Рішення № 92002871, 06.10.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2020м. ДніпроСправа № 904/4367/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко І. В.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників, справу

за позовом КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "КРИВБАСВОДОКАНАЛ"

до ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНОГО КООПЕРАТИВУ "ГІРНИК"

про стягнення 40320,38грн., з яких 39411,39грн. основної заборгованості; 699,56грн. пені; 158,99грн. трьох процентів річних; 50,44грн. інфляційних втрат (договір №664 від 28.08.2002 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації)

Представники: справу розглянуто без виклику представниківучасників справи

РУХ СПРАВИ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНОГО КООПЕРАТИВУ "ГІРНИК" (далі - відповідач) про стягнення 40320,38грн., з яких 39411,39грн. основної заборгованості; 699,56грн. пені; 158,99грн. трьох процентів річних; 50,44грн. інфляційних втрат (договір №664 від 28.08.2002 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації).

Судові витрати по сплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/4367/20 визначено суддю Петренка Ігоря Васильовича, що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2020.

Ухвалою від 17.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Сторін повідомлено, що процесуальні дії вчиняються протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, а саме по 15.09.2020.

Щодо строку для подачі відзиву.

Ухвалу від 17.08.2020 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі відповідач отримав 26.08.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 01.09.2020.

Відповідачу в ухвалі від 17.08.2020 роз`яснено право на надання відзиву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Отже, строк для подачі відзиву по 10.09.2020.

В ухвалі від 17.08.2020 встановлено строк для вчинення процесуальних дій до 15.09.2019.

Станом на 06.10.2020 відзив на позов не надано.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (частина 4 статті 161 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов та на участь у судовому засіданні не скористався, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Отже, строк для розгляду справи по суті розпочато.

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.

06.10.2020 здійснено розгляд справи по суті.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

Короткий зміст позовної заяви та узагальнення її доводів.

Між сторонами укладено договір №664 від 28.08.2002 "Про подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації" (далі - договір).

На виконання умов укладеного між сторонами договору відповідачу нараховано обсяги спожитої води за період з 01.02.2020 по 30.06.2020 у кількості 1862,0м2; обсяг послуг за водовідведення нараховано у кількості 1862,0м3.

За період з 01.01.2020 по 30.06.2020 відповідачу виписано рахунки за послуги централізованого постачання холодної води і водовідведення на загальну суму 46634,53грн., а саме:

1. №8537/06/1н від 28.02.2020 на суму 8445,39грн.;

2. №12522/06/1н від 30.03.2020 на суму 7743,77грн.;

3. №17167/06/1н від 30.04.2020 на суму 9257,21грн.;

4. №21368/06/1н від 29.05.2020 на суму 10669,75грн.;

5. №25846/06/1н від 30.03.2020 на суму 10518,41грн.

Всього за період з 01.02.2020 по 30.06.2020 позивачем нараховано відповідачу за послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення у сумі 46634,53грн.

Відповідач оплатив послуги у розмірі 7223,14грн.

Залишок заборгованості становить 39411,39грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань позивач нарахував відповідачу:

- пеню за загальний період прострочення з 20.05.2020 по 28.07.2020 на загальну суму 699,56грн.;

- три проценти річних за загальний період прострочення з 20.05.2020 по 28.07.2020 на загальну суму 158,99грн.;

- інфляційні втрати за червень 2020 року на загальну суму 50,44грн.

Короткий зміст заперечень відповідача та узагальнення його доводів.

Відзив не надійшов.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Доказами, відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, предметом доказування у господарській справі є лише ті факти, які мають матеріально-правове значення, тобто факти без з`ясування яких не можна правильно вирішити справу по суті.

Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі такі:

1. Обставини укладання договору.

2. Природа договору.

3. Факт надання послуг.

4. Строк оплати. Наявність часткової оплати. Існування заборгованості.

5. Правомірність нарахування пені.

6. Правомірність нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

1. Обставини укладання договору.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 Господарського кодексу України).

28.08.2002 між позивачем (далі - позивач, Кривбасводоканал) та відповідачем (далі - відповідач, абонент) укладено договір №664 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації (далі - договір).

Предмет договору. Кривбасводоканал зобов`язується забезпечити питною водою, а абонент прийняти та оплатити питну воду орієнтовно в об`ємі 6600м3/рік 550м3/місяць, яка відповідає Держстандарту 2874-82 "Вода питна", а також приймає від нього стічні води в об`ємі 6600м3/рік 550м3/місяць (пункт 1.1 договору).

Ціна договору врегульована розділом IV. Тарифи та порядок розрахунків.

Строк. Договір укладається строком до 31.12.2002 в частині надання послуг і вступає в силу з 28.08.2002, а в частині проведення розрахунків за послуги до повного здійснення розрахунків (пункт 8.1 договору).

Додатковою угодою від 06.05.2013 про внесення змін до договору №664 від 28.08.2002 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації внесено зміни до розділу VІІІ. Дія договору пункту 8.2 договору шляхом його викладення у наступній редакції: "Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією зі сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду". Крім того, додано пункт 8.4 договору та викладено у такій редакції: "Відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України, сторони встановили, що умови даної додаткової угоди застосовуються до відносин між ними, які виникли до її укладання і діють з 28.08.2002".

Відтак, сторонами погоджено істотні умови договору.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

2. Природа договору.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача вартості послуг за договором.

Укладений сторонами правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 903 Цивільного кодексу України).

Правовий аналіз наведених положень Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку про те, що договір надання послуг є двостороннім правочином, за яким обов`язку виконавця з надання певної послуги кореспондує обов`язок замовника з її оплати.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору надання послуг розподілу природного газу, є господарськими зобов`язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

3. Факт надання послуг.

Пунктом 3.1 договору визначено, що облік використаної води визначається за показниками повірених водолічильників встановлених за рахунок "Абонента" та узгоджених з "Кривбасводоканалом". При виході їх із ладу по середньомісячній витраті за попередні два розрахункові місяці, до встановлення нового водолічильника.

Відповідно до пункту 4.4 договору тарифи на послуги водопостачання та водовідведення в період дії договору затверджені рішенням Криворізького виконкому від 01.06.2000 №379 і можуть бути змінені відповідно до діючого законодавства України.

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач у період з 01.02.2020 по 30.06.2020 надав послуги відповідачу з водопостачання та водовідведення на загальну суму 46634,53грн.

Показання приладів обліку підтверджуються:

1. Актом приймання-передачі послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 28.02.2020 згідно якого виробник надав, а споживач прийняв у лютому 2020 року послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення обсягом: води: 348,00куб.м.; стоків: 348,00куб.м.

2. Актом приймання-передачі послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 30.03.2020 згідно якого виробник надав, а споживач прийняв у березні 2020 року послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення обсягом: води: 307,00куб.м.; стоків: 307,00куб.м.

3. Актом приймання-передачі послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 30.04.2020 згідно якого виробник надав, а споживач прийняв у квітні 2020 року послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення обсягом: води: 367,00куб.м.; стоків: 367,00куб.м.

4. Актом приймання-передачі послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 29.05.2020 згідно якого виробник надав, а споживач прийняв у травні 2020 року послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення обсягом: води: 423,00куб.м.; стоків: 423,00куб.м.

5. Актом приймання-передачі послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 30.06.2020 згідно якого виробник надав, а споживач прийняв у червні 2020 року послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення обсягом: води: 417,00куб.м.; стоків: 417,00куб.м.

Акти підписано представниками обох сторін та скріплені відповідними печатками підприємств.

Отже, факт надання послуг централізованого постачання холодної води і водовідведення визнається підтвердженим.

4. Строк оплати. Наявність часткової оплати. Існування заборгованості.

Пунктом 4.1 договору визначено, що розрахунки за воду і стоки здійснюються грошовими коштами і підлягають оплаті абонентом у триденний термін після отримання платіжних доручень.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов`язку позивача забезпечити відповідача питною водою відповідає обов`язок відповідача оплатити її вартість.

