Рішення № 91980341, 05.10.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2020 року Чернігів Справа № 620/2841/20

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - Чернігівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, третя особа - Чернігівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати пункт 7 рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням первинно інвалідності 3 групи з 11.03.2020, інвалідність якого настала внаслідок травми, поранення, пов`язаних із захистом Батьківщини, оформленого протоколом засідання Комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 05.06.2020 № 78.

- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплати ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням первинно інвалідності 3 групи внаслідок травми, поранення, пов`язаних із захистом Батьківщини з 11.03.2020, в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2020, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Міністерство оборони України неправомірно відмовило позивачу в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням позивачу ІІІ групи інвалідності, грубо порушивши його права. Позивач вважає такі дії протиправними та просить суд скасувати оскаржуваний пункт протоколу.

Ухвалою суду від 03.08.2020 було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами. Одночасно, встановлено відповідачам 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов.

Представником відповідача протягом встановленого судом строку надано відзив на позов, в якому він позовні вимоги не визнає, та зазначає, що позивач звернувся понад дворічний термін після встановлення ступеня втрати працездатності, що виключає можливість призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги.

Представник третьої особи надав пояснення, в яких підтримав позицію Міністерства оборони України та зазначив, що висновки відповідача є правомірними.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Позивач проходив військову службу у військовій частині В1688.

Відповідно до довідок від 02.03.2015 №1626 та від 06.04.2015 №5273 у період з 14.07.2014 по 13.08.2014 та з 28.11.2014 по 12.02.2015 брав участь в антитерористичній операції, зокрема на території Донецької та Луганської областей.

Згідно акту про нещасний випадок від 28.07.2014 №38 позивач отримав тілесні ушкодження, у вигляді черепно-мозкової травми та перелому ключиці (довідка від 17.02.2015 №79/1). При цьому, позивачу визначено ступінь втрати працездатності за довідкою від 25.02.2015, який складає 15%.

В подальшому, відповідно до довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 11.03.2020 серії 12ААА №039194 причиною втрати професійної працездатності було визнано, що травма пов`язана з виконанням службових обов`язків військової служби та встановлено позивачу ІІІ групу інвалідності.

У зв`язку з встановленням інвалідності, позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення одноразової грошової допомоги на що, листом Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 17.06.2020 №5/2496с, йому було повідомлено про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності понад дворічний термін після встановлення ступеня втрати працездатності та надано витяг з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України від 05.06.2020 №78.

Вважаючи вказане рішення протиправним позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Згідно частини 2 статті 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

За визначенням статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до п.4 ст.16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Абзацом 2 пункту 4 зазначеної вище статті встановлено, що у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 визначено механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст).

Пунктом 8 Порядку №975 встановлено, що якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

У разі повторного встановлення (зміни) групи інвалідності, причин її виникнення або ступеня втрати працездатності понад дворічний строк після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється.

Як було встановлено, позивачу 25.02.2015 під час первинного огляду органами МСЕК встановлено 15% ступінь втрати працездатності без встановлення інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Отже, до спірних відносин застосовується законодавство, що діяло на 11.03.2020.

Згідно з пунктом 4 статті 16-3 Закону №2011-XII, який набрав чинності з 01.01.2014, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Положення пункту 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII застосовується до правовідносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто після 01.01.2014.

Згодом, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII (набрав чинності з 01.01.2017) пункт 4 статті 16-3 Закону №2011-XII доповнено абзацом другим такого змісту: «У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється».

Обидві ці норми пункту 4 статті 16-3 Закону (абз. 1 і 2) передбачають обмеження строку, протягом якого зміна групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги, дворічним строком. Дворічний строк обчислюється з часу первинного встановлення інвалідності.

Правовідносини щодо первинного встановлення інвалідності виникли після набрання чинності зазначеним Законом, тому пункт 4 статті 16-3 Закону №2011-XII застосовується до позивача.

Суд звертає увагу, що на час первинного встановлення інвалідності позивачеві (03.04.2015) правова норма, яка обмежує право на перегляд розміру одноразової грошової допомоги дворічним строком, вже діяла.

З дня первинного встановлення ступеня втрати працездатності (25.02.2015) до дня встановлення ІІІ групи інвалідності (11.03.2020) минуло понад два роки. Відтак, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.

Відповідно до пункту 4 статті 16-3 Закону №2011-XII дворічний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності. При цьому причина інвалідності (ступеня втрати працездатності) для обчислення строку самостійного правового значення не має.

Наведений висновок узгоджується з Постановою Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №806/2187/18. Також аналогічна позиція у подібних правовідносинах висловлена Верховним Судом в ухвалі від 23.05.2019 у справі №2340/4394/18 та постановах від 20.02.2020 у справі №806/714/18, від 04.03.2020 у справі №240/5765/18.

Суд звертає увагу позивача, що 15.07.2020 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову по справі №240/10153/19, якою відступив від правового висновку, зробленого у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №295/3091/17, від 21.06.2018 у справі №760/11440/17, від 30.09.2019 у справі №825/1380/18 та вказав, що абзац другий пункту 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII є конкретизацією правової норми, яка міститься в абзаці першому. Якщо в абзаці першому передбачено умови, коли здійснюється виплата допомоги, то абзац другий передбачає умови, за відсутності яких виплата допомоги не здійснюється.

Окрім того, абзац другий пункту 4 статті 16-3 Закону №2011-XII встановлює обмеження дворічним строком не лише для зміни групи інвалідності або ступеня втрати працездатності, а також і для зміни причини інвалідності.

Обидві ці норми (абзац перший та другий пункту 4 статті 16-3 Закону) передбачають дворічний строк, протягом якого зміна групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.

Зазначені правові норми є нормами прямої дії і поширюються на всіх військовослужбовців.

Таким чином, право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у зв`язку із встановленням військовослужбовцю під час повторного огляду вищої групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності визначається за законодавством, що діє на день повторного огляду, передбачені пунктом 4 статті 16-3 Закону №2011-XII обмеження права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі дворічним строком після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності застосовуються починаючи з 01.01.2014, зазначений дворічний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, незалежно від дати, коли їх встановлено вперше (до 01.01.2014 чи після).

Таким чином, оскільки встановлення інвалідності відбулося після спливу дворічного строку з дня первинного огляду та встановлення ступеня втрати працездатності, рішення Міністерства оборони України від 05.06.2020 № 78 є правомірним та скасуванню не підлягає.

Також не підлягають задоволенню вимоги щодо зобов`язання Міністерство оборони України призначити та виплати ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням первинно інвалідності 3 групи внаслідок травми, поранення, пов`язаних із захистом Батьківщини з 11.03.2020, в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2020, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», з урахуванням раніше виплачених сум, оскільки вони є похідними.

Таким чином у позові ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - Чернігівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії слід відмовити повністю.

Керуючись ст. ст. 227, 229, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - Чернігівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ).

Відповідач: Міністерство оборони України (проспект Повітрофлотський,6, 03168, код ЄДРПОУ 00034022).

Третя особа: Чернігівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки вул. Гетьмана Полуботка,68, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 08536958 ).

Повне рішення суду складено 05 жовтня 2020 року.

Суддя Л.О. Житняк