Вирок № 91994509, 05.10.2020, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/8232/19

Провадження № 1-кп/591/351/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2020 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі: головуючого – судді Сибільова О.В., за участю секретаря Бабич Ю.О., прокурора Шаповала В.Г., потерпілої – ОСОБА_1 , захисника Чуяшенка Д.О., обвинуваченого ОСОБА_2 , розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12019200440003477 за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , гр-на України, не одруженого, не судимого,

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

17 листопада 2019 року близько 19 години 40 хвилин ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та керуючи автомобілем Опель-Вектра, н.з. НОМЕР_1 , рухався по проїзній частині вул. Героїв Крут в м. Суми зі сторони вул. Лінійна, де в районі регульованого пішохідного переходу поблизу буд. 52 по вул. Героїв Крут, зневаживши безпекою дорожнього руху при наближенні до регульованого пішохідного переходу, при загоранні червоного сигналу світлофору, продовжив рух, не зменшив швидкість та не зупинився, щоб дати дорогу пішоходам, що призвело до наїзду на пішохода ОСОБА_3 , яка перетинала проїзну частину по наведеному пішохідному переходу на дозволений сигнал світлофора, а водій на вказаному автомобілі залишив місце пригоди. В результаті наїзду потерпіла ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження, від яких померла, у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з раною та крововиливами в м`які тканини голови в лівій лобно-тім`яній ділянці, з переломами лобної ділянки склепіння та основи черепа, крововиливами під м`які оболонки головного мозку, з вогнищами забою головного мозку в лобних ділянках, та ускладнилася набряком головного мозку та легень, які мають ознаки тяжких, як таких, що викликали небезпечний для життя стан і знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті потерпілої.

В діях водія ОСОБА_2 вбачається порушення п.п. 2.9.а, 8.7.3.е, 8.10 Правил дорожнього руху України, згідно яких:

- 2.9. Водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

- 8.7.3. Сигнали світлофора мають такі значення: е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух;

- 8.10. У разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

Порушення водієм ОСОБА_2 п.п. 8.7.3.е, 8.10 Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди та наслідками у вигляді спричинення смерті потерпілої ОСОБА_3 .

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в скоєнні інкримінованого злочину визнав частково та показав, що дійсно він вчинив його за наведених обставин, проте заперечив, що перебував в стані алкогольного сп`яніння в момент ДТП, зазначивши, що вживав алкоголь вже після пригоди до його затримання, оскільки перебував в стресовому стані, а місце події залишив, оскільки розгубився.

Потерпіла в своїх показах зазначила суду про те, що дійсно 17 листопада 2019 року в ДТП за наведених обставин загинула її донька. Безпосереднім очевидцем події потерпіла не була.

Свідок ОСОБА_4 показала суду, що за наведених обставин в районі зазначеного в обвинуваченні місця, яке було освітлене, вона знаходилась на зупинці громадського транспорту, коли раптом почула удар і в район, де вона стояла, впала дівчина. Автомобіль, який її збив, проїхав не зупиняючись.

Свідок ОСОБА_5 дав покази про те, що в зазначений в обвинуваченні час він підходив до регульованого світлофором пішохідного переходу на вул. Г.Крут, по якому з протилежної сторони переходила дівчина на зелений сигнал світлофора. Коли вона майже дійшла до краю проїзної частини, то на неї на великій швидкості здійснив наїзд автомобіль, який, не зупиняючись, прослідував далі.

Згадані свідки також показали, що інших транспортних засобів в місці події не було.

Свідок ОСОБА_6 показав суду, що в листопаді 2019 року до нього в м. Охтирка заїхав ОСОБА_2 на автомобілі «Опель» та запропонував з`їздити в м. Суми для того щоб провідати родичку в пологовому будинку, на що свідок погодився. Вони забрали з собою також ОСОБА_7 та втрьох поїхали в м. Суми. Автомобілем весь час керував ОСОБА_2 . Коли вони приїхали до м. Суми, то поїхали до пологового будинку в районі «Баси», де ОСОБА_2 пішов до лікарні, а ОСОБА_6 разом з ОСОБА_8 залишились біля будівлі та пили горілку, яку придбали там же. Коли ОСОБА_2 повернувся з лікарні, то також разом з ними випив чарку горілки. Після цього вони поїхали до іншої лікарні, автомобілем знову керував ОСОБА_2 , ОСОБА_6 перебував на передньому пасажирському місці, а ОСОБА_8 позаду в автомобілі. Коли їхали по м. Суми, то раптом свідок почув удар, пошкодилось лобове скло. Він сказав ОСОБА_2 зупинитись з припущенням, що вони збили людину. Але останній, нічого не сказавши, продовжив рух. Після цього вони залишили автомобіль та прослідували на таксі до м. Охтирки. В с. Климентове їх затримали працівники поліції.

Свідок ОСОБА_9 , частково підтвердивши покази свідка ОСОБА_6 , показав, що він разом з ОСОБА_6 не вживав горілку, коли ОСОБА_2 пішов до приміщення лікарні, а також зазначив, що ОСОБА_2 не вживав спиртне при ньому, вважає, що він був тверезим в момент ДТП.

Крім цього, вина ОСОБА_2 підтверджується іншими доказами в повній їх сукупності, а саме:

-протоколом огляду місця ДТП зі схемою та фототаблицею, яким зафіксовано слідову картину події та вилучено речові докази, а також протоколом огляду в приміщенні СОКЛ трупа ОСОБА_3 ;

-протоколами огляду, якими вилучено та зафіксовано сліди на одежі потерпілої, в яку остання була одягнута під час події;

-протоколом огляду автомобіля «Опель», н.з. НОМЕР_1 (з фототаблицею), виявленого в місці, де його залишив ОСОБА_2 з пасажирами, на якому маються пошкодження, характерні для наведеної події;

-протоколом затримання ОСОБА_2 , під час якого було вилучено у останнього предмети та речі;

-протоколами слідчих експериментів зі схемами, проведених за участю ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , якими перевірені та уточнені їх покази, які в цілому відповідають обставинам ДТП, наведеним в обвинуваченні;

-висновком судово-медичного експерта № 1086/729 від 17 грудня 2019 року, яким підтверджено характер, ступінь тяжкості та локалізація тілесних ушкоджень, отриманих потерпілою внаслідок наїзду на неї автомобілем під керуванням ОСОБА_2 , від яких вона померла;

-висновком експерта автотехніка стосовно технічного стану зазначеного транспортного засобу, яким підтверджені пошкодження автомобіля, характерні для вказаної події;

-висновком експерта автотехніка, яким підтверджено наявність в діях водія порушень ПДР України, вказаних в обвинуваченні, які перебувають в причинному зв`язку з ДТП;

-висновком медичного огляду ОСОБА_2 , проведеного 18 листопада 2019 року о 06.05 год., згідно якого ОСОБА_2 перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Наведені докази в повній їх сукупності підтверджують, обставини наведені в обвинувальному акті, в тому числі і факт перебування ОСОБА_2 в момент ДТП в стані алкогольного сп`яніння, а до показань обвинуваченого та свідка ОСОБА_9 стосовно цього питання суд відноситься критично, оскільки, по-перше, стан цього свідка (сп`яніння) в момент описаних в обвинуваченні подій викликає сумніви у суду стосовно його можливості запам`ятати саме невживання обвинуваченим алкоголю в його присутності, по-друге, обставини, за яких відбулась вказана пригода, та які їй передували не виключають можливості зникнення з поля зору свідка обвинуваченого, коли останній міг вжити спирте, по-третє, свідок ОСОБА_9 не є фахівцем в галузі визначення стану сп`яніння, тому його категоричні вислови про тверезий стан водія є непереконливими та суб`єктивними.

Крім цього, вважаючи доведеним стороною обвинувачення факт перебування водія ОСОБА_2 в стані алкогольного сп`яніння саме під час ДТП, суд виходить і з негативної репутації останнього, який, згідно довідки, перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом «хронічний алкоголізм», а зникнення ОСОБА_2 з місця пригоди додатково говорить на користь позиції сторони обвинувачення щодо цього питання.

Таким чином, суд вважає зазначені обставини вчиненого діяння встановленими, факт скоєння ОСОБА_2 кримінального правопорушення доведеним, а його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України оскільки він, як особа, що керувала транспортним засобом – автомобілем Опель-Вектра, н.з. НОМЕР_1 , допустив порушення правил безпеки дорожнього руху - порушення п.п. 8.7.3.е, 8.10 Правил дорожнього руху України, що спричинило смерть ОСОБА_3 .

