Рішення № 91981565, 24.09.2020, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/2441/18

Провадження № 2/0182/1032/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2020 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Рибакової В.В.

при секретарі Шалівській А.С.

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нікополя цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 , про стягнення боргу за кредитом спадкодавця, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 10.04.2018 року звернувся до суду з зазначеним позовом (а.с.2-3) посилаючись на наступні обставини.

Відповідно до укладеного договору №б/н від 14.04.2010 року ОСОБА_4 було отримано кредит у розмірі 8000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_4 помер, за життя зобов`язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконав. Заборгованість ОСОБА_4 за кредитним договором станом на день смерті позичальника становить - 7064 грн. 40 коп., в тому числі: заборгованість за кредитом в розмірі 6954,38 грн., заборгованість за відсотками 110,02 грн.

Позивачем 03.06.2014 року до нотаріальної контори була направлена претензія кредитора. 12.06.2014 року позивача було повідомлено, що спадкоємцями, які звернулись з заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 є ОСОБА_1 , ОСОБА_5 .

21.09.2017 року до спадкоємців було направлено лист-претензію, згідно якої позивач пред`явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано.

Враховуючи те, що боржник за кредитним договором помер, а спадкоємцями останнього є ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , позивач просить стягнути заборгованість за спірним кредитним договором в сумі 7064 грн. 40 коп. та понесені судові витрати саме з них.

Ухвалою судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.05.2018 року (суддя Тихомиров І.В.) позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, відкрито провадження по справі, призначено підготовче засідання (а.с.68).

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано у провадження судді Рибакової В.В. на підставі звільнення з посади судді ОСОБА_6 рішенням Вищої ради правосуддя №1817/0/15-19 від 09.07.2019 року (а.с.80).

Ухвалою суду від 02.12.2019 року замінено позивача ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 (а.с.86,87).

Ухвалою суду від 30.06.2020 року (а.с.115,116) клопотання АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» про долучення письмових доказів до матеріалів справи, яке подано та підписано Савіхіною Анастасією Миколаївною як представником АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» повернуто заявнику без розгляду.

Ухвалою суду від 30.06.2020 року закрито підготовче провадження по справі; призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.117,118).

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.122). Разом з позовом до суду представником позивача було надано заяву, в якій просив розглянути справу без участі представника, вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, необхідні докази є в матеріалах справи, клопотання та заяви відсутні (а.с.51).

Відповідач ОСОБА_1 надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, проти позовних вимог заперечує, так як спадщину не приймала (а.с.98).

Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилась, про день, час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином. До суду повернувся конверт з судовою повісткою з викликом на 24.09.2020 року о 15.00 год., як не вручений за закінченням строку зберігання (а.с.120). Судова повістка у відповідності до п.2 ч.7 ст.128, п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, вважається врученою.

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилась, про день, час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином. До суду повернувся конверт з судовою повісткою з викликом на 24.09.2020 року о 15.00 год., як не вручений за закінченням встановленого строку зберігання (а.с.121). Судова повістка у відповідності до п.2 ч.7 ст.128, п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, вважається врученою.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. У такому випадку фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням ч.2 ст.247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання.

Згідно зі ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За вимогами ст.ст. 263,264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов`язаний з`ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов`язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 14.04.2010 року ОСОБА_4 підписано Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, згідно якого отримав кредитну картку «GOLD» (а.с.9). Як вбачається з Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 14.04.2010 року (а.с.9-на звороті), ОСОБА_4 підтвердив свою згоду на те, що дана Заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між ним і Банком Договір про надання банківських послуг, про що свідчить його підпис у Заяві. Він ознайомився та згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами Банка, які були йому надані для ознайомлення в письмовому вигляді, та зобов`язався ознайомлюватись з їх змінами на сайті ПриватБанку. До кредитного договору банк додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06.03.2010 року №СП-2010-256 (а.с.10-33). У порушення умов договору ОСОБА_4 зобов`язання належним чином не виконував.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер (а.с.35). Станом на 14.04.2010 року заборгованість ОСОБА_4 за спірним договором визначена позивачем в розмірі 7064 грн. 40 коп., в тому числі: заборгованість за кредитом в розмірі 6954,38 грн., заборгованість за відсотками 110,02 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.4-8).

Позивач 24.05.2014 року направив претензію кредитора до Першої Нікопольської державної нотаріальної контори (а.с.36-38,39), в якій просив повідомити чи заводилась спадкова справа після померлого боржника ОСОБА_4 , включити його кредиторські вимоги в спадкову масу, повідомити спадкоємців померлого про наявність заборгованості, повідомити інформацію стосовно осіб, які подали заяву про прийняття спадщини або відмовилися від прийняття спадщини після смерті боржника, а також щодо осіб, які вже прийняли спадщину.

З листа Першої Нікопольської державної нотаріальної контори від 06.06.2014 року (а.с.40) вбачається, що після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , 08.04.2014 року Першою Нікопольською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа №137/2014 на підставі заяви дружини ОСОБА_1 про прийняття спадщини, 29.04.2014 року подано заяву про прийняття спадщини дочкою померлого ОСОБА_7 , претензія доведена до відома спадкоємців, спадщина не видавалася. Лист - претензія надіслана ОСОБА_1 (а.с.41,42-45).

08.04.2014 року Першою Нікопольської державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №137/2014, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину № 51647855 від 20.04.2018 року (а.с.66). Відомості щодо заповіту або спадкового договору відсутні, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 51647861 від 20.04.2018 року (а.с.67).

З копії спадкової справи №137/2014, заведеної після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та на момент смерті мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , що надійшла на запит суду (а.с.60-67), вбачається наступне. 08.04.2014 року ОСОБА_1 подала заяву про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_4 , вказала, що також спадкоємцем є донька померлого ОСОБА_7 (а.с.61). До Першої Нікопольської державної нотаріальної контори 29.04.2014 року ОСОБА_7 подала заяву про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 (а.с.62). До Першої Нікопольської державної нотаріальної контори 06.09.2014 року ОСОБА_1 подала заяву про відмову від належної їй частини спадкового майна за законом, яке залишилось після смерті її чоловіка ОСОБА_4 та про відкликання своєї заяви про прийняття спадщини, поданої 08.04.2014 року (а.с.64). До Першої Нікопольської державної нотаріальної контори 06.09.2014 року надійшла заява від ОСОБА_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , згідно якої вона спадкове майно після смерті дядька ОСОБА_4 приймає та просить видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом, та повідомляє, що крім неї спадкоємцем є дочка ОСОБА_7 (а.с.65).

Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно положень ст.ст. 1218, 1231 ЦК України, до складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини й не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені в статті 1219 ЦК України.

У ст.1219 ЦК України закріплено, що не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.608 ЦК України, зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконано іншою особою.

У абз. 2 п.32 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 зазначено наступне. З урахуванням положення статті 1282 ЦК спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов`язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов`язання фактично не пов`язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.

Згідно ч.2. ст.1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, визначені в ч.ч.3,4 ст. 1268, ст.1269 ЦК України. Так, згідно з ч.3ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Чинне законодавство розмежовує поняття прийняття спадщини (глава 87 ЦК України «Здійснення права на спадкування») та оформлення спадщини (глава 89 ЦК України «Оформлення права на спадщину»). Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом із тим незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, в складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Таким чином, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку. Якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов`язку, передбаченого ст. 1297 ЦК України, зокрема, з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця.

Так, згідно зі ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного в спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, в розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Зазначені вище норми підлягають застосуванню за умови, що відповідач є спадкоємцем боржника.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Зазначені норми процесуального права узгоджуються і з положеннями статті 20 ЦК України, згідно якої право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Згідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Беручи до уваги, що відповідно до матеріалів спадкової справи 06.09.2014 року ОСОБА_1 у передбачений законом строк подано заяву про відмову від належної їй частки спадкового майна, яке залишилось після смерті її чоловіка ОСОБА_4 (а.с.64), тому у задоволенні позову АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 слід відмовити.

Враховуючи, що єдиним спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_4 залишилась його дочка ОСОБА_7 , яка спадщину прийняла, подала у встановлений законом строк заяву до нотаріальної контори, що підтверджується матеріалами справи, те, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, що свідчить про порушення його прав, те, що згідно зі ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного в спадщину, суд дійшов висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати спадкоємцем боржника обов`язку з повернення суми кредитних коштів.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково та стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б/н від 14.04.2010 року за кредитом - 6954 грн. 38 коп., за відсотками - 110 грн. 02 коп., а всього до стягнення - 7064 грн. 40 коп.

Також, на підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1762 грн. 00 коп., сплачений останнім при подачі позову (а.с.1).

Керуючись ст.ст.12,13,76-78,81,89,259,263-265,268 ЦПК України, п.п.15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, 15,16,608,1216,1218-1220,1231,1268,1270,1282,1297 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 (РНОКПП - НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 ), про стягнення боргу за кредитом спадкодавця - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 14.04.2010 року за кредитом - 6954 грн. 38 коп. (шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят чотири грн. 38 коп.), за відсотками - 110 грн. 02 коп. (сто десять грн. 02 коп.), а всього до стягнення - 7064 грн. 40 коп. (сім тисяч шістдесят чотири грн. 40 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» судовий збір у розмірі 1762 грн. 00 коп. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.).

У задоволенні позову АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 - відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: В. В. Рибакова