За період з 01.01.2020 по 30.06.2020 відповідачу виписано рахунки за послуги централізованого постачання холодної води і водовідведення на загальну суму 46634,53грн., а саме:

1. №8537/06/1н від 28.02.2020 на суму 8445,39грн.;

2. №12522/06/1н від 30.03.2020 на суму 7743,77грн.;

3. №17167/06/1н від 30.04.2020 на суму 9257,21грн.;

4. №21368/06/1н від 29.05.2020 на суму 10669,75грн.;

5. №25846/06/1н від 30.03.2020 на суму 10518,41грн.

Строк оплати за Актами приймання-передачі послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення складеними у період з 01.01.2020 по 30.06.2020 є таким, що настав.

Відповідач оплатив послуги у розмірі 7223,14грн.

Залишок заборгованості становить 39411,39грн.

Доказів оплати послуг в сумі 39411,39грн. відповідач не надав.

Доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, належними доказами не спростував.

Доказів повернення вказаного товару позивачу відповідачем не надано.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 39411,39грн. є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

5. Правомірність нарахування пені.

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Одним із наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 4.9 договору визначено, що при несвоєчасній оплаті сум за договором абонент зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням 0,5% від суми простроченого платежу за кожен несплачений день.

Надаючи правову оцінку пункту 4.9 договору, господарський суд визнав, що сторони узгодили розмір пені на рівні 0,5% від суми простроченого платежу за кожен несплачений день, при цьому здійснюючи розрахунок пені взяли до уваги положення Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”.

Щодо розрахунку пені.

Позивач нарахував пеню за загальний період прострочення з 20.05.2020 по 28.07.2020 на загальну суму 699,56грн.

Відповідач контррозрахунку не надав; вимог не заперечив.

Господарський суд перевірив розрахунок пені здійснений позивачем та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.

6. Правомірність нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Відповідно до частин 1, 7 статті 193 Господарського кодексу України (статті 525, 526 Цивільного кодексу України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом.

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо розрахунку трьох процентів річних.

Позивач нарахував три проценти річних за загальний період прострочення з 20.05.2020 по 28.07.2020 на загальну суму 158,99грн.

Відповідач контррозрахунок трьох процентів річних не надав; вимог не заперечив.

Господарський суд перевірив розрахунок трьох процентів річних та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо розрахунку інфляційних втрат.

Позивач нарахував інфляційні втрати за червень 2020 року на загальну суму 50,44грн.

Відповідач контррозрахунок інфляційних втрат не надав.

Господарський суд перевірив розрахунок інфляційних втрат та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2-5, 7-15, 18, 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 91, 123, 129, 220, 232-233, 236-242, 247-248, 252, 253-254, 256-259, пунктом 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ.

Позовні вимоги КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" (Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 50027, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, ВУЛИЦЯ ЄСЕНІНА, будинок 6А; Ідентифікаційний код юридичної особи: 03341316) до ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНОГО КООПЕРАТИВУ "ГІРНИК" (Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 50047, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, ВУЛИЦЯ КАРБИШЕВА, будинок 14; Ідентифікаційний код юридичної особи: 23077689) про стягнення 40320,38грн., з яких 39411,39грн. основної заборгованості; 699,56грн. пені; 158,99грн. трьох процентів річних; 50,44грн. інфляційних втрат (договір №664 від 28.08.2002 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації) задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНОГО КООПЕРАТИВУ "ГІРНИК" (Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 50047, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, ВУЛИЦЯ КАРБИШЕВА, будинок 14; Ідентифікаційний код юридичної особи: 23077689) на користь КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" (Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 50027, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, ВУЛИЦЯ ЄСЕНІНА, будинок 6А; Ідентифікаційний код юридичної особи: 03341316) 39411,39грн. (тридцять дев`ять тисяч чотириста одинадцять грн. 39 коп.) основної заборгованості; 699,56грн. (шістсот дев`яносто дев`ять грн. 56 коп.) пені; 158,99грн. (сто п`ятдесят вісім грн. 99 коп.) трьох процентів річних; 50,44грн. (п`ятдесят грн. 44 коп.) інфляційних втрат; 2102,00грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дата підписання та складення повного судового рішення - 06.10.2020.

Суддя І.В. Петренко