Під час судового розгляду сторона захисту наполягала на наявності в даному випадку такої пом`якшуючої обставин як щире каяття, але суд з такою позицією погодитись не може.

При цьому, дійшовши висновку про відсутність у ОСОБА_2 щирого каяття, суд виходить з роз`яснень, які надав Верховний Суд в постанові від 22.03.2018 року у справі № 759/7784/15-к про те, що розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

Однак, як зазначалось вище, хоча ОСОБА_2 під час судового розгляду заявляв про часткове визнання своєї винуватості у вчиненому, проте, таке зізнання мало формальний характер з применшенням своєї відповідальності. Переказ коштів на адресу потерпілої носить вимушений характер та вчинений не обвинуваченим. Крім того, під час розгляду справи не встановлено даних на підтвердження того, що саме обвинувачений намагався будь-яким чином допомогти потерпілій стороні (рідним загиблої) оговтатись від пережитого, компенсувати перенесені страждання, чи полегшити душевний біль, а під час надання показань суду не висловлював жодної критичної оцінки стосовно своєї поведінки та навпаки, як зазначено вище, намагався применшити свою відповідальність.

Оскільки перебування обвинуваченого в стані сп`яніння зазначено в обвинувального акті лише як фактична обставина, а порушення цього пункту Правил дорожнього руху України (в тому числі згідно обвинувачення) не інкриміноване в провину ОСОБА_2 як таке, що перебуває в причинному зв`язку з подією ДТП, тому суд вважає помилковими твердження сторони захисту стосовно необхідності виключення цієї кваліфікуючої ознаки та не вбачає перешкод для визнання такої обставини як обтяжуючої покарання.

Відтак, обтяжуючою покарання обставиною ОСОБА_2 є вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Дослідженням особи обвинуваченого встановлено, що він є не судимою особою, не працює, не одружений.

При призначенні виду та міри покарання суд враховує особу обвинуваченого, характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного ним злочину, висновок органу з питань пробації, обтяжуючу покарання обставину.

Враховуючи викладене та дані щодо особи обвинуваченого, характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного ним злочину, внаслідок якого сталась смерть людини, наявність обтяжуючої покарання обставини, суд вважає, що виправлення ОСОБА_2 можливе лише з призначенням покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами, що відповідатиме меті кримінального провадження, характеру злочину, а також даним щодо особи обвинуваченого.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Процесуальні витрати, підтверджені прокурором, пов`язані з проведенням експертних досліджень, підлягають стягненню з обвинуваченого.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу слід залишити без змін, з огляду на негативну репутацію обвинуваченого та наявність ризику переховування.

На підставі ч. 2 ст. 286 КК України, керуючись ст.ст. 124, 126, 368, 374, 375 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

Строк відбування покарання обраховувати з 18 листопада 2019 року.

Речові докази:

-чохол із спинки водійського сидіння, вершину важеля КПП, автомобіль «Опель», н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 від 12.11.2017 на автомобіль «Опель», н.з. НОМЕР_1 повернути власнику (уповноваженій ним особі), зі скасуванням накладеного на них арешту;

-паспорт та ІПП на ім`я ОСОБА_2 – повернути останньому;

-3 пластикові стаканчики, змиви з колеса, керма та верхівки важеля КПП, уламок та значок автомобіля, фрагмент ЛФП, уламки скла та окуляри, жіночий лівий ботинок, пластикову накладку бамперу – знищити;

-куртку та штани – залишити в користування ОСОБА_1 ;

-посвідчення водія на ім`я ОСОБА_2 – передати до органу, уповноваженого на виконання вироку в частині призначеного покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати в сумі 3768,24 гривні.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого у вигляді тримання під вартою, залишити без змін до набрання вироком законної сили, але не більше чим до 03 грудня 2020 року.

На вирок може бути подана апеляція до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми протягом 30 днів з моменту його проголошення, особою, що не була присутня під час його проголошення – з дня отримання копії судового рішення, а особою, яка перебуває під вартою – з моменту вручення вироку цій особі.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, яка негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя О.В. Сибільов