Вирок № 91984114, 04.08.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/6372/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" серпня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Марченко М.В.,

при секретарі: Яценко Т.С.,

за участю прокурора: Брянцева В.Л.,

за участю обвинуваченої: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Дніпровського районного суду м.Києва кримінальне провадження №32020100000000202 від 15.04.2020 року, за обвинувальним актом по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Київ, громадянки України, неодруженої, працюючої у ТОВ «Фоззі Груп», яка має неповнолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205-1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в грудні 2017 року, у денний час доби, знаходячись у мікрорайоні «Березняки» у Дніпровському районі м.Києва (більш точних даних проведеним досудовим розслідуванням не встановлено), діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер запропонованих їй дій, діючи у порушення вимог законодавства України, за грошову винагороду погодилась на пропозицію невстановленої досудовим слідством особи внести у документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдиві відомості.

Згідно положень ст.56 Господарського кодексу України суб`єкт господарювання - господарська організація, яка може бути утворена за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу.

Статтею 57 Господарського кодексу України визначено, що установчими документами суб`єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб`єкта господарювання. В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб`єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом. У засновницькому договорі засновники зобов`язуються утворити суб`єкт господарювання, визначають порядок спільної діяльності щодо його утворення, умови передачі йому свого майна, порядок розподілу прибутків і збитків, управління діяльністю суб`єкта господарювання та участі в ньому засновників, порядок вибуття та входження нових засновників, інші умови діяльності суб`єкта господарювання, які передбачені законом, а також порядок його реорганізації та ліквідації відповідно до закону. Статут суб`єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного капіталу та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб`єкта господарювання, а також інші відомості, пов`язані з особливостями організаційної форми суб`єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

Відповідно до вимог ст.65 Господарського кодексу України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Частиною 3 статті 88 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарського товариства зобов`язані вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та коштами (засобами), що передбачені установчими документами, відповідно до цього Кодексу та закону про господарські товариства.

Згідно статті 89 Господарського кодексу України управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.

Відповідно до ст. 81 Цивільного кодексу України юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом.

Статтею 87 Цивільного кодексу України встановлено, що для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою. Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Згідно ст.89 Цивільного кодексу України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.

Статтею 4 Закону України «Про господарські товариства» №1576-XII від 19.09.1991 року визначено, що товариства з обмеженою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту , їх установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок підписання установчих документів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Відповідно до ст.24 ч.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» №755-IV від 15.05.2003 року (зі змінами та доповненнями) для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення або в разі подання електронних документів подати опис, що містить відомості про надіслані електронні документи, в електронній формі) такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи, до якої може бути подана як додаток заява щодо обрання юридичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику; примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи у випадках, передбачених законом; два примірники установчих документів; документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи; інформацію з документами, що підтверджують структуру власності засновників - юридичних осіб, яка дає змогу встановити фізичних осіб - власників істотної участі цих юридичних осіб. У разі утворення юридичної особи на підставі модельного статуту в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи проставляється відповідна відмітка з посиланням на типовий установчий документ.

Статтею 35 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» суб`єкти державної реєстрації за порушення законодавства у сфері державної реєстрації несуть відповідальність у порядку, встановленому законом. Засновники (учасники) юридичної особи несуть відповідальність за відповідність установчих документів законодавству, а також за відповідність перекладу тексту документів у випадках, визначених пунктом 1 частини першої статті 15 цього Закону. Особи, винні у внесенні до установчих документів або інших документів, що подаються для державної реєстрації, завідомо неправдивих відомостей, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, несуть відповідальність, встановлену законом. Заявник несе відповідальність за відповідність копій документів в електронній формі оригіналам таких документів у паперовій формі.

Реалізуючи злочинний умисел, направлений на внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей ОСОБА_1 , знаходячись в мікрорайоні «Березняки» у Дніпровському районі м.Києва (більш точних даних проведеним досудовим розслідуванням не встановлено), у той же день надала свій паспорт громадянина України та ідентифікаційний код платника податку, необхідні для складання документів, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи - ТОВ «Пульсар М» (код ЄДРПОУ 41789664).

