Ухвала суду № 9199913, 31.03.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Суддя І інстанції Ушаков Т.С. Суддя - доповідач Малашкевич С.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

Іменем України

31 березня 2010 року справа № 2-а-28906/10/1270

м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Малашкевич С.А.

суддів Геращенко І.В.,Арабей Т.Г.

при секретарі судового засідання Заверюхі Т.С.

за участю представників сторін:

від позивача - Абрамян В.В. - за довірен.

від відповідача Маштакова Є.С. - за довірен.

від прокуратури не прибули

розглянувши апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 січня 2010 року у справі 2-а-1596/10/1270 за позовом ТОВ «Восточна енергетична компанія» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську про Визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21 січня 2010 року задоволено позов ТОВ «Восточна енергетична компанія» та скасовано податкове повідомлення-рішення цієї інспекції від 10.12.2009 р.№0000962360 про визначення податкових зобовязань з податку на додану вартість.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, просив останню задовольнити.

Представник позивача, вказуючи на те, що рішення суду є законним та обґрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї , вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Під час розгляду спору, судом було встановлено наступне.

Позивач зареєстрований як юридична особа, знаходиться на податковому обліку в Ленінській міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську , є платником податку на додану вартість, згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 11.04.2007 р. №100078033.

Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганська проведена 05.03.2009 року виїзна позапланова перевірка ТОВ «Восточна енергетична компанія» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період з серпня по грудень 2008 року, в результаті якої складено акт перевірки № 194/23-616/34942390, у висновках якого було зазначено, що перевіркою не можливо підтвердити заявлені позивачем суми бюджетного відшкодування за наданими податковими деклараціями з підстав необхідності дослідження ланцюга за наказом Державної податкової адміністрації України № 350 від 18.08.2005 року.

Відповідно до п.3 цього акта перевірки, не встановлено укладення позивачем нікчемних (недійсних) правочинів та взаємовідносин із підприємствами, установчі документи яких визнані у судовому порядку недійсними, порушень ведення бухгалтерського та податкового обліку, також, не виявлено.

Крім того, 10.12.2009 року посадовими особами відповідача була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період з серпня по грудень 2008 року, за результатами якої складено акт перевірки № 1118/23-616/34942390, відповідно до якого відповідач дійшов до висновку, що в порушення приписів пункту 1.8. статті 1, п.п. 7.3.1. п. 7.3. статті 7, п.п. 7.2.3. п. 7.2. статті 7, п.п. 7.2.4. п. 7.2. статті 7, п.п. 7.2.8. п. 7.2. статті 7, п.п. 7.7.2. п. 7.7. статті 7 та п. 1.3. статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачем завищено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за серпень 2008 року в сумі - 85 784 грн., за вересень 2008 року в сумі - 42 936 грн., за листопад 2008 року в сумі -741425 грн., за грудень 2008 року в сумі - 21 573 грн., а усього на загальну суму - 891718грн.

На підставі акта перевірки від 10.12.2009 №1118/23-616/34942390 року, відповідач прийняв податкове повідомлення - рішення № 0000962360/0 від 10.12.2009 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень, вересень, листопад, грудень 2008 року на загальну суму 891718 грн.

Колегія суддів апеляційного суду погоджує висновок суду першої інстанції про неправомірність прийнятого відповідачем рішення з огляду на наступне.

Підставою для висновків відповідача про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за відповідні звітні періоди, стала неможливість встановити фактичну надмірну сплату ПДВ до бюджету по усьому ланцюгу від виробника придбаного позивачем вугілля. При цьому, виходячи з актів перевірки, господарських операцій з укладення позивачем нікчемних (недійсних) правочинів та взаємовідносин із підприємствами, установчі документи яких визнані у судовому порядку недійсними, порушень ведення бухгалтерського та податкового обліку не виявлено. Відомості про зустрічні перевірки усіх підприємств, які є безпосередніми постачальниками позивача податковим органом отримані і порушень по таких господарських операціях не виявлено. Підставою для висновків про порушення була неможливість перевірити деяких підприємств у другій та подальших ланках постачальників вугілля до виробника. Проте, такі висновки обґрунтовано визнано судом першої інстанції безпідставними, оскільки позивач з такими підприємствами не мав господарських відносин.

Наведені в акті перевірки та спірному рішенні правові норми, начебто порушені позивачем, у звязку з чим зменшено суму бюджетного відшкодування, а саме певні підпункти ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», стосуються порядку обчислення і сплати податку до бюджету. Проте, відповідачем не наведено в чому полягає порушення таких пунктів з боку позивача. Зокрема пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону визначає дату виникнення податкових зобовязань з ПДВ. Актами перевірки не було встановлено будь яких порушень з боку позивача щодо неправильного визначення чи заниження податкових зобовязань у відповідних періодах. Те ж саме стосується й вказаного порушення п.п. 7.2.3, 7.2.4, 7.2.8 ст.7 названого закону. Порушень в частині не підтвердження податковими накладними сум ПДВ включених до складу податкового кредиту, як і порушень в частині складення таких податкових накладних, перевіркою не встановлено. Не вбачається з актів перевірки й порушення позивачем п.п7.7.2 ст.7 Закону в частині не подачі чи несвоєчасної подачі податкових декларацій з ПДВ у перевірені періоди.

Щодо посилань відповідача на порушення п.1.8 ст.1 Закону, слід зауважити наступне.

Зазначена норма визначає поняття бюджетного відшкодування і вказує, що це є сума яка підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим законом. Суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються в порядку п.п.7.7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме такі суми визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобовязань , що виникли у звязку з будь якою поставкою товарів(робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За приписами п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону 7.7.4. Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації .

Отже, виходячи з перелічених норм, за умови того, що в деклараціях з ПДВ сума такого податку, у відповідних періодах, має відємне значення, позивач мав право визначити суму бюджетного відшкодування з ПДВ в податковій декларації.

Обгрунтовано не були узяті до уваги судом першої інстанції посилання відповідача на неможливість визначення бюджетного відшкодування без отримання результатів зустрічних перевірок по всьому ланцюгу поставок до виробника. Таке суперечить вимогам п.п.7.7.5 п.п.7.7 ст.7 Закону України « Про податок на додану вартість », який визначає обовязок податкового органу протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації провести документальну невиїзну перевірку заявлених у ній даних За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету .

Отже, законодавець не повязує можливість відображення в декларації суми бюджетного відшкодування та наступні дії по його поверненню з бюджету, з отриманням чи неотриманням податковим органом результатів зустрічних перевірок контрагентів платника податків, а тим більше інших осіб, які не мали господарських відносин з таким платником податку.

За вказаних обставин, постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганська на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 січня 2010 р. у справі № 2-а-1596/10/1270 за позовом ТОВ «Восточна енергетична компанія» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про скасування податкового повідомлення рішення залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 січня 2010 р. у справі № 2-а-1596/10/1270 за позовом ТОВ «Восточна енергетична компанія» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про скасування податкового повідомлення рішення залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали проголошені у судовому засіданні в присутності представників сторін. Ухвала у повному обсязі складена 02 квітня 2010року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий С.А. Малашкевич

Судді: Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко