Ухвала суду № 92004839, 06.10.2020, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

06 жовтня 2020 року Справа № 926/2174/20 Господарський суд Чернівецької області у складі суду судді Тинка Олександра Сергійовича, розглянувши заяву представника відповідача про відвід судді у справі

за позовом Державної екологічної інспекції Карпатського округу

до Національного природного парку «Вижницький»

про відшкодування шкоди в сумі 2522527,50 грн, заподіяної внаслідок незаконної рубки дерев на території об`єкту природно-заповідного фонду

Представники: не викликалися

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція Карпатського округу звернулася до Господарського суду Чернівецької області із позовом до Національного природного парку «Вижницький» про відшкодування шкоди в сумі 2522527,50 грн, заподіяної внаслідок незаконної рубки дерев на території об`єкту природно-заповідного фонду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.09.2020 року справа розподілена судді Тинок О.С.

Ухвалою суду від 29.09.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 19.10.2020 року о 12:00 год.

06 жовтня 2020 року представником відповідача (Демяник Я.В. довіреність № 470 від 08.09.2020 року) подано суду заяву про відвід судді вх. №2302.

Обґрунтовуючи подану заяву про відвід судді, заявник вказує, що сумнів у неупередженості судді викликає те, що суддя Тинок О.С. вже розглядав аналогічний позов до НПП «Вижницький» та ухвалив «завідомо неправдиве судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, чим завдав значних збитків державі в особі НПП «Вижницький»», а також відкриваючи дане судове провадження суддя не перевірив та не встановив наявність повноважень Державної екологічної інспекції Карпатського округу для подання позову (представництва інтересів держави).

Одночасно, суд вважає за необхідне вказати, що заявником у поданій заяві про відвід, з врахуванням обґрунтування заяви, в одній із її частин зазначається, що суддя Господарського суду Чернівецької області Швець М.В. не забезпечить право НПП «Вижницький» на справедливий суд.

При цьому, суд вважає вищевказане посилання заявником на суддю Швець М.В. як допущену описку, оскільки заявником в інших частинах поданої ним заяви зазначається саме суддя Господарського суду Чернівецької області Тинок О.С., і дана справа (№926/2174/20) розглядається у складі суду - суддя Господарського суду Чернівецької області Тинок О.С.

Так, у відповідності до приписів частини 2 статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Частиною 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

З огляду на наведені процесуальні норми, заява відповідача підлягає розгляду в порядку встановленому статтею 39 Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до якої питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Розглянувши подану представником відповідача 2 заяву про відвід судді (вх. № 149 від 23.01.2020 року), суд зазначає наступне.

Підстави подання заяви про відвід встановлені статтею 35 Господарського процесуального кодексу України, приписами якої визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення Суду у справі Газета Україна-Центр проти України, no. 16695/04, від 15.07.2010).

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Як зазначив Конституційний Суд України в своєму рішенні від 23.05.2001 № 6-рп\2001 судоустрій і судочинство визначаються виключно законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.

У пункті 55 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи, щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що судові помилки щодо процедури судового розгляду, у визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Так, подана представником відповідача заява про відвід судді за своєю суттю зводиться до його незгоди з процесуальними рішеннями судді, оскільки заяву про відвід судді Тинка О.С. у розгляді справи № 926/2174/20 обґрунтовано наявністю рішення по аналогічній справі до НПП «Вижницький», з яким не погоджується відповідач та постановлення судом ухвали про відкриття провадження у даній справі.

Потрібно зауважити, що підставами для відводу судді можуть бути лише конкретні обставини, які викликають обґрунтований сумнів в неупередженості такого судді. При цьому незгода з процесуальною діяльністю суду до таких обставин не може належати, адже в такому випадку будь-яка сторона в будь-якій справі зможе в такий спосіб змінювати суддю у своїй справі.

Саме тому законодавцем включено до статті 35 Господарського процесуального кодексу України частину 4, відповідно до норм якої незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Таким чином незгода представника відповідача з процесуальним рішенням судді Тинка О.С. у даній справі та рішенням в інших справах, не може бути підставою для його відводу та не свідчить і не може свідчити про упередженість та безсторонність судді.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши обставини, зазначені у заяві про відвід судді Тинку Олександру Сергійовичу (вх. № 2302 від 06.10.2020 року), суд встановив, що остання не містить вмотивованих підстав для висновку щодо упередженості та небезсторонності головуючого у справі судді в розумінні статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, заява про відвід судді Господарського суду Чернівецької області Тинка Олександра Сергійовича (вх. № 2302 від 06.10.2020 року) є необґрунтованою та не підтвердженою належними та допустимими доказами.

Відтак, заяву представника Національного природного парку «Вижницький» від 06.10.2020 року вх. № 2302 про відвід судді Господарського суду Чернівецької області Тинка Олександра Сергійовича належить передати для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32, 35, 36, 38, 39, 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Передати заяву представника Національного природного парку «Вижницький» від 06.10.2020 року вх. № 2302 про відвід судді Господарського суду Чернівецької області Тинка Олександра Сергійовича на автоматизований розподіл для визначення судді для вирішення питання про відвід у справі № 926/2174/20.

Повний текст ухвали складено та підписано 06.10.2020 року.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Суддя О.С. Тинок