Рішення № 91992850, 29.09.2020, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/784/20

Провадження № 2-о/645/41/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2020 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого - судді Горпинич О.В.,

за участю секретаря Іванії К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Дванадцята Харківська державна нотаріальна контора, Харківська міська рада про встановлення факту родинних відносин, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, якою просив встановити факт родинних відносин, а саме: факт того, що він, ОСОБА_1 , є рідним сином ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та рідним братом ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування заяви зазначав, що у його паспорті серії НОМЕР_1 , який виданий Фрунзенським РВ ХМУ УМВ України в Харківській області від 16.11.2000 року його прізвище, ім`я по батькові записані, як ОСОБА_1 . Між тим у свідоцтві про народження серії НОМЕР_2 , виданого 05.08.1955 року бюро ЗАГС Качановичського району м. Харкова, зазначено російською мовою, що він ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Харкові. Батьками зазначені: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_3 . Батьки мали ще одного сина (старшого брата) ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 . Згідно ордеру № 1743 серії КС від 11.09.1964 року, виданого виконавчим комітетом Київської районної Ради депутатів трудящих його батькові виданий ордер на право заняття сім`єю зі складу 4-х осіб з правом житлової площі ОСОБА_3 дружина, ОСОБА_4 - син, ОСОБА_1 - син, квартири АДРЕСА_1 , на підставі рішення від 09.09.1964 року № 15. Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого міським ЗАГС м. Харкова (записи зроблені російської мовою) батько « ОСОБА_2 » помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що в книзі реєстрації актів про смерть 13.03.1993 року зроблена відповідна запис № 4082. У зв`язку зі смертю батька рішенням виконавчого комітету Фрунзенської районної ради народних депутатів м. Харкова Харківської області № 258/22 від 19.11.1996 року визнано наймачем трикімнатної окремої квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_3 (жінка), з якою укладено договір найму з включенням до нього й сина ОСОБА_1 . Вищевказана квартира АДРЕСА_2 належить ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності з матір`ю ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло в порядку приватизації, виданого 23.11.2000 року за реєстраційним № 8-00-199629 Центром приватизації державного житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна виконавчого комітету Харківської міської ради, згідно з розпорядженням № 9643 від 23.11.2000 року. Кватира зареєстрована у Харківському МБТІ у реєстровій книзі за № П-8-23407. З 13.06.2001 року в зазначеній квартирі був зареєстрований його брат ОСОБА_4 . Зазначене підтверджується довідкою дільниці № 55 КП «Жилкомсервіс» № 2472 від 13.08.2013 року про те, що ОСОБА_3 та її сини ОСОБА_1 , ОСОБА_4 були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 . Мати ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після її смерті він та брат ОСОБА_4 в установлені ст.ст. 1268, 1270 ЦК України строк та порядку прийняли спадщину, яка відкрилася після смерті матері, в тому числі й належну їй частину спірної квартири, оскільки обидва були зареєстровані в цій квартирі. Ні заявник, ні ОСОБА_4 за життя не оформлювали в нотаріальному порядку своє право на спадщину після смерті матері в установленому законом порядку. Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 34834372 від 13.08.2013 року до Спадкового реєстру Дванадцятої ХДНК за його зверненням внесено реєстраційний запис № 54878287 про реєстрацію спадкової справи № 593/2013. Брат ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадкоємцем першої черги за законом після смерті останнього є його син ОСОБА_5 , який на час смерті батька не проживав з ним та ніколи не був зареєстрований за місцем реєстрації останнього. В установлений законом шестимісячний строк після відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 його син ОСОБА_5 не подав заяву про прийняття спадщини в порядку, передбаченому ст. 1269 ЦК України. Після звернення 13.08.2013 року до Дванадцятої ХДНК про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті матері та брата, йому було відмовлено у здійсненні цих нотаріальних дій із зазначенням, що в свідоцтві про його народження по батькові « ОСОБА_6 » не співпадає із даними паспорта - « ОСОБА_7 ». Крім того, була зареєстрована заява сина брата - ОСОБА_5 про прийняття ним спадщини після смерті ОСОБА_4 на підставі рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23.04.2013 року по справі за позовом ОСОБА_5 про надання додаткового строку для прийняття спадщини. Зазначене рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23.04.2013 року скасовано рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 18.01.2017 року та відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Ухвалою ВВСУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.07.2017 року касаційна скарга ОСОБА_5 відхилена. Встановлення факту родинних відносин породжує, як зазначає заявник юридичні наслідки, а саме отримання свідоцтва про спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_3 та брата ОСОБА_4 ..

Заявник просив розглянути справу у його відсутності, так як за станом здоров`я не може з`явитися до суду.

Представник Харківської міської ради в судове засідання не з`явився, подав заяву, якою просив розглянути справу у його відсутності та ухвалити рішення згідно чинного законодавства.

Від заступника завідувача Четвертої Харківської міської нотаріальної контори надійшла заява про розгляду справи у відсутності представника нотаріальної контори.

Суд, вислухавши, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, що визначено п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України.

Перелік фактів, які підлягають встановленню судом в окремому провадженні, викладений в ч. 1 ст. 315 ЦПК України та не є вичерпним ч. 2 ст. 315 ЦПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» (далі постанови Пленуму) із змінами та доповненнями від 25.05.1998, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

В матеріалах справи міститься свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 , згідно якого ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_1 (російською мовою), батьками якого записані ОСОБА_2 та ОСОБА_8 (російською мовою).

