Рішення № 92005515, 05.10.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2020 року ЛуцькСправа № 140/6440/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 наказом № 807-о від 05.12.2018, відповідно до статті 41 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII) був переведений на посаду заступника начальника відділу контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Луцького управління ГУ ДФС у Волинській області із підтвердженням спеціального звання інспектор податкової та митної справи ІІІ рангу. Наказом № 1050-о від 20.11.2019 припинено державну службу та звільнено із займаної посади у зв`язку із реорганізацією, скороченням чисельності та штату працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII.

В період роботи на займаній посаді з 05.12.2018 по 22.11.2019 у нічний та надурочний час, у вихідні, святкові та неробочі дні позивач чергував на акцизному складі Луцького МПД «Укрспирт» (за адресою: м. Луцьк, вул. Ковельська, 67), та надурочно, у вихідні, святкові та неробочі дні позивач відпрацював 1248 годин, з яких у нічний час відпрацьовано 584 години.

Проте, нарахування та виплата заробітної плати за роботу в надурочний час, у вихідні, святкові та неробочі дні, а також доплата за роботу у нічний час позивачу не проведена.

Позивач вказує, що чергування на акцизних складах Луцького МПД «Укрспирт» здійснювалося з відома та за розпорядженням роботодавця. Після закінчення робочого дня (18:15 - у понеділок - четвер, 17:00 - п`ятницю) та понад його (нормальну) встановлену тривалість позивач продовжував працювати, чергуючи на вказаних акцизних складах, тому таке чергування є надурочними роботами. При цьому, чинним законодавством передбачено, що компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається, а оплата за таку роботу здійснюється виключно в грошовій формі у подвійному розмірі. Крім того, частково робота у вихідні та святкові дні компенсувалась наданням іншого дня відпочинку.

Позивач також зазначає, що за час чергування загальна кількість часу, що припадала на роботу у нічний час, становить 584 години, проте в порушення вимог чинного законодавства України заробітну плату за роботу у нічний час не нараховано та не виплачено.

Позивач просить визнати протиправною бездіяльність ГУ ДФС у Волинській області щодо не нарахування та невиплати заробітної плати за роботу у надурочний час, у святкові неробочі і вихідні дні та у нічний час, та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити заробітну плату за час чергування на акцизному складі Луцького МПД «Укрспирт» у період з 05.12.2018 по 22.11.2019, а саме: роботу у надурочний час, у святкові, неробочі і вихідні дні у подвійному розмірі; роботу у нічний час у підвищеному розмірі - 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 05.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 115).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 21.05.2020 (а. с. 118-119) відповідач позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що законодавством не передбачено надання подвійної компенсації за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час, тому необхідно відмовити щодо нарахувань та виплат за вказану роботу, оскільки за окремі дні позивач отримав дні відпочинку, а за решту відпрацьованих годин не скористався днями відпочинку у вказаний законодавством термін. Крім того, застосування норм Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) до спірних правовідносин є помилковим.

26.05.2020 позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій з доводами відзиву не погодився, та додатково наголосив, що надання іншого дня відпочинку можливе виключно за роботу у вихідний день чи у святковий і неробочий день, і лише за згодою сторін та бажанням самого працівника і жодним чином не стосується доплат за роботу у нічний час. Крім того, у разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді, компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається; оплата за таку роботу здійснюється виключно в грошовій формі у подвійному розмірі (а. с. 145-147).

В поданих до суду 05.06.2020 запереченнях на відповідь на відзив відповідач просить відмовити у позові з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (а. с. 154).

03.06.2020 суд постановив ухвалу, якою відмовив у задоволенні клопотання ГУ ДФС у Волинській області про залишення позову без розгляду (а. с. 151).

Листом від 06.08.2020 № 1199/10/03-97-08-02, на виконання ухвали суду від 22.07.2020 (а. с. 156-157), відповідач скерував до суду копії табелів обліку використання робочого часу та наказів про надання днів відпочинку (а. с. 159-187).

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дану справу, як справу незначної складності, розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами, з урахуванням строків, визначених статтею 258, пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-ІХ, який набрав чинності 02.04.2020).

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 05.12.2018 по 22.11.2019 проходив державну службу на посаді заступника начальника відділу контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Луцького управління ГУ ДФС у Волинській області, що підтверджується записами у трудовій книжці НОМЕР_1 (а. с. 20-32), наказами ГУ ДФС у Волинській області від 05.12.2018 № 807-о «Про переведення ОСОБА_1 » (а. с. 12), від 20.11.2019 № 1050-о «Про звільнення ОСОБА_1 » (а. с. 13).

При цьому, у період роботи на займаній посаді позивач був залучений до чергування на акцизному складі Луцького МПД «Укрспирт» відповідно до наказу ГУ ДФС у Волинській області від 26.10.2018 № 3868 (із змінами) «Про призначення представників Луцького управління Головного управління ДФС у Волинській області на акцизних складах Луцького МПД ДП «Укрспирт», ТзОВ «Біопаливно-енергетична компанія» та податковому посту КП «Волинський обласний центр служби крові» Волинської обласної ради» (а. с. 14-19), згідно з графіками чергувань (а. с. 86-95), про що зроблені записи у журналі чергування працівників ГУ ДФС у Волинській області на акцизних складах на Луцькому МПД ДП «Укрспирт» за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 100-110).

Наказом ГУ ДФС у Волинській області від 12.02.2019 № 90-в надано позивачу ОСОБА_1 2 календарні дні відпочинку з 13.02.2019 по 14.02.2019 за роботу у нічний час з 25.01.2019 на 26.01.2019 та у вихідний день 10.02.2019 (а. с. 182), наказом від 15.04.2019 № 213-в - 2 календарні дні відпочинку 19.04.2019 та 23.04.2019 за роботу у вихідні дні 06.04.2019 та 13.04.2019 (а. с. 183-185), наказом від 31.01.2019 № 58-в - 2 календарних дні відпочинку з 07.02.2019 по 08.02.2019 за роботу у нічний час з 19.01.2019 на 20.01.2019 та з 24.01.2019 на 25.01.2019 (а. с. 186-187).

Листом від 21.01.2020 № 14/Д/03-20-05-02-25 ГУ ДФС у Волинській області, у відповідь на заяву від 08.01.2020, повідомило ОСОБА_1 про відсутність правових підстав щодо нарахувань та виплати заробітної плати за відпрацьовані години у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час, оскільки за роботу в окремі з них позивач отримав дні відпочинку, а за решту відпрацьованих годин позивач не скористався такими днями відпочинку у вказаний законодавством термін (а. с. 81).

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Відповідно до частин другої, третьої статті 5 Закону № 889-VIII відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Пунктом 4 частини першої статті 7 Закону № 889-VIII передбачено, що державний службовець має право на: оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби, рангу та умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення).

За змістом частин першої, другої статті 50 Закону № 889-VIII держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов`язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи. Заробітна плата державного службовця складається з: посадового окладу; надбавки за вислугу років; надбавки за ранг державного службовця; премії (у разі встановлення).

Згідно із частиною четвертою статті 56 Закону № 889-VIII для виконання невідкладних або непередбачуваних завдань державні службовці, для яких законом не передбачено обмежень щодо роботи, на підставі наказу (розпорядження) керівника державної служби, про який повідомляється виборний орган первинної профспілкової організації (за наявності), зобов`язані з`явитися на службу і працювати понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час. За роботу в зазначені дні (час) державним службовцям надається грошова компенсація у розмірі та порядку, визначених законодавством про працю, або протягом місяця надаються відповідні дні відпочинку за заявами державних службовців.

Відповідно до частини п`ятої статті 56 Закону № 889-VIII тривалість роботи понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час не повинна перевищувати для кожного державного службовця чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік.

Отже, за роботу понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час Законом № 889-VIII передбачені два способи компенсації: 1) грошова компенсація у розмірі та порядку, визначених законодавством про працю, або 2) надання протягом місяця відповідних днів відпочинку за заявами державних службовців.

Разом з тим, КЗпП України окремо врегульовує особливості оплати праці у вихідні дні, святкові та неробочі дні, в понадурочний час та у нічний час.

Так, за правилами частин першої, другої статті 72 КЗпП України робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі. Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами статті 107 цього Кодексу.

Статтею 73 КЗпП України передбачено, що робота у зазначені дні (тобто, святкові і неробочі дні) компенсується відповідно до статті 107 цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - четвертою статті 106 КЗпП України за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, - за всі відпрацьовані надурочні години. У разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді, у порядку, передбаченому частинами першою і другою цієї статті. Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається.

Відповідно до частин першої - третьої статті 107 КЗпП України робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73) оплачується у подвійному розмірі: 1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками; 2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки; 3) працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму. Оплати у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день. На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

Частиною першою статті 108 КЗпП України визначено, що робота у нічний час (стаття 54) оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

Крім того, суд враховує, що наказом ГУ ДФС у Волинській області від 26.10.2018 № 3868 (із змінами) «Про призначення представників Луцького управління Головного управління ДФС у Волинській області на акцизних складах Луцького МПД ДП «Укрспирт», ТзОВ «Біопаливно-енергетична компанія» та податкову посту КП «Волинський обласний центр служби крові» Волинської обласної ради» (а. с. 14-19), на підставі якого позивач був залучений до чергування на акцизному складі Луцького МПД «Укрспирт», передбачено забезпечення цілодобового чергування чергових працівників Луцького управління ГУ ДФС у Волинській області з 08:00 до 08:00 наступного дня на акцизних складах ДП «Укрспирт» (пункт 4.1 наказу), та надання часу відпочинку працівникам (пункт 2 наказу).

Суд також бере до уваги положення Колективного договору між адміністрацією та первинною профспілковою організацією ГУ ДФС у Волинській області на 2018-2020 роки, зареєстрованого Управлінням з питань праці Луцької міської ради 17.04.2018 за № 48 (а. с. 51-71), якими визначено: оплачувати роботи в надурочний час у подвійному розмірі (пункт 3.1.9); оплачувати роботи у святкові і неробочі дні у порядку, визначеному статтею 107 КЗпП України (пункт 3.1.10); виплачувати державним службовцям та працівникам органів ДФС, які виконують функції з обслуговування, в межах затвердженого фонду оплати праці доплату за роботу в нічний час у розмірі 20 відсотків посадового окладу за кожну годину роботи з 22-ї години до 6-ї години наступного дня (пункт 3.1.11); оплачувати роботу у святкові і неробочі дні у порядку, визначеному статтею 107 КЗпП України, на бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку (пункт 3.1.12).

Розділом V Правил внутрішнього трудового розпорядку ГУ ДФС у Волинській області, затверджених загальними зборами державних службовців ГУ ДФС у Волинській області 05.06.2016, врегульовані питання перебування державного службовця в ГУ ДФС у Волинській області у вихідні, святкові, неробочі дні та після закінчення робочого часу, в тому числі передбачено: залучення до роботи державного службовця у нічний час з компенсацією відповідно до законодавства (пункт 1 розділу V); за роботу понад установлену тривалість робочого дня ГУ ДФС в області державним службовцям надається грошова компенсація у розмірі та порядку, визначених законодавством про працю, або протягом місяця надаються відповідні дні відпочинку за заявами державних службовців (пункт 5 розділу V) (а. с. 71-75).

Отже, виходячи з приписів статті 72 КЗпП України, робота у вихідний день може бути компенсована виключно за згодою сторін наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі, а спосіб компенсації у вихідний день (надання іншого дня відпочинку чи підвищеної оплати) визначається за згодою сторін, зокрема, у наказі про залучення до роботи у вихідний день (роз`яснення аналогічного змісту надане також листом Міністерства соціальної політики України від 19.09.2012 № 321/13/133-12).

Крім того, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.04.2020 у справі № 808/8308/13-а, відповідно до яких обов`язковою умовою надання іншого дня відпочинку за раніше відпрацьований вихідний день є волевиявлення такого працівника, що знаходить своє відображення в подачі відповідної заяви, адже керівник підприємства, установи та організації позбавлений можливості примусово надавати співробітнику день відпочинку за раніше відпрацьований день.

Пунктом 2 наказу ГУ ДФС у Волинській області від 26.10.2018 № 3868 (із змінами) «Про призначення представників Луцького управління Головного управління ДФС у Волинській області на акцизних складах Луцького МПД ДП «Укрспирт», ТзОВ «Біопаливно-енергетична компанія» та податковому посту КП «Волинський обласний центр служби крові» Волинської обласної ради» (а. с. 14-19) визначено спосіб компенсації за роботу у вихідні дні - надання часу відпочинку.

Судом встановлено, що наказом ГУ ДФС у Волинській області від 12.02.2019 № 90-в надано позивачу ОСОБА_1 2 календарні дні відпочинку з 13.02.2019 по 14.02.2019, зокрема, за роботу у вихідний день 10.02.2019 (а. с. 182), наказом від 15.04.2019 № 213-в - 2 календарні дні відпочинку 19.04.2019 та 23.04.2019 за роботу у вихідні дні 06.04.2019 та 13.04.2019 (а. с. 183-185).

При цьому, позивач ОСОБА_1 не звертався із заявами про надання іншого дня відпочинку за роботу в інші вихідні дні.

На думку суду, оскільки спосіб компенсації за роботу у вихідні дні (надання іншого дня відпочинку) був узгоджений у пункті 2 наказу ГУ ДФС у Волинській області від 26.10.2018 № 3868 (із змінами) «Про призначення представників Луцького управління Головного управління ДФС у Волинській області на акцизних складах Луцького МПД ДП «Укрспирт», ТзОВ «Біопаливно-енергетична компанія» та податковому посту КП «Волинський обласний центр служби крові» Волинської обласної ради», позивачу за його ж заявами були надані дні відпочинку за роботу у вихідні дні 10.02.2019, 06.04.2019, 13.04.2019, що свідчить про те, що позивач погодився з таким видом компенсації за відпрацьовані вихідні дні, при цьому, усвідомлюючи наявність можливості використати дні відпочинку за раніше відпрацьовані інші вихідні дні, позивач не звертався із відповідними заявами про надання таких днів відпочинку, тому відсутні правові підстави для нарахування та виплати позивачу після звільнення грошової компенсації за роботу у вихідні дні.

Разом з тим, суд звертає увагу, що оплата праці працівників у святкові та неробочі дні за статтями 73, 107 КЗпП України має особливості, які полягають у такому: крім подвійної оплати, за бажанням працівника, який працював у святковий (неробочий) день, йому може бути наданий інший день відпочинку, який не оплачується та є вихідним днем; компенсація або заміна підвищеної оплати за роботу у святкові та неробочі дні наданням іншого дня відпочинку законодавством не передбачена; у разі залучення згідно з законодавством до роботи працівників у вихідні дні, які є загальними вихідними днями (субота, неділя) або визначені за графіком роботи (змінності), то робота у такі дні оплачується в подвійному розмірі або компенсується іншим днем відпочинку з оплатою роботи у вихідний день в одинарному розмірі, термін надання іншого дня відпочинку визначається за згодою сторін (роз`яснення аналогічного змісту наведені у листі Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2009 № 853/13/84-09).

Крім того, за приписами статті 106 КЗпП України компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 05.12.2018 по 22.11.2019 під час перебування на посаді заступника начальника відділу контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Луцького управління ГУ ДФС у Волинській області позивач ОСОБА_1 був залучений до роботи у святкові (неробочі) дні та до надурочних робіт (при цьому, вказані обставини відповідач не заперечив та не спростував), проте за роботу в зазначені дні позивачу не була надана грошова компенсація у подвійному розмірі або ж інший день відпочинку з оплатою роботи у вихідний день в одинарному розмірі, як і не виплачена компенсація за надурочні роботи.