З метою подальшої реалізації злочинного умислу ОСОБА_1 , 07.12.2017 року зустрілася з невстановленою досудовим слідством особою в Дніпровському районі м.Києва та отримала від даної особи попередньо складені за невстановлених обставин у встановленій законом формі проекти установчих та реєстраційних документів про реєстрацію нею суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи ТОВ «Пульсар М», які містили завідомо неправдиві відомості про мету і предмет діяльності підприємства, його місцезнаходження, розмір майнового внеску та статутного капіталу товариства, а саме:

- протокол №1 Загальних зборів учасників ТОВ «Пульсар М» від 07.12.2017 року, який містив неправдиві відомості щодо створення ТОВ «Пульсар М», введення до складу учасників, а також призначення ОСОБА_1 директором ТОВ «Пульсар М»;

- заява про державну реєстрацію створення юридичної особи, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07.12.2017 року, які містили неправдиві відомості щодо включення ОСОБА_1 до складу учасників ТОВ «Пульсар М».

Усвідомлюючи відсутність навичок і досвіду для виконання обов`язків службової особи та засновника підприємства, а також підприємницької діяльності у цілому, не маючи наміру здійснювати таку діяльність від імені ТОВ «Пульсар М», розуміючи, що надані їй на підпис проекти установчих та реєстраційних документів ТОВ «Пульсар М» містять завідомо неправдиві відомості, ОСОБА_1 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, діючи з корисливих мотивів, знаходячись у Дніпровському районі м.Києва, засвідчила їх своїми підписами, які виконала кульковою ручкою, а саме у:

- протоколі №1 Загальних зборів учасників ТОВ «Пульсар М» від 07.12.2017 року, у графі «підпис учасників ОСОБА_1 »;

- заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07.12.2017 року, у графах «підпис», надавши їм у такий спосіб необхідні реквізити офіційних документів, тобто вчинила їх підроблення.

Після підписання вищезазначених документів ОСОБА_1 , передала в цей же час, в цьому ж місці, вказані документи невстановленій слідством особі.

Надалі, в цей же день, 07.12.2017 року, невстановлена досудовим слідством особа подала вищевказані документи, які містили завідомо неправдиві відомості, державному реєстратору до відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців для проведення реєстрації створення юридичної особи ТОВ «Пульсар М».

Незважаючи на те, що ТОВ «Пульсар М» зареєстроване як суб`єкт підприємницької діяльності - юридична особа, ОСОБА_1 взяла участь у його створенні не з метою здійснення підприємницької діяльності, а з метою отримання грошової винагороди за вказані незаконні дії, що полягали у внесенні ОСОБА_1 у документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 вину в пред`явленому їй обвинуваченні визнала, вищезазначені обставини підтвердила та детально і послідовно пояснила, що дійсно в грудні 2017 року, у денний час доби, знаходячись у мікрорайоні «Березняки» у Дніпровському районі м.Києва за грошову винагороду погодилась на пропозицію невстановленої слідством особи внести у документи, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдиві відомості, для чого надала свій паспорт громадянина України та ідентифікаційний код платника податку, необхідні для складання документів, для здійснення державної реєстрації юридичної особи - ТОВ «Пульсар». Після чого, 07.12.2017 року зустрілася з невстановленою досудовим слідством особою в Дніпровському районі м.Києва та отримала від даної особи попередньо складені у встановленій законом формі проекти установчих та реєстраційних документів про реєстрацію нею суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи ТОВ «Пульсар М», які містили завідомо неправдиві відомості про мету і предмет діяльності підприємства, його місцезнаходження, розмір майнового внеску та статутного капіталу товариства, а саме:

- протокол №1 Загальних зборів учасників ТОВ «Пульсар М» від 07.12.2017 року, який містив неправдиві відомості щодо створення ТОВ «Пульсар М», введення до складу учасників, а також призначення ОСОБА_1 директором ТОВ «Пульсар М»;

- заяву про державну реєстрацію створення юридичної особи, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07.12.2017 року, які містили неправдиві відомості щодо включення ОСОБА_1 до складу учасників ТОВ «Пульсар М».

При цьому, не маючи наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність через ТОВ «Пульсар М», усвідомлюючи, що надані їй на підпис проекти установчих та реєстраційних документів ТОВ «Пульсар М» містять завідомо неправдиві відомості, на пропозицію невстановленої слідством особи підписала документи щодо набуття корпоративних прав ТОВ «Пульсар М» шляхом перереєстрації юридичної особи на власне ім`я, за грошову винагороду, а саме, засвідчила своїми підписами, виконавши їх кульковою ручкою у протоколі №1 Загальних зборів учасників ТОВ «Пульсар М» від 07.12.2017 року, у графі «підпис учасників ОСОБА_1 » та у заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07.12.2017 року, у графах «підпис», наділивши їх таким чином необхідними реквізитами офіційних документів, тобто вчинила їх підроблення та в подальшому, після підписання вищезазначених документів передала їх в цей же день невстановленій слідством особі.

Свою винність ОСОБА_1 визнала, у вчиненому щиро розкаялася та не оспорювала в судовому засіданні вищезазначені фактичні обставини, встановлені у кримінальному провадженні органом досудового розслідування.

Винність обвинуваченої ОСОБА_1 повністю підтверджується її показаннями та щирим каяттям у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205-1 КК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Положення ч.3 ст.349 КПК України, роз`яснені судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи та кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, а тому суд, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченої, дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_1 , тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, а також даних протоколів огляду, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження.

Винність ОСОБА_1 , яка не оспорювала фактичні обставини справи знайшла повне підтвердження під час судового розгляду.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.205-1 КК України, оскільки вона своїми умисними діями, здійснила внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_1 покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, дані про особу обвинуваченої, яка працює неофіційно, неодружена, має неповнолітню дитину, вину у вчиненому визнала, щиро розкаялася, раніше не судима.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття обвинуваченої та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, вищезазначених даних про особу обвинуваченої, яка працює неофіційно, неодружена, має неповнолітню дитину, вину у вчиненому визнала, щиро розкаялася, раніше не судима, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу, яке виходячи з сукупності зазначених обставин, буде достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення нею нових злочинів.

Разом з тим, дії ОСОБА_1 кваліфіковані судом за ч.1 ст.205-1 КК України в редакції, яка діяла станом на момент вчинення даного злочину та є такою, що поліпшує становище особи в розумінні ч.1 ст.5 КК України, тобто до набрання чинності 28.04.2020 року Законом №361-IX від 06.12.2019 року.

Крім того, враховуючи дані про особу обвинуваченої ОСОБА_1 , з урахуванням щирого каяття останньої та активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, що судом визнано обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченої, суд приходить до висновку про можливість призначення покарання ОСОБА_1 у виді штрафу із застосуванням ст. 69 ч.1 КК України, тобто нижче від найнижчої межі, що передбачена санкцією ч.1 ст.205-1 КК України.

Речові докази: документи реєстраційної справи ТОВ «Пульсар М» (код ЄДРПОУ 41789664), які відповідно до постанови слідчого про визнання речовими доказами від 28.04.2020 року були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №32020100000000202 від 15.04.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1. ст.205-1 КК України - слід залишити у десятому СВ РКП СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві.

Процесуальних витрат у справі немає.

Цивільні позови не заявлено.

Керуючись ч.3 ст.349, ст.ст.368-371, 373-374, 376, КПК України, суд,-

засудив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205-1 КК України (в редакції Закону №361-IX від 06.12.2019 року) та призначити їй покарання за цей злочин у виді штрафу із застосуванням ст.69 КК України у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень в доход держави.

Речові докази: документи реєстраційної справи ТОВ «Пульсар М» (код ЄДРПОУ 41789664), які відповідно до постанови слідчого про визнання речовими доказами від 28.04.2020 року були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №32020100000000202 від 15.04.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1. ст.205-1 КК України - залишити у десятому СВ РКП СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві.

Процесуальних витрат у справі немає.

Цивільні позови не заявлено.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Суддя: