Рішення № 91980311, 05.10.2020, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2020 р. м. Чернівці Справа № 600/1117/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач або ГУ ПФУ в Чернівецькій області), в якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 17.07.2018 р. №19077/02-13 щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу державної служби період її роботи з 04.07.2001 року по 02.05.2018 року, а також відмову у призначенні пенсії згідно із Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. №889-VIII;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати ОСОБА_1 період її роботи з 04.07.2001 року по 02.05.2018 року до стажу державної служби та призначити їй пенсію державного службовця з 25.05.2018 року відповідно до вимог Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. №889-VIII та відповідно до довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, премії, інші витрати) від 24.05.2018 р. №02/01-17/808, №02/01-17/807, які видані Департаментом економіки Чернівецької міської ради.

1.2. Ухвалою суду від 03.08.2020 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків

1.3. Ухвалою суду від 05.08.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2.1. Позивач перебуває на обліку у відповідача, як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 25.05.2018 року звернулась до відповідача із заявою про переведення на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». Проте, відповідачем відмовлено у задоволенні заяви, що і обумовило звернення до суду з цим позовом.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

3.1. В обґрунтування позовних вимог, згідно позову та відповіді на відзив, представник позивача зазначає наступне.

3.2. Так, вказує, що ОСОБА_1 28.08.1981 року була прийнята на службу в органи місцевого самоврядування. В період з 28.08.1981р. по 28.06.1991 р. позивач працювала на посадах в Чернівецькому облвиконкомі. Починаючи з 01.07.1992 р. по день припинення служби в органах місцевого самоврядування, а саме 02.05.2018 р. - працювала на посадах в Чернівецькій міській раді, що підтверджується відповідними записами в трудовій книжці серії НОМЕР_1 .

3.3. Відповідно до розпорядження Чернівецького міського голови від 23.04.2018 р. за №342-к службу ОСОБА_1 в Чернівецькій міській раді припинено, звільнено її з посади начальника відділу підприємництва управління соціально-економічного розвитку департаменту економіки міської ради 02.05.2018 року у зв`язку з виходом на пенсію.

3.4. Згідно довідки про складові заробітної плати для призначення |пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 24.05.2018 р. №02/01-17/808 стаж державної служби позивача становить 35 років 8 місяців 2 дні, ранг посадової особи місцевого самоврядування - 9.

3.5. 25.05.2018р. позивач звернулась до Головного управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області із заявою щодо переведення з пенсії за віком, призначеної за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Проте, листом від 17.07.2018р. за №19077/02-13 відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії державного службовця через не зарахування до стажу державної служби періоду роботи з 04.07.2001р. по 02.05.2018р. Свою відмову відповідач мотивував тим, що оскільки стаж роботи ОСОБА_1 на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015р., обчислений на підставі записів трудової книжки і становить 18 років 10 місяців 2 дні, що є недостатнім для призначення пенсії державного службовця відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу».

3.6. Однак, обґрунтовуючи протиправність такої відмови представник позивача вказує, що відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994р. №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування. Стаття 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» встановлює категорії посад в органах місцевого самоврядування.

3.7. Отже, враховуючи викладене вище, період роботи позивача з 04.07.2001р. по 02.05.2018 р. необхідно зарахувати до стажу державної служби, який дає право на пенсію, відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу».

Позиція відповідача

3.8. 01.09.2020 р. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначає, що згідно із ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 № 2493-ІІІ (далі - Закон № 2493-ІІІ) пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється згідно з Законом № 1058-1V.

3.9. Отже, посадові особи місцевого самоврядування не мають права на призначення (переведення) на пенсію за Законом № 889-VIII. Пунктами 10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII врегульовано право державних службовців, за певних умов, на призначення пенсії за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (далі - Закон № 3723-ХІІ). На призначення пенсії за Законом № 889-VIII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, можуть розраховувати дві категорії осіб: державні службовці, які на день набрання чинності Законом № 889-VIII (01.05.2016) обіймають посади державної служби та мають не менше як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України; особи, які на день набрання чинності Закону № 889-VIII мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України.

3.10. Отже, Законом № 889-VIII поширене право на призначення пенсії державного службовця виключно на осіб, які працювали на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби. Тобто, Законом звужено коло осіб, які, на даний час мають право на таку пенсію, та обмежено їх виключно тими особами, які працювали на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Такі посади визначені виключно ст. 25 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІ1) та актами Кабінету Міністрів України.

3.11. Таким чином вказує, що стаж роботи позивача на посадах, віднесених до категорій посад державної служби становить 18 років 10 місяців 2 дні. Оскільки відповідно до ст. 21 Закону № 2493-ІІІ пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється згідно з Законом № 1058-IV, станом на 01.05.2016 р. ОСОБА_1 не обіймала посаду державної служби і тому, відсутній необхідний (20 років) стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад.

3.12. Наголошує, що підставою для прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії є відсутність права на даний вид пенсії, оскільки у позивача відсутній необхідний стаж на посадах віднесених до категорій посад державної служби, а не стаж державної служби.

3.13. Таким чином стверджує, що позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставні та не відповідають вимогам чинного законодавства України.

IV. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4.1. Заяв та клопотань, окрім заяви, поданої представником ОСОБА_1 з метою усунення недоліків позовної заяви, визначених ухвалою суду від 03.08.2020 року, від учасників справи до суду не надходило.

V. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

5.1. Згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 серія НОМЕР_3 та протоколу призначення пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 12.04.2018 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області, як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 11, 54-56).

5.2. 25.05.2018 року позивач звернулась до ГУ ПФУ в Чернівецькій області із заявою про призначення/перерахунок пенсії призначеної за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» (а.с. 104-105).

5.3. 17.07.2018 року відповідач листом за вих. №19077/02-13 повідомив позивача про відсутність необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби для призначення пенсії за віком, згідно норм Закону України «Про державну службу». Так, згідно вказаного листа, відповідачем зазначено зокрема, що стаж роботи позивача на посадах, віднесених до категорій посад державної служби становить 18 років 10 місяців 2 дні. Оскільки відповідно до ст. 21 Закону № 2493-ІІІ пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється згідно з Законом № 1058-IV, станом на 01.05.2016 р. ОСОБА_1 не обіймала посаду державної служби і тому, відсутній необхідний (20 років) стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад (а.с. 32-33, 108-109).

VІ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

6.1. Предметом оскарження у цій справі є відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу державної служби період її роботи з 04.07.2001 року по 02.05.2018 року, а також відмова у призначенні пенсії згідно із Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. №889-VIII. Відтак, у цій справі, суд має надати такій відмові відповідача оцінку на предмет відповідності чинним нормативно-правовим актам, через призму верховенства права.

6.2. Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначені принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також даний Закон регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбачені

6.3. У відповідності до частини 1 статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

6.4. Згідно зі статтею 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

6.5. Частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

6.6. Системний аналіз наведеного вище свідчить про те, що частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії на інший, призначеного саме за цим Законом.

6.7. Відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VIII (далі - Закон №889-VIII) від 10 грудня 2015 року та Постанови Кабінету Міністрів України №622 від 14 вересня 2016 року «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», якою затверджено Порядок призначення пенсій деяким категорія осіб (далі - Порядок №622), пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

6.8. Згідно пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII з 1 травня 2016 року втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ (далі - Закон № 3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

6.9. Зокрема, пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

6.10. Згідно із частиною 1 статті 37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

6.11. Заперечуючи проти позову представник відповідача акцентував увагу суду на тому, що період роботи в органах місцевого самоврядування до стажу державної служби не зарахований. Стверджує, що оскільки відповідно до статті 21 Закону № 2493-ІІІ пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється згідно з Законом №1058-IV, станом на 01.05.2016 р. ОСОБА_1 не обіймала посаду державної служби і тому, відсутній необхідний (20 років) стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад.

6.12. Відтак, в даному випадку суду належить з`ясувати, чи зараховується період роботи позивача в органах місцевого самоврядування до стажу роботи на посадах, які відносяться до категорії посад державної служби.

6.13. Згідно листа ГУ ПФУ у Чернівецькій області від 17.07.2018 року листом за вих. №19077/02-13 відповідачем зазначено, що стаж роботи позивача на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, становить 18 років 10 місяців 2 дні. Така позиція відповідача підтверджується наявним у матеріалах справи розпорядженням Відділу призначення та перерахунку пенсії в м. Чернівці Управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ у Чернівецькій області №2129 від 08.07.2018 р. та розрахунком стажу ОСОБА_1 (а.с. 106-107).

При цьому, судом встановлено, що такий стаж розраховано без врахування періоду роботи позивача на посадах в органах місцевого самоврядування.

6.14. Так, дослідженням наявної у матеріалах справи копії трудової книжки ОСОБА_1 судом встановлено, що в період з 22.01.2001 року по 02.05.2018 року позивач працювала на різних посадах в органах місцевого самоврядування.

6.15. Суд зазначає, що за наявності в особи станом на 1 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

6.16. Статтею 46 Закону №1058-IV визначені особливості стажу державної служби, зокрема у пункті 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

6.17. Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року №229 (далі - Порядок №229), стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.

6.18. Відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

6.19. Отже, в даному випадку слід керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року №283.

6.20. Відтак, суд зазначає, що відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених статтею 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

6.21. Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 607/9429/17 та від 22 травня 2020 року у справі № 263/9612/16-а, а тому суд відповідно до частини 5 статті 242 КАС України застосовує її до спірних правовідносин.

6.22. З огляду на відомості трудової книжки ОСОБА_1 01.09.2001 року їй присвоєно 10-й ранг посадової особи місцевого самоврядування, а 09.06.2003 року - 9-й ранг посадової особи місцевого самоврядування. При цьому, згідно статті 15 Закону 2493-III, 10-й ранг посадової особи місцевого самоврядування може бути присвоєно особі, яка у відповідності до статті 14 Закону 2493-III, займає посади, віднесені до п`ятої категорії посад в органах місцевого самоврядування, а 9-й ранг - четвертої та п`ятої категорій посад в органах місцевого самоврядування.

6.23. Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач займала посади в органах місцевого самоврядування, час роботи на яких згідно статті 14 Закону 2493-III та Порядку №229 зараховується до стажу державної служби.

6.24. Відтак, за умови зарахування періоду роботи позивача на посадах в органах місцевого самоврядування до стажу державної служби, такий стаж становитиме не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, у зв`язку із чим відмова відповідача у зарахуванні цього періоду до стажу державної служби та призначенні пенсії державного службовця є протиправною.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

7.1. Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

7.2. Відповідачем не доведено суду правомірність своєї відмови щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу державної служби період її роботи з 04.07.2001 року по 02.05.2018 року в органах місцевого самоврядування, а також відмови у призначенні пенсії згідно із Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. №889-VIII, а тому суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

7.3. При цьому, суд зазначає, що решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

8.1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

8.2. З огляду на зміст позовних вимог, суд зазначає, що позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру та одну похідну від неї вимогу. Відтак, при зверненні до суду з даним позовом позивачу належить сплатити 840,80 грн. судового збору.

8.3. Разом з цим, з матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1681,60 грн., що підтверджується квитанцією №1013514955 від 31.07.2020 року (а.с. 38).

8.4. Оскільки, позов задоволено повністю, суд стягує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Підстав для стягнення з відповідача судового збору у більшому розмірі немає.

8.5. Водночас, суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Відтак, сума переплаченого судового збору може бути повернута позивачу за її клопотанням.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, яка оформлена листом від 17.07.2018 р. №19077/02-13, щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу державної служби період її роботи з 04.07.2001 року по 02.05.2018 року, а також відмову у призначенні пенсії згідно із Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. №889-VIII.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати ОСОБА_1 період її роботи з 04.07.2001 року по 02.05.2018 року до стажу державної служби та призначити їй пенсію державного службовця з 25.05.2018 року відповідно до вимог Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. №889-VIII та відповідно до довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, премії, інші витрати) від 24.05.2018 р. №02/01-17/808, №02/01-17/807, які видані Департаментом економіки Чернівецької міської ради.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій судові витрати у вигляді сплаченого згідно квитанції №1013514955 від 31.07.2020 року судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (58022, м. Чернівці, площа Центральна, 3, код ЄДРПОУ 40329345).

Суддя О.В. Анісімов