
справа 415/4124/20
провадження № 3/415/1115/20
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"08" вересня 2020 р. м. Лисичанськ
Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Старікова М.М., за участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи, що надійшли від Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел. Миронівський м. Дебальцеве Донецької області, громадянина України, не є особою з інвалідністю, працюючого шляховим майстром ОГЗТ м. Сєверодонецька, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
В С Т А Н О В И Л А:
11 червня 2020 року о 21 годині 10 хвилин в районі будинку 6 по вулиці 2-го вересня м. Лисичанська Луганської області, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом – мотоциклом ЯВА 350, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
У судовому засіданні правопорушник ОСОБА_1 , свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не визнав та пояснив, що 11 червня 2020 року у вечірній час він знаходився в гаражі, розташованому поблизу його будинку, де ремонтував мотоцикл ЯВА 350. Після проведеного ремонту вирішив проїхати на мотоциклі, щоб перевірити його справність, однак перед цим зателефонував дружині і запропонував забрати її з огороду, на якому вона знаходилася в цей час. Забравши дружину, вони разом поїхали додому на вказаному вище транспортному засобі, під його керуванням. Проїжджаючи по вул. 2 – го вересня в місті Лисичанську, він, у дзеркало заднього виду, побачив дальнє світло фар автомобілю, який швидко наближався до них, а тому, злякавшись, збільшив швидкість. Після чого він почув звук сирени і побачив проблискові маячки автомобілю. Зрозумівши, що це поліція, він почав гальмувати і заїхав на узбіччя дороги, де мотоцикл занесло і вони з дружиною впали. В цей час до них підбігли працівники поліції, зробили зауваження з приводу керування транспортним засобом без мотошоломів, та попросили пред`явити документи. Коли він відкрив сумку, один з поліцейських вихопив його паспорт, однак пізніше документи повернули. На питання співробітників поліції хто керував транспортним засобом, його дружина, яка була напідпитку, відповіла, що вона знаходилася за кермом, але поліцейські їй не повірили, тому він повідомив поліцейських, що це він керував мотоциклом. У відношенні нього була складена постанова про порушення ПДР, а саме за керування транспортним засобом без мотошоломів. Під час подальшої розмови один з поліцейських повідомив про те, що в нього є підозра, що він ( ОСОБА_3 ) перебуває у стані алкогольного сп`яніння, про що на думку поліцейського свідчили такі ознаки як: запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Це викликало його обурення, оскільки алкогольних напоїв він не вживав.
Зазначив, що коли в нього забрали паспорт, він, хвилюючись, відкрив бардачок мотоциклу, звідки дістав пляшку з рідиною, і, зробив ковток, однак, відчувши, що це пиво, відразу його виплюнув.
Далі йому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою алкотестера Драгер на місці зупинки транспортного засобу, або проїхати до медичного закладу. Пройти огляд на стан сп`яніння на місці він відмовився, тому що не довіряв результатам Драгеру, а до лікарні не поїхав, оскільки взагалі не зрозумів для чого це потрібно. Після його відмови пройти огляд на стан сп`яніння поліцейські повідомили його, що в такому разі у відношенні нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду.
В цей час приїхав ще один екіпаж поліції, були залучені свідки, у неупередженості яких у нього є сумніви, особливо до гр. ОСОБА_4 , оскільки він був доставлений поліцейськими на їх автомобілі. Раніше привозили ще свідків, але вони не влаштовували поліцейських, оскільки були жителі його району і з ним віталися. Далі, в присутності двох свідків, почали складати протокол, під час оформлення якого, він, за наполяганням дружини и доньки, яка була присутня теж, вирішив дихнути в Драгер, але поліцейські йому відмовили, сказавши: «Дихай в сигарету», і склали протокол. Свідки під час цієї розмови теж були присутні.
В судовому засіданні зазначив, що він взагалі не вживає алкогольні напої. Вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, йому не відомі. Він дійсно, на пропозицію співробітників поліції, після його відмови пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу з причин недовіри останнім, відмовився проїхати до лікарні, оскільки не розумів мети такої поїздки.
Після складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, вони з донькою самостійно поїхали до медичного закладу, куди він звернувся о 23:30 та пройшов огляд на стан сп`яніння за допомогою алкотестеру Драгер, результат був 0,03 проміле, також він здав кров та сечу на вміст алкоголю. Просив суд закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 , якого попереджено про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань та за відмову від давання показань, згідно ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України, і, відповідно, приведено до присяги судом, пояснив, що 11 червня 2020 року у вечірній час він повертався додому, і, проходячи в районі Цегляного заводу міста Лисичанська, до нього під`їхали співробітники поліції, які попросили бути свідком при огляді водія на стан сп`яніння, на що він добровільно погодився. Приїхавши на місце, він побачив раніше незнайомого йому чоловіка, як потім було встановлено – ОСОБА_1 , поруч з яким знаходились його дружина та донька. Потім на місце був доставлений ще один свідок, прізвище якого він не пам`ятає. Після чого в їх присутності поліцейські повідомили про те, що зупинили водія ОСОБА_1 , котрий керував мотоциклом з ознаками алкогольного сп`яніння, однак які саме ознаки алкогольного сп`яніння перелічували поліцейські, він не пам`ятає. Крім того, він особисто не бачив будь-яких ознаків сп`яніння у ОСОБА_1 . Потім ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки або у лікарні, на що той відмовився. Працівниками поліції були складені письмові пояснення, які ним були прочитані і підписані, зміст яких він підтверджує в повному обсязі.
Відповідаючи на питання суду, зазначив, що в його присутності ОСОБА_1 не виявляв бажання пройти огляд на стан сп`яніння і, особисто він не чув, щоб йому відмовляли в такому проханні з використанням фрази: «Дихай в сигарету».
Допитана в якості свідка за клопотанням особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_6 , якій роз`яснено положення ст. 63 Конституції України, будучі попереджена про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, згідно ст. 384 Кримінального кодексу України пояснила, що вона являється донькою ОСОБА_1 11 червня 2020 року приблизно о 22 годині їй на мобільний телефон зателефонувала мати і попросила прийти до місця, де їх з батьком зупинили працівники поліції. Коли вона прийшла на вулицю 2-го вересня м. Лисичанська мати їй розповіла, що вони з батьком поверталися з дачі на мотоциклі. За ними поїхали поліцейські і коли, батько їх помітив, сам зупинився. Йому було зроблено зауваження з приводу відсутності мотошоломів і, за це правопорушення, складено постанову. Після чого йому сказали, що він знаходиться у стані алкогольного сп`яніння, однак вона вважає, що це неправда, так як вони після всього, що сталося, самостійно їздили до лікарні, де лікар засвідчив, що її батько тверезий.
Крім того, коли вона прийшла, на місці знаходився свідок ОСОБА_5 , і, тільки через 20-25 хвилин поліцейськими був привезений ще один чоловік. Через недовіру запрошеним свідкам її батько дійсно відмовився пройти огляд на стан сп`яніння. Але, під час складання протоколу поліцейськими, вона підходила до них та повідомила, що її батько погоджується на проходження огляду на стан сп`яніння на місці, однак поліцейські їй відповіли: «Нехай дихає в сигарету». Після складання протоколу про адміністративне правопорушення, батько був відсторонений від керування транспортним засобом. Після цього вона самостійно відвезла батька до лікарні для проходження огляду, де був отриманий висновок про те, що у батька ознак сп`яніння виявлено не було.
Допитана в якості свідка за клопотанням особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_7 , якій роз`яснено положення ст. 63 Конституції України, будучі попереджена про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, згідно ст. 384 Кримінального кодексу України пояснила, що 11 червня 2020 року вона знаходилася на дачі, а її чоловік ОСОБА_1 ремонтував мотоцикл у гаражі. Приблизно о 20 годині вона зателефонувала чоловікові і попросила забрати її з дачі, де вона з подругою відпочивали і вживали алкоголь. Коли вони їхали додому побачили, що за ними їде автомобіль з увімкненими фарами дальнього світла, чоловік трохи збільшив швидкість, однак цей автомобіль почав їх наздоганяти, увімкнувши проблискові маячки. Чоловік почав гальмувати, їх мотоцикл понесло і вони впали. В цей момент до них під`їхали поліцейські, спитали, чому вони тікали від них та пересувалися на транспортному засобі без вдягнутих мотошоломів і попросили показати документи, а коли чоловік відкрив сумку, вихватили їх. Після чого склали постанову за порушення ПДР, а потім звинуватили чоловіка в тому, що він вживав алкоголь і керував мотоциклом у стані алкогольного сп`яніння.
Зазначила, що після того, як вони впали, її чоловік, взяв пляшку пива з бардачку мотоцикла і зробив ковток з неї, однак, зрозумівши, що це алкоголь, відразу виплюнув рідину.
Працівники поліції називали ознаки алкогольного сп`яніння, які вони виявили у її чоловіка, але вона з цим не згодна, так як жодних ознак в нього не було, крім того, поліцейські не могли відчути запах алкоголю, так як були в масках на обличчі. Після, запропонували її чоловіку пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою алкотестеру, на що він відмовився.
Чи пропонували чоловікові пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі, вона не пам`ятає. Після того, як були складені відповідні документи, вони самостійно поїхали до наркології, де її чоловік пройшов огляд і отримав висновок, згідно якого він перебував у тверезому стані, але це вже відбувалося пізніше без присутності поліції.
Крім того, звернула увагу на те, що в присутності свідка ОСОБА_5 вони з донькою повідомляли поліцейських, що ОСОБА_1 буде проходити огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, на що отримали відповідь: «Нехай дихає в сигарету».
Суд, заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 , якому були роз`ясненні його права, передбачені ст. 268 КУпАП, свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що не дивлячись на невизнання своєї провини правопорушником в судовому засіданні, винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується встановленими та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами у їх сукупності, які не викликають у суду сумнівів у їх достовірності, та які відповідно до ст. 251 КУпАП суд визнає належними, допустимими, котрі повністю доводять провину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі.
Судом вживались заходи для виклику в судове засідання і допиту в якості свідка ОСОБА_4 , який вказаний в протоколі про адміністративне правопорушення, однак даний свідок, будучі належним чином повідомленим про час та місце розгляду даної справи та про необхідність його явки, для допиту безпосередньо судом, не з`явився, тому суд був позбавлений можливості допитати останнього безпосередньо в судовому засіданні.
Так, з досліджених в судовому засіданні письмових пояснень свідка ОСОБА_4 , вбачається, що 11 червня 2020 року, приблизно о 22 год. 50 хв. останнього працівниками поліції було запрошено в якості свідка, коли в його присутності громадянин ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом - мотоциклом ЯВА 350, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку за допомогою АLKOTEST DRAGER, а також, у медичному закладі. При цьому, у останнього були наявні ознаки алкогольного сп`яніння – запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці.
В судовому засіданні була відтворена і досліджена відеозйомка з нагрудних камер співробітників патрульної поліції від 11.06.2020, що міститься на СD носії, з якої вбачається, що правопорушнику ОСОБА_1 , який знаходився за кермом транспортного засобу - мотоциклу ЯВА 350, державний номерний знак НОМЕР_1 , працівниками поліції, на місці зупинки транспортного засобу, у зв`язку з наявністю ознак алкогольного сп`яніння у останнього, перелік яких голосно оголошувався ОСОБА_1 , було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу алкотестеру «DRAGER», або ж у медичному закладі, на що останній відмовився в присутності двох свідків.
При цьому з відеозапису видно, що в процесі розмови з поліцейськими ОСОБА_1 дістав з бардачку мотоциклу пляшку з рідиною, і відкривши її, в присутності працівників поліції, неодноразово вжив цю рідину, пояснюючи, що це пиво. Крім того, в подальшому зазначав, що пив пиво під час їзди. Відтворений відеозапис повністю спростовує пояснення ОСОБА_1 і свідка ОСОБА_7 , згідно яких, він з пляшки, яку дістав з бардачку мотоциклу зробив ковток, однак, відчувши, що це пиво, відразу його виплюнув.
Відеозаписом зафіксовано, що ОСОБА_1 неодноразово пропонувалося пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, а саме: за допомогою алкотестеру Драгер на місці зупинки, або в медичному закладі, на що останній відмовлявся, при цьому працівниками поліції водія було інформовано в якому порядку він може пройти огляд на стан сп`яніння, яким чином і в якому місці, а також, були роз`яснені норми пункту Правил дорожнього руху, порушення яких ставиться в провину останньому.
Відповідно до направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КМП «ЦПЗ» м. Лисичанська, складеного 11.06.2020 о 21 годині 50 хвилин, ОСОБА_1 огляд не проходив, у зв`язку з відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння (а.с.3).
З довідки, наданої УПП в Луганській області Департаменту патрульної поліції вбачається, що згідно бази даних НАІС ГСЦ МВС України гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримував посвідчення водія: НОМЕР_2 (а.с.6).
Всі перераховані вище докази у своїй сукупності повністю підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення за обставин, викладених у протоколі, так як є послідовними, узгоджуються один з одним, відповідають фактичним обставинам справи, будь-які протиріччя в них відсутні, що свідчить про їх об`єктивність та правдивість.
Судом в межах повноважень, були створені всі необхідні умови для реалізації правопорушником його процесуальних прав, в тому числі відстоювати свою правову позицію та подавати докази, які свідчили б на його користь.
Відповідно до ст. 245 КУпАП України завданням провадження у с правах про адміністративне правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи. Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 №11 „Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, де зазначено, що згідно зі ст. 245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.
Згідно вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст.266 КУпАП та п.п. 6, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд водія на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. А у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення, в присутності поліцейського.
Відповідно до п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, судам слід враховувати, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого порядку, якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Згідно абз. 4 п. 27 згаданої Постанови Пленуму Верховного Суду для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом.
Правопорушення вважається закінченим з моменту відмови від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Таким чином, суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважає, що провина ОСОБА_1 за ознаками ч.1 ст. 130 КУпАП знайшла своє повне підтвердження в суді, і його дії органом патрульної поліції кваліфіковані правильно, оскільки він, керуючи транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння відмовився. Інших доказів, які б ставили під сумнів кваліфікацію дій правопорушника, суду надано не було.
