Рішення № 91979905, 05.10.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №500/1942/20

05 жовтня 2020 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

28 липня 2020 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про зобов`язання вчинити певні дії в якій позивач просить зобов`язати Головне управління ДПС у Тернопільській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , а саме виключити з облікових даних платника податків (зменшити зобов`язання) щодо нарахованої суми єдиного соціального внеску за 2017 рік в розмірі 8448,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.05.2018 у справі №819/648/18 скасовано вимогу Головного управління ДФС у Тернопільській області про сплату боргу (недоїмки) від 06.03.2018 №Ф-10071-17 на суму 8448,00 грн.

Разом з тим, в інтегрованій картці платника на сьогоднішній день залишається обліковуватись борг зі сплати єдиного внеску в сумі 8448,00 грн., сформований у зв`язку із помилковим поданням Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

31.08.2020 від Головного управління ДПС у Тернопільській області через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду поступив відзив на позовну заяву в якому відповідач не погоджується з позовними вимогами та просить в задоволенні позову відмовити.

Відповідно до частин першої та другої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Частиною п`ятою статті 262 КАС визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 в задоволенні клопотання представника відповідача Головного управління ДПС у Тернопільській області про розгляд у судовому засіданні з повідомленням сторін адміністративної справи №500/1942/20 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець 12.08.2004 та перебуває на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується Свідоцтвом платника єдиного податку серії А №801158, виданим Тернопільською ОДПІ 08.05.2012.

Згідно пенсійного посвідчення Серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 16.04.2008 є пенсіонером за віком, отримує відповідно до закону пенсію та в силу частини четвертої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" звільнена від сплати за себе єдиного внеску.

06.02.2018 позивачем до Тернопільської ОДПІ Головного управління ДФС у Тернопільській області було помилково подано Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік в якому визначено загальну суму єдиного соціального внеску за 2017 рік - 8448,00 грн.

12.03.2018 позивач через сервіс "Електронний кабінет платника" звернулась до Головного управління ДФС у Тернопільській області із заявою в якій просила провести перевірку по єдиному соціальному внеску підприємців та зняти зобов`язання щодо сплати цього внеску згідно поданого звіту, оскільки вона не укладала договору про добровільну участь зі сплати єдиного внеску.

За результатами розгляду поданої заяви, Головним управлінням ДФС у Тернопільській області відмовлено у її задоволенні, вказавши на відсутність підстав для скасування звіту за 2017 рік.

Головним управлінням ДФС у Тернопільській області, правонаступником якого є відповідач Головне управління ДПС у Тернопільській області, 06.03.2018 на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів сформовано спірну вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-10071-17.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду 02.05.2018 у справі №819/648/18 скасовано вимогу Головного управління ДФС у Тернопільській області про сплату боргу (недоїмки) від 06.03.2018 №Ф-10071-17 на суму 8448,00 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

За нормами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішення відповідача на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно підпункту 19-1.1.10 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України, до функцій контролюючого органу зокрема входить забезпечення ведення обліку податків, зборів, платежів.

Пунктом 63.11 статті 63 Податкового кодексу України встановлено, контролюючі органи забезпечують достовірність даних про платників податків в Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, реєстрі платників податку на додану вартість, реєстрі неприбуткових організацій та інших реєстрах, що формуються та ведуться контролюючими органами згідно з цим Кодексом, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.

Пунктом 63.12 статті 63 Податкового кодексу України, інформація, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв`язку з обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз даних.

Оперативний облік надходжень за податками та зборами від платників податків здійснюється контролюючим органом у відповідності до чинного Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422 (що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за №751/28881).

Зокрема, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегрована картка платника за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку.

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку №422 інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Інформаційна система органів ДФС - інтегрована структура, що складається з одного чи більшої кількості процесів, компонентів апаратного та програмного забезпечення, засобів та персоналу, що забезпечує можливість задоволення встановленої потреби або цільової функції.

Відповідно до пункту 3 розділу 1 Порядку №422 оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.

Згідно пункту 1 частини першої розділу 2 Порядку №422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКГІ за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Відповідно до пункту 2 частини першої розділу 6 Порядку №422, первинними документами, на підставі яких в ІКП здійснюється погашення (зменшення) суми податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску, є серед іншого рішення суду про вирішення питання по суті (скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання та пені суми єдиного внеску за результатами судового оскарження).

Порядок №422 визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Отже, на підставі викладеного, у платників податків наявний такий спосіб захисту порушеного права як зобов`язання податкового органу, в якому платник податків перебуває на податковому обліку, внести зміни до картки особового рахунку платника податків.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.05.2018 у справі №819/648/18 скасовано вимогу Головного управління ДФС у Тернопільській області про сплату боргу (недоїмки) від 06.03.2018 № Ф-10071-17 на суму 8448,00 грн.

У вказаному рішенні також зазначено, що оскільки позивачка фізична особа - підприємець ОСОБА_1 є пенсіонером за віком та є отримує відповідно до закону пенсію то відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" вона звільнена від сплати за себе єдиного внеску.

Зазначене рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.05.2018 у справі №819/648/18 набрало законної сили.

Таким чином, обставини щодо відсутності обов`язку позивача, як фізичної особи - підприємця сплачувати єдиний внесок, не потребують доказування під час розгляду даної справи відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України.

Отже, інтегрована картка облікового рахунку, це документ, який знаходиться в оперативному стані і відображає облік нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету. Зазначення в ньому суми 8448,00 грн. єдиного внеску, яку вже скасовано судовим рішенням у справі №819/648/18, але в картці зазначена як наявна заборгованість порушує права позивача, оскільки відображає суму неіснуючого боргу, а тому суд дійшов до висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог про зобов`язання Головного управління ДПС у Тернопільській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , а саме виключити з облікових даних платника податків (зменшити зобов`язання) щодо нарахованої суми єдиного соціального внеску за 2017 рік в розмірі 8448,00 грн.

Згідно частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" суд визначив, що "... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності його дій.

Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами статті 90 КАС України та наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Водночас, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява №65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), "Проніна проти України" (заява №63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають до повного задоволення, судові витрати зі сплати судового збору у сумі 840,80 грн. належить стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань в користь позивача.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Тернопільській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , а саме виключити з облікових даних платника податків (зменшити зобов`язання) щодо нарахованої суми єдиного соціального внеску за 2017 рік в розмірі 8448,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області в користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 (вісімдесят) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 05 жовтня 2020 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- фізична особа-підприємець ОСОБА_1 місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;

відповідач:

- Головне управління ДПС у Тернопільській області місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46003, код ЄДРПОУ: 43142763.

Головуючий суддя Мартиць О.І.