Рішення № 91981615, 01.10.2020, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/5384/17

№ 2/183/117/20

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2020 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.

за участі секретаря судового засідання Устименко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , до Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровськгаз», треті особи - ОСОБА_12 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Білий Лелека-2015» про:

- визнання порушеними прав споживачів, передбачених ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо нав`язування умов одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами; порушення принципу рівності сторін договору; визначення неналежним чином ціни продукції;

- визнання права на забезпечення індивідуальними безкоштовними газовими лічильниками за рахунок Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровськгаз»;

- зобов`язання Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровськгаз» відповідно до статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» за свій рахунок, в термін до 01 січня 2018 року, здійснити встановлення в квартирах індивідуальних газових лічильників побутовим споживачам,-

встановив:

В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться вищевказана цивільна справа.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , до Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровськгаз», треті особи - ОСОБА_12 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Білий Лелека-2015», - задоволено частково.

Визнано права ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , до Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровськгаз», на забезпечення індивідуальними безкоштовними газовими лічильниками за рахунок Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровськгаз».

В решті позову - відмовлено.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21 вересня 2020 року, вищевказану цивільну справу - повернуто до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області для усунення недоліків, оскільки при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження встановлено, що судом першої інстанції в порушення вимог ст.. 141 ЦПК України не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Сторони в судове засідання не викликалися.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи дійшов до наступного.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо - не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до роз`яснень п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, що воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Додаткове рішення може ухвалити лише той склад суду, що ухвалив рішення в даній справі. В іншому разі особа має право звернутися до суду з тими ж вимогами на загальних підставах. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви. У порядку, визначеному статтею 220 ЦПК, може бути ухвалено додаткове рішення й щодо заочного рішення. Оскарження додаткового рішення провадиться на загальних підставах. Якщо на рішення суду подано апеляційну чи касаційну скаргу і разом із цим порушено питання про ухвалення додаткового рішення, суд повинен спочатку ухвалити додаткове рішення, а потім надсилати справу для перегляду до суду вищої інстанції. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

Відповідно до п. 41 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» (із змінами), якщо суд не прийняв рішення щодо розподілу судових витрат або, наприклад, про повернення судового збору з Державного бюджету України, то за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також із власної ініціативи суд на підставі статті 270 ЦПК має право ухвалити додаткове рішення у справі, яким вирішити відповідне питання.

Вирішуючи питання щодо стягнення судових витрат, суд керується наступними нормами процесуального закону.

Так, частинами 1,2 статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ст. 141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, приймаючи до уваги, що позивачів було звільнено від сплати судового збору у відповідності ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», де споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав, суд приходить до висновку про те, що з відповідача підлягає стягненню судовий збір в дохід держави.

В рішенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2020 року не вирішено питання про розподіл судових витрат.

Отже, відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровськгаз», на користь держави судовий збір у розмірі 7040 грн., виходячи з наступного.

У відповідності до п.11 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» розміри ставок судового збору визначаються з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна позовна заява, інша заява і скарга подані до суду. Це стосується, зокрема, і випадків, коли заява про забезпечення позову або доказів, апеляційна чи касаційна скарга подаються пізніше. При цьому ставки судового збору також визначаються розміром мінімальної заробітної плати, встановленої у році, коли позовну заяву, іншу заяву і скаргу було подано до суду.

У відповідності до ч.1 ст. 4 закону України «Про судовий збір» Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставки судового збору встановлені у ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

На момент пред`явлення позову, ставка судового збору за подачу позову немайнового характеру фізичною особою складала 0,4 відсотки від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становило (1600 грн.х0,4= 640 грн.

Зважаючи на часткове задоволення позову, виходячи з п.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 7040 грн. (640 грн. х 11 задоволених вимог немайнового характеру позивачів, які звільнені від сплати судового збору).

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст. 270, ст. 141 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі № 183/5384/17 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , до Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровськгаз», треті особи - ОСОБА_12 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Білий Лелека-2015» про:

- визнання порушеними прав споживачів, передбачених ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо нав`язування умов одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами; порушення принципу рівності сторін договору; визначення неналежним чином ціни продукції;

- визнання права на забезпечення індивідуальними безкоштовними газовими лічильниками за рахунок Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровськгаз»;

- зобов`язання Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровськгаз» відповідно до статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» за свій рахунок, в термін до 01 січня 2018 року, здійснити встановлення в квартирах індивідуальних газових лічильників побутовим споживачам.

Стягнути з відповідача Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровськгаз» на користь держави судовий збір у розмірі 7040,00 (сім тисяч сорок) грн.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на додаткове рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в тридцяти денний термін з дня його проголошення.

Суддя Сорока О.В.