункту 2 Положення, компенсація надається у виді надбавок до посадових окладів (тарифних ставок) у відсотковому відношенні, розмір якого залежить від ступеня секретності інформації, до якої оформлено допуск. Зокрема, за допуск до відомостей та їх носіїв, що мають ступінь секретності «цілком таємно» встановлюється п`ятнадцяти відсоткова надбавка.

Виплата надбавки у відповідному розмірі до посадового окладу особі, яка працює в умовах режимних обмежень, здійснюється на підставі наказу керівника відповідного органу, у якому особа працює/проходить службу. Водночас умови, за яких особа має право на отримання такої надбавки, а також її розмір визначають Закон № 3855-ХІІ та прийняте урядом на його виконання Положення.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що положення статті 30 Закону № 3855-ХІІ, пунктів 2, 5 Положення слід розуміти так, що необхідною умовою отримання компенсації у зв`язку з виконанням робіт, які передбачають доступ до державної таємниці, є наявність в особи допуску до державної таємниці (на підставі якого надається доступ до державної таємниці), а також виконання робіт/завдань та/або посадових обов`язків, які вимагають доступу до державної таємниці чи з огляду на поставлені завдання передбачають виникнення необхідності у такому доступі.

Щодо останнього, то для вирішення питання про те, чи умови праці особи передбачають роботу з відомостями та їх носіями, які становлять державну таємницю, необхідно насамперед з`ясувати обсяг функціональних обов`язків цієї особи за посадою та умови (вимоги, критерії), яким повинна відповідати особа для того, щоб бути призначеною на цю посаду та/або виконувати роботу/завдання, пов`язані з доступом до документів, інших матеріальних носіїв інформації, що становить державну таємницю. Це можна встановити, зокрема, на підставі посадових інструкцій, внутрішніх відомчих документів та/або підзаконних нормативних актів, які містять вимоги для зайняття певної посади у відповідному органі або регламентують порядок виконання робіт/завдань, що вимагають доступу до державної таємниці.

Якщо особа отримала у встановленому порядку допуск до державної таємниці, працює, зокрема, в державному органі, і характер умов її праці, з огляду на займану посаду, передбачає режимні обмеження, пов`язані з доступом до державної таємниці, керівник відповідного органу зобов`язаний призначити їй надбавку у розмірі, визначеному Положенням, про що видати відповідний розпорядчий документ.

Факт невиплати надбавки за роботу в умовах режимних обмежень не є і не може бути свідченням невиконання роботи, пов`язаної з доступом до державної таємниці.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.05.2020 року у справі №813/2925/18, від 27.05.2020 року у справі №821/146/16.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачу дійсно надавався доступ до державної таємниці за формою два, оскільки останній в той час перебував на номенклатурній посаді, яка потребувала оформлення допуску та надання допуску до державної таємниці Баранівського РВ УМВС України в Житомирській області (Наказ УМВС України в Житомирській області від 11.01.2013 №1 о/с дск, Наказ ГУНП в Житомирській області від 17.12.2015 №26 о/с дск). Отже, посада, яку займав позивач, передбачала роботу в умовах режимних обмежень та 15% надбавку.

Суд відмічає, що факт отримання позивачем у встановленому порядку допуску до державної таємниці, його робота в державному органі і характер умов його праці, а також займана ним посада, яка передбачала режимні обмеження, пов`язані з доступом до державної таємниці, були підставою для призначення йому надбавки в розмірі, що визначений Положенням, з видачею відповідного розпорядчого документа.

При цьому, саме перебування особи на посаді, яка за обсягом покладених на неї завдань вимагає доступу до державної таємниці і умовою перебування на якій є наявність/необхідність оформлення допуску до державної таємниці, а відтак відсутність у позивача допуску до державної таємниці (встановленої форми) унеможливлює виконання ним посадових обов`язків.

Посилання відповідача на те, що протягом спірного періоду позивач не постійно працював з відомостями, що становлять державну таємницю, є неприйнятними, оскільки доказів наведеним обставинам відповідач не надав. У то же час, посада яку займав позивач, була безпосередньо пов`язана з виконанням робіт та завдань, пов`язаних з доступом до документів, інших матеріальних носіїв інформації, що становлять державну таємницю.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо порядку та умов компенсації за службу в понаднормовий час, у дні щотижневого відпочинку та святкові дні особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, суд зазначає таке.