Статтею 108 КЗпП України визначено, що робота у нічний час (стаття 54) оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

Суд вважає, що приписами статті 56 Закону № 889-VIII, статті 108 КЗпП України не заборонено здійснювати компенсацію за роботу у нічний час шляхом надання іншого дня відпочинку, та з матеріалів справи вбачається, що наказом ГУ ДФС у Волинській області від 12.02.2019 № 90-в надано позивачу ОСОБА_1 2 календарні дні відпочинку з 13.02.2019 по 14.02.2019, зокрема, за роботу у нічний час з 25.01.2019 на 26.01.2019 (а. с. 182), наказом від 31.01.2019 № 58-в - 2 календарних дні відпочинку з 07.02.2019 по 08.02.2019 за роботу у нічний час з 19.01.2019 на 20.01.2019 та з 24.01.2019 на 25.01.2019 (а. с. 186-187).

Разом з тим, відповідач не спростував доводів позивача про те, що він був залучений до роботи в нічний час в інші дні та те, що вказана робота не була оплачена у підвищеному розмірі.

При вирішенні даного спору суд також враховує, що ухвалою суду від 22.07.2020 було витребувано у ГУ ДФС у Волинській області довідку щодо загальної кількості часу, відпрацьованого ОСОБА_1 на акцизному складі з 05.12.2018 по 22.11.2019 надурочно та у вихідні, святкові і неробочі дні (а. с. 156-157), проте таку довідку відповідачем надано не було. При цьому, суд також звертає увагу, що відомості у табелях обліку використання робочого часу (а. с. 160-181) не узгоджуються із записами у журналі чергування працівників ГУ ДФС у Волинській області на акцизних складах на Луцькому МПД ДП «Укрспирт» (а. с. 100-110). В зв`язку із наведеним, суд позбавлений можливості перевірити достовірність зробленого позивачем розрахунку кількості годин, відпрацьованих надурочно та у вихідні, святкові і неробочі дні, в т. ч. нічні години (а. с. 111-113).

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги належить задовольнити частково шляхом прийняття рішення про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу заробітної плати за роботу у надурочний час, у святкові і неробочі дні, у нічний час та зобов`язання ГУ ДФС у Волинській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за час чергування на акцизному складі Луцького МПД ДП «Укрспирт» у період з 05.12.2018 по 22.11.2019, а саме за роботу у надурочний час, у святкові і неробочі дні у подвійному розмірі та у нічний час у підвищеному розмірі (з урахуванням наданих днів відпочинку за роботу у нічний час з 25.01.2019 на 26.01.2019, з 19.01.2019 на 20.01.2019 та з 24.01.2019 на 25.01.2019).

При цьому, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та невиплати заробітної плати за роботу у вихідні дні та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити заробітну плату за час чергування за роботу у вихідні дні у подвійному розмірі не підлягають до задоволення з тих підстав, що спосіб компенсації за роботу у вихідні дні (а саме надання іншого дня відпочинку) був узгоджений у пункті 2 наказу ГУ ДФС у Волинській області від 26.10.2018 № 3868, позивачу за його ж заявами були надані дні відпочинку за роботу у вихідні дні 10.02.2019, 06.04.2019, 13.04.2019, що свідчить про те, що позивач погодився з таким видом компенсації за відпрацьовані вихідні дні, а позивач, усвідомлюючи наявність можливості використати дні відпочинку за раніше відпрацьовані інші вихідні дні, не звертався із відповідними заявами про надання таких днів відпочинку.

Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір, сплачений квитанцією від 30.04.2020 № 45 в сумі 840,80 грн. (а. с. 8), пропорційно до задоволених вимог в розмірі 420,40 грн.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Волинській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 заробітної плати за роботу у надурочний час, у святкові і неробочі дні, у нічний час.

Зобов`язати Головне управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код 39400859) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) заробітну плату за час чергування на акцизному складі Луцького МПД ДП «Укрспирт» у період з 05.12.2018 по 22.11.2019, а саме за роботу у надурочний час, у святкові і неробочі дні у подвійному розмірі та у нічний час у підвищеному розмірі (з урахуванням наданих днів відпочинку за роботу у нічний час з 25.01.2019 на 26.01.2019, з 19.01.2019 на 20.01.2019 та з 24.01.2019 на 25.01.2019).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код 39400859) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 420 гривень 40 копійок (чотириста двадцять гривень сорок копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М.Валюх