Рішення № 92005157, 01.10.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2020 року ЛуцькСправа № 140/3928/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Новак Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат в адміністративній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд із позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві, відповідач) про визнання протиправними та скасування:

- податкових повідомлень-рішень від 15 травня 2019 року №0035614204, №0035624204, №0035644204 та №0035704204;

- вимог про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 14 травня 2019 року №Ф-532-03 на суму 39 440,82 грн., від 15 травня 2019 року №Ф-154 на суму 193 610,27 грн, від 09 серпня 2019 року №Ф-532-03 на суму 262 371,41 грн;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 15 травня 2019 року №0035714204 на суму 26 566,14 грн.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року позов задоволено; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м.Києві від 15 травня 2019 року №0035614204, №0035624204, №0035644204 та №0035704204; визнано протиправними та скасовано вимоги Головного управління ДФС у м.Києві про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 14 травня 2019 року №Ф-532-03, від 15 травня 2019 року №Ф-154, від 09 серпня 2019 року №Ф-532-03; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДФС у м.Києві про застосування штрафних санкцій за донарахування фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 15 травня 2019 року №0035714204; стягнуто на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м.Києві судовий збір в розмірі 9605 грн.

24 вересня 2020 року до суду надійшла заява представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м.Києві понесених позивачем судових витрат: на послуги правничої допомоги - 12 000 грн. та оплату судової економічної експертизи - 24 516 грн.

Відповідно до частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Оскільки розгляд справи здійснювався в порядку загального позовного провадження, тому заяву призначено до розгляду у судовому засіданні на 10 год 01 жовтня 2020 року.

Відповідач 29 вересня 2020 року подав заперечення проти заяви на відшкодування правничої допомоги яким заперечив щодо задоволення заяви та просив відмовити в її задоволенні з підстав викладених в запереченні.

Представник позивача 29вересня 2020 року подав відповідь на заперечення а просив задовольнити заяву про відшкодування судових витрат.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення з огляду на таке.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268; рішення у справі «Баришевський проти України», заява № 71660/11, пункт 95; рішення у справі «Двойних проти України"», заява №72277/01, пункт 80; рішення у справі «Меріт проти України», заява №66561/01, пункті 88). Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При цьому надані послуги повинні бути обґрунтованими, а доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.

В позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати.

24 вересня 2020 року представником позивача адвокатом Максимчуком Ю.В. подано до суду заяву про відшкодування судових витрат, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу - 12 000 грн. та витрат, понесених по оплаті судової економічної експертизи - 24 516 грн.

В матеріалах справи міститься копія договору про надання правничої допомоги від 21 серпня 2019 року, укладеного між Адвокатським об`єднанням «АФК» (далі - Адвокатське об`єднання) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , а також ордер на надання правової допомоги серії ВЛ №064535, який виданий на підставі вказаного договору Адвокатським об`єднанням адвокату ОСОБА_2 .

За змістом пункту 1.2 договору слідує, що Адвокатське об`єднання зобов`язується надати фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 правничу допомогу по справі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у м. Києві від 15 травня 2019 року №0035614204, №0035624204, №0035644204 та №0035704204; вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 14 травня 2019 року №Ф-532-03, від 15 травня 2019 року №Ф-154, від 09 серпня 2019 року №Ф-532-03; рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 15 травня 2019 року №0035714204.

Як передбачено пунктів 4.1, 4.2 даного договору, за надану правову (правничу) допомогу клієнт виплачує Адвокатському об`єднанню гонорар, розмір якого визначається в додатках до даного договору з розрахунку вартості однієї робочої години в розмірі 1 000 грн.

Актом приймання передачі наданих послуг від 27 січня 2020 року визначено перелік наданих послуг правничої допомоги на загальну суму 13 500 грн., а саме: 1) ознайомлення з документами, їх вивчення, проведення зустрічей з клієнтом, організація та надання допомоги клієнту в отриманні акту перевірки, податкових повідомлень-рішень, консультації з клієнтом (5 год) - 2 500 грн; 2) підготовка та подання адміністративного позову про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, вимог про сплату боргу, рішення (8 год) - 8 000 грн; 3) участь в судових засіданнях з розрахунку за одне судове засідання - 1 500 грн; 4) консультування з питань господарської діяльності (1,5 год) - 1 500 грн.

Згідно з рахунком на послуги правничої допомоги від 15 січня 2020 року №03 платіж в сумі 13 500 грн. був сплачений позивачем відповідно до платіжного доручення від 27 січня 2020 року №26

Крім того, згідно з рахунком за проведення експертизи від 06 травня 2020 року №57 вартість експертизи становить 24 516 грн, яка була оплачена відповідно до платіжного доручення від 10 червня 2020 року №48.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги адвоката, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суті виконаних послуг, зокрема, консультування з питань господарської діяльності, проведення зустрічей, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 12 000 грн. є неспівмірною та надмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг, оскільки послуги щодо ознайомлення з документами, проведення зустрічі з клієнтом, організація та надання допомоги клієнту в отриманні акту перевірки, податкових повідомлень-рішень, консультації з клієнтом, підготовка та подання адміністративного позову про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, вимог про сплату боргу та рішення, охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду.

Слід, зауважити, що при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

Отже, на переконання суду, розрахунок витрат на правову допомогу, який міститься в рахунку від 15 січня 2020 року №03, є необґрунтованим, неспівмірним із затраченим часом та обсягом наданих адвокатом послуг.

На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 6 000 грн.

Як передбачено частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема: пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертиз (пункт 3 частини третьої статті 132 КАС України).

Згідно рахунку Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз за проведення експертизи від 06 травня 2020 року №57, платіжного доручення від 10 червня 2020 року №48, позивачем були понесені витрати на оплату експертизи у сумі 24 516 грн.

Вказані витрати підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати на загальну суму 30 516 грн, з них: 6 000 грн витрат на професійну правничу допомогу та 24 516 грн витрат по оплаті експертизи.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат в адміністративній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій, задовольнити частково.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м.Києві (04116, м.Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код юридичної особи 43141267) понесені витрати на правову допомогу у розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень та 24 516 грн понесених витрат по оплаті експертизи.

У стягненні решти суми витрат відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Я. Ксензюк

Додаткове рішення в повному обсязі складено 06 жовтня 2020 року.