Статтею 22 Закону України "Про міліцію" (далі - Закон № 565-XII), для працівників міліції встановлювався 41-годинний робочий тиждень. У необхідних випадках особи рядового і начальницького складу несуть службу понад встановлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні. Оплата праці в надурочний і нічний час, у вихідні та святкові дні провадиться відповідно до вимог законодавства.

У матеріалах справи наявні графіки чергувань особового складу Баранівського РВ УМВС України в Житомирській області за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, серпень, вересень, жовтень та листопад 2015року. Графіки чергувань за інші спірні періоди до матеріалів справи не долучено.

Як слідує із зазначених графіків, позивач включався до особового складу працівників Баранівського РВ УМВС України в Житомирській області для чергувань в окремі дні вказаних місяців 2015 року. Відповідно до вказаних графіків вихідними днями, в які позивач був включений до особового складу для чергувань також були лише окремі дні. При цьому, такі графіки не містять жодної інформації про залучення позивача до виконання певних посадових обов`язків та щодо обліку робочого часу, протягом якого позивач чи інші працівники були залучені до їх виконання.

Також, в матеріалах справи містяться "Розстановки нарядів" по Баранівському РВ УМВС України в Житомирській області за окремі дні з 01.12.2013 року по 26.10.2015 року. Згідно записів в "Розстановках нарядів" позивач зазначений як особа "відповідальна від керівництва". При цьому, вказані "Розстановки нарядів" не містять інформації про залучення позивача до виконання певних посадових обов`язків та щодо обліку робочого часу, протягом якого позивач чи інші працівники були залучені до їх виконання.

Згідно п. 3.7.2 Інструкції № 499, для визначення суми доплати за службу в понаднормовий час, у дні щотижневого відпочинку та святкові дні передбачена відповідна методика, відповідно до якої годинна ставка обчислюється шляхом поділу місячного посадового окладу та окладу за спеціальним званням на кількість годин робочого часу в поточному місяці, від якої і обчислювалась доплата у розмірі 35 %.

Відповідно до п. 3.7.5 Інструкції № 499, такий облік робочого часу здійснюється шляхом ведення щомісячного табеля з обов`язковою відміткою в ньому кількості відпрацьованих годин, так як компенсацію за службу в понаднормовий час за своєю суттю є фактичною погодинною оплатою відпрацьованого понаднормового робочого часу.

Про необхідність такого погодинного обліку понаднормового робочого часу зазначено в Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.10.2012 № 940.

Згідно п.6.17 цієї Інструкції прямо передбачено, що членам слідчо-оперативних груп, які фактично перебували на службі менше 16 годин, надається 12 годин відпочинку, до 20 годин - 32 години відпочинку, понад 20 годин - 48 годин відпочинку.

У розумінні вимог п.3.7.3 Інструкції № 499 служба осіб рядового і начальницького складу у дні щотижневого відпочинку та святкові дні може компенсуватися за їхньою згодою шляхом надання їм іншого дня відпочинку або в грошовій формі.

Матеріали справи не містять доказів звернень позивача протягом спірного періоду щодо визначення (надання згоди) на той чи інший вид компенсації за можливу службу у дні щотижневого відпочинку та святкові дні в матеріалах справи не містяться.

Табелі обліку робочого часу працівників Баранівського райвідділу міліції, в тому числі позивача, не велися та до ГУ УМВС України в Житомирській області не надходили, а тому немає жодних доказів того, що позивач протягом спірного періоду перебував на службі понаднормово.

Судом не встановлено і позивачем не доведено стосовно того, що позивач за час служби протягом спірного періоду в Баранівському РВ УМВС України в Житомирській області працював в понаднормовий час, у дні щотижневого відпочинку та святкові дні, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо порядку та умов компенсації за службу в понаднормовий час, у дні щотижневого відпочинку та святкові дні особам рядового і начальницького складу органів національної поліції, суд зазначає наступне.