Суду також надано свідоцтво про народження, згідно якого ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_9 (російською мовою), батьками якого записані ОСОБА_2 та ОСОБА_8 (російською мовою).

У паспорті громадянина України серія НОМЕР_4 записано, що він виданий громадянину України - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Зі свідоцтва про смерть НОМЕР_5 , вбачається, що ОСОБА_2 (російською мовою) помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_6 ).

Зі свідоцтва про смерть серія НОМЕР_7 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_4 .

В матеріалах справи міститься свідоцтво про право власності на житло від 23.11.2000 року реєстраційний № 8-00-199629, згідно якого ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_2 .

Рішенням № 258/22 від 19.11.96 р. виконавчого комітету Фрунзенської районної ради народних депутатів м. Харкова визнано наймачем трикімнатної квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_8 . Начальнику житлової експлуатаційної дільниці № 198 зазначено про необхідність укласти договір найму на трикімнатну квартиру з ОСОБА_8 до договору найму включити сина ОСОБА_1 .

З довідки КП «Жилкомсервіс» дільниця № 55 вбачається, що ОСОБА_8 (російською мовою) була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , разом з нею на день смерті були зареєстровані: син ОСОБА_1 , син ОСОБА_10 (російською мовою).

Необхідно зауважити, що згідно свідоцтво про народження НОМЕР_2 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_1 (російською мовою).

Згідно паспорту громадянина України прізвище, ім`я та по батькові зазначено, як ОСОБА_1 .

Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_9 .

Проте, згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_7 помер ОСОБА_4 .

Стаття 318 ЦПК України передбачає, що у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, докази, що підтверджують факт.

До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Отже, суди встановлюють юридичні факти тільки у разі, коли особою вчинено всі можливі заходи по отриманню необхідних документів, і виключно за наявності об`єктивних причин, які не залежать від волі особи, що обумовлюють неможливість отримання документу на підтвердження юридичного факту, такий факт може встановити суд у порядку окремого провадження.

Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

За своєю суттю встановлення факту родинних відносин можливе у разі, якщо особа, яка дійсно перебуває у родинних відносинах з іншою особою не може цього довести через певні перешкоди, такі як втрата документів, що підвереджують родинні стосунки, допущені помилки в написанні прізвища чи імені в існуючих документах, тощо.

Суд встановив ту обставину, що ОСОБА_2 та ОСОБА_8 (російською мовою) були батьками ОСОБА_1 (російською мовою) та ОСОБА_9 (російською мовою), а не ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджував факт родинних відносин саме між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , заявник не доводить факт, що ОСОБА_1 (російською мовою) є ОСОБА_1 та ОСОБА_9 (російською мовою) є ОСОБА_4 .

В матеріалах справи відсутні та не надано заявником належних, допустимих доказів на підтвердження помилки або зміни по батькові заявника, а саме: « ОСОБА_6 » - « ОСОБА_7 », а також помилки або зміни ім`я по-батькові брата « ОСОБА_11 » - « ОСОБА_12 ».

Суд, позбавлений можливості з власної ініціативи зробити відповідні запити, витребувати певні доказі (інформацію) у підприємства, установи, організації (як це передбачено ч.2 ст. 294 ЦПК України), оскільки будь-яка інформація щодо помилки або зміни персональних даних взагалі відсутня. Заявник не вказує та не надає належних, допустимих доказів, які були підстави для зміни персональних даних та чи були допущена помилки при видачі паспорта громадянина України.

В матеріалах справи також містяться заочне рішення Фрунзенського районного суду міста Харкові від 23.04.2013 року про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, скасоване рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 18.01.2017 року та ухвала Вищого спеціалізованого суду України від 12.07.2017 року про відхилення касаційної скарги ОСОБА_5 , з яких також не можливо встановити факти, про які просить ОСОБА_1 у своїй заяві.

Згідно інформації Четвертої Харківської міської нотаріальної контори, встановлено, що спадкові справи після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , не заводилися, свідоцтво про право на спадщину не видавалися.

Згідно спадкової справи № 593/2013, 13.03.2013 року до Дванадцятої Харківської державної нотаріальної контори надійшла заява ОСОБА_1 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , але спадкова справа не містить постанови щодо відмовити у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Вищевказані обставини, встановлені судом в судовому засіданні, свідчать про те, що заявником не надано суду жодних доказів того, що нотаріус у встановленому порядку виніс постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність підтвердження факту родинних відносин між спадкодавцями і спадкоємцем, що свідчить про порушення прав та змушує звертатись до суду за їх захистом, крім того станом на час розгляду цієї справи заявником не доведено факту невизнання чи порушення її спадкових прав та необхідності їх захисту в судовому порядку шляхом встановлення факту родинних відносин.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, про відмову в задоволенні заяви.

Керуючись ст.ст.12,13,81,89,263-265 ЦПК України, суд, -

вирішив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 - відмовити.

У відповідності до вимог ч.7 ст.294 ЦПК України судові витрати не відшкодовуються.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 05.10.2020 року.

Учасники справи:

Заявник: ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_9 , АДРЕСА_3 ;

заінтересовані особи: Дванадцята Харківська державна нотаріальна контора, м. Харків, вул Межлаука, 2;

Харківська міська рада, м. Харків. пл. Контситуції, 7.

Головуючий - суддя: