Ухвала суду № 91983791, 01.10.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4325/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2020 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Фазикош О.В., за участю секретаря Лупак В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород, за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовною заявою Аціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.6 ст.259 та ч.6 ст.268 ЦПК України 01.10.2020 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали виготовлено та підписано 05.10.2020 року.

Позивач Акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк» звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду від 10 червня 2019 року у справі відкрито провадження та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

29.11.2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в позовній заяві.

12.12.2019 року від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

20.12.2019 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 13 квітня 2020 року визнано явку представника позивача АТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання, яке було призначено на 11 год 30хв., 28.05.2020 року в приміщенні Ужгородського міськрайонного суду обов`язковою.

На вказану дату та час представник позивача в судове засідання не з`явився.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 03 вересня 2020 року визнано явку представника позивача АТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання, яке було призначено на 11 год 15 хв., 01.10.2020 року в приміщенні Ужгородського міськрайонного суду обов`язковою.

04.09.2020 року від позивача у справі до суду надійшло клопотання про доручення письмових доказів до матеріалів справи.

Окрім того інформація щодо справи часу, дати та місця розгляду справи розміщена на сторінці офіційного веб-порталу судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://ug.zk.court.gov.ua/sud0712/gromadyanam/csz/. У звязку з неотриманням позивачем судових повісток за адресою вказаною в позовній заяві, судом додатково здійснювались виклики через повідомлення на сайті суду

Разом із тим на вказану дату та час представник позивача в судове засідання не зявився повторно. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Відповідач в судове засідання не з`явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Також, прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді (Рішення Суду у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany)).

Суд констатує, що представник позивача, явку якого згідно ухвал Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 квітня 2020 року та від 03 вересня 2020 року визнано обов`язковою, та вказані ухвали було отримано згідно поштових відправлень завчасно до часу та дати призначених судових засідань, в судові засідання не з`являється.

Неявка у судове засідання представника позивача, явка якого була визнана обов`язковою, є повторною, а тому суд розцінює такі його дії як втрату зацікавленості в кінцевому результаті розгляду справи. Внаслідок таких дій, суд позбавлений змоги належним чином розглянути справу по суті у визначений законодавством України процесуальний строк.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справи є обов`язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Посилання на врахування судом поважності причин повторної неявки позивача в судове засідання положення ст.223 ЦПК України не містять.

Судом двічі постановлено ухвали про обов`язкову явку представника позивача в судове засідання, яка проігнорована позивачем, а нез`явлення перешкоджає розгляду справи з урахуванням поданих сторонами по справі доказів.

Відповідно до п.4 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відповідно до ч. 5 ст.223 ЦПК України та п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд вважає за необхідне залишити дану позовну заяву без розгляду, оскільки належним чином повідомлений позивач, явка якого визнана судом обов`язковою, повторно не з`явився в судове засідання і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.

За наведених вище обставин суд вважає, що наявні підстави для залишення позову без розгляду, що не перешкоджає повторному зверненню позивача до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

У зв`язку з наведеним, залишення позову без розгляду, як це передбачено законом, а саме пунктом 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Суд роз`яснює позивачу, що відповідно ч.2 ст. 257 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 13, 43, 44, 130, 131, 210, 223, п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Аціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє такого позивача повторно звернутися до суду з тотожним позовом, якщо він дійде висновку про необхідність судового захисту своїх порушених, оспорюваних чи невизнаних прав.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош