Рішення № 91982946, 05.10.2020, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №580/2545/20

2-а/705/109/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2020 року місто Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Кормана О.В.

з участю:

секретаря судового засідання Заболотної Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Умані Черкаської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії виконавчого комітету Уманської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Адміністративної комісії виконавчого комітету Уманської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Позовні вимоги мотивував тим, що 26.06.2020 року інспектором з благоустрою м. Умань було складено протокол про адміністративне правопорушення про порушення Правил благоустрою м. Умань, а саме - «на момент перевірки о 09:45 26.06.2020р. ОСОБА_1 встановив паркан чим здійснив самозахоплення землі комунальної власності поблизу будинку АДРЕСА_1 ». 30.06.2020 року адміністративною комісією Виконавчого комітету Уманської міської ради відносно ОСОБА_1 було винесено постанову 5/61, якою позивача притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 340 грн. за те - «що 26.06.2020 р. о 9:45 год. ОСОБА_1 встановив паркан чим здійснив самозахоплення землі комунальної власності поблизу будинку АДРЕСА_1 , порушивши вимоги п.п.Є п.2 Р.ХІ Правил благоустрою м. Умань за що передбачена відповідальність за статтею 152 КУпАП». Вищезазначена постанова, як і протокол, суперечить вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню. Відповідач, як і його інспектор, діяли поза межами повноважень, без дотримання встановленої законом процедури та всупереч закону. Крім того, діяли в період, коли в Україні до 31.07.2020р. оголошено Карантин. Позивач не вчиняв будь-яких правопорушень, ні протягом 26.06.2020р., ні в інші дні, тим більш позивач не вчиняв адміністративне правопорушення, про яке йдеться в ст.152 КУпАП, що підтверджується, навіть, змістом протоколу та постанови. Об`єктом правопорушення визначеного у ст.152 КУпАП є суспільні відносини у сфері громадського благоустрою. Об`єктивна сторона полягає у порушенні правил благоустрою території міст та інших населених пунктів. Однак, в протоколі та постанові зазначено про здійснення позивачем самозахоплення землі комунальної власності, але самозахоплення землі не є складом правопорушення, про яке йдеться у статті 152 КУпАП. Окрім того, самі Правила благоустрою міста Умань, в тому числі і п.п.Є п.2 Р.ХІ, на який посилається відповідач, не містять поняття «самозахоплення землі». Позивач не порушив жодної із вимог статті 16 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів», у якій встановлено вичерпний перелік обмежень при використанні об`єкту благоустрою. Тобто, позивача притягнули до відповідальності, передбаченої статтею 152 КУпАП, за те, про що не йдеться у цій статті та в Правилах.

Крім того, самовільне зайняття земельної ділянки не відноситься до порушення правил, а є окремим складом іншого адміністративного правопорушення, про яке йдеться в ст. 53-1 КУпАП. Однак, позивач не порушував і ст. 53-1 КУпАП.

Рішенням 68 сесії Уманської міської ради від 8 листопада 2019 року №5.40-68/7 КП «Уманське РЕУ №3» для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , надано в постійне користування земельні ділянки (кадастровий номер 7110800000:02:002:0380), які віднесені до категорії земель житлової та громадської забудови. До цього зазначена земельна ділянка передавалася в оренду забудовнику, який відповідним чином та законно використовував її, ставив огорожу, тощо. Тобто, якби навіть позивач, виконуючи рішення співвласників, дійсно огородив чи буде огорожувати прибудинкову територію, то це буде лише реалізацією прав співвласників, які надані їм прямими приписами закону. При цьому, якщо б огорожа виходила за межі прибудинкової території то визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) не є компетенцією інспектора з благоустрою, а тим більше - в період Карантину

Окремо позивачем звернуто увагу суду, що у поясненнях до протоколу про адміністративне правопорушення позивач зазначив, що на момент коли він став Головою ОСББ багатоквартирного будинку 92 В по вулиці Європейській в місті Умань - паркан був вже побудований. Але, не зважаючи на його обґрунтовану позицію, адміністративна комісія виконавчого комітету Уманської міської ради все ж винесла постанову, якою притягнула позивача до адміністративної відповідальності за порушення, якого він не вчиняв.

На цих підставах просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову адміністративної комісії Виконавчого комітету Уманської міської ради №5/61 від 30.06.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 (триста сорок) грн.; стягнути з Виконавчого комітету Уманської міської ради, Код ЄДРПОУ 04061613 (адреса: 20300, Черкаська обл., місто Умань, Площа Соборності, 1) на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 адреса: АДРЕСА_2 ) за рахунок його бюджетних асигнувань вже сплачений судовий збір в сумі 840,80 грн., комісія в сумі 8,41 грн. та інші судові витрати, розрахунок суми яких буде надано суду додатково.

У судове засідання, призначене на 15 годину 30 хвилин 05 жовтня 2020 року, позивач та представник відповідача не з`явились, про день, час та місце судового розгляду були повідомлені у відповідності до вимог ч.2 ст.268 КАС України.

Відповідач відзив на позов у визначений суддею строк не подав.

Керуючись ч.3 ст.268 КАС України суд ухвалив провести судовий розгляд справи за відсутності учасників справи.

Суд, дослідивши надані позивачем докази, дійшов до такого висновку.

Згідно ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема за ст. 152 КУпАП, якою передбачено відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.

Відповідно до ст.287 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено.

Судом встановлено, що 30 червня 2020 року адміністративною комісією виконавчого комітету Уманської міської ради на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 26 червня 2020 року серії 000073 було винесено постанову № 5/61 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

У постанові зазначено, що «26.06.2020 р. о 9:45 год. ОСОБА_1 встановив паркан чим здійснив самозахоплення землі комунальної власності поблизу будинку АДРЕСА_1 , порушивши вимоги п.п.Є п.2 Р.ХІ Правил благоустрою м. Умань за що передбачена відповідальність за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення». Цією ж постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП у вигляді штрафу у сумі 340 грн.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач у позовній заяві вказує на те, що він не вчиняв правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП, так як остання не передбачає відповідальності за самозахоплення землі, на що посилається відповідач у постанові, а також позивач вказує на те, що не були враховані його пояснення, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, в яких він зазначив, що на момент коли він став Головою ОСББ паркан був вже поставлений.

Тобто, за наявності у відповідача заперечень проти позову, відповідач повинен був надати суду належні та допустимі докази того, що в діях позивача був наявний склад правопорушення, передбачений ст.152 КУпАП, і особа на законних підставах притягнута до адміністративної відповідальності.

За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Стаття 152 КУпАП передбачає відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.

Суду не надано належних та допустимих доказів того, що позивач причетний до вчинення правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП, і що таке правопорушення було вчинене саме 26 червня 2020 року о 09 годині 45 хвилин.

Зокрема, у оскаржуваній постанові відповідач посилається на те, що позивач здійснив самозахоплення землі комунальної власності, порушивши вимоги п.п.Є п.2 Р.XI Правил благоустрою м.Умань. Текст вказаних Правил благоустрою м.Умань відповідач суду не надав, відповідно не підтвердив, що п.п.Є п.2 Р.XI таких Правил стосується обставин, викладених у оскаржуваній постанові.

Крім того, з наданих позивачем доказів вбачається, що оскаржувана постанова винесена за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення серії 000073, складеного 26.06.2020 року о 09 годині 50 хвилин, в якому зазначено, що ОСОБА_1 на момент перевірки о 9 годині 45 хвилин 26.06.2020 року встановив паркан, чим здійснив самозахоплення землі комунальної власності поблизу будинку АДРЕСА_1 .

Тобто, у протоколі зафіксовано лише дату та час виявлення факту встановлення паркану, а не фактичну дату та час, коли такий паркан було встановлено. Натомість, у оскаржуваній постанові зазначено про те, що правопорушення було вчинене 26.06.2020 року о 09 годині 45 хвилин, що суперечить даним протоколу про адміністративне правопорушення.

Тобто, суду не надано доказів того, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП, вчиненого саме за тих обставин і в час, які зазначені у оскаржуваній постанові.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.283 КАС України розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова, що оскаржується, взагалі не містить посилань на докази, якими підтверджується причетність ОСОБА_1 до вчинення правопорушення. При цьому, не взято до уваги пояснення позивача, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, і, відповідно не зазначені докази, якими такі пояснення позивача спростовують.

Крім того, як вбачається з оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень. Проте, санкція статті 152 КУпАП передбачає стягнення у виді штрафу в розмірі від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, не визначаючи грошову суму такого стягнення. З постанови неможливо встановити, якою розрахунковою величиною керувався відповідач, зазначаючи саме такий розмір штрафу як 340 гривень.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що постанова адміністративної комісії виконавчого комітету Уманської міської ради № 5/61 від 30 червня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП у виді штрафу у сумі 340 гривень, підлягає скасуванню.

Позовні вимоги позивача про визнання постанови протиправною задоволенню не підлягають, так як ч.3 ст.286 КАС України не надає суду права для прийняття такого рішення за результатами розгляду справи даної категорії.

Не дивлячись на те, що позивач у позовних вимогах не ставить питання про закриття справи про адміністративне правопорушення, проте суд вважає за необхідне закрити справу про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, так як відповідачем не надано доказів правомірності притягнення позивача до відповідальності.

Згідно ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що відповідач є колегіальним органом, створеним при виконавчому комітеті Уманської міської ради, суд вважає, що судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду підлягає стягненню на користь позивача з виконавчого комітету Уманської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань останнього.

Керуючись ст. 72-77, 241-246, 255, 286, 293 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Адміністративної комісії виконавчого комітету Уманської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити частково.

Скасувати постанову адміністративної комісії виконавчого комітету Уманської міської ради № 5/61 від 30 червня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП у виді штрафу у сумі 340 гривень.

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

Стягнути з виконавчого комітету Уманської міської ради за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 840 гривень 80 копійок, які були сплачені позивачем при зверненні до суду в якості судового збору.

Копію рішення суду направити позивачу та відповідачу.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня його проголошення, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя О.В. Корман