
Справа № 404/5516/20
Номер провадження 2/404/1590/20
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2020 року місто Кропивницький
Суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда Кулінка Л.Д., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу укладеного з ОСОБА_2 , з підстав неможливості збереження сім"ї. Шлюб зареєстрований 05 листопада 2008 року Центральним відділом реєстрації актів стану Головного управління юстиції у Кіровоградській області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 684 та залишення неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживати разом з матір`ю - ОСОБА_1 .
Вимоги до форми і змісту позовної заяви встановлені статтями 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України.
Пунктом 2 частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що позовна заява повинна містити зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Проте позивачем вказаних вимог не дотримано, позовна заява не містить, реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорту для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі) позивача та відповідача.
Крім цього в пунктах 9 та 10 статті 175 Цивільного кодексу України вказано, що позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В позовній заяві відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, а також відсутнє підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до частини четвертої статті 177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 року в пункті 26 роз`яснено, що законодавством не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами)).
Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Позивачем зазначених вимог не додержано. Зокрема до позовної заяви додано копію копію квитанції № 8Х83-88В2-41Н4-М3ВХ від 14.09.2020 року про сплату 840,80 грн.
У відповідності до частин першої, другої статті 95 Цивільного процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи".
Подані до позовної заяви копії документів (письмових доказів) належним чином не засвідчені.
Також слід роз`яснити позивачу, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що визначено у частині першій статті 2 Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом частини першої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Частиною третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що позовна заява повинна містити, зокрема: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Частина п`ята статті 177 Цивільного процесуального кодексу України, зобов`язує позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В поданій позовній заяві міститься вимога про визначення місця проживання дитини разом з матір`ю, при цьому із змісту позовної заяви вбачається, що дитина постійно проживає з матір`ю і про це між батьками досягнута згода.
Тобто позовна заява не містить обґрунтування цієї вимоги, а відтак відсутні і посилання на докази про існування між батьками спору щодо проживання дитини.
Відповідно до статті 19 Сімейного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду, крім випадку, передбаченого частиною другою статті 170 цього Кодексу. Звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду. У разі звернення з позовом до суду орган опіки та піклування припиняє розгляд поданої йому заяви. При розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
В позовній заяві про вчинення дій, що передбачені у статті 19 Сімейного кодексу України також нічого не зазначено.
Зважаючи на викладене, вважаю за необхідне роз`яснити, що визначення місця проживання дитини розглядається з обов`язковою участю органів опіки та піклування, як зазначалось вище, тобто з іншим суб`єктним складом, при цьому, в даному позові: двома різними предметами спору та різними їх підставами та доказами, а тому спільний розгляд цих двох вимог значно ускладнить вирішення справи.
Крім того, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового визначає Закон України «Про судовий збір».
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
В підпункті 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 840,80 грн.
Згідно підпункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 840,80 грн.
Подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору. Аналогічна правова позиція викладена в пункті 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 року.
Разом з тим, позовна заява містить дві самостійні позовні вимоги: про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини. Враховуючи сплату позивачем судового збору в сумі 840,80 грн., судовий збір сплачено лише за вимогу про розірвання шлюбу. Відтак, позивачу необхідно доплатити судовий збір ще за одну самостійну позовну вимогу немайнового характеру (визначення місця проживання) в розмірі 840,80 грн.
Таким чином, позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України і підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, як то передбачено статтею 185 Цивільного процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), про розірвання шлюбу, та визначення місця проживання дитини, залишити без руху.
Надати позивачеві строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для подання позовної заяви з додержанням вимог, викладених у статтях 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України, а саме: надати до суду належним чином оформлену позовну заяву: зазначивши реєстраційній номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорту для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі) позивача та відповідача; вказати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; надати підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; подані до позовної заяви копії документів (письмових доказів) належним чином засвідчити, а також подати до суду належним чином оформлений оригінал документу про сплату судового збору з врахуванням роз`яснень, викладених в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 року.
Запропонувати позивачу сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру (про визначення місця проживання дитини) у розмірі 840,80 грн.; на р/р UA928999980313161206000011003; Код банку отримувача (МФО) 899998; отримувач коштів: УК у м. Кроп-цький/Фортечн.р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38037409, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу (судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Кіровський районний суд міста Кіровограда, надавши суду оригінал квитанції.
Роз`яснити положення частини третьої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда Л. Д. Кулінка
Судове рішення № 91990830, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда) було прийнято 05.10.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 404/5516/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: