Рішення № 92007974, 30.09.2020, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 183/720/20

Провадження № 2/183/2082/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2020 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді - Майної Г. Є.,

з участю секретаря судового засідання – Данильченко Т. В.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – ОСОБА_2 ,

відповідача – ОСОБА_3 ,

представника відповідача – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Новомосковськ Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Коменерго-Новомосковськ" про відшкодування матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

07 лютого 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із вищезазначеним позовом, в обґрунтування посилалась на те, що вона є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . 22 жовтня 2019 року було здійснене залиття належної їй на праві приватної власності квартири, за її заявою 14 листопада 2019 року ТОВ "Керуюча компанія "Коенерго-Новомосковськ" було складено акт про те, що проведено огляд на предмет затоплення вище розташованою квартирою АДРЕСА_2 , власником якої є відповідач – ОСОБА_3 , у зв`язку з чим їй спричинено матеріальних збитків.

З метою визначення вартості матеріальних збитків вона звернулась до ПП "Новомосковське бюро експертної оцінки", вартість проведення оцінки пошкоджень склала 1 300,00 грн. Відповідно до висновку ПП "Новомосковське бюро експертної оцінки" від 16 грудня 2019 року вартість матеріального збитку від пошкодження оздоблення приміщень належної їй житлової квартири без урахування ПДВ склала 35 316,00 грн., тобто з урахуванням вартості проведення оцінки, загальний розмір спричинених їй збитків становить 36 616,00 грн.

У зв`язку з чим, з метою відновлення свого порушеного права, посилаючись на норми ЖК Української РСР та ЦК України, вона вимушена звернутись до суду із цим позовом та просить стягнути з відповідача на її користь 36 616,00 грн. матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок залиття належної їй квартири та вирішити питання стосовно судових витрат.

Не погоджуючись із пред`явленим позовом, 08 квітня 2020 року відповідач ОСОБА_3 подала суду відзив на позовну заяву, у якому посилалась на те, що у її власності дійсно перебуває однокімнатна квартира АДРЕСА_2 , яка розташована на п`ятому поверсі п`ятиповерхового будинку, квартира позивача АДРЕСА_3 розташована під її квартирою на четвертому поверсі цього будинку. Позивач до 2014 року мешкала у квартирі разом із чоловіком, який згодом помер. Вона працює на посаді заступника директора Новомосковського коледжу Дніпровського аграрно-економічного університету та у період з 21 жовтня 2019 року по 23 жовтня 2019 року вона перебувала у відрядженні у м. Києві. Вночі 22 жовтня 2019 року їй зателефонував сусід та повідомив, що вона підтоплює мешканців будинку знизу, на що вона повідомила останнього про своє відрядження та попрохала його перекрити воду по стояку і одразу почала телефонувати своїй сестрі, яка на період її відрядження доглядала квартиру. Негайними заходами водопостачання по стояку будинку було перекрито та її сестрою було викликано сантехніків ТОВ "КК "Коменерго-Новомосковськ", разом із контролером КП "Новомосковськводоканал", якими складено відповідний акт, причиною затоплення у якому зазначено "в связи с аварийной ситуацией сорвало счетчик". Додала, що оператори КП "Новомосковськводоканал" повідомили їй про ще декілька випадків таких аварійних ситуацій по місту, у зв`язку із неконтрольованим перепадом тиску води у системах водопостачання. Крім того, посилалась на те, що до квартири ОСОБА_1 особа, яка винаймає у відповідача житло, її недопустила, під час складання акту про пошкодження її не запросили та у неї є сумніви щодо його достовірності, як і є сумніви щодо розміру збитків, оскільки у самому акті зазначено про "двокімнатну" квартиру позивача, що не відповідає дійсності, так як у останньої однокімнатна квартира. Разом з тим, їй відомо, що ще у період проживання позивача разом з її чоловіком, за життя останнього, за адресою: АДРЕСА_4 , у квартирі неодноразово були підтопи, які були викликані підтіканням води не з її квартири, а з прихованих комунікацій в стіні ближче до стелі квартири ОСОБА_1 , що також викликає у неї сумніви щодо причинно-наслідкового зв`язку пошкоджень квартири, які стались раніше і пошкодженням квартири, внаслідок аварійної ситуації, що сталась 22 жовтня 2019 року, а тому у задоволенні позову просила відмовити у повному обсязі з підстав відсутності її вини у залитті (а.с. 64-66).

20 травня 2020 року позивач ОСОБА_1 подала суду відповідь на відзив на позовну заяву, у якій посилалась на те, що відповідач ОСОБА_3 фактично визнала, що залиття належної їй квартири відбулось внаслідок витоку води з її квартири, разом з тим, останньою не надано жодних доказів на підтвердження її посилань на те, що затоплення сталось саме через неконтрольований тиск у системі водопостачання, внаслідок чого, начебто, було зірвано лічильник у квартирі, а тому просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с. 107-108).

Ухвалою суду від 04 березня 2020 року було прийнято позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін і відкрито провадження у справі (а.с. 45-46). Ухвалою суду від 13 квітня 2020 року було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів (а.с. 84-86). Ухвалою суду від 02 червня 2020 року було задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів (а.с. 119, 125-126).

Під час розгляду справи у судовому засіданні 30 вересня 2020 року судом було роз`яснено сторонам та їх представникам положення ст. 13 ЦПК України щодо диспозитивності цивільного судочинства і право заявити клопотання про призначення у справі судових експерти як щодо встановлення причин залиття квартири позивача, так і щодо завданої залиттям розміру матеріальної шкоди. Відповідне клопотання учасниками справи та їх представниками заявлено не було.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та відповіді на відзив на позовну заяву, просили позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_5 та її представник – адвокат Мисик О. І. у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили у їх задоволенні відмовити у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та у зв`язку з відсутністю вини відповідача у заподіянні матеріальної шкоди позивачеві, внаслідок залиття квартири.

У судове засідання представник третьої особи – Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Коменерго-Новомосковськ" не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи та письмових пояснень суду не подавав, тому суд вважає можливим провести розгляд справи за його відсутності.

Суд, вислухавши вступне слово та пояснення позивача та відповідача, а також їх представників, дослідивши зібрані письмові докази, дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з установлених у судовому засіданні таких обставин.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, зазначений у ст. 16 ЦК України, зокрема відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 10 червня 2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кулішем Ю. О., зареєстрованого в реєстрі за № 562, є власником однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що також підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно Комунального підприємства "Новомосковське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" № 3964473 від 25 червня 2004 року, наданими суду у засвідчених позивачем копіях (а.с. 32, 33). Зазначена квартира розташована на четвертому поверсі п`ятиповерхового будинку, що підтверджується відповідним технічним паспортом, виготовленим станом на 07 червня 2004 року та наданим суду у засвідченій позивачем копії (а.с. 34-35).

Власником квартири АДРЕСА_2 , розташованої над квартирою АДРЕСА_3 на п`ятому поверсі п`ятиповерхового будинку є відповідач ОСОБА_3 , зазначені обставини визнані сторонами, а тому доказуванню не підлягають відповідно до ст. 82 ЦПК України.

Нормою ст. 319 ЦК України передбачено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Положеннями ч. 4 ст. 319 ЦК України визначено, що власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства тощо.

Водночас, за змістом положень ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Згідно з положеннями п. 1 ч. 2 цієї статті, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 382 ЦК України квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного в ньому проживання. Власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належить на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорної конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Пунктом 2.3.6. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 встановлено, що у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, форма якого наведена у додатку № 4 до вказаних Правил.

Згідно з додатком № 4 вказаних Правил акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) має містити відомості: про дату та місце його складання; склад комісії; адресу, за якою трапилось залиття; описуються подія та наслідки події (що залито, обсяги робіт, ушкодження); причина залиття; висновки та рекомендації комісії; відомості про особу, яка заподіяла шкоду; підписи членів комісії. Крім того, з вказаним актом мають бути ознайомлені мешканці квартир.

Пунктом 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, передбачено, що у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, який повинен встановлювати причини залиття, зокрема чи залиття спричинено унаслідок несправності внутрішньобудинкових мереж водопостачання та водовідведення та з`ясування питання чи не було це наслідком недбалості осіб, мешканців квартир або інші обставини, що могли спричинити залиття. Форма вказаного акта встановлена в додатку № 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій.

В Акті про залиття обов`язково описується що трапилося і які наслідки (що залите, які обсяги робіт, які ушкодження, які речі ушкоджено, чітко зазначається причини залиття (несанкціоноване втручання мешканців квартири у роботу системи (заміна радіаторів, трубопроводів, вентилів, рушникосушарок тощо), незадовільне технічне обслуговування систем, передчасний вихід з ладу радіаторів опалення, трубопроводів, вентилів, гнучких підводок та ін.).

Тобто, факт залиття квартири та його наслідків фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність. В такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи підписувати складений акт відмовилися та зазначити причини такої відмови.

Основною метою при складанні акту залиття квартири є встановлення причин залиття, та осіб, відповідальних за спричинену шкоду.

Відповідно до п. 7, п. 12 "Правил користування приміщеннями житлових будинків", затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 24 серпня 2006 року № 45, власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний: дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; проводити за власні кошти ремонт квартири (наймач (орендар) - згідно з договором найму (оренди); забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання.

За змістом пп. 1 п. 22 Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідновлення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року за № 630, точкою розподілу, в якій здійснюється передача послуг з водопостачання холодної та гарячої води від виконавця споживачеві у багатоквартирному будинку є водорозбірні крани (душова сітка).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Отже, цивільне законодавство у деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Тобто, відповідальність за належний стан санітарно-технічного обладнання в квартирі АДРЕСА_2 , несе відповідач, як власник житла станом на 22 жовтня 2019 року, а тому ОСОБА_3 зобов`язана була контролювати стан систем водопостачання, які знаходяться в квартирі, та докладати зусиль для того, щоб не порушити права інших осіб, не завдати їм шкоди, що витікає з вимог ч.2 ст. 13 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-20355св15.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу (Постанова Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 569/14230/15-ц (провадження № 61-7934св18).

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. А згідно зі ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.ч. 1, 6, 7 ст. 81 ЦПК України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з Актом, складеним 14 листопада 2019 року на підставі заяви ОСОБА_1 № 543 від 24 жовтня 2019 року, комісією у складі: начальника ремонтної дільниці Медведєвої В. Г., в.о. інспектора по житлу ОСОБА_6 , майстра санітарно-технічної дільниці ОСОБА_7 в присутності квасника квартири ОСОБА_1 , квартира АДРЕСА_5 , проведено огляд на предмет затоплення вище розташованою квартирою АДРЕСА_6 , установлено, що затоплена квартира знаходиться на четвертому поверсі п`ятиповерхового будинку, на момент огляду установлено:

- кухня: стеля підвісна (пластик) стіни – декоративна штукатурка пофарбована водоемульсійною фарбою. Після затоплення на стіні суміжній з вікном висохлі руді плями, на стіні суміжній з вікном висохлі руді плями розміром 1,0 м х 0,5 м, під вікном плями розміром 0,3 м х 0,5 м. На стелі всі стики жовті після висихання по всій площі, з 5 ламп пошкоджені 2 шт, проблема з електрикою;

- коридор: стеля підвісна, стіни декоративна – штукатурка. По стіні над дверима жовті, висохлі плями розміром 2,0 м х 0,3 м, на стелі жовті плями між стиками пластику;

- спальня: стіни – шпалери звичайної якості, стеля поклеєна шпалерами покращеної якості. Після пошкодження на стіні висохла пляма розміром 2,0 м х 0,5 м, проблема з електрикою;

- зала: стеля натяжна, стіни поклеєні шпалерами високої якості. Після заливки на конструктиві натяжної стелі по периметру на гіпсокартон облітає декоративна штукатурка розміром 0,5 м х 0,3 м та 0,7 м х 0,3 м. ламінат на полу відстає по швам по всій площі. Проблема з електрикою, не горять лампи в кількості – 8 шт;

- ванна: підвісна стеля, стіни обкладені кахелем. На стелі, після затоплення, по всій площі по стикам жовті плями, між пластиковими панелями. Згідно з заявою та зі слів власниці затоплення відбувались неодноразово (а.с. 6).

Форма цього акту не в повній мірі відповідає формі, установленій у додатку № 4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76. Разом з тим, зміст цього Акту оцінюється судом в сукупності з наданим відповідачем Актом від 18 грудня 2019 року, складеним комісією у складі: майстра сантехнічної дільниці Боровиченко С. В., в.о. інспектора по житлу ОСОБА_6 , начальника ремонтної дільниці Медведєва В. Г., складеного в присутності мешканця квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_3 на предмет пошкодження комунікації, зазначена квартира розташована на п`ятому поверсі п`ятиповерхового будинку. 18 грудня 2019 року на підставі заяви № 698 від 21 листопада 2019 року був проведений огляд стояків холодної води та каналізації, які на момент обстеження знаходяться у задовільному, робочому стані, течі не виявлено. Зі слів мешканця квартири АДРЕСА_6 у ніч з 21 на 22 жовтня склалась аварійна ситуація (зівало лічильник), у зв`язку з цим була затоплена нижче розташована квартира АДРЕСА_3 (акт складений 14 листопада 2019 року, згідно заяви № 534 від 24 жовтня 2019 року ОСОБА_1 ). Мешканці квартири АДРЕСА_6 не звертались до диспетчерської служби "Коменерго", заяви про усунення пошкодження не надходило. ТОВ "КК "КомЕнерго" обслуговує тільки центральні стояки холодної води та каналізації, причину підтоплення визначити неможливо, у зв`язку з тим, що власники квартири на підприємство не звертались та причину підтоплення усунули самостійно (а.с. 75).

Щодо заперечень відповідача та її представника про те, що акт про залиття, наданий позивачем, не є належним, зокрема в ньому міститься посилання лише на слова представника пошкодженої квартири, і відсутні пояснення відповідача, суд зазначає те, що у своїй сукупності Акт від 14 листопада 2019 року та Акт від 18 грудня 2019 року дають підстави дійти висновку про вину відповідача ОСОБА_3 , оскільки іншого нею не доведено і вона, як власник квартири має обов`язок щодо дотримання належного стану, у тому числі і санітарно-технічного обладнання в квартирі, а доказів, на які посилаються останні з приводу неконтрольованого тиску у системі водопостачання, що призвело до зриву лічильника холодної води і як наслідок затоплення нижче розташованої квартири позивача, відповідачем суду не надано.

При цьому суд, дотримуючись принципу правової визначеності, керується усталеною судовою практикою, зокрема постановами Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 201/658/16-ц та від 19 лютого 2020 року у справі № 369/8037/17, в яких касаційний суд відхиляє посилання позивача на те, що акти, у яких зафіксовано причини та наслідки залиття, складені не у день залиття та не відповідають формі, що передбачена Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, не є належними та допустимими доказами. При цьому касаційний суд в своїх постановах вказує на те, що обов`язкового складання актів безпосередньо у момент залиття зазначені Правила не вимагають.

Отже, суд приходить до висновку про те, що будь-яких доказів на спростування зазначених в акті відомостей про подію залиття, причини, вину відповідача та обсяг пошкоджень, відповідач не надав, клопотання про призначення судової експертизи щодо встановлення причин залиття, після роз`яснення судом права заявити відповідне клопотання, відповідач та його представник не заявили, а тому доводи представника відповідача щодо неналежності та недопустимості наданих позивачем доказів, відхиляються. За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди обгрунтовані.

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку від пошкодження оздоблення приміщень житлової квартири, вчиненого внаслідок залиття за адресою: АДРЕСА_1 , від 16 грудня 2019 року, складеного оцінювачем суб`єкта оціночної діяльності ПП "Новомосковське бюро експертної оцінки", ринкова вартість збитків, без урахування ПДВ, становить 35 316,00 грн. (а.с. 8-41). При цьому суд враховує, що відповідачем або її представником не було заявлено клопотання про проведення відповідної судової експертизи з метою оцінки заподіяної шкоди, а тому суд виходить з дійсності розміру таких збитків.

При цьому суд не вважає підставою для відмови у задоволенні позовних вимог твердження представника відповідача про те, що вартість відновлювальних робіт не доведена належними доказами, з огляду на те, що звіт про оцінку вартості заподіяних збитків складено оцінювачем ПП "Новомосковське бюро експертної оцінки", а не судовим експертом, оскільки така позиція сторони відповідача спростована Верховним Судом в постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/37285/14-ц, що відповідно до ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та ч. 4 ст. 263 ЦПК України, має враховуватись судами при розгляді справ стосовно аналогічних правовідносин. Відхиляються судом також і доводи представника відповідача про недійсність висновку про оцінку вартості заподіяних збитків через сплив на момент розгляду справи 6 місяців з дати оцінки, оскільки на момент пред`явлення позовних вимог такий звіт був дійсним, крім того, як зазначалось раніше, висновки звіту відповідачем належними та допустимими доказами спростовані не були.

За вищезазначеного відповідальність за заподіяну шкоду покладається на відповідача, як власника квартири АДРЕСА_2 (станом на 22 жовтня 2018 року).

Отже, суд вважає, що ОСОБА_1 повністю доведено розмір матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок залиття її квартири в розмірі 35 316,00 грн., і те, що шкода їй була спричинена з вини ОСОБА_3 , а тому саме ця сума повинна бути стягнута з останньої на користь позивача, у зв`язку з чим позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, за проведення оцінки майна ПП "Новомосковське бюро експертної оцінки" позивач ОСОБА_1 понесла витрати у розмірі 700,00 грн., що підтверджується відповідною до квитанцією № 1912-2 до прибуткового касового ордера від 12 грудня 2019 року, наданою суду у засвідченій позивачем копії (а.с. 7), а тому ця сума підлягає відшкодуванню з відповідача на користь позивача.

Витрати в розмірі 600 грн., які за поясненнями позивача сплачені нею за складання звіту про оцінку вартості матеріального збитку, відшкодуванню не підлягають, оскільки квитанція не містить найменування підприємства (установи, організації), яке її видало, номеру самої квитанції та дати оплати, крім того підстава прийняття грошових коштів від ОСОБА_1 не конкретизована – зазначено лише «оцінка», проте не зазначено, який вид оцінки проводився, а печатка проставлена ФОП ОСОБА_8 , у той час, як звіт про оцінку вартості матеріального збитку складений ПП «Новомосоквське бюро експертної оцінки» (а.с. 7).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 274 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Коменерго-Новомосковськ" про відшкодування матеріальної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 36 016 грн. на відшкодування майнової шкоди.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 840 гривень 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 06 жовтня 2020 року.

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7 ;

- відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_8 ;

- третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Коменерго-Новомосковськ", код ЄДРПОУ 35782839, місцезнаходження юридичної особи за адресою: 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, пров. Парковий, 1.

Суддя Г.Є. Майна