Статтею 91 Закону України "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII) визначається особливий характер та спеціальні умови служби в поліції і установлюється п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. Розподіл службового часу поліцейських визначається розпорядком дня, який затверджує керівник відповідного органу (закладу, установи) поліції, а вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочинку для всіх поліцейських, крім залучених до виконання службових обов`язків.

Правовими нормами ч.5 ст.91 Закону N580-VIII та п.20 Порядку № 260 прямо зазначено, що за виконання службових обов`язків понад установлений службовий час, у вихідні, святкові та неробочі дні грошове забезпечення поліцейським додатково не виплачується. Поліцейським, які виконували службові обов`язки у вихідні, святкові та неробочі дні, крім поліцейських, які працюють у змінному режимі, відповідний час для відпочинку в порядку компенсації надається протягом двох наступних місяців.

Судом досліджено наданий Головним управлінням Національної поліції в Житомирській області лист від 05.08.2020 року №2779/105/05/12-2020, зі змісту якого слідує, що в Головному управлінні Національної поліції в Житомирській області не ведеться первинна документація про використання робочого часу працівниками поліції, оскільки ведення останньої не передбачено відомчими нормативними документами. Тривалість робочого дня регламентована наказом Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 12.08.2016 року № 275 «Про затвердження внутрішнього розпорядку дня» та складає: початок робочого дня о 09:00; кінець робочого дня: понеділок, вівторок, середу, четвер - о 18:00, в п`ятницю о 16:45; обідня перерва з 13:00 по 13:45; напередодні святкових днів - у понеділок, вівторок, середу, четвер - о 17:00 у п`ятницю о 15:45; вихідні дня - субота, неділя. Функція контролю за дотриманням працівниками розпорядку дня покладена на безпосередніх керівників.

У свою чергу, УМВС України в Житомирській області у наданому листі від 05.08.2020 №2779 кк-1/105/05/12-2020 повідомило про те, що відповідно до статті 22 Закону України "Про міліцію", який втратив чинність 07.11.2015, для працівників міліції встановлюється 41-годинний робочий тиждень, у необхідних випадках особи рядового і начальницького складу несуть службу понад встановлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні.

До понаднормової служби особи рядового і начальницького складу могли бути залучені на підставі письмових наказів керівників органів внутрішніх справ та графіків нарядів чергувань, затверджених керівниками органів внутрішніх справ, відповідно до підпункту 3.7.4. Інструкції про порядок виплаті грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 31.12.2007 № 499 {далі - Інструкція № 499).

У даному випадку, облік робочого часу здійснювався шляхом ведення щомісячного табеля з обов`язковою відміткою в ньому кількості відпрацьованих годин, відповідно до підпункту 3.7.5. Інструкції № 499, який подавався до фінансової частини органу для нарахування відповідної доплати за несення служби в нічний час.

Іншої первинної облікової документації, в якій було б відображено використання робочого часу працівників органів внутрішніх справ не передбачено відомчими нормативними документами.

Суд зазначає, що позивачем не надано жодних доказів стосовно служби на посаді старшого слідчого Баранівського відділення Новоград-Волинського ВП ГУНП в Житомирській області понад установлений службовий час, у вихідні, святкові та неробочі дні, або щодо віднесення вказаної посади позивача до певної категорії поліцейських, зумовленої особливими умовами служби, передбаченими ст.91 Закону N580-VIII.

За таких обставин, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання ГУНП в Житомирській області нарахувати та виплатити позивачу надбавку за службу понад установлений службовий час, у вихідні, святкові та неробочі дні задоволенню не підлягають.

Щодо індексації додаткового грошового забезпечення, суд зазначає наступне.

За змістом статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно- правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів та послуг. Таким чином, індексація є гарантією мінімізації втрат доходу у зв`язку з ростом індексу споживчих цін.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема: оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Отже, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.

Індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення поліцейських, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи із служби в поліції жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

З огляду на наведене, з метою ефективного захисту та відновлення порушених прав позивача позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності УМВС України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення з включенням надбавки за службу в умовах режимних обмежень.