Невизнання своєї провини правопорушником суд визнає як спосіб захисту з метою уникнути відповідальність за вчинене правопорушення, яке є найбільш небезпечним у сфері безпеки дорожнього руху.
При цьому, заперечення ОСОБА_1 факту перебування у стані алкогольного сп`яніння не приймаються судом до уваги як такі, що не ґрунтуються на матеріалах справи, оскільки в даному випадку відповідальність настає не за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, а за відмову від проходження відповідного огляду.
Крім того, щодо долученого ОСОБА_1 до справи висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.06.2020, згідно якого станом на 23 год. 30 хв. 11.06.2020 у гр. ОСОБА_1 ознак сп`яніння не виявлено, то вказаний доказ не стосується предмета доказування по даній справі, оскільки протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено не за порушення п. 2.9«а» ПДР України, тобто за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.
Відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення п.2.5ПДР України, тобто за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, що становить самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, який непов`язаний із керуванням транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що також становить окремий склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Закон не пов`язує відповідальність за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння із наявністю або відсутністю факту перебування водія у стані сп`яніння у разі його відмови від проходження огляду.
Відповідно, вказаний вище висновок не може бути визнаний судом, як доказ у розумінні положень ч.1 ст. 251 КУпАП, оскільки на його основі неможливо встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення по даній справі, винність ОСОБА_1 у його вчиненні.
Крім того, відповідно до вимог Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року №1103 поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Як вбачається з долученого ОСОБА_1 висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.06.2020, медичний огляд останнього був проведений 11.06.2020 о 23 год. 30 хв., тобто пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення співробітниками поліції підстав для проведення такого огляду.
Пояснення свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 суд до уваги не приймає, оскільки останні є близькими родичами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і є зацікавленими особами в результатах розгляду даної справи. Крім того, пояснення вказаних свідків не узгоджуються з матеріалами справи і повністю спростовуються відеозаписом подій, дослідженим в судовому засіданні.
Посилання сторони захисту на залежність свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 від працівників поліції та їх неупередженість, підтвердження у судовому розгляді не знайшли, а тому ставити під сумнів об`єктивність пояснень, зокрема свідка ОСОБА_5 у суду підстав немає.
Пояснення ОСОБА_1 про те, що він, на пропозицію співробітників поліції, відмовився проїхати до лікарні, оскільки не розумів мети такої поїздки, спростовуються переглянутим відеозаписом, з якого встановлено, що ОСОБА_1 працівниками поліції було неодноразово запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, а саме: за допомогою алкотестеру Драгер на місці зупинки, або в медичному закладі та, разом з цим, проінформовано в якому порядку він може пройти огляд на стан сп`яніння, яким чином і в якому місці, а також, були роз`яснені норми пункту Правил дорожнього руху, який ставиться в провину останньому.
Крім того, пояснення останнього, про те, що після його відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, під час оформлення протоколу він вирішив дихнути в Драгер і сказав про це співробітникам поліції, але йому відмовили, зазначивши: «Дихай в сигарету», повністю спростовується відеозаписом подій, відтвореним в судовому засіданні та показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_5 , сумніватися в правдивості якого у суду не має підстав, останній попереджався судом про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показів суду та був приведений судом до присяги і не є особою, зацікавленою в результатах розгляду даної справи.
Суд не бере до уваги доводи ОСОБА_1 , що він не знав про наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Окрім того, з вищезазначеного відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 були роз`ясненні його права та обов`язки, а також наслідки його відмови від проходження огляду на стан сп`яніння (а.с.1).
Вирішуючи питання про застосування до правопорушника виду адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд керується ст. 23 КУпАП, відповідно до якої, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.
При накладенні стягнення суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 працює, не є особою з інвалідністю, одружений, на утриманні має неповнолітнього сина: ОСОБА_8 , 2008 року народження, відповідно до довідки УПП в Луганській області ДПП повторності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП не встановлено (а.с.7), згідно довідки УПП в Луганській області ДПП має посвідчення водія (а.с.6).
Обставин, що пом`якшують відповідальність правопорушника згідно зі ст. 34 КУпАП та обтяжують відповідальність згідно зі ст. 35 КУпАП, суд не вбачає.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу та майновий стан правопорушника ОСОБА_1 , відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність, а також - характеру та суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що правопорушнику слід призначити стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, а також необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень.
На підставі ч. 5 ст. 4, ст. 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір підлягає стягненню з правопорушника на користь держави в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп.
Керуючись ст. ст. 33, ч.1 ст.130, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір – у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок (Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ /22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд.
Суддя: М.М. Старікова
Судове рішення № 91991315, Лисичанський міський суд Луганської області було прийнято 08.09.2020. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 415/4124/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: