Ухвала суду № 92005351, 05.10.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

05 жовтня 2020 року ЛуцькСправа № 140/14286/20 Суддя Волинського окружного адміністративного суду Ксензюк А.Я., вивчивши позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06 серпня 2020 року №Ф-84585-56, прийнятої на підставі акту перевірки №1578/03-20-13-02/ НОМЕР_1 від 30 липня 2019 року на суму 151 477,64 грн.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, та містить такі недоліки.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як установлено частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Відповідно до частини першої статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою – підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 01 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн.

Таким чином, оскільки позивачем подано позовну заяву, що має майновий характер (заявлена позовна вимога про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06 серпня 2020 року №Ф-84585-56 на суму 151 477,64 грн.), тому вона повинна бути оплачена судовим збором у розмірі 1 514,78 грн (1% х 151 477,64 грн. = 1 514,78 грн.).

Проте, в порушення вимог частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» до позовної заяви не долучено документ про сплату судового збору.

Одночасно з позовною заявою позивач подав заяву про відстрочення сплати судового збору, яка мотивована тим, що ставка судового збору по даній категорії справ є для нього надто високою, оскільки її сплата створить значні фінансові труднощі, так як наразі він не здійснює жодної підприємницької діяльності. У власності немає жодного майна, від ведення підприємницької діяльності не отримує дохід.

За приписами частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Як передбачено частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відтак, статтею 8 Закону України «Про судовий збір» встановлений виключний перелік умов, за яким позивачу може бути відстрочено чи розстрочено сплату судового збору, зменшено або звільнено від його сплати. При цьому саме на позивача покладається обов`язок довести обставини неможливості сплати судового збору.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням доступу до суду. Разом з тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2011 року у справі Kreuz v. Poland), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдавати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв`язку з цим при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), відповідно до статей 132-133 КАС України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

З врахуванням наведених норм права, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 133 КАС України, статті 8 Закону України «Про судовий збір» повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У статті 129 Конституції України, частині першій статті 8 КАС України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частиною другою статті 8 КАС України не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

З урахуванням вимог статті 133 КАС України суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у статті 8 Закону України «Про судовий збір», з власної ініціативи.

Без надання позивачем документальних доказів наявності законодавчих підстав для розстрочення сплати судового збору суд не має можливості задовольнити подане клопотання. Крім того, суд зазначає, що розмір судового збору за подання даного адміністративного позову не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, про що свідчить акт перевірки.

Відтак, наведені у позовній заяві доводи позивача не є обґрунтованими та не свідчать про наявність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків – десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу у цей строк слід усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом сплати судового збору в розмірі 1 514,78 грн та подання до суду оригіналу платіжного документу.

Керуючись статтями 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви – десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачеві, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

Суддя А.Я. Ксензюк