Крім того, оскільки позовні вимоги у частині нарахування та виплати позивачу додаткового грошового забезпечення у вигляді надбавки за службу в умовах режимних обмежень підлягають задоволенню, відтак наявні підстави для задоволення позову в частині зобов`язання УМВС України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії та ГУНП в Житомирській області провести доплату позивачу одноразової грошової допомоги з урахуванням надбавки за службу в умовах режимних обмежень.

Щодо вимоги про зобов`язання УМВС України в Житомирській області та ГУНП в Житомирській області направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області грошовий атестат та довідку про додаткові види грошового забезпечення, суд зазначає наступне.

За приписами розділу IV. Грошові атестати Інструкції № 499 та розділу IV. Грошові атестати Порядку № 260, грошовий атестат до відповідного територіального органу Пенсійного фонду України направляється виключно у випадку звільнення особи зі служби відповідно органів внутрішніх справ та органів національної поліції у зв`язку із виходом на пенсію.

Згідно вимог Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. № 45, для проведення перерахунку розміру пенсії таким особам направляється лише довідка про розмір грошового забезпечення за відповідною формою. Видача та направлення до головних управлінь Пенсійного фонду України довідок про додаткові види грошового забезпечення цим Порядком не передбачено.

Оскільки позовні вимоги в частині нарахування та виплати позивачу додаткового грошового забезпечення у вигляді надбавки за службу в умовах режимних обмежень підлягають задоволенню, а тому позовні вимоги в частині зобов`язання УМВС України в Житомирській області та ГУНП в Житомирській області направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області грошовий атестат та довідку про додаткові види грошового забезпечення позивача з включенням надбавки за службу в умовах режимних обмежень теж підлягають задоволенню.

Частиною першою статті 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

У даному випадку, позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б вказували на те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.

Аналізуючи обставини справи, суд вважає, що підстави зобов`язувати суб`єкта владних повноважень подавати звіт про виконання судового рішення відсутні.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Підстави для розподілу судових витрат, у розумінні статті 139 КАС України, відсутні.

Керуючись ст.ст. 77, 90, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області (вул. Старий Бульвар, 5/37, м. Житомир, ЄДРПОУ 21680000), Головного управління Національної поліції в Житомирській області (вул. Старий Бульвар, 5/37, м. Житомир, ЄДРПОУ 40108625) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 надбавки до посадового окладу за службу в умовах режимних обмежень, за період з 07.11.2015 року по 31.08.2016 року.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку до посадового окладу за службу в умовах режимних обмежень, за період з 07.11.2015 року по 31.08.2016 року.

Визнати протиправною бездіяльність УМВС України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації додаткового грошового забезпечення з урахуванням надбавки за службу в умовах режимних обмежень за період з 07.11.2015 року по 31.08.2016 року.

Зобов`язати УМВС України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію додаткового грошового забезпечення з урахуванням надбавки за службу в умовах режимних обмежень за період з 07.11.2015 року по 31.08.2016 року.

Визнати протиправною бездіяльність УМВС України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії та Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати одноразової грошової допомоги з включенням надбавки за службу в умовах режимних обмежень за період з 07.11.2015 року по 31.08.2016 року.

Зобов`язати УМВС України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії та Головного управління Національної поліції в Житомирській області здійснити доплату одноразової грошової допомоги з включенням надбавки за службу в умовах режимних обмежень за період з 07.11.2015 року по 31.08.2016 року та надати довідку про додаткові види грошового забезпечення з включенням відповідної надбавки.

Визнати протиправною бездіяльність УМВС України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії та Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо невключення до довідки про додаткові види грошового забезпечення надбавки за службу в умовах режимних обмежень, за період з 07.11.2015 року по 31.08.2016 року.

Зобов`язати УМВС України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії та Головного управління Національної поліції в Житомирській області направити до Головно управління Пенсійного фонду України грошовий атестат та довідку про додаткові види грошового забезпечення з включенням надбавки за службу в умовах режимних обмежень, за період з 07.11.2015 року по 31.08.2016 року.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 05 жовтня 2020 року.

Суддя Р.М.Шимонович